Справа №2-3 590\07р
Справа №2-3 590\07р.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2007 р.
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої-судді: Т.О.Величко,
при секретарі: І.М.Коробій,
розглянувши у
відкритому судовому засіданні в м.
Києві цивільну
справу за позовом
ОСОБА_1до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 16 грудня
1989 р.
Від шлюбу
сторони мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Позивач просить
суд розірвати шлюб з відповідачкою, посилаючись на те, що шлюбні відносини між
ними припинені у 1999 році, з цього ж часу вони не ведуть спільного господарства та бюджету та проживають окремо.
Оскільки подальше збереження шлюбу з відповідачкою вважає неможливим,
просить суд прийняти рішення про розірвання шлюбу.
Позивач в
судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись при цьому на обставини справи
викладені в позовній заяві, а також додатково пояснював, що оскільки вони з
1999 року з відповідачкою разом не проживають, у кожного своє життя, він
хоче розірвати з нею шлюб .
Відповідачка в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог не заперечувала,
вказувала, що дійсно з 1999 року вони проживають окремо, у кожного своє життя і згідна на розірвання шлюбу з
позивачем.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання
за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно до ч.2 ст.112 СК України, суд, постановляє рішення про розірвання шлюбу,
якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з
них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд, заслухавши
пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що причини, що спонукали сторони на розірвання шлюбу є
обгрунтованими, оскільки судом достовірно встановлено, що подальше спільне життя
подружжя та збереження сім»ї не можливе, а тому позов підлягає задоволенню,
сторони фактично з 1999 року не ведуть спільного господарства та бюджету, не
підтримують шлюбних стосунків, позивач наполягає на розірванні шлюбу посилаючись на те, що подальше спільне проживання з відповідачкою
та збереження шлюбу неможливе.
2
Керуючись
ст.ст. 104, 105,
110, 112 Сімейного Кодексу України,
CT.CT.10, 11, 60, 61, 130,174, 212-215 ЦГІК
України, суд,-
В И РІШИ В:
Позов задовольнити.
Шлюб,
зареєстрований 16 грудня 1989 р.
у відділі ЗАГС Ленінградського РВК м.
Києва між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про що є актовий запис НОМЕР_1 -РОЗІРВАТИ.
При видачі свідоцтва
про розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути на користь держави з ОСОБА_2. 17
(сімнадцять) грн., ОСОБА_1. від сплати державного мита звільнити.
Рішення може
бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва, шляхом подачі заяви про апеляційне
оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, та
подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про
апеляційне оскарження рішення.
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2007 |
Оприлюднено | 07.05.2010 |
Номер документу | 3542584 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Святошинський районний суд міста Києва
Величко Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні