Постанова

від 10.07.2014 по справі 32/278

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2014 р. Справа№ 32/278

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Орендного підприємства - Українське головне орендне підприємство по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва „Укрбудрозвідування" на рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року

у справі № 32/278 (головуючий суддя Підченко Ю.О., судді Удалова О.Г., Нечай О.В.)

за позовом Державного підприємства „Управління адміністративними будинками" (м. Київ)

до Орендного підприємства - Українське головне орендне підприємство по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва „Укрбудрозвідування" (м. Київ)

про стягнення за договором технічного обслуговування

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Державне підприємство „Управління адміністративними будинками" з позовом та уточненням до нього до Орендного підприємства - Українське головне орендне підприємство по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва „Укрбудрозвідування" про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за спожиті у 2008, 2009, 2010, 2011 роках послуги за договором від 15.03.2004 року № 2 в сумі основного боргу 507 171 грн. 90 коп., пені у розмірі 819 грн. 58 коп., інфляційних втрат 120 072 грн. 35 коп., 3% річних від простроченої суми 39 179 грн. 32 коп., завданих збитків 7 597 грн. 22 коп., що разом складає 674 840 грн. 37 коп.

Рішенням від 19.11.2013 року господарський суд міста Києва стягнув з ДП „Укркомунобслуговування" в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 65 грн. 67 коп., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва. Позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з Орендного підприємства - Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва „Укрбудрозвідування" на користь ДП „Укркомунобслуговування" основний борг в сумі 507 171 грн. 90 коп., пеню в сумі 819 грн. 58 коп., інфляційних в сумі 120 072 грн. 35 коп., 3% річних у розмірі 39 172 грн. 32 коп., штраф у сумі 34 143 грн. 38 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 14 027 грн. 60 коп., видавши наказ. У стягненні збитків у розмірі 7 597 грн. 22 коп. відмовив. Стягнув з Орендного підприємства - Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва „Укрбудрозвідування" на користь ДП „Київський експертно-технічний центр держгірпромнагляду України" сплату за проведенням судової експертизи в розмірі 1 157 грн. 12 коп., видавши наказ.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року по справі № 32/278 в частині задоволення позову, крім стягнення пені на суму 819 грн. 58 коп., та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 року апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/23333/13 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В судове засіданні 10.07.2014 року повноважні представники сторін не з'явилися. Позивач надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення та заявив клопотання про розгляд справи без участі його представників. Після обговорення судова колегія задовольнила клопотання позивача. Відповідач надіслав клопотання про оголошення перерви, яке після обговорення судова колегія відхилила, оскільки відповідач є юридичною особою, яка має штат працівників. В разі неможливості працівників зі штату представляти інтереси довірителя він може залучити найманих представників. Крім того в клопотанні заявлено про оголошення перерви до одужання представника, що не є конкретною датою, а суд обмежений строками розгляду справи.

Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

15.03.2004 року Державне підприємство „Управління адміністративними та службовими будинками", далі Управління, та Орендне підприємство „Укрбудрозвідування" уклали договір № 2 на технічне обслуговування, відповідно до умов якого ОП „Укрбудрозвідування" доручає, а Управління бере на себе технічне обслуговування інженерного обладнання будівлі першої черги площею 3 103,5 кв.м.

Згідно до підпункту „А" пункту 2 угоди від 15.03.1999 року № 2, укладеної між цим ж сторонами позивач додатково бере на себе зобов'язання щодо експлуатації теплових мереж і водопроводу, санітарно-технічних вузлів і каналізації, ліфтового господарства, електромереж, радіо, пожарну сигналізацію та інші види комунальних послуг в приміщеннях 1 черги загальної площі 3 288,7 кв.м.

Пунктом 2.1 договору від 15.03.2004 року № 2 передбачено, що ОП „Укрбудрозвідування" оплачує Управлінню згідно фактичних показників вимірювальних приладів за електроенергію, водопостачання, теплову енергію та комунальні послуги не пізніше 12 числа кожного місяця, згідно рахунків Управління.

Даний договір укладений на строк з 15.03.2004 року до 31.12.2005 року (п. 4.1 договору).

У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору на технічне обслуговування протягом одного місяця після закінчення його строку він вважається продовженим на той самий термін і тих самих умовах, які були передбачені договором (п. 4.3 договору).

Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що послуги у 2006 - 2011 роках надавались в межах договору, який був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання).

З 01.03.2007 року розмір обслуговуваної площі будівлі замовника становить 2 823,6 кв.м.

Як визначено ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до актів виконаних робіт з березня 2008 року по грудень 2011 року відповідачу було надано послуг на загальну суму 1 066 012 грн. 82 коп. (230 414 грн. 12 коп. + 309 399 грн. 91 коп. + 321 684 грн. + 129 997 грн. 20 коп. + 74 517 грн. 59 коп. (в уточненні)).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2012 року за клопотанням відповідача було призначено у справі № 32/278 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України.

13.09.2013 року на адресу місцевого господарського суду надійшов висновок експертизи 80.2-09-06-5386.13, з якого вбачається, що ліфт № 2991 на момент проведення експертного обстеження знаходиться у несправному технічному стані та непридатний до експлуатації. Ліфт знаходиться непридатним до експлуатації з 10.01.2012 року. Причиною незадовільного технічного стану ліфта являється непроведення технічного обслуговування на ремонт ліфта з 01.01.2012 року. На питання, яка вартість ремонту ліфта № 2991, експерт відповів, що вартість витрат на технічне обслуговування та ремонт формує спеціалізована організація на підставі чинних нормативних документів та визначення вартості ремонту знаходиться поза межами компетенції експерта.

Тобто несправність ліфту зафіксована у пізній строк, ніж той за який заявлено позовні вимоги (з березня 2008 року по грудень 2011 року).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що у даному випадку, за умовами договору боржником є саме відповідач і він має зобов'язання вчинити на користь позивача (кредитора) дії по оплаті наданих послуг у розмірі 1 066 012 грн. 82 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В матеріалах справи містяться докази, які свідчать про оплату відповідачем 558 841 грн. 32 коп. (492 839 грн. 46 коп. + 66 001 грн. 86 коп. в уточненні).

Таким чином розмір заборгованості за надані послуги становить 507 171 грн. 90 коп.

Ця сума підтверджена сторонами в акті звірки розрахунків станом на 01.01.2012 року, підписаному обома сторонами, за вирахуванням послуг за грудень 2011 року.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 507 171 грн. 90 коп. заборгованості за надані послуги.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 2.4 договору від 15.03.2004 року № 2 передбачено, що при несвоєчасній оплаті наданих послуг, стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Позивач просив суд стягнути на свою користь пеню у розмірі 819 грн. 58 коп. за період з 13.06.2011 року по 30.11.2011 року.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув пеню у розмірі 819 грн. 58 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач просив суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 1 215 грн. 06 коп. та 3% річних в розмірі 120 072 грн. 35 коп. за період з 01.03.2008 року по 30.11.2011 року та 3% річних у сумі 39 179 грн. 32 коп. за період з 13.03.2008 року по 30.11.2011 року.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру інфляційних втрат та 3 % річних та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув інфляційні втрати в розмірі 120 072 грн. 35 коп. та 3% річних в розмірі 39 179 грн. 32 коп.

Позивач з посиланням на приписи ст. 231 ГК України просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% вартості робіт у сумі 34 143 грн. 38 коп.

Частиною 2 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГК України вирішальна залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному фонді та/або загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій.

Статутом Державного підприємства „Укркомунобслуговування" передбачено, що дане підприємство засноване на державній формі власності та майно підприємства і доходи від використання цього майна є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Державне підприємство „Укркомунобслуговування" є унітарним, створене за розпорядженням Кабінету Міністрів України та віднесене до сфери управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки позивач є державним підприємством, що діє на основі державної власності та належить до державного сектора економіки, то нарахування штрафу в розмірі 7% відповідає вимогам норм чинного законодавства.

Таким чином місцевим господарським судом правомірно стягнуто з відповідача 34 143 грн. 38 грн. штрафу.

Також позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 7 597 грн. 22 коп. збитків непедбачених витрат.

Позивач посилаючись на рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2011 року у справі № 33/197 за позовом ПАТ „Київенерго" до Державного підприємства „Управління адміністративними та службовими будинками" намагається стягнути з відповідача спричинені збитки в сумі 7 597 грн. 22 коп., які позивач поніс через неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Місцевим господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні позову про стягнення збитків у розмірі 7 597 грн. 22 коп., оскільки відповідач не був учасником судового розгляду у справі № 33/197, а відтак розмір завданих збитків підлягає стягненню в порядку регресу.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Орендного підприємства - Українське головне орендне підприємство по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва „Укрбудрозвідування" на рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року по справі № 32/278 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року по справі № 32/278 залишити без змін.

3. Справу № 32/278 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім