Рішення

від 11.01.2007 по справі 20-5/302

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-5/302

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"11" січня 2007 р. справа № 20-5/302

За позовом: Комунального Ремонтно-експлуатаційного підприємства № 3 (99011 м. Севастополь, Луначарського, 5)

До: Севастопольського об'єднання по профілактичній дезинфекції  (99003 м. Севастополь, вул. Пирогова, 6-А)

Про визнання договору про надання послуг недійсним

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач: Сероштан Н.М., довіреність № 45 від 10.01.2006;

Відповідач: Булигин Є.М., довіреність б/н від 17.07.2006;

Відповідач: Кремер О.А,, довіреність № 4 від 06.04.2006.

Суть спору:

Позивач,  Комунальне Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3,   звернувся до суду з позовом до відповідача, Севастопольського об'єднання по профілактичній дезинфекції, про визнання договору про надання послуг № 53 від 01.01.2005 недійсним.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, та просить визнати недійсною угоду про зупинення робіт по договору № 53 від 01.01.2005 в частині п. 2 угоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підписав спірну угоду сторони вишли за межі своїх повноважень, тобто позивач взяв на себе зобов'язання по відшкодуванню бюджетних коштів, розпорядником яких він не є.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що даною угодою позивач зобов'язався виконати зобов'язання по оплаті надані послуги, крім того спірна угода укладена відповідно до вимог діючого законодавства України, та не підлягає визнанню недійсною.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Строк розгляду справи продовжувався в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу згідно з ухвалою заступника голови суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

01 січня 2005 року сторони уклали договір № 53 про надання послуг з профілактичної дезинфекції, відповідно до пункту 1.1. якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по проведенню дератизації і дезинфекції житлових будинків.

Пунктом 3.7 договору встановлено, що оплата здійснюється замовником виконавцю протягом 10-ти днів після надання відповідних документів, відповідно до виставлених рахунків, по мірі надходження грошових коштів з бюджету.

01.11.2005 між сторонами укладена Угода про зупинення робіт за договором № 53 від 01.01.2005, відповідно до умов якої сторони зобов'язались  зупинити роботи за договором з 01.11.2005 по 31.12.2005 у зв'язку з недостатнім фінансуванням.

Згідно з пунктом 2 зазначеної Угоди замовник зобов'язується протягом 30-ти днів відшкодувати суму заборгованості у розмірі 22831,81 грн. шляхом перерахування її на розрахунковий рахунок виконавця.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 204 ГК України господарське зобов'язання може бути припинено за згодою сторін, зокрема угодою про зміну одного зобов'язання іншим між тими ж сторонами, якщо така зміна не суперечить обов'язковому акту, на підставі якого виникло попереднє зобов'язання.

Відповідно зі статтями 215, 203 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину  стороною (сторонами) вимог, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути  вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо  недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 217 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до  нього недійсної частини.

         Пунктом 2 ч.2 Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №349-р від 01.03.2001 року “Про затвердження тарифів на послуги з експлуатації та утримання житлового фонду (квартирна плата), для підприємств і організацій всіх форм власності” визначено, що роботи з дератизації та дезинфекції фінансуються з місцевого бюджету.

Отже, позивачем не можуть бути прийняті на себе зобов'язання з відшкодування відповідачу бюджетної заборгованості з власних коштів і,  як наслідок, відповідачем не можуть  бути припинені роботи за договором у зв'язку з несплатою позивачем їх вартості.

У відповідності зі статтею 22 Бюджетного кодексу України комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3" не є розпорядником бюджетних коштів з оплати робіт, які мають бути сплачені за рахунок місцевого бюджету міста Севастополя, а Угода про віднесення на позивача зобов'язань, що суперечать нормативному акту, не може бути дійсною.

Крім того, пункт 2 Угоди від 01.11.2005 суперечить умовам договору № 53 від 01.01.2005 та нормативному акту, на підставі якого була прийнята редакція пункту 3.7 договору № 53 від 01.01.2005.

Така ж сама позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 06.12.2006 по справі № 20-3/244.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 85,00 грн.  і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 69, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним пункт 2 Угоди від 01.11.2005 про зупинення робіт за договором № 52 від 01.01.2005 про надання послуг з дератизації та дезинфекції, укладеної між комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 22" та Севастопольським об'єднанням по профілактичній дезинфекції.

3.          Стягнути з Севастопольського об'єднання по профілактичній дезинфекції (99003 м. Севастополь, вул. Пирогова, 6-А, код у ЕДРПОУ 20671890, р/р 260093011218 в УСБ м. Севастополя, МФО 324195) на користь Комунального Ремонтно-експлуатаційного підприємства № 3 (99011 м. Севастополь, Луначарського, 5, код у ЕДРПОУ 20670576, р/р 26003301492 в УСБ м. Севастополя, МФО 324195)  витрати по сплаті державного мита у сумі 85,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                            І.В. Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

15.01.2007

Розсилка:

1.          Севастопольське об'єднання по профілактичній дезинфекції  (99003 м. Севастополь, вул. Пирогова, 6-А)

2.          ДКП “РЕП  № 3” (99011 м. Севастополь, Луначарського, 5)

3.          Справа

4.          наряд