Рішення

від 19.11.2013 по справі 32/278

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/278 19.11.13

Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Підченко Ю.О.,

Судді Удалова О.Г.,

Нечай О.В.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Державного підприємства "Укркомунобслуговування"

до відповідача Орендного підприємства - Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва "Укрбудрозвідування"

про стягнення 708 976,75 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Семененко Є.М. - юрисконсульт

від відповідача: Самсонов Д.В. - юрисконсульт

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 справа № 32/278 була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Підченко Ю.О., судді - Удалова О.Г. і Нечай О.В.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Управління адміністративними та службовими будинками" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Орендного підприємства - Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва "Укрбудрозвідування" про стягнення основного боргу в сумі 498 656,17 грн., пені в сумі 10 142,33 грн., інфляційних в сумі 118 708,86 грн., трьох процентів річних у розмірі 36 445,43 грн., штрафу в розмірі 34 143,38 грн. та збитків у розмірі 7 597,22 грн. відповідно до договору на технічне обслуговування ОП "Укрбудрозвідування" № 2 від 15.03.2004.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах. Відповідач проти позову заперечує.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.03.2012 № 99 було припинено діяльність Державного підприємства "Управління адміністративними та службовими будинками" шляхом приєднання його до Державного підприємства "Укркомунобслуговування".

Згідно ч. 1 ст. 25 ГПК України у разі припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. З огляду на викладене, судом замінено позивача у справі на його правонаступника - Державне підприємство "Укркомунобслуговування".

Представник відповідача Самсонов Д.В. у судовому засідання заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи. Представник позивача проти заявленого клопотання заперечує.

За вимогами ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. За ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Представництво за довіреністю - представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи. Довіреність є строковим правочином, тобто таким, який вчинюється на визначений строк.

Представник відповідача Самсонов В.М. на підставі доручення знайомився з матеріалами справи 14.11.2013. Представник Орендного підприємства - Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва "Укрбудрозвідування", далі ОП "Укрбудрозвідування", - Самсонов Д.В. неодноразово був присутнім у судових засіданнях, обізнаний про рух розгляду справи. Розгляд справи вже відкладалося за клопотанням відповідача. З огляду на викладене судом відмовлено у задоволенні даного клопотання.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

До прийняття рішення у справі, позивач використовуючи своє право передбачене статтею 22 ГПК України надав заяву про уточнення позовних вимог. Судом прийнято до уваги, що згідно пункту 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що ГПК України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Позивач збільшив розмір основної заборгованості до 507 171,90 грн. включивши заборгованість за грудень 2011 року, розмір інфляційних та трьох процентів річних та зменшив розмір пені.

Матеріали справи підтверджують, що фактично відбулося збільшення розміру позовних вимог, що відповідає вимогам ГПК України, у зв'язку з чим, ціна позову по даній справі дорівнює 708 976,75 грн. і складається із:

· суми основного боргу в розмірі 507 171,90 грн.;

· пені в сумі 819,58 грн.;

· інфляційних в сумі 120 072,35 грн.;

· трьох процентів річних у сумі 39 172,32 грн.;

· штрафу в сумі 34 143,38 грн.;

· збитків у розмірі 7 597,22 грн.

До прийняття рішення по справі позивачем заявлено клопотання згідно вимог ст.ст. 66, 67 ГПК України про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку відповідача. Необхідність застосування таких заходів обґрунтовує тим, що підприємство відповідача перебуває в стадії ліквідації.

Відповідно до вимог ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора, або з власної ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, заборони йому вчиняти певні дії, у тому числі іншим особам, що стосуються предмета спору.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення та виконання рішення.

Позивачем не достатньо обґрунтовано доведено те, що невжиття заходів до забезпечення позову до вирішення спору по суті, може вплинути на діяльність його підприємства, у тому числі правовідносини між сторонами, утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За такими обставинами у задоволенні клопотання позивача щодо забезпечення позову відносно накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку відповідача слід відмовити.

Відповідач - ОП "Укрбудрозвідування" заявив про сплив позовної давності. Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Згідно частини третьої даної статті після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пунктом 4.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" передбачено, що у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо зобов'язання передбачало виконання частинами або у вигляді періодичних платежів, і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності.

Протягом всього періоду наявності заборгованості березень 2008 року - грудень 2011 року відповідач вчиняв дії, що свідчать про визнання ним боргу, зокрема, уповноваженою на це посадовою особою відповідача підписала акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2012, який підтверджує наявність заборгованості в сумі 525 747,43 грн.

Судом встановлено, що строк позовної давності не пропущено, оскільки обставини справи свідчать про наявність факту переривання строків позовної давності (підписання актів звіряння взаєморозрахунків, часткова оплата суми основного боргу протягом періоду наявності заборгованості).

Позов мотивовано тим, що 15.03.2004 між Державним підприємством "Управління адміністративними та службовими будинками", далі Управління, та ОП "Укрбудрозвідування" було укладено договір № 2 на технічне обслуговування, далі Договір, відповідно до предмету якого ОП "Укрбудрозвідування" доручає, а Управління бере на себе технічне обслуговування інженерного обладнання будівлі першої черги площею 3103,5 кв.м.

Згідно до підпункту "А" пункту 2 Угоди № 2 від 15.03.1999 укладеної між цим ж сторонами позивач додатково бере на себе зобов'язання щодо експлуатації теплових мереж і водопроводу, санітарно-технічних вузлів і каналізації, ліфтового господарства, електромереж, радіо, пожарну сигналізацію та інші види комунальних послуг в приміщеннях 1 черги загальної площі 3288,7 кв.м.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що ОП "Укрбудрозвідування" оплачує Управлінню згідно фактичних показників вимірювальних приладів за електроенергію, водопостачання, теплову енергію та комунальні послуги не пізніше 12 числа кожного місяця, згідно рахунків Управління.

Даний договір укладений на термін від 15 березня 2004 року до 31 грудня 2005 року (п. 4.1 Договору).

У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору на технічне обслуговування протягом одного місяця після закінчення його строку він вважається продовженим на той самий термін і тих самих умовах, які були передбачені договором (п. 4.3 Договору). За даною підставою правостосунки між сторонами за вказаним Договором були продовжені у 2006-2011 роках. З 01.03.2007 розмір обслуговуваної площі будівлі замовника становить 2823,6 кв.м.

На виконання умов Договору позивач виконував (надавав) по будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 належним чином повний комплекс послуг з березня 2008 року по грудень 2011 року, що підтверджується підписаним сторонами актами виконаних робіт, але відповідач свої зобов'язання з оплати наданих послуг виконав не в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість в сумі 507 171,90 грн., яку позивач намагається стягнути.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що при несвоєчасній оплаті наданих послуг, стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня від несплаченої суми за кожен день прострочки. Позивач стверджує, що мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 819,58 грн. за період з 13.06.2011 по 30.11.2011.

Додатково, з посиланням на приписи статті 625 ЦК України, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 120 072,35 грн. за період з 01.03.2008 по 30.11.2011 та трьох процентів річних у сумі 39 179,32 грн. за період з 13.03.2008 по 30.11.2011.

Позивач з посиланням на приписи ст. 231 ГК України намагається стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% вартості робіт у сумі 34 143,38 грн.

Через неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання перед позивачем, останній поніс непедбачені витрати (спричинені збитки), тому позивачем заявлено до стягнення збитки в сумі 7 597,22 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено змішаний договір про надання послуг. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки наданих послуг, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 901, 903 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.08.2012 за клопотанням відповідача було призначено у справі № 32/278 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України. 13 вересня 2013 року на адресу суду надійшов висновок експертизи 80.2-09-06-5386.13, яким вбачається, що ліфт № 2991 на момент проведення експертного обстеження знаходиться у не справному технічному стані та не придатний до експлуатації. Ліфт знаходився не придатним до експлуатації з 10 січня 2012 року. Причиною незадовільного технічного стану ліфта являється не проведення технічного обслуговування на ремонт ліфта з 01.01.2012. На питання, яка вартість ремонту ліфта № 2991, експерт відповів, що вартість витрат на технічне обслуговування та ремонт формує спеціалізована організація на підставі чинних нормативних документів та визначення вартості ремонту знаходиться поза межами компетенції експерта.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Сторонами клопотань про призначення повторної експертизи не заявлено.

Згідно п. 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.

Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, позивачем надані докази на підтвердження викладених у позові обставин, акти виконаних робіт, які свідчать про те, що послуги позивачем надавалися, але оплата за даними актами не надійшла. Позивач надав суду акт звірки розрахунків станом на 01.01.2012, підписаний обома сторонами, згідно якого заборгованість відповідача становить 525 747,43 грн. Відповідач доказів сплати наданих послуг суду не надав. За результатами проведення експертного обстеження пасажирського ліфта № 2991 вбачається, що ліфт технічно непридатний для експлуатації з 10.01.2012, а позовні вимоги заявлені за період з березня 2008 року по грудень 2011 року. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 507 171,90 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договорами, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, передбаченої п. 2.4 Договорів, обґрунтовані та підлягають стягненню в сумі 819,58 грн.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки мало місце прострочення оплати послуг за договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 120 072,35 грн. за період з 01.03.2008 по 30.11.2011 та трьох процентів річних у сумі 39 172,32 грн. за період з 13.03.2008 по 30.11.2011 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 статті 22 ГК України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Згідно з ч. 3 статті 126 ГК України вирішальна залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному фонді та/або загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій.

Частиною 2 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Статутом Державного підприємства "Укркомунобслуговування" передбачено, що дане підприємство засноване на державній формі власності та майно підприємства і доходи від використання цього майна є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Державне підприємство "Укркомунобслуговування" є унітарним, створене за розпорядженням Кабінету Міністрів України та віднесене до сфери управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Оскільки позивач є державним підприємством, що діє на основі державної власності та належить до державного сектора економіки, то нарахування штрафу в розмірі 7% відповідає вимогам норм чинного законодавства, тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 34 143,38 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивач посилаючись на рішення Господарського суду м. Києва від 13.09.2011 у справі № 33/197 за позовом ПАТ "Київенерго" до Державного підприємства "Управління адміністративними та службовими будинками" намагається стягнути з відповідача спричинені збитки в сумі 7 597,22 грн., які позивач поніс через неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Відповідачем доведено відсутність його вини перед позивачем за понесені останнім збитків. Відповідач не зобов'язаний відповідати за прострочені зобов'язання позивача перед іншими суб'єктами господарювання. Тому судом відмовити у стягненні збитків в сумі 7 597,22 грн. у зв'язку з необґрунтованістю.

Позивач до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додав доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення). Оскільки дана заява прийнята судом, то суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК України в розмірі 65,67 грн. в доход державного бюджету України.

Загальна сума витрат пов'язаних з проведенням судової експертизи, згідно рахунку-фактури № 6125386 від 18.10.2012 складає 2 314,24 грн. Відповідач платіжним дорученням № 85 від 06.02.2013 сплатив за експертизу лише 1 157,12 грн.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Експертизу було призначено судом за клопотанням відповідача, тому підлягає стягненню з Орендного підприємства - Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва "Укрбудрозвідування" на рахунок Державного підприємства "Київський експертно-технічний центр держгірпромнагляду України" недоплачена сума, яка підлягає сплаті за проведенням судової експертизи в розмірі 1 157,12 грн.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно частини п'ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.11.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 237, 239, 264, 525, 526, 599, 611, 625, 638, 639, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 22, 55, 126, 224, 231, 323 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 25, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 49, 55, 66, 67, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Стягнути з Державного підприємства "Укркомунобслуговування", 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 51, код ЄДРПОУ 16466350, в доход державного бюджету України судовий збір в сумі 65,67 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва.

2. Позовні вимоги Державного підприємства "Укркомунобслуговування" до Орендного підприємства - Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва "Укрбудрозвідування" задовольнити частково.

3. Стягнути з Орендного підприємства - Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва "Укрбудрозвідування", 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 02497737, на користь:

- Державного підприємства "Укркомунобслуговування", 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 51, код ЄДРПОУ 16466350, основний борг в сумі 507 171,90 грн., пеню в сумі 819,58 грн., інфляційні в сумі 120 072,35 грн., три проценти річних у розмірі 39 172,32 грн., штраф у сумі 34 143,38 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 14 027,60 грн., видавши наказ.

4. У стягненні збитків у розмірі 7 597,22 грн. відмовити.

5. Стягнути з Орендного підприємства - Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва "Укрбудрозвідування", 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 02497737 на користь Державного підприємства "Київський експертно-технічний центр держгірпромнагляду України", 04073, м. Київ, вул. Ливарська, 1А, код ЄДРПОУ 2351093, сплату за проведенням судової експертизи в розмірі 1 157,12 грн., видавши наказ.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 25.11.2013 року

Головуючий суддя Ю.О.Підченко

Судді О.Г.Удалова

О.В.Нечай