Рішення

від 14.11.2013 по справі 911/2581/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2013 р. Справа № 911/2581/13

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп», с.Кашперівка

до Тетіївської районної державної адміністрації, м.Тетіїв

Фермерського господарства «Агросвіт», м.Тетіїв

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відділу Держземагенства у Тетіївському районі Київської області, м.Тетіїв

про визнання правочину недійсним

Головуючий суддя А.Ю.Кошик, судді Д.Г.Заєць, П.В.Горбасенко

Представники:

Від позивача : Сидоренко В.А.

Від відповідача : Дячук Н.А.

Від відповідача 2 : Тарнавський В.А.

Від третьої особи : не з'явився

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/2581/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп» (далі - позивач) до Тетіївської районної державної адміністрації (далі - відповідач 1) та Фермерського господарства «Агросвіт» (далі - відповідач 2) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відділу Держземагенства у Тетіївському районі Київської області, м.Тетіїв про визнання правочину недійсним.

Провадження у справі №911/2581/13 порушено відповідно до ухвали суду від 04.07.2013 року та призначено справу до розгляду на 18.07.2013 року.

Відповідачі та третя особа, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 18.07.2013 року без поважних причин не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали. Розгляд справи відкладався на 06.08.2013 року.

У судове засіданні 06.08.2013 року відповідач 1 - Тетіївська РДА, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, не з'явився та надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач 2 у судове засідання 06.08.2013 року повторно без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Третя особа - Відділ Держземагенства у Тетіївському районі Київської області, у судове засідання 06.08.2013 року не з'явилась та надіслала суду письмові пояснення по суті спору в яких проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та клопотання в якому просить суд розглядати справу без участі свого представника. Розгляд справи відкладався до 20.08.2013 року.

В судовому засіданні 20.08.2013 року позивач позовні вимоги підтримав, заявив клопотання про витребування у Відділу Держземагенства у Тетіївському районі Київської області додаткових доказів та пояснень, необхідних для розгляду справи.

Представник відповідача1 в судовому засіданні 20.08.2013 року проти позову заперечував та надав додаткові докази у справі.

Крім того, Відділом Держземагенства у Тетіївському районі Київської області надано довідку та додаткові докази у справі.

Враховуючи пояснення та заперечення представників сторін та необхідність витребування та дослідження додаткових доказів у справі, суд дійшов висновку про доцільність призначення колегіального розгляду справи.

Відповідно до статті 4 6 Господарського процесуального кодексу України, справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Пунктом 3.1.6. Положення про автоматизовану систему документообігу суду від 26.11.2010 року, зазначено, що якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматичному розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді призначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій -суддя-доповідач з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Справа розглядається колегією суддів, до складу якої входить призначений автоматизованою системою головуючий суддя або суддя-доповідач. Засади формування колегії суддів визначаються зборами суддів відповідного суду з унеможливленням впливу на формування осіб, зацікавлених у результатах судового розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи № 911/2581/13 та у зв'язку із особливою складністю спору, суд дійшов висновку про необхідність призначення колегіального розгляду справи у складі трьох суддів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.08.2013 року призначено колегіальний розгляд справи №911/2581/13 та передано справу для визначення складу колегії суддів.

Відповідно до Розпорядження голови Господарського суду Київської області Грєхова А.С. №219а-АР «Про призначення складу колегії суддів з розгляду справи №911/2581/13» від 27.08.2013 року призначено колегіальний розгляд справи №911/2581/13 у складі трьох суддів: А.Ю.Кошик - головуючий, судді - Д.Г.Заєць, В.А.Ярема.

Відповідно до ухвали суду від 30.08.2013 року справу №911/2581/13 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя А.Ю.Кошик, судді Д.Г.Заєць, В.А.Ярема та призначено розгляд справи на 10.10.2013 року.

Відповідно до Розпорядження голови Господарського суду Київської області Грєхова А.С. №263-АР «Про проведення заміни у складі колегії суддів з розгляду справи №911/2581/13» від 09.10.2013 року у зв'язку із перебуванням судді В.А.Яреми у відпустці здійснено заміну у складі колегії, яка розглядає справу №911/2581/13, а саме, суддю В.А.Ярему замінено на суддю П.В.Горбасенка.

22.08.2013 року до Господарського суду Київської області від третьої особи надійшла заява, в якій третя особа проти позову заперечує та просить суд розглядати справу без участі її представника.

17.09.2013 року від третьої особи надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду.

Відповідач 2 у судовому засіданні 10.10.2013 року подав відзив на позов в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Розгляд справи відкладався на 31.10.2013 року.

У судовому засіданні 31.10.2013 року заслухано пояснення представників сторін та розглянуто подані письмові пояснення. Розгляд справи відкладався до 14.11.2013 року.

В судовому засіданні 14.11.2013 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідачі проти позову заперечували.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено наступне.

Як зазначив позивач, ним з відповіді на адвокатський запит до Тетіївської районного державної адміністрації 18.06.2013 року, з'ясовано, що Тетіївською районною державною адміністрацією (відповідачем 1) 29.12.2012 року було укладено Договір оренди землі (далі - Договір) із ФГ «Агросвіт» (відповідачем 2), згідно із яким у орендне користування відповідачу 2 було передано земельні частки (паї) в кількості 15 шт. загальною площею 39,76 га, що розташовані на території Кашперівської сільської ради Тетіївського району Київської області.

Позивач стверджує, що за спірним Договором в оренду відповідачу 2 були передані землі, які входять до складу земель, що на початку 2000-х років (загальною площею 2797,3 га) були передані у колективну власність ВАТ «Капіперівський бурякорадгосп» (підтверджується Державним актом на право колективної власності на земельну ділянку серії КВ від 26.12.2001 року) і такі землі продовжують перебувати у колективній власності ПАТ «Капіперівський бурякорадгосп» у зв'язку із тим, що не були витребувані особами, які мали право на земельну частку (пай).

Також, позивач вважає, що спірний Договір оренди землі насправді є договором оренди земельної частки (паю), а не договором оренди конкретної земельної ділянки.

Позивач зазначає, що з огляду на п. 1 Указу Президента України від 03.12.1999 р. «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» передати земельну частку (пай) в оренду може виключно її власник, якими відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10.11.1994 року є члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств.

Оскільки, Тетіївська районна державна адміністрація не була і не є власником земельних часток (паїв) ВАТ «Капіперівський бурякорадгосп», вона не мала права передавати такі земельні частки (паї) в оренду відповідачу 2.

Також, позивач стверджує, що спірний Договір не зареєстровано у передбаченому чинним на період його укладення порядку.

Таким чином, позивач вважає, що укладенням спірного Договір, відповідач 1 фактично здійснив розпорядження землями, які йому не належать, а перебувають у колективній власності ПАТ «Кашпершський бурякорадшгосп», що свідчить про наявність підстав для визнання Договору недійсним на підставі ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України, оскільки укладення такого Договору порушує право колективної власності ПАТ «Кашперівський бурякорадгосп».

Відповідач 1 у відзиві проти позову заперечував, зазначив, що Тетіївська райдержадміністрація з метою наповнення бюджету передала в оренду невитребувані земельні частки (паї), які громадянам після розпаювання земель бурякорадгоспу, які ними користувались,т однак після їх смерті, спадкоємці не переоформляли право на ці земельні частки (паї).

Відповідно до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі між вищезазначеними громадянами (власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай), власниками земельних ділянок згідно правовстановлюючих документів на них (державних актів) та ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» договори оренди землі не укладались.

Згідно пункту 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, діючій на момент укладення спірного Договору) передбачено, щодо розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, відповідачу 1, як органу виконавчої влади, належали повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів. У зв'язку з чим, відповідач 1 відповідно до статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передав невитребувані земельні ділянки в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Крім цього, Тетіївська районна державна адміністрація вважає, що Публічне акціонерне товариство «Кашперівський бурякорадгосп» не має права на позов, оскільки право на невитребувані земельні частки (паї) не належить даному підприємству, оскільки відповідно до Розпорядженням голови Тетіївської райдержадміністрації від 27.12.2001 року № 415 землі сільськогосподарських угідь ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» розпайовано у розмірі 2371,4 га. між членами ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» (працівниками, пенсіонерами) і таким громадянам видані сертифікати на земельну частку (пай), а деякі з них отримали відповідні Державні акти на право власності на землю.

Розпорядженням голови адміністрації від 10.12.2003 року № 490 у ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» вилучено частину земель колективної власності та переведено до земель запасу Кашперівської сільської ради.

Розпорядженням голови райдержадміністрації від 27.01.2007 року № 54 передано у власність громадянам земельні частки (паї) загальною площею 2048,8 га.

Згідно довідки відділу Держземагенства у Тетіївському районі бувші власники земельних часток (паїв) ніколи не укладали договорів оренди з ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп», і ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» не звертався до Тетіївської райдержадміністрації з клопотанням щодо оренди невитребуваних земельних часток (паїв).

Типовий договір оренди земельної частки (паю) затверджений Наказом Держкомзему України 17.01.2000 року № 5 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.02.2000 року за № 101/4322.

Спірний Договір оренди землі від 29.12.2012 року № 77 укладений між Тетіївською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством «Агросвіт» є договором земельних часток (паїв).

Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають:

колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;

громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;

громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);

громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є:

свідоцтво про право на спадщину;

посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);

рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п'ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

Як передбачено ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Таким чином, враховуючи, що спірний Договір укладено щодо земельних часток (паїв), укладенням такого Договору можуть бути порушені права власників таких паїв, які підтверджуються документами, визначеними в ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», зокрема, сертифікат на право на земельну частку (пай).

За захистом права власності чи іншого майнового права може звернутись особа, якій належать відповідні права.

Однак, позивачем не надано суду доказів наявності у нього прав на передані в оренду за спірним Договором земельні частки (паї).

Таким чином, укладення спірного Договору не стосується прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Крім того, судом встановлено, що відповідач 1 діяв у межах наданих йому чинним законодавством повноважень. Статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Таким чином, в разі оформлення власниками земельних часток (паїв) прав на них та отримання державних актів на право власності на земельну ділянку, орендні відносини припиняються, про що орендарі попереджені відповідною нормою Закону, що виключає порушення будь-яких прав власників земельних частко (паїв) укладенням спірного Договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору судом встановлено, що позивачем не доведено факт порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, відповідачами позовні вимоги спростовано, від так позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Головуючий суддя Кошик А.Ю.

Суддя Заєць Д.Г.

Суддя Горбасенко П.В.