cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2013 року Справа № 910/6869/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПопікової О.В. (доповідач у справі) суддів:Кролевець О.А. Саранюка В.І. за участю представників: від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) від відповідача:Тітов Д.В. - за дов. від 18.11.2011р. № 8-01-19/3160 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан-Таксі" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.09.2013р. у справі№ 910/6869/13 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Пан-Таксі" доНаціональної телекомпанії України простягнення 171 779,51 грн. збитків.
У відповідності до розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 14.11.2013р. № 02-05/917 для розгляду справи № 910/6869/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Попікова О.В., судді Кролевець О.А., Саранюк В.І.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан-Таксі" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Національної телекомпанії України про стягнення 171 779,51 грн. збитків.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.2013р. (суддя Цюкало Ю.В.) позов задоволено повністю; присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 171 779,51 грн.
Рішення місцевого суду обґрунтовано приписами статей 147, 283 Господарського кодексу України, статей 759, 763, 1172 Цивільного кодексу України з огляду на те, що відповідач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані позивачу внаслідок пошкодження автомобіля, який був переданий відповідачеві за договором оренди.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013р. (головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Гончаров С.А., Куксов В.В.) рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2013р. скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що позивач обрав невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки відповідач з огляду на умови пункту 7.1. договору оренди від 01.04.2010р. № 232-47 зобов'язаний здійснити ремонт пошкодженого автомобіля, а не відшкодувати збитки, заподіянні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції обставинам справи та неправильне застосування ним норм матеріального права, зокрема приписів статей 16, 22, 610 - 612, 779, 803 Цивільного кодексу України, статей 20, 285 Господарського кодексу України. При цьому скаржник наголошує на тому, що вибір способу захисту залежить від вільного вибору особи і обставин справи, а у захисті може бути відмовлено лише з підстав, передбачених законом.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 01.04.2010р. між ТОВ "Пан-Таксі" (орендодавець) та Національною телекомпанією України (орендар) укладено договір № 232-47 (далі - договір), у відповідності до умов якого орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове користування легкові автомобілі без водіїв, що визначені у додатку № 1 до цього договору, та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату.
Строк користування автомобілями, що орендуються, з 01.04.2010р. до 26.05.2010р. (пункт 4.1. договору).
На виконання договору позивач за актом приймання-передачі від 01.04.2010р. передав відповідачеві легкові автомобілі, у тому числі автомобіль марки "Mitsubishi Galant", державний реєстраційний номер АА8709ІК.
07.04.2010р. водій Національної телекомпанії України Коробов Є.В. під час керування автомобілем марки "Mitsubishi Galant", державний реєстраційний номер АА8709ІК, спричинив дві дорожньо-транспортні пригоди, у результаті яких вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження.
Постановами Дніпровського районного суду міста Києва від 07.05.2010р. у справі № 3-2268, від 14.05.2010р. у справі № 3-4035 Коробова Є.В. визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та встановлено, що дорожньо-транспортні пригоди сталися в результаті порушення вказаною особою пунктів 12.1., 12.3. Правил дорожнього руху.
Відповідно до висновку від 18.04.2010р. № 1442 автотоварознавчого дослідження, складеного Бюро експертиз та оцінки майна "Бюмекс", матеріальна шкода, завдана власнику автомобіля марки "Mitsubishi Galant", державний реєстраційний номер АА8709ІК, у результаті його пошкодження при ДТП, становить 171 779,51 грн.
Предмет спору у даній справі становить вимога про відшкодування збитків у розмірі 171 779,51 грн., заподіяних внаслідок пошкодження у результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіля марки "Mitsubishi Galant", державний реєстраційний номер АА8709ІК.
Висновок апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог вмотивовано тим, що позивачем у даному випадку невірно обраний спосіб захисту порушених прав.
Касаційна інстанція не погоджується з вказаним висновком апеляційного суду з огляду на таке.
За приписами статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Право на захист особа здійснює на свій розсуд (частина 1 статті 20 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 3 статті 760 Цивільного кодексу України особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Так за приписами статті 803 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною до спірних правовідносин, наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.
Отже, чинним законодавством чітко встановлено обов'язок наймача у разі пошкодження транспортного засобу відшкодувати наймодавцю збитки, заподіянні у даному випадку.
У свою чергу встановлення у договорі від 01.04.2010р. № 232-47 (пункт 7.1.) обов'язку відповідача здійснити ремонт орендованого автомобіля, який пошкоджено внаслідок ДТП, не позбавляє позивача права на відшкодування збитків в силу прямої вказівки закону (стаття 803 Цивільного кодексу України).
Окрім цього із встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що відповідачем ремонт спірного автомобіля не здійснювався.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок апеляційної інстанції про невірне обрання позивачем способу захисту порушеного права у вигляді відшкодування збитків, заподіяних пошкодженням орендованого відповідачем транспортного засобу, є помилковим, безпідставним та не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Стосовно рішення місцевого суду касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити наступне.
Предметом позову ТОВ "Пан-Таксі" у даній справі є вимога про відшкодування збитків у розмірі 171 779,51 грн. У свою чергу резолютивна частина рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2013р. містить висновок про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 171 779,51 грн.
Слід зазначити, що відшкодування збитків і стягнення заборгованості за своєю природою є різними юридичними категоріями, які виникають з різних підстав та з настанням різних обставин.
Отже, розглянувши позов у даній справі, місцевий суд не визначив правову природу заявленої до стягнення суми, у зв'язку з чим у касаційного суду відсутні підстави вважати, що суд першої інстанції повно та всебічно вирішив спір з прийняттям законного рішення.
Також слід зазначити, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому, слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (стаття 623 Цивільного кодексу України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 Цивільного кодексу України).
У свою чергу суд першої інстанції не з'ясував у силу приписів статті 623 та глави 82 Цивільного кодексу України правову природу заявлених до стягнення матеріальних збитків у розмірі 171 779,51 грн. та правові підстави покладення на відповідача вказаної майнової відповідальності.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів у даній справі вказаним вимогам не відповідають.
Відповідно до частини 1 статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини 1 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України), оскільки касаційна інстанція, згідно приписів статті 111 7 цього Кодексу не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин, колегія суддів, враховуючи приписи статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.
Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан-Таксі" задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013р. у справі № 910/6869/13 скасувати.
Справу № 910/6869/13 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя О.В. Попікова
Судді: О.А. Кролевець
В.І. Саранюк
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2013 |
Оприлюднено | 22.11.2013 |
Номер документу | 35394582 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Попікова O.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні