Постанова

від 10.09.2013 по справі 2а-15583/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

10 вересня 2013 року 10:42 год. №2а-15583/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

за участю секретаря судового засіданя Левченко І.В.,

представників сторін: позивача - Гребенник М.О., відповідача - Колодяжної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнбо-Плюс" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління у м.Києві (далі - ДПІ) про визнання протиправним і скасування подат-кового повідомлення-рішення №0000212260 від 16.07.2012,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2012р. ТОВ "Рейнбо-Плюс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ №0000212260 від 16.07.2012.

Позов обґрунтовано відсутністю порушень, зазначених в акті перевірки, результати якої не відповідають наданим до перевірки документам по операціям з ТОВ "Бізнес-Сто-лиця" та вимогам податкового законодавства щодо порядку формування податкового креди-ту з ПДВ і цивільного законодавства щодо дійсності правочинів.

Відповідач надав заперечення, в яких просить відмовити в позові з тих підстав, що позивачем неправомірно збільшено податковий кредит з ПДВ по операціям з ТОВ "Бізнес-Столиця" у зв'язку з тим, що правочини мають ознаки нікчемності, оскільки неможливо провести зустрічну звірку ТОВ "Бізнес-Столиця".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2013, залише-ною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013, відмовлено в задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.07.2013 скасовано рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністра-тивного суду міста Києва.

Скасовуючи рішення судів та направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що під час нового розгляду суди повинні також врахувати, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товарів (робіт, пос-луг), яка є платником податків, не покладено обов'язку за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту. Лише достовірне встановлення в ході судового розгля-ду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовіс-ними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнано-сті з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від вико-нання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування.

Під час нового розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених у позовній заяві підстав. Представник відповідача не визнала позов з огляду на результати перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та беручи до уваги в порядку ч. 5 ст. 227 КАС висновки Вищого адміністративного суду України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 18.06.2012 №746 відповідачем прове-дено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Рейнбо-Плюс" щодо підтвердження відомос-тей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Бізнес-Столиця" за серпень 2011р., за результатами якої складено акт від 27.06.2012 №1529/22-62/2558998 та винесено податкове повідомлення-рішення від 16.07.2012 №0000212260, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 64625 грн. (в т.ч. 51700 грн. - ос-новний платіж, 12925 грн. - штраф).

Вказане податкове повідомлення-рішення залишеного без змін рішеннями Державної податкової служби у м. Києві від 31.09.2012 №5923/10/12-114 та Державної податкової служби України від 26.10.2012 №12954/8/10-2110.

Спірне грошове нарахування здійснено за порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 і п. 201.6 ст. 201 ПК, що призвело до заниження позивачем податку ПДВ за серпень 2011р. на 51700 грн. Згідно з актом зміст порушення полягає у тому, що за висновком відповідача правочин між позивачем і ТОВ "Бізнес Столиця" є нікчемним і не створює правових наслідків, тому формування податкового кредиту з ПДВ є неправомірним. Даний висновок зроблено відповідачем на підставі транзитного акту ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 03.02.2012 № 108/3-23-30-33461895 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бізнес-Столиця" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Гудвіл Концепт" за серпень 2011р.", в якому зазначено, що право-чини ТОВ "Бізнес-Столиця" із вищезазначеним контрагентом є нікчемними, оскільки пору-шують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкового повідомлення-рішення.

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК).

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату това-рів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податко-вою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9) та які повинні містити обов'язкові реквізити первинних документів, визначені у ч.2 ст.9.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалі-зується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господар-ських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вірно встановлено перевіркою, позивачем відображено в податковому обліку з ПДВ за серпень 2011р. результати фінансово-господарських відносин з ТОВ "Бізнес Сто-лиця" і задекларовано в складі податкового кредиту з ПДВ 51700 грн., нарахованого ПДВ.

Перевіркою вірно встановлено, що між позивачем (Замовник) і ТОВ "Бізнес-Столиця" (Виконавець) укладено договір від 09.08.2011 №10908, згідно якого Замовник доручає, а Ви-конавець приймає на себе обов'язки щодо надання послуг по забезпеченню харчування учас-ників зборів, організованих Замовником відповідно до встановлених умов договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити отримані послуги.

На підтвердження надання послуг до перевірки позивач надав копії акта здачі-прий-мання робіт від 30.08.2011 №30/08-02 на суму 310200 грн. (у т.ч. ПДВ - 51700 грн.), а також виписаних постачальником (Виконавцем) податкових накладних від 12.08.2011 №12 на суму 62040 грн. (у т.ч. ПДВ - 10340 грн.), від 17.08.2011 №36 на суму 31020 грн. (у т.ч. ПДВ - 5170 грн.), від 25.08.2011 №63 на суму 124080 грн. (у т.ч. ПДВ - 20680 грн.), від 30.08.2011 №97 на суму 93060 грн. (у т.ч. ПДВ - 15510 грн.). Також, позивачем надано копії платіжних доручень від 09.09.2011 №519, від 12.08.2011 №499, від 17.08.2011 №500, від 25.08.2011 №511 на загальну суму 310200 грн.

Перевіркою не встановлено відсутність документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників податкового кредиту з ПДВ по операціям з ТОВ "Бізнес-Столиця", обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

Водночас, як встановлено судом, господарський договір від 09.08.2011 №10908 недій-сним (фіктивним) в судовому порядку не визнавався, зміст визначених у ньому господарсь-ких зобов'язань не суперечить вимогам національного законодавства, а складені на його ви-конання фінансово-господарські документи містять необхідні дані, що підтверджують факти господарських операцій та дозволяють ідентифікувати господарські операції, не містять розбіжностей і не суперечать іншим матеріалам справи та відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 ПК.

Дійсність вказаних первинних документів підтверджується тим, що ТОВ "Бізнес Сто-лиця" в установленому порядку було зареєстрованим платником ПДВ, що підтверджено в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 03.02.2012 № 108/3-23-30-33461895 (а.с. 115), тому зобов'язаний був нараховувати ПДВ та згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК вправі був виписувати податкові накладні, які згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК є підставою для формування податкового кредиту.

Також, з наданих позивачем пояснень та документів вбачається і не заперечувалося відповідачем, що придбані позивачем роботи та послуги пов'язані з його господарською діяльністю і зокрема використані для виконання зобов'язань перед основним замовником - ПІІ "МакДональдз Юкрейн Лтд" на підставі договорів від 27.07.2011 № 22.08/11, від 02.08.2011 № 29.08/11, від 02.08.2011 № 16.08/11, від 02.08.2011 № 18.08/11, від 03.08.2011 № 15.08/11, від 03.08.2011 № 17.08/11, від 08.08.2011 № 30.08/11, від 10.08.2011 № 25.08/11, згідно з якими позивач (Виконавець) зобов'язувався надати Замовнику послуги по забезпе-ченню харчування учасників зборів (літня вечірка) співробітників ПІІ "МакДональдз Юкрейн Лтд" в різні періоди часу протягом серпня 2011р., на підтвердження чого позивачем надав специфікації до вказаних договорів, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а також виписки з банківського рахунку як доказ прибутковості господарських операцій.

Окрім того, судом встановлено, що для виконання взятих на себе зобов'язань перед ПІІ "МакДональдз Юкрейн Лтд" позивачем згідно договору суборенди від 01.06.2011 за №06/11 ТОВ "Рейнбо-Плюс" (Суборендар) було взято в суборенду у ТОВ "Диканька" (Орен-дар) частини нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, проспект Науки, 8, а саме - зал для відвідувачів, виробничі приміщення кухні, мийного посуду, складські та підсобні приміщення.

В ході розгляду справи відповідач не спростував належність, допустимість і достат-ність наданих позивачем доказів, тому в суду немає достатніх підстав для їх відхилення.

Заперечення відповідача про недійсність і нікчемність правочинів ТОВ "Бізнес-Сто-лиця" суд не бере до уваги, оскільки в порушення п. 83.1 ст. 83 ПК такі висновки перевірки зроблені відповідачем без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою стверджувати про недійсність або нікчем-ність правочину, а також не відповідають вимогам ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 ЦК і ст.ст. 207, 208 ГК. Відповідачем не надано конкретних доказів порушення публічного порядку, а саме спрямованості правочинів на заволодіння коштами (майном) держави, як визначено ст. 228 ЦК. Надходження до ДПІ акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бізнес-Столиця" не є підставою визнання правочинів недійсними або нікчемними, оскільки цивільний закон таких підстав не встановлює.

Суд не бере до уваги вказаний в акті перевірки і надану до суду копію транзитного акта ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 03.02.2012 № 108/3-23-30-33461895 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бізнес-Столиця" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Гудвіл Концепт" за серпень 2011р.", оскільки він не стосується господарських взаємовідносин позивача та ТОВ "Бізнес-Столиця".

Окрім цього, вказаний транзитний акт є недопустимим доказом по справі в частині визначення органом ДПС правомірності правочинів і оцінки дійсності господарських зобов'язань ТОВ "Бізнес-Столиця" та визнання їх недійсними і нікчемними, оскільки за від-сутності відповідних правових і фактичних підстав та без належного документального під-твердження органами ДПС зроблено суб'єктивні висновки щодо результатів господарської діяльності платника податків. Неможливість органів ДПС провести перевірку чи зустрічну звірку не є достатнім доказом відсутності фінансово-господарських відносин між позивачем і ТОВ "Бізнес-Столиця" і не спростовує правове значення складених за такими операціями первинних документів, а тому не є підставою для неврахування відповідачем наданих до перевірки первинних документів.

Інших аргументованих заперечень і доказів відсутності реальності господарських опе-рацій та спростування доводів і доказів позивача відповідач не зазнав і не надав. Також, від-повідач не довів відповідними засобами доказування факт узгодженості дій платника подат-ків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань.

Таким чином, оцінюючи докази по справі, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які відповідно ст. 44, п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК є прямим і достатнім підтвердженням фактів здійснення господар-ських операцій з придбання робіт (послуг), а також правильності обчислення ПДВ у сумі 51700 грн. за серпень 2011р.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум податкового кредиту з ПДВ, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ЦК, ПК і в достатній мірі підтверджені наданими до суду доказами, що не були спростовані відповідачем. Неналежна оцінка відповідачем наданих до перевірки документів, а також недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятих рішень, тих обставин, які стали підставою для його прийняття, та невірне застосування відповідачем норм податкового і цивільного законодавства, вказують на неправомірність оскаржуваного податкового повідом-лення-рішення, що є підставою для визнання його протиправним та скасування і задово-лення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 122, 138, 158-163, 167 КАС

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнбо-Плюс".

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 16.07.2012 №0000212260.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнбо-Плюс" судовий збір у сумі 646,26 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асиг-нувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління у м.Києві.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко