Постанова

від 12.11.2013 по справі 5020-10/068

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року Справа № 5020-10/068 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Волкова К.В.,

суддів Борисової Ю.В.,

Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

позивача: Поляков Денис Володимирович, довіреність №499/12 від 19.10.12, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль";

відповідача: не з'явився, приватне підприємство "Кооператив "Херсонес";

відповідача: не з'явився, фізична особа-підприємць ОСОБА_4;

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 23 вересня 2013 року у справі №5020-10/068

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9, Київ 1, 01001)

в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Володарського, 10, Севастополь, 99011)

до приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" (вул. Репіна, 24, Севастополь, 99053)

фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)

про стягнення 653335,53 грн., у тому числі: 613846,75 грн. - основний борг, 36434,66 грн. - проценти за користування кредитом, 3054,12 грн. - пеня, та звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 06.05.2010 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" задоволені у повному обсязі, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 03.04.2007, укладеного між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль" в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль" в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" та Кооперативом „Херсонес", правонаступником якого є ПП „Кооператив „Херсонес"; задоволено з вартості предмета іпотеки, грошові вимоги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Приватного підприємства „Кооператив „Херсонес" на загальну суму 653 335,53 грн.; встановлений спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу 938000,00 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2011, залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду від 26.10.2011, рішення господарського суду міста Севастополя від 06.05.2010 змінено в частині визначення початкової ціни предмету іпотеки, пункт 4 резолютивної частини рішення викладений у наступній редакції: "Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки -промбудівлі з надвірними спорудами загальною площею 508,9 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка складається в цілому з промбудівлі літ. „А", прибудови літ. „а", прибудови літ. „а1", сходів з майданчиком, сходів з майданчиком, ганків 2 шт., гаражу літ. „Б", гаражу літ. „В", оглядової ями літ. „Б", сараю літ. „Г", сараю літ. „Д", навісу літ. „Е", навісу літ. „Ж", сараю літ. „З", сараю літ. „И", сараю літ. „К", навісу літ. „Л", сараю літ. „М", сараю літ. „Р", навісу літ. „С", огорожі, замощення, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу 2 845 260,00 грн. (два мільйони вісімсот сорок п'ять тисяч двісті шістдесят грн. 00 коп.)". Врешті судове рішення залишено без змін.

Додатковим рішенням від 27.04.2011 доповнено резолютивну частину рішення суду від 06.05.2010 по справі №5020-10/068 пунктом 5 наступного змісту : " 5. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , Приватного підприємства „Кооператив „Херсонес" солідарно на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль", з яких: 613 846,75 грн. - основний борг, 36 434,66 грн. - проценти за користування кредитом, 3054,12 грн. - пеня. ".

10.03.2011 на виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 06.05.2010 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2011 видано відповідний наказ.

13.05.2011 на виконання додаткового рішення господарського суду міста Севастополя від 27.04.2011 видані відповідні накази.

13.08.2013 на адресу суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" про заміну порядку виконання Постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2011 по справі № 5020-10/068. Заявник просить змінити спосіб визначення вартості майна (шляхом оцінки експертом), який визначено рішенням суду.

Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 23 вересня 2013 року у справі №5020-10/068 (суддя Харченко І.А.) у задоволені заяви публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про заміну порядку виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2011 року у справі №5020-10/068 - відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду міста Севастополя, публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти нову, якою заяву про зміну порядку виконання постанови задовольнити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.

На адресу Севастопольського апеляційного господарського суду 05 листопада 2013 року надійшло клопотання приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" про продовження строку апеляційного перегляду справи у зв`язку з її певною складністю.

В судовому засіданні, призначеному до слухання на 05 листопада 2013 року, представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, представники відповідача з зазначеними доводами не погодився та заперечував проти їх задоволення, інший відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Розгляд справи було відкладено на 12 листопада 2013 року.

11 листопада 2013 року від ПП „Кооператив „Херсонес" надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач з її доводами не погоджується та заперечує проти їх задоволення.

12 листопада 2013 року, у судовому засіданні, представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, представники відповідачів не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Згідно частини 3 пункт 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, статтею 28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді, чинним законодавством не обмежується.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункт 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі „Смірнова проти України").

Згідно з пунктом 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін.

Переглянувши ухвалу суду першої інстанції в порядку статей 99, 101, 106 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17 жовтня 2012 року „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 передбачено, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо .

Разом з тим Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Стаття 39 Закону України "Про іпотеку" щодо реалізації предмета іпотеки за рішенням суду, встановлює, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону ;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації .

З наведених норм вбачається, що способів реалізації предмета іпотеки можливо лише два: шляхом процедури продажу або шляхом проведення прилюдних торгів, причому початкова ціна предмета іпотеки повинна бути остаточно визначеною за рішенням суду.

Але заявник не просив господарський суд зміни одного способу на інший, а просив змінити спосіб визначення ціни предмета іпотеки, яка вже визначена рішенням суду.

Пунктом 7.1.3. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N9 підкреслено: "Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті".

За викладених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість задоволення заяви публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" з підстав невідповідності вимогам статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи заявника апеляційної скарги неспроможними, з огляду на вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Частиною п'ятою статті 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 23 вересня 2013 року у справі №5020-10/068 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Волков

Судді Ю.В. Борисова

В.І. Гонтар

Розсилка:

1. Центральне Севастопольське відділення Кримської республіканської дирекції Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Володарського, 10, Севастополь, 99011)

2. Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9, Київ 1, 01001)

3. Приватне підприємство "Кооператив "Херсонес" (вул. Репіна, 24,Севастополь, 99053)

4.Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)

5. Господарський суд міста Севастополя