Постанова

від 03.12.2013 по справі 5002-8/16590-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року Справа № 5002-8/16590-2007

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Проценко О.І.,

суддів Воронцової Н.В.,

Євдокімова І.В.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Скубрій Олександр Володимирович , довіреність № 06/02-13 від 05.02.13, товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур";

представник відповідача, Умєров Сєрвєр Усєінович , довіреність № б/н від 20.03.13, товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра";

представник третьої особи, не з'явився, Відділ земельних ресурсів м. Ялта;

представник третьої особи, не з'явився, Ялтинська міська рада;

представник третьої особи, ОСОБА_3 , довіреність № 4-1232 від 28.04.11, ОСОБА_4;

представник третьої особи, не з'явився, комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Ялтинське бюро технічної інвентаризації";

представник третьої особи, не з'явився, Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 15 квітня 2013 року у справі № 5002-8/16590-2007

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-тур"

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору : Державна інспекція за використанням і охороню земель Автономної Республіки Крим;

на стороні відповідача :

1.Комунальне підприємство Ялтинської міської ради "БТІ"

2.ОСОБА_4

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення збитків

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра"

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-тур"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1.Ялтинська міська рада

2. Відділ земельних ресурсів м. Ялти

про стягнення збитків

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-тур" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра", у якому просило зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою місто Ялта, вул. Дражинського, 46-а, шляхом зносу побудованої відповідачем загорожі та зобов'язати звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, стягнути з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 185000,00 грн., стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 500000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на положення статей 93, 212 Земельного кодексу України та 1166, 1167 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2007 року вказана позовна заява прийнята до розгляду.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2007 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим.

Заявою від 11 січня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-тур" збільшило розмір позовних вимог, а саме, просило стягнути з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 445000,00 грн. (185000,00 грн. та 260000,00 грн.), стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, у розмірі 5000,00 грн. В іншій частині позовні вимоги залишені без змін.

Клопотанням від 11 січня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-тур" просило вжити заходи до забезпечення позову.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра" 15 січня 2008 року був поданий зустрічний позов до товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-тур", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, відділу земельних ресурсів міста Ялта, Ялтинської міської ради про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-тур" сплатити збитки в розмірі 2375160,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 500000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 січня 2008 року вказану зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-тур" у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

14 листопада 2008 року товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-тур" уточнено позовну заяву, а саме, зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: місто Ялта, вул. Дражинського, 46-а, шляхом зносу побудованої відповідачем загорожі яка являє собою бетону основу 0,25*0,5 м. довжиною 41 м., кам'яних стовпів 0,4*1,7 м. (4 шт.), кованих решіток висотою 1,5 до 1,8 м. та шириною 3,0 м. (4 шт.), стійок з труб діаметром 57 мм. (8 шт.), гратчастих секцій 1,7*1,7 м. (20 шт.), зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,03 га, яка належить позивачу. Також стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 445000,00 грн. та стягнути з відповідача 500000,00 грн. моральної шкоди.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 серпня 2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_4.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 вересня 2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено комунальне підприємство Ялтинської міської ради „Ялтинське бюро технічної інвентаризації".

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2013 року у справі № 5002-8/16590-2007 (суддя С.А. Чумаченко) у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що товариство з обмеженою відповідальністю „Пансіонат "Масандра" не є користувачем земельної ділянки по вул. Дражинського, 46-а в місті Ялта, відповідно, не може порушувати вимоги статті 96 Земельного кодексу України.

Також місцевий господарський суд вказав на те, що товариством з обмеженою відповідальністю „Ялта-Тур" не надано належних доказів того, що саме товариство з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра" будувала спірну огорожу або приймала будь-які інші заходи щодо її зведення.

Крім того, господарський суд Автономної Республіки Крим зазначив, що товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-тур" не було надано суду доказів ані противоправних дій з боку товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра" щодо самовільного захвату земельної ділянки, ані заподіяння їй моральної шкоди.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження того факту, що саме з вини відповідача за зустрічним позовом були розірвані договори суборенди.

Стосовно стягнення з відповідача за зустрічним позовом моральної шкоди в розмірі 500000,00 грн. місцевий господарський суд зауважив, що товариством з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра" не було надано доказів заподіяння моральної шкоди.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-тур" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати рішення господарського суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою місто Ялта, вул. Дражинського, 46-а.

Апеляційна скарга мотивована посиланням товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-тур" на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що мають суттєве значення для її розгляду.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарський суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов помилкового висновку про те, що первісний позов заявлений до неналежного відповідача та товариство з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра" будувала спірну огорожу або приймала будь-які інші заходи щодо її зведення.

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 червня 2013 року товариству з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-тур" відновлено строк падання апеляційної скарги та апеляційна скарга прийнята до провадження суду апеляційної інстанції.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 липня 2013 року апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-тур" була залишена без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2013 року було залишено без змін.

Не погодившись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра" та ОСОБА_4 звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами.

Постановою Вищого господарського суду України від 18 вересня 2013 року касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра" та ОСОБА_4 були задоволенні, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 липня 2013 року була скасована, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи постанову Севастопольського апеляційного господарського суду та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України вказав на те, що ні ОСОБА_4, ні товариство з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра" копію ухвали апеляційного суду про призначення до розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-Тур" не отримували, що судом апеляційної інстанції було залишено поза увагою.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначив, що суд апеляційної інстанції, надавши преюдиціальне значення правовій оцінці фактів, здійсненій судами у іншій справі, не дослідив належним чином обставини у даній справі.

Відповідно до положень статті 111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду під час нового розгляду справи.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2013 року апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-тур" прийнята до провадження суду апеляційної інстанції.

У судове засідання 19 листопада 2013 року представники сторін та третіх осіб не з'явились, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-тур" був відкладений на 03 грудня 2013 року.

У судове засідання 03 грудня 2013 року відділ земельних ресурсів міста Ялта, Ялтинська міська рада, комунальне підприємство Ялтинської міської ради „Ялтинське бюро технічної інвентаризації", Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим своїх представників не направили, про місце і час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Від комунального підприємства Ялтинської міської ради „Ялтинське бюро технічної інвентаризації" на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункт 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі „Смірнова проти України").

Згідно з пунктом 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 03 грудня 2013 року за відсутності представників відділу земельних ресурсів міста Ялта, Ялтинської міської ради, комунального підприємства Ялтинської міської ради „Ялтинське бюро технічної інвентаризації", Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Відповідно до рішення Ялтинської міської ради 16-ї сесії 24-го скликання від 08 жовтня 2003 року № 47 товариству з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-тур" було передано в оренду строком на 49 років земельну ділянку (кадастровий номер 0111900000:01:0020), загальною площею 0,4 га, за адресою: місто Ялта, вул. Дражинського, 46-А.

Рішенням Ялтинської міської ради 17-ї сесії 24-го скликання від 28 листопада 2003 року № 38 були внесені зміни до вказаного рішення Ялтинської міської ради у зв'язку з невірним зазначенням кадастрових номерів та угідь земельних ділянок.

06 лютого 2004 року на підставі зазначених рішень органу місцевого самоврядування між Ялтинською міською радою (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-Тур" (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки № 523.

Згідно з пунктом 1.1. даного договору товариству з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-тур" було надано у тимчасове користування на умовах оренди додаткову земельну ділянку загальною площею 0,4 га, у тому числі: ділянка № 1 площею 0,22 га (кадастровий номер 0111900000:01:004:0053), ділянка № 2 площею 0,18 га (кадастровий номер 0111900000:01:001:0007)

Договір оренди від 06 лютого 2004 року посвідчений нотаріально та зареєстрований у реєстрі під № 523.

Вважаючи, що товариство з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра" побудувало загорожу, яка складається, згідно з актом огляду в натурі від 07 жовтня 2007 року з бетонної підвалини 0,25х0,5 м. довжиною 41 м, кам'яних стовпів у кількості 4 штук, кованих решіток, стояків з труб у кількості 8 штук та решітчастих секцій кількістю 20 штук, що не дозволяє використовувати земельну ділянку у повному обсязі, товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-Тур" звернулось до суду з даною позовною заявою.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судових засіданнях представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-Тур" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-Тур" послалось на порушення товариством з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра" норм статті 96 Земельного кодексу України.

Слід вказати на те, що статтею 96 Земельного кодексу України визначено обов'язки землекористувачів, а відповідно до положень чинного законодавства землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким згідно з законом надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Тобто, підставою застосування норм статті 96 Земельного кодексу України є обов'язкове встановлення факту щодо правомірності користування відповідною особою певною земельною ділянкою, у даному випадку - товариством з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра".

Однак, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Ялтинської міської ради від 26 березня 2004 року № 255 було визнано таким, що втратив силу, пункт 1.11 рішення 39-ої сесії Ялтинської міської ради 23-го скликання № 38 від 01 серпня 2001 року стосовно виділення земельної ділянки ОСОБА_7 та надано дозвіл громадянці ОСОБА_4 на переоформлення права користування земельною ділянкою 1,2242 га для обслуговування пансіонату „Масандра".

За замовленням фізичної особи ОСОБА_4 у 2005 році було складено технічну документацію зі землеустрою на складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та проект відведення земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_2.

26 грудня 2006 Ялтинською міською радою було прийнято рішення № 117 „Про передачу ОСОБА_4 в оренду земельної ділянки загальною площею 1,2686 га, у тому числі ділянки № 1, площею 0,3073 га, ділянки № 2, площею 0,5622 га, ділянки № 3, площею 0,3991 га для обслуговування пансіонату „Масандра" за адресою: АДРЕСА_2 на землях Ялтинської міської ради.

На підставі зазначеного рішення органу місцевого самоврядування 22 січня 2007 року між Ялтинською міською радою (Орендодавць) та громадянкою ОСОБА_4 (Орендар) був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки.

Договір оренди земельної ділянки був у встановленому порядку зареєстрований 04 травня 2007 року за № 04070700024.

Отже, матеріалами справи підтверджується той факт, що суміжним користувачем товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-Тур", як на час звернення до суду з даним позовом, так й у теперішній час, є громадянка ОСОБА_4.

Суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до договору дарування від 15 серпня 2002 року ОСОБА_4 є власником домоволодіння по АДРЕСА_2.

19 лютого 2004 року між фізичною особою ОСОБА_4 (Наймодавць) та товариством з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра" (Наймач) був укладений договір майнового найму, згідно з пунктом 1.1. якого Наймодавець надав, а Наймач прийняв у строкове користування домоволодіння, що складається з двох будівель, котельної та інш., та яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 з метою експлуатації найманого майна у режимі пансіонату з правом тривалого проживання та отримання підприємницького доходу.

В подальшому, кожного року, а саме, 01 березня 2005 року, 01 березня 2006 року, 01 березня 2007 року, 01 березня 2008 року, 01 березня 2009 року, 01 березня 2010 року, 01 березня 2011 року, 01 березня 2012 року між фізичною особою ОСОБА_4 (Наймодавць) та товариством з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра" (Наймач) укладались договори майнового найма щодо вказаного майна.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено обставини щодо того, що товариство з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра" є лише користувачем майнового комплексу відповідно до вказаних договорів майнового найму та не є користувачем спірної земельної ділянки, що виключає підстави застосування норм статті 96 Земельного кодексу України до товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра" та, як наслідок, можливість задоволення позовних вимог щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра" знести загорожу яка являє собою бетону основу 0,25*0,5 м. довжиною 41 м., кам'яних стовпів 0,4*1,7 м. (4 шт.), кованих решіток висотою 1,5 до 1,8 м. та шириною 3,0 м. (4 шт.), стійок з труб діаметром 57 мм. (8 шт.), гратчастих секцій 1,7*1,7 м. (20 шт.), товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-Тур" послалось на те, що спірна загорожа була побудована саме товариством з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра".

Відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак всупереч наведеним нормам процесуального права товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-Тур" не надано доказів будування спірної загорожі саме товариством з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра".

Навпаки, з доказів, наявних у матеріалах справи, вбачається, що на підставі наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 28 березня 1997 року № 82аП була здійснена передача до відкритого акціонерного товариства основних засобів та оборотних активів державної власності, у тому числі будівель готелів „Масандра", місто Ялта, вул. Дражинського, 46.

Відповідно до акту обстеження та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки від 10 листопада 1997 року за адресою: АДРЕСА_2 при дослідженні (інвентаризації) використовувались план (схема) присадибної ділянки БТІ. Як вбачається з пункту 6 даного акту дослідження комісія посилається на дані БТІ 1966 року.

Згідно з Планом присадибної ділянки Ялтинського БТІ по АДРЕСА_2 від 04 липня 1996 року зазначена огорожа, яку позивач просить знести, віднесена до майнового комплексу пансіонату „Масандра", що на даний час на праві власності належить ОСОБА_4.

Отже, на момент придбання ОСОБА_4 у власність домоволодіння за адресою по АДРЕСА_2 зазначена огорожа вже існувала та у теперішній час її власником є ОСОБА_4.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра" знести огорожу, яка не є власністю товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра", а є власністю громадянки ОСОБА_4.

У ході розгляду справи у суді апеляційної інстанції сторони підтвердили ту обставину, що у провадженні Ялтинського міського суду на даний час розглядається цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-Тур" про визнання недійсним договору оренди від 06 лютого 2004 року за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-Тур" до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення огорожі.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-Тур" не оскаржило судове рішення в частини відмови в його позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та товариство з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра" також рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувало.

Суд апеляційної інстанції перевірив судове рішення в повному обсязі та вважає, що підстав для задоволення таких позовних вимог не має, місцевим господарським судом рішення в цій частині також прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, інші підстави для його скасування відсутні.

За вказаних обставин Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.

Отже, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-Тур", викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2013 року у справі № 5002-8/16590-2007 відсутні.

Керуючись статтями 101, 103 (пунктом 1), 105 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2013 року у справі № 5002-8/16590-2007 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Проценко

Судді Н.В. Воронцова

І.В. Євдокімов

Розсилка:

1. товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" (вул. Дражинського, 46 а, Ялта, 98600)

2. товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" (вул. Терещенко, 3-1, Севастополь, 99011)

3. товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра" (вул. Дражинського, 46, Ялта, 98600)

4. Відділ земельних ресурсів м. Ялта (вул. Руданського, 15, Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600) з повідомленням

5. Ялтинська міська рада (пл. Радянська, 1, Ялта, 98600) з повідомленням

6. ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) (АДРЕСА_2)

7. комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" (вул. Дзержинського, 4, Ялта, 98600)

8. Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим (вул. Руданського, 7, Ялта, 98600)