Ухвала

від 04.11.2013 по справі 20/1-5/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №20/1-5/17 04.11.13

За позовом Відкритого акціонерного товариства "ТММ-Банк"

до Севастопольської міської державної адміністрації

Севастопольської міської ради

Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської

міськдержадміністрації

про стягнення 5 111 062,00грн.

За заявою Севастопольської міської державної адміністрації

про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2002р. у справі №20/1-5/17

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Соколов В.В., (посвідчення від 25.09.2008);

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від відповідача 3: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.01.2002р. у справі №20/1-5/17 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "ТММ-Банк" задоволено повністю, стягнуто з Севастопольської міської державної адміністрації 5 111 062грн. - основного боргу по орендній платі за користування транспортними засобами, 1769 грн. судових витрат.

10.02.2002р. на примусове виконання рішення суду видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2002р. №20/1-5/17 змінено порядок виконання рішення по справі №20/1-5/17 від 24.01.2002р., а саме, змінено рахунки боржника, з яких підлягало стягнути кошти на користь стягувача.

27.11.2002р. видано наказ з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 27.11.2002р. №20/1-5/17.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2003р. №20/1-5/17 апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2002р. у справі №20/1-5/17 скасовано.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2003р. №20/1-5/17 відмовлено Севастопольській міській державній адміністрації у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Севастопольської міської державної адміністрації на рішення Господарського суду м. Києва від 24.01.2002р. у справі №20/1-5/17 повернуто без розгляду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.02.2003р. №20/1-5/17 касаційну скаргу ВАТ "ТММ-Банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2003р. №20/1-5/17 повернуто скаржнику.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.05.2003р. №20/1-5/17 касаційну скаргу Севастопольської міської державної адміністрації від 10.02.2003р. на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2002р. залишено без задоволення, рішення-без змін, касаційну скаргу ВАТ "ТММ-Банк" від 07.02.2003р. - задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2003р.-скасовано, ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2002р. залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду України від 04.09.2003р. відмовлено в порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 27.05.2003р. №20/1-5/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2004р. у справі №20/1-5/17, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2004р. повернуто без розгляду заяву Севастопольської міської державної адміністрації про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 24.01.2002р. у справі №20/1-5/17 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2006р. у справі №20/1-5/17, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2006р., відмовлено Севастопольській міській державній адміністрації у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 24.01.2002р. у справі №20/1-5/17.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2011р. у справі №20/1-5/17 відмовлено Заступнику прокурора міста Севастополя у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 24.01.2002р. у справі №20/1-5/17.

25.08.2011р. судом одержано заяву від Севастопольської міської державної адміністрації про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2002р. №20/1-5/17 на 1 рік.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2011р. призначено розгляд заяви на 20.09.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2011р. заяву Севастопольської міської державної адміністрації (вих. №6126/24/2-11 від 22.08.2011р.) про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2002р. у справі №20/1-5/17 задоволено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2002р. у справі №20/1-5/17 на один рік, починаючи з 20.09.2011р.

30.09.2013р. до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява №6618/24/2-13 від 24.09.2013 "Про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2002 у справі №20/1-5/17.

У вказаній заяві заявник наголошує увагу суду на тому, що виконати рішення на теперішній час неможливо, тому що розмір стягнення на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2002р. у справі №20/1-5/17 не відповідає обсягам фінансування Севастопольської міської державної адміністрації у 2013 році. Кошторисом Севастопольської міської державної адміністрації на 2013 рік не передбачені статті витрат, з яких можливо здійснити стягнення коштів згідно з рішенням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 призначено розгляд заяви на 04.11.2013.

В судове засідання, призначене на 04.11.2013, представник позивача з'явився та надав усні пояснення по суті спору. Також, через канцелярію Господарського суду міста Києва надав заперечення вих. №1015 від 11.10.2013 на заяву про відстрочку викнання рішення, відповідно до якого просить суд у задоволенні вказаної заяви відмовити з огляду на її необгрунтованість.

Представник заявника у судове засідання не з'явився, однак через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про розгляд заяви за його відсутності.

Розглянувши заяву №6618/24/2-13 від 24.09.2013 Севастопольської міської державної адміністрації "Про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2002р. у справі №20/1-5/17" суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Положеннями частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, ухвала про відстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Згідно з вказівками, що містяться в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Проте, нормами чинного законодавства, зокрема Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

На обґрунтування обставин, викладених в зазначеній заяві, Севастопольська міська державна адміністрація посилається на те, що розмір стягнення на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2002 у справі №20/1-5/17 не відповідає обсягам фінансування Севастопольської міської державної адміністрації у 2013 році.

В свою чергу заявником не обгрунтовано належним чином винятковості вказаних у заяві №6618/24/2-13 від 24.09.2013 "Про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2002р. у справі №20/1-5/17" обставин.

Крім того, приписами ч. ч. 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, суд наголошує на тому, що заявником не надано документів, які б підтверджували відсутність на його рахунках коштів достатніх для виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2002 у справі №20/1-5/17.

Таким чином, розглянувши мотиви поданої заяви, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Севастопольської міської державної адміністрації про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2002 у справі №20/1-5/17 через її необгрунтованість.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви №6618/24/2-13 від 24.09.2013 Севастопольської міської державної адміністрації "Про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2002р. у справі №20/1-5/17" - відмовити.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Цюкало