Ухвала

від 21.11.2013 по справі 9/99-42

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"21" листопада 2013 р. справа №9/99-42 Господарський суд Волинської області в складі головуючого судді Войціховського В.А., при секретарі судового засідання Гримайло О.П.

за участю представників:

Кондрат С.М. - директор КЦ "Діалог" (наказ №02/1-К від 29.11.2011р.)

Кравчук О.А. - представник КЦ "Діалог" (дов. №2 від 01.12.2012р.)

Волочай Л.В. - начальник юридичного бюро ВАТ "Оснастка" (дов. №01/131 від 12.03.2013р.)

Новосад О.Ю. - старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області (дов. №03-26/427 від 28.01.2013р.)

розглянувши в судовому засіданні

скаргу комерційного центру "Діалог", м. Нововолинськ

на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області при примусовому виконанні наказу господарського суду Волинської області від 07.02.2011р. №9/99-1, виданого на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2010р., та про зобов'язання відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області вчинити дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду

у справі

за позовом комерційного центру "Діалог", м. Нововолинськ

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Оснастка", м. Нововолинськ

про стягнення 80 097 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ: комерційний центр "Діалог" звернувся до суду із скаргою від 09.11.2013р. на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області при примусовому виконанні наказу господарського суду Волинської області від 07.02.2011р. №9/99-1, виданого на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2010р., та про зобов'язання відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області вчинити дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду щодо стягнення з ВАТ "Оснастка" на користь КЦ "Діалог" суми заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 12.11.2013р. скаргу комерційного центру "Діалог" було прийнято та призначено її розгляд в судовому засіданні.

Присутні в судовому засіданні представники стягувача викладені у скарзі вимоги та обставини в їх обгрунтування підтримали, просять суд повністю задовольнити скаргу, визнати незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області та зобов'язати орган державної виконавчої служби вчинити дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду у справі №9/99-42, зокрема, зобов'язати державного виконавця накласти арешт на майно боржника, опечатати, вилучити, передати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку, накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області у письмовому поясненні від 20.11.2013р. №04-32/1459 та державний виконавець безпосередньо в судовому засіданні, надавши на вимогу суду витребувані матеріали виконавчого провадження (оригінали для огляду та копії для долучення до справи), з приводу обставин та вимог, викладених комерційним центром "Діалог" у скарзі від 09.11.2013р., заперечили засвідчивши при цьому, що дії державного виконавця відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Присутня в судовому засіданні представник боржника своїми усними поясненнями підтвердила наявність у ВАТ "Оснастка" боргових зобов'язань перед КЦ "Діалог", невиконання рішення суду у визначеному Законом порядку пояснила перебуванням товариства на стадії санації у справі про його банкрутство, неможливістю виконання рішення суду у зв'язку із здійсненням розрахунків з кредиторами товариства у процедурі санації. З приводу обставин, викладених у скарзі на бездіяльність органу ДВС, заперечила.

Розглянувши матеріали справи, скарги, матеріали виконавчого провадження, заслухавши пояснення представників стягувача, боржника та державного виконавця, суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести те, на що вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про часткову підставність викладених у скарзі комерційного центру "Діалог" обставин та вимог.

Викладена позиція суду пов'язана з наступними обставинами:

07 лютого 2011 року господарським судом Волинської області на підставі та на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2010р. у справі №9/99-42 було видано наказ №9/99-1 про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Оснастка" на користь комерційного центру "Діалог" 72 303,60 грн. витрат по відшкодуванню поліпшень нежитлового приміщення, переданого за договором оренди №81-175/06 від 31.07.2006р., а також 1 514,50 грн. судових витрат.

03 жовтня 2012 року даний наказ за заявою стягувача був прийнятий до виконання відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області.

05 листопада 2012 року виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду від 07.02.2011р. №9/99-1 було зупинено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах).

04 квітня 2013 року дане виконавче провадження було поновлене у зв'язку із скасуванням постанови про зупинення виконавчого провадження від 05.11.2012р. ухвалою господарського суду Волинської області від 26.12.2012р. у справі №9/99-42, залишеною без змін у відповідності до постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.2013р.

Постановою відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області від 29.07.2013р. на підставі ст.ст. 11, 52 Закону України "Про виконавче провадження" в рамках зведеного виконавчого провадження було накладено арешт на грошові кошти ВАТ "Оснастка" в сумі 3 560 953,19 грн., котрі знаходяться на рахунках товариства, відкритих у кредитних установах.

Вбачаючи у діях органу Державної виконавчої служби порушення положень чинного законодавства, котрі, зокрема, полягають у неповноті вчинення виконавчих дій, стягувач звернувся до суду із відповідною скаргою на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області.

При цьому скаржником зазначається, що в процесі здійснення виконавчого провадження державний виконавець не вчинив належних дій з приводу накладення арешту на майно боржника, опечатування, вилучення, передачі такого майна на зберігання та реалізації його в установленому законодавством порядку, накладення арешту на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатування кас, приміщень і місць зберігання грошей.

Відповідно до ст. 121 2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до приписів ст. 4 5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови приймаються іменем України

Судове рішення, при розгляді справи по суті, містить остаточний висновок суду відносно прав та обов'язків сторін, приписує їм певну поведінку на майбутнє.

Згідно частини п'ятої ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Із змісту ч. 1 ст. 116 ГПК України вбачається, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюється Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника.

У відповідності до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися із матеріалами виконавчого провадження, розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.

Виконавчі документи підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" з урахуванням Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5.

Положеннями п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень визначено, що організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Тобто під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець зобов'язаний вживати необхідні заходи примусового виконання рішень та неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти всі виконавчі дії щодо арештів рахунків боржника, розшуку майна боржника, визначені Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень.

Судом встановлено, а матеріалами виконавчого провадження підтверджено, що в процесі примусового виконання наказу господарського суду №9/99-1 від 07.02.2011р. державним виконавцем було вжито дій та заходів, спрямованих на накладення арешту на грошові кошти боржника в сумі 3 560 953,19 грн., котрі знаходяться на рахунках ВАТ "Оснастка", відкритих у банківських установах.

Поруч з цим відповідна постанова про арешт коштів боржника від 29.07.2013р. в частині накладення арешту на кошти, котрі обліковуються на рахунках, що використовуються у процедурі санації ВАТ "Оснастка", була скасована у відповідності до постанови Волинського окружного адміністративного суду від 23.08.2013р. у справі №803/1769/13-а та ухвали господарського суду від 04.09.2013р. у справі №1/69-Б. У своїй іншій частині постанова органу ДВС від 29.07.2013р. не скасовувалась та є чинною на даний час.

Судом засвідчується, що в процесі вчинення виконавчих дій державним виконавцем не в повній мірі було вчинено заходи, спрямованіх на здійснення запитів до банківських установ боржника, щодо встановлення факту наявності коштів на рахунках ВАТ "Оснастка" на тих чи інших банківських рахунках, з метою подальшого спрямування таких коштів на задоволення вимог стягувачів у виконавчому провадженні.

Зазначається судом і те, що за відсутності коштів на рахунках боржника, відкритих у банківських та інших кредитних установах, державним виконавцем не в повній мірі вчинялися заходи, спрямовані на направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо), з метою встановлення майна боржника, на яке згідно із законодавством можливе накладення арешту з метою подальшої реалізації та задоволення вимог стягувачів.

Розглядаючи скаргу комерційного центру "Діалог" в частині зобов'язання органу Державної виконавчої служби вчинити дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду у справі №9/99-42, а саме щодо зобов'язання державного виконавця накласти арешт на майно боржника, опечатати, вилучити, передати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку, накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатати каси, приміщення і місця зберігання грошей, господарський суд вважає за необхідне засвідчити, що у відповідності до положень ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" здійснення державним виконавцем у процесі виконавчого провадження відповідних визначених скаржником заходів є правом державного виконавця, котре останній наділений повноваженнями реалізувати на тій чи іншій стадії виконавчого провадження в залежності від фактичних обставин провадження.

Одночасно з цим, згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" суд не вправі зобов'язувати державного виконавця чи іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

За таких обставин суд наголошує на безпідставності вимог скаржника в частині зобов'язання органу Державної виконавчої служби вчинити дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду та вжиття у зв'язку з цим всіх передбачених чинним законодавством заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 121 2 ГПК України, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

Згідно з п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. №9 (із наступними змінами) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, керуючись Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, ст.ст. 1, 2, 11, 17, 19 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 4 5 , 33, 34, 86, 87, 116, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу комерційного центру "Діалог" на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області задовольнити частково.

2. Визнати незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області при примусовому виконанні наказу господарського суду Волинської області від 07.02.2011р. №9/99-1, виданого на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2010р.

3. В задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Суддя В.А. Войціховський