Постанова

від 18.06.2014 по справі 5002-8/16590-2007

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Справа № 5002-8/16590-2007

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивачаНіколаєнко Н.А. (дов. від 15.01.2014 р.№ 04/01-14) відповідачане з'явились третіх осібне з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р. у справі № 5002-8/16590-2007 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна інспекція за використанням і охороною земель Автономії Республіки Крим за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Комунального підприємства Ялтинської міської ради "БТІ" 2. ОСОБА_6 проусунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення збитків за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра" доТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1. Ялтинської міської ради 2. Відділу земельних ресурсів міста Ялти простягнення збитків В С Т А Н О В И В :

В 2007 році Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Масандра" про (з урахуванням уточнення та збільшення позовних вимог) зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зносу побудованої відповідачем загорожі та зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, а також стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 445 000 грн., а в рахунок моральної шкоди - 500 000 грн.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Масандра" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" про зобов'язання сплатити збитки в розмірі 2 375 160 грн. та сплатити моральну шкоду в розмірі 500 000 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013 р. у справі № 5002-8/16590-2007 (суддя Чумаченко С.А.) у первісному позові Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" та зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Масандра" відмовлено.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції стосовно первісного позову зазначав про те, що огорожа, яку Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" просить знести, є власністю ОСОБА_6, яка не є відповідачем по даній справі, а стосовно зустрічного позову посилався на те, що ТОВ фірма "Ялта-Тур" мало право здійснювати будівельні роботи, а тому прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Масандра" порушено не було.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013 р. залишено без змін.

За касаційними скаргами ОСОБА_6 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Масандра" Вищий господарський суд України постановою від 18.09.2013 р. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 р. скасував та направив справу № 5002-8/16590-2007 на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову апеляційного суду та направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав на те, що при винесенні постанови судом було порушено норми процесуального права, оскільки, по-перше, апеляційний суд всупереч приписів статті 98 Господарського процесуального кодексу України не повідомив належним чином ОСОБА_6 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра" про час та місце судового засідання, тим самим позбавивши їх права на участь у засіданні суду апеляційної інстанції, а по-друге, надав преюдиціальне значення правовій оцінці фактів, здійсненій судами у іншій справі, не дослідивши належним чином обставини у даній справі всупереч покладених на апеляційний суд обов'язків згідно розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

За результатом нового апеляційного розгляду справи № 5002-8/16590-2007 Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від 03.12.2013 р. (колегія суддів: головуючий Проценко О.І., судді Воронцова Н.В., Євдокімов І.В.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013 р. залишив без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р., в якій просить вказані судові рішення скасувати в частині первісного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов ТОВ фірма "Ялта-Тур" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Масандра" про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

В обґрунтування касаційної скарги ТОВ фірма "Ялта-Тур" посилається на те, що судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено всіх доказів в їх сукупності та встановлено всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" подало до Вищого господарського суду України додаткові пояснення, в яких підтримало доводи касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до рішення Ялтинської міської ради 16-ї сесії 24-го скликання від 08.10.2003 р. № 47 Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-тур" було передано в оренду строком на 49 років земельну ділянку (кадастровий номер 0111900000:01:0020), загальною площею 0,4 га, за адресою: АДРЕСА_2-А.

Рішенням Ялтинської міської ради 17-ї сесії 24-го скликання від 28.11.2003 р. №38 були внесені зміни до рішення Ялтинської міської ради від 08.10.2003 р. № 47 у зв'язку з невірним зазначенням кадастрових номерів та угідь земельних ділянок.

06.02.2004 р. на підставі зазначених рішень органу місцевого самоврядування між Ялтинською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, посвідчений нотаріально та зареєстрований у реєстрі за № 523.

Згідно з пунктом 1.1. вказаного договору Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-тур" було надано у тимчасове користування на умовах оренди додаткову земельну ділянку загальною площею 0,4 га, у тому числі: ділянку НОМЕР_1 площею 0,22 га (кадастровий номер 0111900000:01:004:0053), ділянку НОМЕР_2 площею 0,18 га (кадастровий номер 0111900000:01:001:0007).

Відповідно до пункту 1.2 договору вказана земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку та надається на підставі меж землекористування, які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що земельна ділянка площею 0,4 га передається в оренду для будівництва та обслуговування готелю на 20-30 номерів (реконструкція кафе "Крымские блюда") за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно пункту 2.2 договору вказаний договір оренди укладений на 49 років, починаючи з дня прийняття рішення Ялтинською міською радою про земельної ділянки в оренду.

Також судами встановлено, що за договором дарування від 15.08.2002 р. ОСОБА_6 є власником домоволодіння по АДРЕСА_2.

19.02.2004 р. між ОСОБА_6 (наймодавць) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра" (наймач) був укладений договір майнового найму, згідно з пунктом 1.1. якого наймодавець надав, а наймач прийняв у строкове користування домоволодіння, що складається з двох будівель, котельної та ін., та яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, з метою експлуатації найманого майна у режимі пансіонату з правом тривалого проживання та отримання підприємницького доходу.

Судами встановлено, що в подальшому, кожного року, а саме: 01.03.2005 р., 01.03.2006 р., 01.03.2007 р., 01.03.2008 р., 01.03.2009 р., 01.03.2010 р., 01.03.2011 р., 01.03.2012 р. між ОСОБА_6 як наймодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра" як наймачем укладались договори майнового найму щодо вказаного майна.

Рішенням Ялтинської міської ради від 26.03.2004 р. № 255 було визнано таким, що втратив силу, пункт 1.11 рішення 39-ої сесії Ялтинської міської ради 23-го скликання № 38 від 01.08.2001 р. стосовно виділення земельної ділянки ОСОБА_7 та надано дозвіл ОСОБА_6 на переоформлення права користування земельною ділянкою 1,2242 га для обслуговування пансіонату "Масандра".

За замовленням ОСОБА_6 у 2005 році було складено технічну документацію зі землеустрою на складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та проект відведення земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_2.

26.12.2006 р. Ялтинською міською радою було прийнято рішення № 117 про передачу ОСОБА_6 в оренду земельної ділянки загальною площею 1,2686 га, у тому числі ділянки НОМЕР_1, площею 0,3073 га, ділянки НОМЕР_2, площею 0,5622 га, ділянки № 3, площею 0,3991 га для обслуговування пансіонату "Масандра" за адресою: АДРЕСА_2 на землях Ялтинської міської ради.

Судами встановлено, що у кадастровому плані до зазначених земельних ділянок та в карті виносу у натурі меж земельної ділянки, наданої ОСОБА_6 в оренду, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" було зазначено як суміжний землекористувач.

На підставі вищезазначеного рішення органу місцевого самоврядування 22.01.2007 р. між Ялтинською міською радою (орендодавць) та ОСОБА_6 (орендар) був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки, який був у встановленому порядку зареєстрований 04.05.2007 р. за № 04070700024.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" стверджуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра", користуючись правом, наданим йому договором майнового найму, (зокрема, пунктом 3.2.3 договору), укладеного з ОСОБА_6 вперше 19.02.2004 р., побудувало загорожу, що складається, згідно з актом огляду в натурі від 07.10.2007 р., з бетонної підвалини 0,25х0,5 м довжиною 41 м, кам'яних стовпів 0,4х1,7 м у кількості 4 шт., кованих решіток від 1,5 до 1,8 м та шириною 3,0 м у кількості 4 шт., стояків з труб діаметром 57 мм у кількості 8 штук та решітчастих секцій 1,7х1,7 м у кількості 20 шт., яка не дозволяє ТОВ фірма "Ялта-Тур" використовувати у повному обсязі земельну ділянку по АДРЕСА_2, надану останньому в оренду Ялтинською міською радою за договором оренди від 06.02.2004 р., звернулось 30.09.2007 р. до ТОВ "Пансіонат "Масандра" з претензією, де запропонувало останньому усунути порушення чинного законодавства та демонтувати вищезгадану загорожу.

Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра" на вказану претензію не відреагувало, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" звернулось до господарського суду з позовом про зобов'язання ТОВ "Пансіонат "Масандра" усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_2, шляхом зносу побудованої останнім загорожі.

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" посилалось на те, що завдяки зведеній Товариством з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра" загорожі на частині спірної земельної ділянки, належній позивачу на праві користування, останнє не може в повному обсязі виконувати зобов'язання за договором підряду від 26.03.2007 р. на виконання будівельно-технічних робіт на земельній ділянці, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Малус Інвест", що потягло за собою збитки у сумі 445 000 грн., відшкодування яких, разом з моральною шкодою у розмірі 500 000 грн., ТОВ фірма "Ялта-Тур" також включило до позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" в частині зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом зносу загорожі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра" є користувачем лише домоволодіння за договором майнового найму від 19.02.2004 р., але не користувачем земельної ділянки по вул. Дражинського, 46-а в місті Ялта, відповідно, його не можна притягнути до відповідальності за земельним законодавством як землекористувача, який чинить перешкоди суміжному користувачу земельної ділянки у її користуванні, тим більш, суду не було надано належних доказів того, що саме ТОВ "Пансіонат "Масандра" будувало спірну загорожу або приймало будь-які інші заходи щодо її зведення.

В той же час, суд першої інстанції зазначає, що за договором оренди земельної ділянки від 22.01.2007 р. суміжним користувачем земельної ділянки по вул. Дражинського, 46-а в місті Ялта являється ОСОБА_6, виходячи з чого, є підстави вважати, що спірна загорожа є власністю останньої, яка, разом з тим, є третьою особою без самостійних вимог на предмет спору у даній справі.

При цьому, суд апеляційної інстанції при первісному апеляційному перегляді даної справи, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, разом з тим, дійшов протилежного висновку стосовно спірних правовідносин.

Так, апеляційний суд, виходячи з обставин та матеріалів справи, дійшов висновку про наявність порушення права Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" як користувача земельної ділянки по вул. Дражинського, 46-а в місті Ялта, за що винна сторона має бути притягнута до відповідальності відповідно до частин 2, 3 статті 152 Земельного кодексу України та статей 391, 396 Цивільного кодексу України, при цьому, заперечуючи вину ОСОБА_6 як власниці розташованої на вказаній земельній ділянці спірної загорожі, керуючись висновками, зробленими судами у пов'язаній із даною справою справі в„– 2 -18/21-2008 господарського суду Автономної Республіки Крим та аргументуючи вказане тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра" відповідно до договору майнового найму, укладеного з ОСОБА_6 19.02.2004 р., мало право з письмової згоди та від імені останньої здійснювати зміни та поліпшення найманого майна, в тому числі протиправні, які могли включати в себе зведення спірної загорожі на земельній ділянці по вул. Дражинського, 46-а в місті Ялта.

Такі суперечливі висновки суду апеляційної інстанції, власне, і стали для суду касаційної інстанції однією з підстав для направлення справи на новий апеляційний розгляд, адже, вбачалося, що апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, встановив, при цьому, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, що у відповідності до пунктів 1, 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України мали бути підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Проте, як вбачається з постанови, прийнятої апеляційним судом за результатом здійснення повторного апеляційного перегляду, суд, всупереч приписам статті 111 12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду під час нового розгляду справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур", зокрема, щодо усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом зносу загорожі, керуючись тими ж доводами, що і суд першої інстанції, не дослідивши належним чином обставини у даній справі всупереч покладених на апеляційний суд обов'язків згідно розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Так, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра" до відповідальності, посилаючись, зокрема, на матеріали справи, відповідно до яких вбачається, що спірна загорожа вже існувала на момент отримання ТОВ "Пансіонат "Масандра" від ОСОБА_6 у найм домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 за договором майнового найму від 19.02.2004 р., виходячи з чого, на думку суду, є підстави вважати, що саме ОСОБА_6 являється власником вказаної загорожі разом з отриманим нею за договором дарування від 15.08.2002 р. вищезазначеним домоволодінням.

Разом з тим, посилаючись на ті ж самі матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" стверджує, що на момент укладення між ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра" договору майнового найму від 19.02.2004 р. спірна огорожа на земельній ділянці по вул. Дражинського, 46-а в місті Ялта була відсутня, що підтверджується, також фактами, встановленими рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2012 р. у справі в„– 2 -18/21-2008, пов'язаній із даною справою, які підтверджують як відсутність спірної загорожі на момент укладення вищезазначеного договору найму, так і відсутність доказів передання вказаної загорожі ОСОБА_6 за договором дарування від 15.08.2002 р.

При цьому, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур", з'явилась спірна загорожа саме після укладення між ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра" договору майнового найму від 19.02.2004 р., на підставі якого останній мав право на будівництво вказаної загорожі, що підтверджується умовами вказаного договору, зокрема, пунктом 3.2.3 договору, відповідно до якого наймач має право з письмового дозволу наймодавця здійснювати віддільні та невіддільні зміни та (або) поліпшення найманого майна, проводити його реконструкцію та реставрацію, інші види поточного та капітального ремонту, які передбачають збільшення його вартості.

Вбачається, що ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом вищезазначені обставини та матеріали справи належним чином досліджені не були та їм не була надана належна правова оцінка, яка б дозволила дійти обґрунтованого висновку щодо наявності чи відсутності вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра" у порушенні прав Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" як землекористувача, який не має змоги користуватись у повному обсязі належною йому на праві користування за договором оренди земельної ділянки від 06.02.2004 р. земельною ділянкою по вул. Дражинського, 46-а в місті Ялта, у зв'язку з наявністю на цій земельній ділянці спірної загорожі.

Крім того, слід зазначити, що під час повторного апеляційного розгляду даної справи поза увагою суду апеляційної інстанції залишились встановлені судами у справі господарського суду Автономної Республіки Крим в„– 2 -18/21-2008 преюдиціальні факти, які мають значення для даної справи.

Таким чином, не можна вважати, що судами попередніх інстанцій дотримано вимог, передбачених статтями 43, 84 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, зокрема, в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра" усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, на підставі встановлених обставин справи і доказів, які були предметом дослідження і оцінки судом, та повного і послідовного викладення рішення.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра" в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 445 000 грн., а в рахунок моральної шкоди - 500 000 грн., позивачем за первісним позовом оскаржено не було ні в апеляційному, ні в касаційному порядку.

Разом з тим, приймаючи оскаржувані судові рішення, суди не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не надали ґрунтовної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Оскільки не встановлення вищезазначених обставин судами першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням меж перегляду справ в касаційній інстанції, встановлених статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України, унеможливило висновок суду касаційної інстанції щодо правильності визначення і правової оцінки спірних правовідносин, підстав і предмета доказування у справі, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню в частині первісного позову, а справа - направленню на новий розгляд в цій частині до господарського суду Київської області згідно статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", який набрав чинності 27.04.2014 р., для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Рішення суду першої інстанції, залишене без змін постановою апеляційного суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра" про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" сплатити збитки в сумі 2 375 160 грн. та моральну шкоду в розмірі 500 000 грн., позивачем за зустрічним позовом в касаційному порядку оскаржено не було, з огляду на що в цій частині судові рішення у даній справі мають бути залишені без змін.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур" задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.12.2013р. у справі № 5002-8/16590-2007 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013 р. в частині первісного позову скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Київської області. В частині зустрічного позову постанову та рішення у даній справі залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова