Постанова

від 13.11.2013 по справі 5023/4633/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2013 р. Справа № 5023/4633/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М. , суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

позивача - Артюх А.Л. за довіреністю від 15.06.2012р.,

відповідача - Новосельцева В.І. за довіреністю від 31.07.2013р.,

представника ПАТ "Лізингова компанія "Сприяння" - Новосельцева В.І. за довіреністю від 03.09.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприяння", м. Харків (вх. 2787Х/2) та апеляційну скаргу Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області (вх. № 2799Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 21.08.2013р. у справі № 5023/4633/12,

за позовом Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Земельний банк", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙБІЕС", м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Лізингова компанія "Сприяння", м. Харків,

про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИЛА:

Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Харківській області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "АЙБІЕС" про звернення стягнення на предмет іпотеки, просить з метою задоволення вимог позивача за кредитним договором №75-07/К від 24.09.2007р. у розмірі 2 175 808,18 грн., у т.ч. - 1 450 000,00 грн. за основним боргом, 725 808,18 грн. прострочених відсотків за користування кредитом, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 24.09.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А., зареєстрованого у реєстрі за №637, нежитлові приміщення підвалу №№ 1, 1-3, 3а, 4-14 в літ. А-4 загальною площею 221,3 кв.м., у зв'язку із уточненням нумерацію змінено на нежитлові приміщення підвалу №№ 1, 1-3, 3а, 4-15, загальною площею 220,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Чубаря, буд. 3/5, оцінені ТОВ "Хар-Експерт" згідно звіту про незалежну оцінку ринкової вартості майнових прав за Договором №75-07/К станом на 18.05.2012р. в розмірі 509 700,00 грн., шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

17.07.2013р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України №17-010/5861 від 16.07.2013р. (вх. №26087), просить суд прийняти оцінку майна за договором іпотеки, визначену судовим експертом, в якості початкової; з метою задоволення вимог позивача за кредитним договором №75-07/К від 24.09.2007р. у розмірі 2 175 808,18 грн., у т.ч. - 1 450 000,00 грн. за основним боргом, прострочених відсотків за користування кредитом в сумі 725 808,18 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 24.09.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А., зареєстрованого у реєстрі за №637, нежитлові приміщення підвалу №№ 1, 1-3, 3а, 4-14 в літ. А-4 загальною площею 221,3 кв.м., у зв'язку із уточненням нумерацію змінено на нежитлові приміщення підвалу №№ 1, 1-3, 3а, 4-15, загальною площею 220,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Чубаря, буд. 3/5, що оцінені Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса згідно висновку судової оціночної експертизи №39 від 31.05.2013р. в розмірі 990 937,00 грн. шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Вказану заяву про уточнення позовних вимог було прийнято господарським судом Харківської області до розгляду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.08.2013р. у справі № 5023/4633/12 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Френдій Н.А., судді Лавренюк Т.А., Макаренко О.В.) позов задоволено частково; з метою задоволення вимог Національного банку України в особі Національного банку України в Харківській області, за кредитним договором №75-07/К від 24.09.2007р. у розмірі 1 450 951,30 грн., у т.ч. 1 450 000,00 грн. боргу за кредитом, 951,30 грн. боргу за простроченими відсотками за користування кредитом, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, укладеним між акціонерним товариством закритого типу "Фірма І.В.S" (правонаступником якого є відповідач) та ПАТ "Земельний банк" від 24.09.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А., зареєстрований у реєстрі за № 638, - нежитлові приміщення підвалу №№1, 1-3, 3а, 4-14 в літ. "А-4" загальною площею 221,3 кв.м., у зв'язку з уточненням нумерацію змінено на нежитлові приміщення підвалу №№1, 1-3, 3а, 4-15, загальною площею 220,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Чубаря, 3/5; визначено спосіб реалізації предмету іпотеки: шляхом продажу на прилюдних торгах; початкова ціна для реалізації нерухомого майна - згідно висновку судової експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса №39 від 31.05.2013р. становить 990 937,00 грн., без ПДВ; стягнуто з ТОВ "АЙБІЕС" на користь Державного бюджету України 29 019,03 грн. судового збору; у решті позову - відмовлено.

Приватне акціонерне товариство "Лізингова компанія "Сприяння" частково не погодившись з рішенням господарського суду Харківської області від 21.08.2013р. у справі № 5023/4633/12 звернулось з апеляційною скаргою, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить відмовити у задоволенні вимог Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області за кредитним договором №75-07/К від 24.09.2007р. у розмірі 1 450 951,30 грн., у т.ч. 1 450 000,00 грн. боргу за кредитом, 951,30 грн. боргу за простроченими відсотками за користування кредитом про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, укладеним між акціонерним товариством закритого типу "Фірма І.В.S" (правонаступником якого є відповідач) та ПАТ "Земельний банк" від 24.09.2007р., посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А., зареєстрований у реєстрі за № 638, - нежитлові приміщення підвалу №№1, 1-3, 3а, 4-14 в літ. "А-4" загальною площею 221,3 кв.м., у зв'язку з уточненням нумерацію змінено на нежитлові приміщення підвалу №№1, 1-3, 3а, 4-15, загальною площею 220,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Чубаря, 3/5, шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною для реалізації нерухомого майна - згідно висновку судової експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса №39 від 31.05.2013р. становить 990 937,00 грн., без ПДВ; та стягненні з ТОВ "АЙБІЕС" на користь Державного бюджету України 29 019,03 грн. судового збору; у інший частині рішення господарського суду Харківської області від 21.08.2013р. залишити без змін.

Апелянт вказує, що згідно з пунктом 4.3 договору застави майнових прав № 15/6 від 25.06.2013 р. заставодержатель (позивач) має право на звернення стягнення та реалізацію предмета застави (майнові права за договором № 75-07/Н від 24.09.2007р.) згідно з умовами договору іпотеки від 24.09.2007р., якщо у боржника (ПрАТ «Лізингова компанія «Сприяння»), немає коштів на погашення заборгованості за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007р.; 19.09.2010 р. строк погашення заборгованості за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007р. настав, проте, обставини щодо встановлення факту відсутності у ПрАТ «Лізингова компанія «Сприяння» коштів на погашення заборгованості за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007р. не були предметом дослідження у судовому засіданні суду першої інстанції.

Позивач частково не погодився з рішенням господарського суду Харківської області від 21.08.2013р. у справі № 5023/4633/12, звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків викладених в оскаржуваному рішенні обставинам справи, просить скасувати вказане рішення у частині відмови у задоволенні вимог позивача до відповідача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 24.09.2007р., в рахунок погашення заборгованості ПрАТ "Лізингова компанія "Сприяння" за простроченими відсотками за користування кредитом в розмірі 724 856,88 грн. за кредитним договором №75-07/К від 24.09.2007р. укладеним між ПрАТ "Лізингова компанія "Сприяння" та ПАТ "Земельний банк", право вимоги за зобов'язаннями згідно якого перейшли до позивача; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апелянт вказує, що пунктом 4.2 договору застави майнових прав №15/6 від 25.06.2010р. сторони визначили, що у частині уступки права вимоги цей договір укладено з відкладальною умовою відповідно до статті 212 ЦК України. Права вимоги переходять до позивача наступного дня після настання строку виконання зобов'язань ПАТ «Зембанк» за кредитним договором №15 від 06.11.2008 р., якщо вони не будуть виконані повністю або частково або після настання випадку, передбаченого пунктом 3.1.4 вказаного договору; з моменту переходу права вимоги за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007 р. до Національного банку України жодних змін сторонами до вказаного договору стосовно розміру та порядку нарахування процентної ставки за кредитом не вносились; згідно наданих до справи № 5023/4633/12 копій рішень господарських судів всіх інстанцій по справі № 5023/5582/11 момент переходу права вимоги за вказаним зобов'язанням визначений до введення процедури ліквідації ПАТ «Земельний банк» згідно постанови Правління Національного банку України від 30.07.2010 р. №375, починаючи з 02.08.2010 р.; моментом переходу права вимоги за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007 р. до Національного банку України є 01.07.2010 р. у зв'язку із простроченням ПАТ «Земельний банк» сплати процентів за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору №15 від 06.11.2008 р. на строк більше ніж 5 днів (п. 3.1.4 договору застави майнових прав №15/6 від 25.06.2010 р.), що є підставою для такого переходу відповідно до умов пункту 4.2 договору застави майнових прав №15/6 від 25.06.2010 р.

Апелянт зазначає, що пунктом 1.1 договору іпотеки сторони погодили, що дана іпотека забезпечує виконання вимог заставодержателя за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007 р. та будь-якими договорами до нього, враховуючи проценти за користування кредитом та неустойку, у зв'язку з чим відмову суду першої інстанції у задоволенні вимог Національного банку України в частині стягнення прострочених відсотків за користування кредитом за кредитним договором №75-07/К від 24.09.2007 р. в сумі 724 856,88 грн. вважає необґрунтованою.

Також позивач подав відзив на апеляційну скаргу, просить задовольнити вимоги викладені у апеляційній скарзі Національного банку України шляхом скасування рішення господарського суду Харківської області від 21.08.2013р. у справі № 5023/4633/12 в частині відмови в задоволенні вимог позивача до відповідача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, визначеним вище, в рахунок погашення заборгованості АТЗТ "Лізингова компанія "Сприяння" за простроченими відсотками за користування кредитом в розмірі 724 856,88 грн. за кредитним договором №75-07/К від 24.09.2007р. укладеним між АТЗТ "Лізингова компанія "Сприяння" та ПАТ "Земельний банк", право вимоги за зобов'язаннями щодо якого перейшли до Національного банку України, та прийняти нове рішення яким позовні вимоги Національного банку України у справі № 5023/4633/12 задовольнити в повному обсязі.

Відповідач подав письмові пояснення до апеляційної скарги позивача, просить рішення господарського суду Харківської області від 21.08.2013 р. у справі № 5023 /4633/12 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Управлінню Національного банку України в Харківській області відмовити.

Відповідач стверджує, що здійснене на підставі умов пункту 4.1 розділу 4 договору застави майнових прав № 15/6 від 25.06.2010 р. відступлення ПАТ «Земельний банк» на користь Управління НБУ в Харківській області права вимоги до ПрАТ «Лізингова компанія «Сприяння», що випливає з кредитного договору від 24.09.2007 р., є реалізацією встановленого статтею 23 Закону України «Про заставу» механізму задоволення Управлінням НБУ в Харківській області як заставодержателем своїх вимог кредитора у зобов'язанні за кредитним договором № 15 від 06.11.2008 р., а не заміною кредитора у зобов'язанні, що виникає на підставі кредитного договору № 75-07/К від 24.09.2007 р.; не замінивши ПАТ «Земельний банк» у зобов'язанні, що виникає з кредитного договору № 75-07/К від 24.09.2007 р., Управління НБУ в Харківській області не набуло у вказаному зобов'язанні прав кредитора, а відтак заявлені у цій справі вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог позивача за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007 р., є безпідставними.

Представник ПАТ "Земельний банк" у судове засідання не прибув, відзив на апеляційну скаргу не надав, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином був повідомлений, про причини неприбуття свого представника у судове засідання суд не повідомив. Відповідно до частини 2 статті 102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. Ухвала про прийняття апеляційних скарг винесена Харківським апеляційним господарським судом 12.09.2013р., строк її розгляду спливає 12.11.2013 р., клопотання про продовження строків розгляду справи до Харківського апеляційного господарського суду не надходило, отже у судової колегії відсутні правові підстави для відкладення розгляду справи. Крім того, ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2013р. та від 07.10.2013р. до відома сторін та третіх осіб у справі було доведено, що нез'явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою перенесення розгляду справи на інший строк та не перешкоджає розгляду справи по суті. Враховуючи, що неприбуття представника ПАТ "Земельний банк" у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, апеляційні скарги розглядаються за наявними у справі матеріалами.

ПрАТ "Лізингова компанія "Сприяння" подало клопотання (вх. № 9486 від 04.10.2013р.), в якому просить зупинити провадження у справі № 5023/4633/12 до вирішення господарським судом Харківської області пов'язаної з нею справи № 922/2834/13 по якій було прийнято рішення від 23.09.2013р. про задоволення позову ПАТ "Лізингова компанія "Сприяння" до ПАТ "Земельний банк" та Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області про визнання недійсним пункту 4.1. розділу четвертого договору застави майнових прав № 15/6 від 25.06.2010р. щодо відступлення права вимоги до ПАТ "Лізингова компанія "Сприяння" за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007р. на суму 2 000 000,00 грн., за процентами та іншими видами платежів, що підлягають сплаті на підставі цього кредитного договору. Однак рішення господарського суду Харківської області від 23.09.2013р. у справі № 922/2834/13 не набрало законної сили, на даний час оскаржується у апеляційному порядку.

Позивач заперечує щодо задоволення вказаного клопотання, вважає, що воно направлене на затягування розгляду справи.

Колегія суддів, дослідивши вказане клопотання вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розгляд дається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Колегія суддів зазначає, що у процесі розгляду справи № 5023/4633/12 судом апеляційної інстанції досліджується, у тому числі і правомірність умов кредитного договору № 75-07/К від 24.09.2007р. та не вбачає неможливості розгляду справи № 5023/4633/12 до вирішення справи № 922/2834/13.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та ПрАТ «Лізингова компанія «Сприяння», дослідивши доводи викладені у апеляційних скаргах, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком, правонаступником, якого є Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" (далі - ПАТ "Зембанк") та Акціонерним товариством "Лізингова компанія "Сприяння", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Лізингова компанія "Сприяння" (далі - ПрАТ «ЛК «Сприяння», позичальник) 24.09.2007р. укладено договір про надання кредитної лінії №75-07/К, далі - кредитний договір №75-07/К, згідно пункту 1.1. якого ПАТ "Зембанк" надав позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування в розмірі 2 000 000,00 грн., у тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності і платності і цільового характеру використання кредиту строком на 2 роки, на поповнення оборотних, з можливістю отримання окремих кредитів (траншів), з кінцевим строком повернення кредиту згідно пунктом 1.2. цього договору до 21.09.2009р. включно, процентна ставка за користування кредитом визначена в розмірі 17 відсотків річних (т.1, а.с. 31-38).

До кредитного договору №75-07/К додатковими угодами вносилися зміни, зокрема, додатковою угодою №1 від 25.09.2007р. встановлено строк повернення кредиту - 21.09.2009р., додатковою угодою №3 від 30.05.2008р. змінено відсоткову ставку за користування кредитом - з 24.09.2007р. - 17%, з 01.06.2008р.- 20%; додатковою угодою № 4 від 21.09.2009р. до кредитного договору №75-07/К були внесені зміни, відповідно до яких сторони встановили, що з 01.06.2008р. процентна ставка складає 20 % річних, а з 21.09.2009р. - 24 відсотки річних, строк повернення кредиту - 19.09.2010р.

У забезпечення виконання зобов'язань боржника - ПрАТ «ЛК «Сприяння» за кредитним договором №75-07/К від 24.09.2007р., між Акціонерним товариством закритого типу "Фірма І.В.S", правонаступником якого є ТОВ "АЙБІЕС" (далі - відповідач, іпотекодавець) та ПАТ "Зембанк" (іпотекодержатель) укладено договір іпотеки (майнова порука) від 24.09.2007р. та додаткову угоду до нього від 10.06.2008р. посвідчених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А., зареєстрованих у реєстрі за № 638 та № 50, (т.1, а.с. 39-41). Відповідно до договору іпотеки (майнова порука) від 24.09.2007р., майновим поручителем ПрАТ «ЛК «Сприяння» є відповідач, і за умовами якого відповідач передав в іпотеку ПАТ "Зембанк" нежитлові приміщення підвалу №№1, 1-3, 3а, 4-14 в літ. "А-4" загальною площею 221,3 кв.м., у зв'язку з уточненням нумерацію змінено на нежитлові приміщення підвалу №№1, 1-3, 3а, 4-15, загальною площею 220,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Чубаря, 3/5, що оцінена на дату укладення договору іпотеки в розмірі 1 776 085,00 грн.

Відповідно до пункту 5.1. договору іпотеки (майнова порука) від 24.09.2007р. ПАТ "Зембанк" має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання в цілому або в тій чи іншій його частині, а також у випадку порушення відповідачем будь-яких зобов'язань за цим договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих ПАТ "Зембанк" за цим договором.

Згідно з пунктом 5.3. вказаного договору, ПАТ "Зембанк" набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання зобов'язання у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум процентів; та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

Пунктом 5.4. договору іпотеки (майнова порука) від 24.09.2007р. визначено, що у разі порушення умов кредитного договору та/або умов цього договору ПАТ "Зембанк" надсилає відповідачу та ПрАТ «ЛК «Сприяння» письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога ПАТ "Зембанк" залишиться без задоволення, ПАТ "Зембанк" вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором або Законом України «Про іпотеку».

06.11.2008р. між Національним банком України в особі Управління Національного банку України у Харківській області (далі - Національний Банк) та ПАТ "Зембанк", з метою надання кредиту на рефінансування було укладено Кредитний договір № 15, відповідно до пункту 1.1. якого позивач надає ПАТ "Зембанк" кредит на суму 50 000 000,00 грн. на термін з 06.11.2008р. до 26.08.2009р. з оплатою відсотків у розмірі 17,0 % річних (т.1, а.с. 15-23).

05.01.2010р. додатковим договором № 1 до кредитного договору № 15 від 06.11.2008р. було внесено зміни, якими пролонговано термін погашення кредиту до 26.08.2010р. та збільшено проценту ставку за кредитом до 18 % річних.

25.06.2010р. додатковим договором № 2 до кредитного договору № 15 від 06.11.2008р. було внесено зміни до пункту 1.2.: "Під забезпечення за кредитним договором №15 від 06.11.2008р. надаються майнові права за кредитними договорами загальною вартістю 14493190,81 грн. без ПДВ, що відповідає незалежній експертній оцінці, яку здійснено станом на 24.06.2010р. експертом - фізичною особою - підприємцем Тризна Олександром Васильовичем, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №8729/09, виданий Фондом державного майна України від 13.07.2009р., про що укладені: договір застави майнових прав №15/6 від 25.06.2010р.; договір застави майнових прав №15/7 від 25.06.2010р.; договір застави майнових прав №15/8 від 25.06.2010р.; договір застави майнових прав №15/9 від 25.06.2010р.; договір застави майнових прав №15/10 від 25.06.2010р.".

25.06.2010 р. між ПАТ "Зембанк" (заставодавець) та позивачем (заставодержатель) було укладено договір застави майнових прав № 15/6 (т.1, а.с. 24-30), відповідно до пункту 1.1. якого предметом застави за цим договором є майнові права за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007 р. зі всіма змінами до нього, укладеним між ПАТ "Зембанк" та ПрАТ «ЛК «Сприяння», відповідно до якого ПрАТ «ЛК «Сприяння» повинно повернути ПАТ "Зембанк" кредит в сумі 2 000 000,00 грн., станом на дату укладення договору залишок заборгованості становить 1 500 000,00 грн., з кінцевим терміном повернення 19.09.2010р. та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 24% річних.

Пунктом 1.5 договору № 15/6 від 25.06.2010р. визначено, що надана застава забезпечує виконання ПАТ "Зембанк" вимог позивача за кредитним договором №15 від 06.11.2008р., та будь-якими додатковими договорами до нього, укладеними між сторонами, за умовами якого ПАТ "Зембанк" зобов'язаний повернути позивачу кредит у сумі 50 000 000,00 грн. із кінцевим терміном повернення 26.08.2010р. і сплачувати проценти за користування ним у розмірі 17,0% річних та пеню, а також відповідно до умов кредитного договору повернути кредит у повному обсязі, сплатити проценти за користування ним і пеню в разі їх витребування позивачем.

Пунктом 1.6. договору № 15/6 від 25.06.2010р. визначено, що за рахунок заставленого майнового права вимоги позивача задовольняються в повному обсязі, включаючи суму основного боргу, нараховані проценти та пеню.

Відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1. договору № 15/6 від 25.06.2010р., у разі невиконання ПАТ "Зембанк" умов кредитного договору та/або цього договору, позивач отримує право одержати задоволення з майнових прав переважно перед іншими кредиторами відповідно до Закону України "Про заставу" та статті 73 Закону України "Про Національний банк України".

Розділом 4 договору застави майнових прав № 15/6 від 25.06.2010 р. його сторони передбачили уступку права вимоги до ПрАТ «ЛК «Сприяння» за кредитними договорами № 75-07/К від 24.09.2007 р., тобто сторони договору застави майнових прав № 15/6 від 25.06. 2010 р. в укладеному договорі від 24.09.2007 р. передбачили елементи змішаного договору, а саме договору застави та договору відступлення права вимоги.

Умовами пункту 4.1 договорів застави майнових прав № 15/6 від 25.06.2010 р. визначено, що Банк уступає позивачу право вимоги до ПрАТ «ЛК «Сприяння», що виникає з кредитних договорів № 75-07/К від 24.09.2007 р. на суму 2 000 000,00 грн., за процентами та іншими видами платежів, що підлягають сплаті на підставі цього кредитного договору.

Пунктом 4.2 договору застави майнових прав № 15/6 від 25.06.2010 р., передбачено, що у частині уступки права вимоги цей договір укладено з відкладальною умовою відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України. Права вимоги переходять до позивача наступного дня після настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором, якщо вони не будуть виконані повністю або частково або після настання випадку, передбаченого підпунктом 3.1.4. цього договору.

Відповідно до пункту 4.3 договору застави майнових прав №15/6 від 25.06.2010 р., після перерахування ПрАТ «ЛК «Сприяння» коштів за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007р. позивачу, наявна заборгованість ПАТ "Зембанк" за кредитним договором є відповідно погашеною повністю або частково. Позивач має право на звернення стягнення та реалізацію предмета застави згідно з умовами договору застави, якщо в ПрАТ «ЛК «Сприяння» немає коштів на погашення заборгованості за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007р.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що ПАТ "Зембанк" було порушено умови кредитного договору №15 від 06.11.2008р. щодо повернення наданого Національним банком України кредиту, а також сплати відсотків за його користування.

Постановою Правління Національного банку України від 30.07.2010р. № 375, починаючи з 02.08.2010р. було відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ПАТ "Зембанк".

Як свідчать матеріали справи та не заперечується ні позивачем, ні ПАТ "Зембанк", останній ще до ініціювання відносно нього процедури ліквідації, не виконав зобов'язань за кредитним договором № 15 від 06.11.2008 р.

На даний час заборгованість ПАТ "Зембанк" перед позивачем не погашено.

За розрахунком позивача, які підтверджуються матеріалами справи, станом на 01.09.2012р. заборгованість ПАТ "Зембанк" за кредитним договором № 15 від 01.11.2008р. перед позивачем склала 40 648 670,94 грн., у тому числі: за основним боргом - 37 020 588,09 грн., 3 569 972,01 грн. - прострочених відсотків, 58 110,84 грн. - пені за простроченими процентами (нарахованою на підставі п. 3.2. Кредитного договору).

ПрАТ "ЛК "Сприяння" також не виконало умови кредитного договору № 75-07/К від 24.09.2007р. та не надало докази наявності грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом.

Пунктом 1.1 договору застави майнових прав № 15/6 від 25.06.2010р. сторони погодили, що предметом застави за цим договором є майнові права за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007р. зі всіма змінами до нього, укладеними між ПАТ "Зембанк" та ПрАТ "ЛК "Сприяння", враховуючи проценти за користування кредитом.

Станом на 01.09.2012р. заборгованість ПрАТ «ЛК «Сприяння» за кредитним договором від 24.09.2007р. є простроченою та складає 2 175 808,18 грн., у тому числі: за основним боргом - 1 450 000,00 грн., 725 808,18 грн. - прострочених відсотків за користування кредитом (нарахованою на підставі п. 3.2. Кредитного договору) за період з 01.08.2010р. по 31.08.2012р.

Задовольняючи частково позовні вимоги, господарський суд вказав, що вважає безпідставним нарахування позивачем відсотків за користування кредитом в сумі 724 856,88 грн. за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007р., оскільки позивач після введення процедури ліквідації ПАТ "Зембанк" (03.08.2010р.) набув право реалізації предмету застави - майнових прав обсягом: право вимагати стягнення 1 450 000,00 грн. боргу по кредиту (з 20.09.2010р.) та 951,30 грн. боргу по несплаченим відсоткам за користування кредитом, право на звернення стягнення та реалізацію предмета застави згідно договору іпотеки від 24.09.2007р., а не права кредитора у зобов'язанні відповідно до статті 512 ЦК України за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007р., що свідчить про безпідставність нарахування та включення в суму боргу відсотків за користування кредитом починаючи з 03.08.2010р.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За приписами статті 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Тобто, у розумінні наведеної норми майнові права можуть бути предметом застави, якщо вони можуть бути відчужені заставодавцем і на них може звертатися стягнення.

Згідно статті 190 Цивільного кодексу України та статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", майнові права визначаються як будь-які права, пов'язані з майном.

Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено у статті 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі ліквідації юридичної особи - заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування та згідно статті 42 цього закону надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності.

Статтею 19 Закону України "Про заставу" передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Отже, ПАТ "Зембанк" було порушено умови кредитного договору № 15 від 06.11.2008р. щодо повернення наданого кредиту, а також сплати відсотків за його користування.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «ЛК «Сприяння» зверталось до господарського суду Харківської області з позовом до ПАТ "Зембанк" , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національний банк України, м. Київ, про визнання відсутності у ПАТ "Зембанк" права вимоги за зобов'язаннями, які виникли у ПрАТ «ЛК «Сприяння» на підставі кредитних договорів № 75-07/К від 24.09.2007 р., № 68-08/К від 21.08.2008 р. та № 79-08/К від 19.09.2008 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 31.08.2011 р. у справі № 5023/5582/11 позов задоволено повністю, визнано відсутність у ПАТ "Зембанк" права вимоги за зобов'язаннями, які виникли у ПрАТ «ЛК «Сприяння» на підставі кредитних договорів № 75-07/К від 24.09.2007 р., № 68-08/К від 21.08.2008 р. та № 79-08/К від 19.09.2008 р. (т.1, а.с. 67-79).

У вказаному рішенні зазначено наступне: відповідно до пункту 4.2 договорів застави майнових прав № 15/6, № 15/7 та № 15/9 від 25.06.2010 р., у відповідності до статті 212 Цивільного кодексу України, сторони обумовили перехід права вимоги до Національного банку України відкладальною умовою, якою є повне або часткове невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 15 від 06.11.2008 р. При цьому, такий перехід відбувається наступного дня після настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором № 15 від 06.11.2008 р.

Згідно матеріалів справи відповідач, ще до ініціювання відносно нього процедури ліквідації, не виконав зобов'язань за кредитним договором № 15 від 06.11.2008 р. За таких обставин та з огляду на положення статті 512 Цивільного кодексу України господарський суд визнав доводи представника позивача про заміну кредитора у зобов'язаннях, що виникли у нього на підставі кредитних договорів № 75-07/К від 24.09.2007 р., № 68-08/К від 21.08.2008 року та № 79-08/К від 19.09.2008 р., обґрунтованими.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2011р. рішення господарського суду Харківської області від 31.08.2011 р. по справі № 5023/5582/11 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2011р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2011р. у справі № 5023/5582/11 залишено без змін.

Таким чином, факт заміни кредитора у зобов'язанні, що випливає з кредитного договору № 75-07/К від 24.09.2007 р., та перехід права вимоги за вказаним договором на підставі пункту 4.2 договору застави майнових прав № 15/6 від 25.06.2010р. до позивача підтверджено рішенням та постановами у справі № 5023/5582/11.

Рішення господарського суду Харківської області від 31.08.2011 р. по справі № 5023/5582/11 набрало законної сили і є обов'язковим на всій території України.

Крім того, рішенням господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. у справі №5023/7365/11 відмовлено у позові ПАТ "Зембанк" до ТОВ "АЙБІЕС" про звернення стягнення на предмет іпотеки, укладеного у забезпечення зобов'язань по кредитному договору № 75-07/К від 24.09.2007р., у зв'язку з висновком суду в мотивувальній частині рішення, що право звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки належить саме Національному банку України з огляду на умови вищеназваного договору застави майнових прав та рішень по справі №5023/5582/11 (т.1, а.с. 80-90).

Вказане рішення не було оскаржено та набрало законної сили і є обов'язковим на всій території України.

Виходячи зі змісту терміну "Кредит", визначеного в статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пункту 9 положення Національного банку України "Про кредитування", затвердженого постановою правління НБУ від 28.09.95р. №246, чинних на момент виникнення спірних правовідносин - це позичковий капітал банку в грошовій формі, що передається на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. З урахуванням такого визначення кредиту, кошти, надані в користування особі, є "кредитом" за наявності вказаних ознак, тобто проценти за користування кредитом (принцип платності) є невід`ємною частиною поняття "кредит" у розумінні зазначеного положення.

Отже, висновок суду першої інстанції щодо безпідставного нарахування позивачем відсотків за користування кредитом у сумі 724 856,88 грн. до 03.08.2010р., оскільки до нього перейшло право задоволення своїх вимог лише за рахунок основного боргу за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007р., є неправильним, з урахуванням вищенаведеного.

Що стосується задоволення позову у частині звернення стягнення на предмет іпотеки, за договором іпотеки від 24.09.2008р., з метою задоволення основного боргу за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007р. на суму 1 450 000,00 грн., колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 5 статті З Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно частини 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до пункту 5.4. договору іпотеки від 24.09.2007р. сторони визначили, що у разі порушення умов Кредитного договору та /або умов цього договору Банк надсилає відповідачу та ПрАТ "ЛК "Сприяння" письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором або Законом України "Про іпотеку".

Матеріали справи свідчать, що позивачем на адресу відповідача було надіслано лист № 05-176/6618 від 30.07.2012р. з вимогою щодо погашення кредиту. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, вказаний лист був отриманий відповідачем 06.08.2012р. (т.1, а.с.52-55). Проте, відповідь на даний лист до позивача не надходила. Аналогічний лист з вимогою щодо погашення кредиту за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007р. було також направлено ПрАТ "ЛК "Сприяння" (лист № 05-140/4663 від 25.05.2012р.), вказаний лист було отримано ПрАТ "ЛК "Сприяння" 05.06.2012р. (т.1. а.с. 56-59). Додатково листом від 05.07.2012р. № 05-140/5890 позивач у відповідь на лист ПрАТ "ЛК "Сприяння" від 25.06.2012р. № 251 надіслав йому копію Договору застави майнових прав, а також копії додаткових договорів про внесення змін до нього (т.1, а.с. 60-62). Листом від 03.09.2012р. № 304 ПрАТ "ЛК "Сприяння" повідомило про невизнання ним вимог позивача за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007р.

Станом на 01.09.2012р. вимоги позивача щодо виконання ПрАТ "ЛК "Сприяння" (боржником) та відповідачем (майновим поручителем) зобов'язань за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007р. у добровільному порядку залишились без задоволення. На даний час заборгованість перед позивачем не погашена.

Частина 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" встановлює, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється і у тому числі на підставі рішення суду.

Таким чином, право позивача на звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог за основним зобов'язанням по кредитному договору № 75-07/К від 24.09.2007р. встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. по справі № 5023/7365/11, яке набрало законної сили та не було скасовано.

Ринкова вартість предмету іпотеки визначена висновком судової будівельно-технічної експертизи, яка призначалась судом першої інстанції, та складає 990 937,00 грн. без урахування ПДВ (т.3, а.с. 53-84).

Відповідно до статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку", предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої статті 38 Закону України "Про іпотеку".

У частині 6 статті 38 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно статті 39 Закону України "Про іпотеку" суд у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у своєму рішенні зазначає, зокрема, початкову ціну продажу предмету іпотеки.

Відповідно до частини 2 статті 43 Закону України "Про іпотеку", початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприяння" залишає без задоволення, апеляційну скаргу Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області задовольняє.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове скасування рішення господарського суду Харківської області від 21.08.2013р., з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприяння" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.08.2013р. у справі № 5023/4633/12 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприяння" за простроченими відсотками за користування кредитом в розмірі 724 856,88 грн. скасувати та прийняти нове рішення, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

З метою задоволення вимог кредитора - Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007р. в розмірі 2 175 808,18 грн., у тому числі 1 450 000,00 грн. борг за кредитом, 725 808,18 грн. боргу за простроченими відсотками за користування кредитом звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 24.09.2007р., посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А., зареєстрованим у реєстрі за № 638, - нежитлові приміщення підвалу №№ 1, 1-3, 3а, 4-14 в літ. «А-4» загальною площею 221,3 кв.м., у зв'язку з уточненням нумерацію змінено на нежитлові приміщення підвалу №№ 1, 1-3, 3а, 4-15, загальною площею 220,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Чубаря, 3/5, оцінений Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса, згідно висновку судової оціночної експертизи № 39 від 31.05.2013р., шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 990 937,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙБІЕС" (61050, м. Харків, пров.Фейєрбаха, 1/3-б; код ЄДРПОУ: 14061790) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 41 658, 57 грн. судового збору, у тому числі і за подання апеляційної скарги».

На виконання даної постанови господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст підписаний 11.11.2013р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.