Рішення

від 28.08.2014 по справі 5002-8/16590-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2014 р. Справа № 5002-8/16590-2007

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ялта-Тур»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Масандра»

за участю:

третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державної інспекції за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим

третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунального підприємства Ялтинської міської ради «БТІ»

третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення збитків

секретар судового засідання: Севастьянов Є.С.

за участю представників:

від позивача: Ніколаєнко Н.А. (довіреність б/н від 15.01.2014 р.)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

від третьої особи 3: не з'явився

Обставини справи:

У 2007 році Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Ялта-Тур» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Масандра», в якому просило зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою місто Ялта, вул. Дражинського, 46-А, шляхом зносу побудованої відповідачем загорожі та зобов'язати звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, а також стягнути з відповідача 185000,00 грн. матеріальної шкоди та 500000,00 грн. моральної шкоди.

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, ТОВ фірма «Ялта-Тур» послалось на порушення ТОВ «Пансіонат «Масандра» приписів статті 96 Земельного кодексу України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині зобов'язання ТОВ «Пансіонат «Масандра» знести огорожу, ТОВ фірма «Ялта-Тур» послалось на те, що спірна загорожа була побудована саме ТОВ «Пансіонат «Масандра».

15.01.2008 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Масандра» було поданий зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ялта-Тур», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Відділу земельних ресурсів міста Ялта, Ялтинської міської ради про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ялта-Тур» сплатити збитки в розмірі 2375160,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 500000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.01.2008 р. вказану зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013 р. у справі № 5002-8/16590-2007 у первісному позові Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ялта-Тур» та у зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат Масандра» було відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013 р. у справі № 5002-8/16590-2007 було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2013 р. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 р. у справі № 5002-8/16590-2007 господарського суду Автономної Республіки Крим скасовано, справу направлено на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013 р. у справі № 5002-8/16590-2007 було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2014 р. скасовано частково рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р. у справі № 5002-8/16590-2007, та передано справу на новий розгляд до господарського суду Київської області в частині первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ялта-Тур» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Масандра» за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державної інспекції за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим; третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунального підприємства Ялтинської міської ради «БТІ» та третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення збитків.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України зазначив, що не можна вважати, що судами попередніх інстанцій дотримано вимог, передбачених статтями 43, 84 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, зокрема, в частині позовних вимог ТОВ фірма «Ялта-Тур» про зобов'язання ТОВ «Пансіонат «Масандра» усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, на підставі встановлених обставин справи і доказів, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р. у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

Відповідно до частини третьої ст. 2-1, частини четвертої ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України та згідно реєстру автоматизованого розподілу справ, для нового розгляду справи № 5002-8/16590-2007 визначено суддю господарського суду Київської області В.М. Бабкіну.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2014 р. справу № 5002-8/16590-2007 було прийнято до провадження суддею Бабкіною В.М., розгляд справи було призначено на 24.07.2014 р.

Розгляд справи відкладався.

23.07.2014 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Ялта-Тур» було подано додаткові пояснення б/н, б/д (вх. № 14725/14 від 23.07.2014 р.), відповідно до яких позивач зазначив наступне.

ТОВ «Ялта-Тур» звернулося з позовом до ТОВ «Пансіонат «Масандра» та просить суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: місто Ялта, вул. Дражинського, 46-а, шляхом зносу побудованої відповідачем загорожі та зобов'язати звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Позивач зазначив, що 19.02.2004 р. між фізичною особою ОСОБА_1, як наймодавцем, та ТОВ «Пансіонат «Масандра», як наймачем, був підписаний договір майнового найму, згідно пункту 1.1 якого наймодавець надав, а наймач прийняв у строкове користування домоволодіння, що складається з двох будівель, котельної та інш., та яке розташоване за адресою: місто Ялта, вул. Дражинського, 46, з метою експлуатації найманого майна у режимі пансіонату з правом тривалого проживання та отримання підприємницького доходу.

ТОВ «Ялта-Тур» не має можливості в повному обсязі користуватися належною йому земельною ділянкою, оскільки суміжним землекористувачем - ТОВ «Пансіонат «Масандра» була побудована загорожа, яка складається з бетонної підвалини 0,25х0,5 м довжиною 41 м; кам'яних стовпів у кількості 4 штук; кованих решіток, стояків з труб у кількості 8 штук та решітчастих секцій кількістю 20 штук. Вищевказана огорожа розділяє надану позивачу земельну ділянку на дві частини: 0,37 га та 0,03 га, та перешкоджає ТОВ «Ялта-Тур» у користуванні земельною ділянкою розміром 0,03 га.

На переконання позивача, огорожу було побудовано ТОВ «Пансіонат «Масандра» в період дії договору майнового найму, оскільки виходячи з акту приймання-передачі побудови, підписаного між ТОВ «Пансіонат «Масандра» та ОСОБА_1, не вбачалась передача зазначеної огорожі в користування з урахуванням того, що дана огорожа з'явилась у липні 2004 року, після передачі майна.

З урахуванням викладеного, враховуючи приписи ст. 212 Земельного кодексу України, позивач вважає вимоги ТОВ «Ялта-Тур» до ТОВ «Пансіонат «Масандра» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення побудованої огорожі обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

У судових засіданнях 24.07.2014 р., 14.08.2014 р. та 28.08.2014 р. представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав в частині зобов'язання відповідача за первісним позовом усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою.

Відповідач за первісним позовом та треті особи у судові засідання 24.07.2014 р., 14.08.2014 р. та 28.08.2014 р. представників не направили.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 28.08.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до рішення Ялтинської міської ради 16-ї сесії 24-го скликання від 08 жовтня 2003 року № 47 Товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Ялта-Тур» було передано в оренду строком на 49 років земельну ділянку (кадастровий номер 0111900000:01:0020) загальною площею 0,4 га, за адресою: місто Ялта, вул. Дражинського, 46-А.

Рішенням Ялтинської міської ради 17-ї сесії 24-го скликання від 28.11.2003 р. № 38 були внесені зміни до вказаного рішення Ялтинської міської ради у зв'язку з невірним зазначенням кадастрових номерів та угідь земельних ділянок.

06.02.2004 р. на підставі зазначених рішень органу місцевого самоврядування між Ялтинською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Ялта-Тур» (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки № 523.

Згідно з пунктом 1.1 даного договору Товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Ялта-Тур» було надано у тимчасове користування на умовах оренди додаткову земельну ділянку загальною площею 0,4 га, у тому числі - ділянка № 1 площею 0,22 га (кадастровий номер 0111900000:01:004:0053), ділянка № 2 площею 0,18 га (кадастровий номер 0111900000:01:001:0007), із земель Ялтинської міської ради, не переданих у приватну власність, не наданих у постійне користування в межах населених пунктів за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, 46-А.

Відповідно до пункту 1.2 договору вказана земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку та надається на підставі меж землекористування, які є невід'ємною частиною даного договору.

Вказана земельна ділянка передається в оренду у відповідності з Земельним кодексом України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про оренду землі» та на підставі рішення № 47 16-ї сесії 24-го скликання Ялтинської міської ради від 08.10.2003 р., із внесеними змінами та доповненнями рішенням № 38 17-ї сесії 24-го скликання Ялтинської міської ради від 28.11.2003 р. (пункт 1.4 договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що земельна ділянка площею 0,4 га передається в оренду для будівництва та обслуговування готелю на 20-30 номерів (реконструкція кафе «Крымские блюда») за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, 46-А.

Згідно з пунктом 2.2 договору, договір оренди укладений на 49 років, починаючи з дня прийняття рішення Ялтинською міською радою про надання земельної ділянки в оренду.

Поряд з цим, 19.02.2004 р. між фізичною особою ОСОБА_1 як наймодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Масандра» в особі директора Шепель Людмили Сергіївни як наймачем був підписаний договір майнового найму, згідно пункту 1.1 якого наймодавець надав, а наймач прийняв у строкове користування домоволодіння, що складається з двох будівель, котельної та інш., та яке розташоване за адресою: місто Ялта, вул. Дражинського, 46, з метою експлуатації найманого майна у режимі пансіонату з правом тривалого проживання та отримання підприємницького доходу.

Пунктом 2.1 договору майнового найму від 19.02.2004 р. сторони визначили, що вступ наймача у користування майном відбувається у момент підписання акту його прийому-передачі.

Строк дії договору майнового найму від 19.02.2004 р. його умовами визначений сторонами не був.

Рішенням Ялтинської міської ради від 26.03.2004 р. № 255 було визнано таким, що втратив силу, пункт 1.11 рішення № 38 39-ї сесії Ялтинської міської ради 23-го скликання від 01.08.2001 р. стосовно виділення земельної ділянки Шепель Людмилі Сергіївні та надано дозвіл ОСОБА_1 на переоформлення права користування земельною ділянкою 1,2242 га для обслуговування пансіонату «Масандра».

15.12.2004 р. землевпорядною комісією затверджено Акт обстеження та узгодження меж земельної ділянки, який було витребувано громадянкою ОСОБА_1, для обслуговування пансіонату «Масандра» в місті Ялта по вул. Дражинського, 46 на землях Ялтинської міської ради.

За замовленням фізичної особи ОСОБА_1 у 2005 році було складено технічну документацію із землеустрою на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та проекту відведення земельної ділянки, розташованої в місті Ялта по вул. Дражинського, 46.

17.02.2006 р. начальником Ялтинського міського управління земельних ресурсів, начальником відділу Південно-Кримського регіону держземінспекції Криму та іншими фахівцями було складено Акт щодо пропозиції ТОВ «Ялта-Тур» узгодити межі земельної ділянки, який планується для виділення громадянці ОСОБА_1 для обслуговування пансіонату «Масандра», у якому було вказано, що межі ділянки вказаної особи зведені вірно та накладення на суміжні ділянки, у тому числі - ТОВ фірми «Ялта-Тур», відсутні.

26.12.2006 р. Ялтинською міською радою було прийнято рішення № 117 «Про передачу ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки, загальною площею 1,2686 га, у тому числі - ділянки № 1 площею 0,3073 га, ділянки № 2 площею 0,5622 га, ділянки № 3 площею 0,3991 га для обслуговування пансіонату «Масандра» за адресою: місто Ялта, вул. Дражинського, 46, на землях Ялтинської міської ради.

При цьому у кадастровому плані до зазначених земельних ділянок та в карті виносу у натурі меж земельної ділянки громадянки ОСОБА_1 ТОВ «Ялта-Тур» було зазначено як суміжний користувач.

У подальшому, 22.01.2007 р. між Ялтинською міською радою як орендодавцем та громадянкою ОСОБА_1 як орендарем, був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки.

Як зазначає позивач, ТОВ фірма «Ялта-Тур» не має можливості в повному обсязі користуватися належною йому земельною ділянкою, оскільки суміжним землекористувачем - ТОВ «Пансіонат «Масандра» була побудована загорожа, яка складається згідно з актом огляду в натурі від 07.10.2007 р. з бетонної підвалини 0,25 х 0,5 м довжиною 41 м; кам'яних стовпів у кількості 4 штуки; кованих решіток, стояків з труб у кількості 8 штук та решітчастих секцій кількістю 20 штук. Вищевказана огорожа розділяє надану позивачу земельну ділянку на дві частини: 0,37 га та 0,03 га, та перешкоджає ТОВ фірмі «Ялта-Тур» у користуванні земельною ділянкою розміром 0,03 га.

30.09.2007 р. позивачем на адресу ТОВ «Пансіонат «Масандра» було відправлено претензію та запропоновано відповідачу усунути порушення чинного законодавства і демонтувати огорожу з земельної ділянки, яка належить за договором оренди позивачу, однак відповідач до теперішнього часу спірну частину земельної ділянки не звільнив.

Вважаючи, що ТОВ «Пансіонат «Масандра» побудувало загорожу, яка не дозволяє позивачеві використовувати земельну ділянку у повному обсязі, ТОВ фірма «Ялта-Тур» звернулось до суду з даною позовною заявою, за якою просило суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою місто Ялта, вул. Дражинського, 46-А, шляхом зносу побудованої відповідачем загорожі та зобов'язати звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, а також стягнути з відповідача 185000,00 грн. матеріальної шкоди та 500000,00 грн. моральної шкоди.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами статей 391, 395, 396 ЦК України унормовано, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Речовими правами на чуже майно є, зокрема, право користування.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

З системного аналізу вказаних норм слідує, що власник може звернутися до суду та вимагати усунення будь-яких порушень свого права.

Окрім того, згідно з приписами ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем. Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекористувачів.

Отже, приписами ст. 96 Земельного кодексу України визначено обов'язки землекористувачів, а відповідно до положень чинного законодавства землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким згідно із законом надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі - на умовах оренди.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до приписів ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З наведеного слідує, що підставою застосування приписів статті 96 Земельного кодексу України є обов'язкове встановлення факту правомірності користування відповідною особою певною земельною ділянкою, у даному випадку - Товариством з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Масандра».

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов ТОВ фірма «Ялта-Тур» до ТОВ «Пансіонат «Масандра» про зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою м. Ялта, вул. Дражинського, 46-А, шляхом зносу побудованої відповідачем загорожі, та зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Пансіонат «Масандра» не є користувачем земельної ділянки по вул. Дражинського, 46 в м. Ялта, і, відповідно, не може порушувати вимоги статті 96 Земельного кодексу України відносно зобов'язань землекористувачів.

Даний факт підтверджується рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2012 р. у справі № 2-18/21-2008, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 р. у справі № 2-18/21-2008.

В свою чергу, у відповідності з договором дарування від 15.08.2002 р., ОСОБА_1 є власником домоволодіння по вул. Дражинського, 46 в м. Ялта.

Рішенням 6-ї сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради від 26.12.2006 р. № 117 громадянці ОСОБА_1 була передана земельна ділянка для обслуговування пансіонату «Масандра» за адресою: вул. Дражинського, 46 в м. Ялта.

Згідно пункту 5.1 договору оренди земельної ділянки від 22.01.2007 р., зареєстрованого в РРФ ГП «ЦГЗК» при Держкомземі України від 04.05.2007 р. за № 04070700024, земельна ділянка надана в оренду для обслуговування пансіонату «Масандра».

Договорами майнового найму за період з 2004 по 2012 р.р., укладеними між ОСОБА_1 (наймодавець) та ТОВ «Пансіонат «Масандра» (наймач), наймодавець зобов'язувався надати наймачу у тимчасове користування домоволодіння, яке складається з двох будівель, котельної та інших споруд, які розташовані за адресою: вул. Дражинського, 46 в м. Ялта, що є приватною власністю наймодавця на підставі договору дарування від 15.08.2002 р. за реєстр. № 5229.

З урахуванням викладеного, користувачем земельної ділянки по вул. Дражинського, 46 в м. Ялта є громадянка ОСОБА_1 на підставі договору оренди земельної ділянки від 22.01.2007 р. та рішення № 117 6-ї сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради від 26.12.2006 р., а ТОВ «Пансіонат «Масандра» є користувачем майнового комплексу на підставі договору майнового найму.

Отже, оскільки судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Пансіонат «Масандра» є користувачем лише майнового комплексу відповідно до вказаних договорів майнового найму та не є користувачем земельної ділянки по вул. Дражинського, 46 в місті Ялта, то його не можна притягнути до відповідальності за земельним законодавством як землекористувача, який чинить перешкоди суміжному користувачу земельної ділянки у її користуванні, що, в свою чергу, виключає підстави застосування норм статті 96 Земельного кодексу України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Масандра» та, як наслідок, можливість задоволення позовних вимог щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Водночас, твердження ТОВ фірма «Ялта-Тур», що саме ТОВ «Пансіонат «Масандра» побудувало спірну огорожу, судом оцінюється критично, оскільки доказів та документального підтвердження будівництва саме ТОВ «Пансіонат «Масандра» зазначеної огорожі або здійснення відповідачем за первісним позовом будь-яких інших заходів щодо її зведення до матеріалів справи не надано. У зв'язку з цим підстави для зобов'язання ТОВ «Пансіонат «Масандра» вчинити дії щодо знесення спірної огорожі є відсутніми.

Згідно з приписами ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивачем за первісним позовом не доведено належними та допустимими доказами в розумінні приписів наведених вище ст.ст. 32-34 ГПК України, що порушення його права землекористування було здійснено первісним відповідачем - ТОВ «Пансіонат «Масандра».

Окрім того, підстави для задоволення решти первісних позовних вимог ТОВ фірма «Ялта-Тур» про стягнення з ТОВ «Пансіонат «Масандра» 185000,00 грн. матеріальної шкоди та 500000,00 грн. моральної шкоди, які не були підтримані первісним позивачем під час нового розгляду первісного позову у даній справі, також не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з приписами ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Оскільки первісним позивачем не було надано до матеріалів справи доказів вчинення неправомірних дій з боку ТОВ «Пансіонат «Масандра» щодо самовільного зведення огорожі та створення у зв'язку з цим перешкод у користуванні належним ТОВ фірма «Ялта-Тур» майном, відповідно, матеріальна шкода не підлягає стягненню з первісного відповідача.

Крім того, слід зазначити, що враховуючи положення статті 22 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: противоправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між противоправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Оскільки як зазначалось вище, первісним позивачем не було доведено вчинення противоправних дій з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Масандра» щодо створення ТОВ фірма «Ялта-Тур» перешкод у користуванні земельною ділянкою, відповідно, збитки не підлягають стягненню.

У відповідності зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, які підлягають стягненню особою, яка допустила господарське правопорушення, входить матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, які передбачені законом.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів заподіяння первісному позивачеві ТОВ фірма «Ялта-Тур» моральної шкоди.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги первісного позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ялта-Тур», які розглядалися під час нового розгляду даної справи, підлягають залишенню без задоволення у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України в частині розглянутих судом під час нового розгляду справи первісних позовних вимог покладаються на позивача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні первісного позову ТОВ фірма «Ялта-Тур» відмовити повністю.

Повне рішення підписане 02.09.2014 р.

Суддя В.М. Бабкіна