Постанова

від 26.03.2009 по справі 9/220

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/220

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                         ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "26" березня 2009 р.                        м.Чернівці                                           Справа № 9/220

Господарський суд Чернівецької області у складі : головуючий суддя Скрипничук І.В.

судді Проскурняк О.Г., Миронюк С.О. при секретарі Добровольській А.Я., розглянувши матеріали справи за позовом    Приватного підприємства "Виробничо-торгівельної компанії "Велмор"

до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва;

    Державної податкової адміністрації в м. Києві

    Головного управління Державного казначейства в м. Києві Державного казначейства    України

про      визнання нечинними і скасування рішень та спонукання виконати дії

Представники:

позивача - Павлюх Б.Я , довіреність від 02.10.2008

1 відповідача - Гоцко Р.В., довіреність № 1651/9/10-209 від 12 лютого 2007 року

2 відповідача -  Гоцко Р.В., довіреність № 1651/9/10-209 від 12 лютого 2007 року

3 відповідача - не з"явився

прокурор Пацарен В.Я.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство “Виробничо-торгівельна компанія “Велмор” м.Чернівці (код 13689256) звернулося з позовною заявою до ДПІ у Печерському районі м. Києва, ДПА у м. Києві, ГУДК у м. Києві про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0003382308/0, №0003392308/0 від 04.05.07р., №0003382308/1 №0003392308/1 від 12.09.07р., №0004242308/0, №0004252308/0 від 24.05.07р., №0004242308/1, №0004252308/1 від 30.07.07р., №0007462308/0, №0007472308/0 від 28.08.07р., рішень про результати розгляду скарг, зобов'язання надати висновок та стягнення ПДВ у розмірі 7 302 675,00 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь ПП „ВТК Велмор", ідентифікаційний код №13689256, яке знаходиться за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 136, кв. 2, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість №136892526559, бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 7302675 грн. (за жовтень 2006 р. у розмірі 807066 грн.; за листопад 2006 р. у розмірі 817197 грн., за грудень 2006 р. у розмірі 841091 грн.; за січень 2007 р. у розмірі 839639 грн.; за лютий 2007 р. у розмірі 2404,1,60 грн.; за березень 2007 р. у розмірі 833708 грн.; за травень 2007 р. у розмірі 759814 грн.) шляхом перерахування коштів у сумі 7302675 грн. на поточний рахунок № 260033011015 відкритий в ТОВ "КБ "Актив-Банк", МФО 300852.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що право позивача на бюджетне відшкодування базується на нормах чинного законодавства, а саме Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого питання бюджетного відшкодування не ставиться в залежність від сплати податку контрагентами такого платника.

Відповідачі позовні вимоги заперечують, посилаючись на наступне.

Так, позивачем не було враховано абз.4 пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яким передбачено, що податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів.

Контрагенти позивача в порушення умов договорів, на кожну суму передоплати за товар видавали ПП "ВТК «Велмор» лише податкову накладну без постачання товару, який вказувався в податкових накладних, в той же час відсутні будь-які докази на підтвердження звернення позивача до суду з позовом про стягнення безпідставно сплаченого авансу СПД Штепі Ю.І. (договір поставки № 03/12 від 29.12.06р.) та СПД Дергачову А.М. (договір поставки від 30.08.06р.)

У даному випадку в діях позивача не вбачається спрямованості на отримання економічної вигоди, яка згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" є потенційною можливістю отримання підприємством грошових коштів від використання активів, а також отримання прибутку, що є метою підприємницької діяльності.

Згідно договорів поставки (п. 5.1.) укладених між позивачем та СПД Дергачовим А.М. (від 30.08.2006р. б/н) та СПД Штепою Ю.І. (№ 03/12 від 29.12.06р.) оплата кожної партії товару виконується на умовах 100% попередньої оплати. Партією товару є кількість товару, вказана в одній накладній.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки позивачем було здійснено передоплату, але не було отримано товар, то відсутній об'єкт оподаткування ПДВ, яким згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону "Податок на додану вартість" є операції з поставки товарів (робіт, послуг). Та й відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону право на податковий кредит виникає щодо сплаченої суми податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, об'єктів основних фондів).

Згідно автоматизованої інформаційної бази даних ДПА України "АІС ОР" та Пошуково-довідкової системи "ПДС" встановлено, що державна реєстрація ТОВ "БДВ ОТТРАНС 2006" скасована 16.03.2007 р. у зв'язку з визнанням даного підприємства банкрутом.

Таким чином, позивач, маючи дебіторську заборгованість ТОВ "БДВ ОТТРАНС 2006" та СПД Штепою Ю.І., виступає кредитором по відношенню до даних підприємств.

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Про визнання ТОВ "БДВ ОТТРАНС 2006" банкрутом було розміщено оголошення в газеті "Урядовий кур'єр" від 05.01.07 №1.

Однак, незважаючи на доступність інформації, позивач не звертався з вимогами до банкрута.

Таким чином, фінансово-господарська операція з придбання каучуку є повністю завершеною, оскільки з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури...строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав. За результатом даних операцій відбулась попередня оплата товару, поставка товару відсутня і на сьогоднішній день є неможливою.

Згідно п. 1.25 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безнадійна заборгованість - це заборгованість фізичної особи - СПД або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з обліку як суб'єкта підприємницької діяльності).

Згідно пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не призвели до позитивного наслідку.

При здійсненні попередньої оплати за товари підприємство на основі пп. 5.2.1 ст. 5 та пп. 11.2.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" повинно включити суму такої оплати до складу валових витрат.

Таким чином, витрати платника податку, що виникли в зв'язку зі списанням коштів із банківських рахунків платника податку на оплату товарів (передоплата, авансування), відображаються у рядку 12 декларації про прибуток підприємства в тому звітному періоді, в якому було здійснено зазначене списання коштів, а сума приросту, придбаних у зв'язку з цим запасів відображається у рядку 13 декларації в тому звітному періоді, в якому було оприбуткування зазначених запасів.

Однак, якщо товар так і не було отримано, а заходи, щодо стягнення безпідставно сплаченого авансу, не призвели до повернення сум на рахунок дебітора при умові, що строк позовної давності минув або боржника оголошено банкрутом у встановленому законом порядку, то сума такої заборгованості повинна бути відображена у рядку 17 декларації, в тому числі і сума ПДВ. Одночасно сума здійсненої оплати за товари, яка була попередньо відображена у рядку 12 декларації, відображається зі знаком "-" у рядку 23 декларації.

У зв'язку з відсутністю факту продажу товару і, отже, відсутністю валових витрат, пов'язаних із придбанням товарів, покупець не має права на податковий кредит щодо ПДВ, тому відображений податковий кредит необхідно зменшити шляхом подання уточнюючих декларацій.

Таким чином, заборгованість ТОВ "БДВ ОТТРАНС 2006" згідно вищевикладених норм податкового законодавства вважається безнадійною.

У зв'язку з відсутністю факту продажу товару, а отже, відсутністю валових витрат, пов'язаних із придбанням товарів (враховуючи відсутність доказів про врегулювання заборгованості своїх контрагентів), позивач не має права на податковий кредит з ПДВ.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 27 березня 2008 року в складі колегії суддів: головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді: Швець М.В., Миронюк С.О. призначено судову економічну експертизу, для дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності та зупинено провадження у справі на період проведення експертизи. Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 19).

Розпорядженням голови господарського суду Чернівецької області від 23.07.2008 року у  зв'язку із неможливістю розгляду справи попереднім складом суду справу №9/220 передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Скрипничук І.В., судді: Проскурняк О.Г., Миронюк С.О.

Ухвалою суду від 15.07.2008 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання за участю представників сторін на 03.09.2008.

Ухвалою суду від 18.09.2008 розгляд справи було відкладено для надання відповідачем (ДПІ у Печерському районі м. Києва) додаткових доказів.

Ухвалою суду від 01.10.2008 розгляд справи відкладено на 16.10.2008. Одночасно зобов'язано позивача надати належним чином засвідчені копії бухгалтерських документів, які підтверджують перерахування коштів на рахунки приватних підприємців Дергачова М.М. та Штепи Ю.І. на суми, зазначені в  акті перевірки та у висновку судово-економічної експертизи. Для огляду надати суду оригінали та належним чином завірені копії платіжних документів, податкові накладні, які виписувались приватними підприємцями Дергачовим М.М. та Штепою Ю.І.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.10.2008 оголошено перерву до 06.11.2008.

У засіданні суду від 06.11.2008 повторно оголошено перерву до 14.11.2008.

Проте, у судовому засіданні 14.11.2008  у колегії суду виникли питання, які потребують додаткового дослідження.

Крім того, прокуратурою Печерського району м.Києва подано клопотання про залучення її до участі у справі.

Ухвалою суду від 14.11.2008р. залучено до участі у справі прокуратуру Печерського району м.Києва та відкладено розгляд справи на 04.12.2008р.

У процесі судового розгляду відповідач (ДПІ у Печерському районі м.Києва) звернувся з клопотанням (вх. № 8871 від 04.12.2008) про витребування у позивача додаткових доказів, а саме оригінали договору поставки б/н від 30.04.2006р., укладено між п/п Дергачовим А.М. та ПП ВТК “Велмор”, додаткову угоду № 1 до договору поставки б/н від 30.04.2006р., видаткові накладні, також витребувати у ДПІ у Ворошилівському районі м.Донецька (вул.Артема, 74) податкові декларації з податку на додану вартість за вересень-грудень 2006 року, підписані п/п Дергачовим А.М., для проведення експертизи.

При цьому відповідач зазначає, що  підставою для витребування вищезазначених документів є те, що, як вбачається з порівняння різних документів, підписаних п/п Дергачовим А.М., підписи на документах візуально відрізняються один від одного, зокрема на деклараціях з податку на додану вартість (підпис 1) та на договорі поставки б/н від 30.04.2006р., додатковій угоді № 1 до договору поставки б/н від 30.04.2006р., податкових накладних (підпис 2).

Ухвалою суду від 04.12.2008р. зобов'язано сторони подати додаткові докази.

Проте, відповідач (ДПІ у Печерському районі м.Києва) витребуваних судом письмових доказів, а саме оригіналів податкових накладних, податкових декларацій з ПДВ за вересень-грудень 2006 року, які підписані п/п Дергачовим А.М., не подав, посилаючись на те, що вказані документи передані разом з матеріалами справи, яка розглядається у господарському суду Донецької області, на експертизу.

А тому, для всебічного, повного розгляду всіх обставин у сукупності, рівності учасників судового процесу перед законом і судом, з урахуванням змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважав за необхідність розгляд справи відкласти.

Ухвалою суду від 22.01.2009 розгляд справи відкладено на 26.02.2009 та зобов'язано сторони надати додаткові докази, а саме:

- позивачу повторно подати до суду оригінали договору поставки б/н від 30.04.2006р., укладеного між п/п Дергачовим А.М. та ПП ВТК “Велмор”, додаткову угоду до договору поставки б/н від 30.04.2006р.;

- ДПІ у Печерському районі м.Чернівці повторно виконати вимоги суду щодо надання додаткових доказів, зазначених у п.3 резолютивної частини ухвали від 04.12.2008р., а у разі неможливості їх надання у зв'язку з відповідними обставинами, подати пояснення про неможливість виконати вимоги суду;

- додатково, відповідачу (ДПІ у Печерському районі м.Києва) довести, що відомості в податкових накладних, виданих приватному підприємству ВТК “Велмор” приватним підприємцем  Дергачовим А.М., приватним підприємцем Штепою Ю.І., ТОВ БДВ “Оттранс”, ТОВ “Офір” не відповідають дійсності;

- повторно зобов'язати відповідача (ДПІ у Печерському районі м.Києва) подати акти зустрічних перевірок постачальників приватного підприємства ВТК “Велмор” у вересні-грудні 2006 року, а саме: ТОВ “Офір”, фізичної особи - підприємця Дергачова А.М., ТОВ БДВ “Оттранс”, фізичної особі - підприємця Штепи Ю.І.

У засіданні суду, яке відбулося 26.02.2009, оголошено перерву до 26.03.2009.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд встановив.

Так, відповідачем 1 проведено ряд перевірок приватного підприємства «Виробничо-торгівельна компанія «Велмор» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень – грудень 2006 року, за січень - лютий 2007 року та березень – травень 2007 року. За результатами перевірок відповідно до актів № 227/23-8/13689236 від 24.04.2007, № 274/23-8/13689256 від 17.05.2007 та № 502/23-8/13689256 від 21.08.2007 прийнятті вище зазначені оскаржувані податкові повідомлення рішення, якими зменшені позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та визначені суми податкових зобов'язань з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частини визнання нечинними:

- податкові повідомлення-рішення № 0003382308/0 від 04 травня 2007р., № 0003382308/1 від 09 червня 2007 р. та  № 0003382308/2 від 12 вересня 2007 р., щодо зменшення суми бюджетного відшкодування  (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань  наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 807066 грн. за жовтень 2006 р., 817197 грн. за листопад 2006 р., 841091 грн. за грудень 2006 р.;

- податкові повідомлення-рішення  № 0003392308/0 від 04 травня 2007 р., № 0003392308/1 від 09 червня 2007 р. та № 0003392308/2 від 12 вересня 2007 р. щодо визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) позивачу за платежем: податок на додану вартість у розмірі 32605 грн. (21737 грн. основний платіж та 10868 грн. штрафні (фінансові) санкції);

- податкові повідомлення-рішення № 0004242308/0 від 24 травня 2007 р. та № 0004242308/1 від 30 липня 2007 р. щодо зменшення суми бюджетного відшкодування  (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань  наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 839639 грн. за січень 2007 р., 2404160 грн.  за лютий 2007 р.;

- податкові повідомлення-рішення № 0004252308/0 від 24 травня 2007 р. та № 0004252308/1 від 30 липня 2007 р. щодо визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) ПП «ВТК «Велмор» за платежем: податок на додану вартість у розмірі 23214 грн. (17857 грн. основний платіж та 5357 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- податкові повідомлення-рішення № 0007462308/0 від 28 серпня 2007 р., щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 833708 грн. за березень 2007 р., 759814 грн. за травень 2007 р.;

-          податкові повідомлення-рішення № 0007472308/0 від 28 серпня 2007 р., щодо визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) ПП „ВТК Велмор" за платежем: податок на додану вартість у розмірі 76196 грн. (54426 грн. основний платіж та 21770 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Як вбачається з матеріалів справи,  на підставі договору б/н від 30.08.2006 р. позивач (Покупець) мав договірні відносини з фізичною особою – суб'єктом підприємницької діяльності Дергачовим Андрієм Миколайовичем (Продавець). Виконуючи умови договору, Позивач перераховував на поточний рахунок фізичної особи – суб'єкта підприємницької діяльності Дергачова А.М. грошові кошти як передоплату за отримання в майбутньому, продукції хімічної промисловості. Дергачов А.М., умови договору не виконав, продукцію не поставив, та за згодою позивача перевів свій борг на  ТОВ „БДВ ОТТРАНС 2006”.  

Відносно фізичної особи – суб'єкта підприємницької діяльності Дергачова Андрія Михайловича порушено кримінальну справу № 180-325 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212  КК України „Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів в особливо великих розмірах”, яка на даний час знаходиться в провадженні  СВ ПМ ДПА у Донецькій області.     

Декларації з податку на прибуток ТОВ „БДВ ОТТРАНС 2006” за 2006 р. не подавались, декларація з ПДВ подавалась тільки за жовтень 2006 р. з нульовими показниками, а тому, на думку відповідача 1 та відповідача 2,  у позивача було відсутнє право на віднесення вищезазначених сум до податкового кредиту.  

Відповідно до вимог пп. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі – Закон №168), датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої із подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку  платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку  (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням  кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником  податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, датою виникнення права на податковий кредит слід вважати дату списання коштів з рахунку позивача в якості передоплати за товар.

Відповідно до п. 7.2.3. Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 7.3.1. Закону №168, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Проте, позивач не укладав з ТОВ „БДВ ОТТРАНС 2006” господарських договорів щодо придбання товарів і не формував суми податкового кредиту по взаємовідносинам з цим товариством. Суми податкового кредиту  відповідних періодів позивача формувались за наслідками виконання умов договору, укладеного між позивачем та СПД Дергачовим А.М. Факт укладання договору між СПД Дергачовим А.М. та ТОВ „БДВ ОТТРАНС 2006” про переведення боргу ніяким чином не впливає на формування позивачем сум податкового кредиту.

Крім того, державну реєстрацію СПД Дергачова Андрія Михайловича не скасовано у встановленому порядку, а саме факт порушення кримінальної справи відносно суб'єкта господарювання не є підставою для зменшення сум податкового кредиту його контрагенту, який купував товар у такого суб'єкта.

Також, податкова накладна виписується в момент виникнення податкового зобов'язання у продавця (СПД Дергачова А.М.). Податкове зобов'язання у продавця  виникає з дати зарахування коштів від покупця (позивача) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів.  

Виписані податкові накладні, на підставі яких Позивач зменшив податкові зобов'язання у звітні періоди на зазначені у них суми, були складені  з дотриманням вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону №168 та наказу ДПА України “Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядок їх заповнення” від 30.05.1997 р. № 165. Підприємець який виписав податкові накладні, у встановленому законом порядку зареєстрований в органах державної податкової інспекції як платник податку на додану вартість, що надає йому право на їх виписку.  

Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо нарахування податкового кредиту та має усі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що надає йому право зменшувати податкові зобов'язання у відповідні звітні періоди на відповідні суми, зазначені в податкових деклараціях.

Формуючи висновки про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у лютому 2007 р., відповідач 1 використовував такі відомості: “на підставі договору № 03/12 від 29.12.2006 р. позивач (покупець) мав договірні відносини з СПД Штепою Ю.І. (продавець). Виконуючи умови договору, позивач перераховував на поточний рахунок продавця Штепи Ю.І. грошові кошти, як передоплату за отримання в майбутньому, продукції хімічної промисловості. Згідно автоматизованої інформаційної бази даних ДПА України СПД Штепою Ю.І. податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2007 р. подано 19.02.2007 р. з нульовим показниками, а 20.04.2007 р. подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2007 р. з самостійно виправленими помилками, що містяться в раніше поданій податковій декларації, та розрахунком корегування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість до вищезазначеної декларації. Згідно розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість від 20.04.2007 р.:

- коригування   податкових    зобов'язань  з    податку  на   додану   вартість   рядок  8  (корегування на основі попередніх звітних періодів податкового зобов'язання) декларації за січень сума ПДВ становить 2000016 грн.;

-  коригування    податкових   зобов'язань   з   податку на  додану   вартість   рядок 16 (корегування на основі попередніх звітних періодів податкового кредиту) декларації за січень сума ПДВ становить 1999834 грн.”

Висновки відповідача 1, зроблені на підставі відомостей про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у лютому 2007 р. ґрунтуються на тому, що позивачем здійснено попередню оплату за товар, який фактично не отримано, тому позивач не мав права включати суми ПДВ, зазначені в отриманих податкових накладних, до податкового кредиту.

Відповідно до вимог пп. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі – Закон №168), датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої із подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку  платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку  (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням  кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником  податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, датою виникнення права на податковий кредит слід вважати дату списання коштів з рахунку позивача в якості передоплати за товар.

Відповідно до п. 7.2.3. Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 7.3.1. Закону №168, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, податкові накладні за лютий 2007 р. виписані обґрунтовано.

Крім того, згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168  податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Позивач здійснював придбання товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, актом це не спростовано.

Таким чином, відповідачем 1 та відповідачем 2 помилково зроблені висновки про порушення позивачем пп. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168, оскільки закон не забороняє складання податкової накладної з моменту зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплату товарів. Це є однією з підстав виникнення податкового зобов'язання.

У процесі розгляду даної справи відповідачем 1 та відповідачем 2 заявлено клопотання про необхідність призначення у справі судово-економічної експертизи для вирішення правильності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за період з жовтня 2006 р. по травень 2007 р.

Ухвалою  від 27.03.2008  р.  клопотання про  призначення  експертизи задоволено, провадження у справі зупинено. На вирішення експерта судом були поставлені наступні запитання:

-          чи підтверджується документально вказане в актах перевірки № 227/23-8/13689256 від 24.04.2007 р., № 274/23-8/13689256 від 17.05.2007 р. та № 502/23-8/13689256 від 21.08.2007 р. первинним документам та обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту в деклараціях за жовтень, листопад, грудень 2006 р. та за січень, лютий, березень, квітень, травень 2007 р.

-          визначити суму податкового кредиту позивача за жовтень, листопад, грудень 2006 р. та січень - травень 2007 р.

Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.

Висновком експертизи №4005/7045 складеного експертом КНІСЕ від 16.07.2008 встановлено: позивачем обґрунтовано сформовано податковий кредит з ПДВ за жовтень 2006 р. в сумі 833 333 грн., листопад 2006 р. в сумі 834500 грн., грудень 2006 р в сумі 833333 грн., та за січень 2007 р. в сумі 2428333 грн., лютий 2007 р. в сумі 833333 грн., березень 2007 р. в сумі 1207667 грн., квітень 2007 р. в сумі 833333 грн., травень 2007 р. в сумі 1253217 грн. Твердження відповідача 1, зазначені в Актах перевірки № 227/23-8/13689256 від 24.04.2007 р., № 274/23-8/13689256 від 17.05.2007 р. та № 502/23-8/13689256 від 21.08.2007 р., про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ в податкових деклараціях з ПДВ – документально та нормативно не підтверджуються.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню нечинними, оскільки податковим органом не доведено, що відомості у виданих продавцями ПП «ВТК «Велмор» податкових накладних не відповідають дійсності.

Однак, вимоги позивача в частині зобов'язання ДПІ у Печерськомі районі м.Києва вчинити дії: сформувати висновок «зміна напряму відшкодування за сумами ПДВ, не використаними платником на погашення податкових зобов'язань» та направити його до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві для повернення на поточний рахунок бюджетного відшкодування віднесеного ПП «ВТК «Велмор» відповідно до податкової декларації за лютий 2007р. у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у сумі 2404160 грн., як не використаних протягом трьох звітних періодів, та в частині стягнення Головним управлінням Державного казначейства з Державного бюджету України на користь ПП «ВТК «Велмор» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за жовтень 2006р. у розмірі 807066 грн.; за листопад 2006 р. у розмірі 817197 грн., за грудень 2006р. у розмірі 841091 грн.; за січень 2007 р. у розмірі 839639 грн.; за лютий 2007р. у розмірі 2404160 грн.; за березень 2007 р. у розмірі 833708 грн.; за травень 2007р. у розмірі 759814 грн. задоволенню не підлягають.

Так, наведена вище норма пп.. 7.4.1., п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 крім визначених судом обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Відповідно до пп.. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України, а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно з Законом № 168 зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п. 1.3 ст. 1 Закону № 168).

Тобто як видно з системного аналізу вищевказаних норм, Законом № 168  встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

За змістом Закону № 168, право на відшкодування виникає лише  при  фактичній  надмірній  сплаті податку на додану вартість,  а не з самого факту існування  зобов'язання  по  сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Щодо клопотання відповідача 1 (вх.№ 8871 від 04.12.2008) про проведення почеркознавчої експертизи, суд дійшов висновку, що правових підстав для його задоволення немає у зв"язку з тим, що договір поставки б/н від 30.04.2006, укладений між п/п Дергачовим А.М. та ПП ВТК “Велмор”, додаткова угода № 1 до договору поставки б/н від 30.04.2006р., видаткові накладні, податкові декларації з податку на додану вартість за вересень-грудень 2006 року, які підписані п/п Дергачовим А.М., посвідчені нотаріально.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 71, 86, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 185, 186, п.6 Прикінцевих та перехідних  положень КАС України, суд      

ПОСТАНОВИВ:

1. У клопотанні ДПІ у Печерському районі м.Києва  (вх.№ 8871 від 04.12.2008) про проведення почеркознавчої експертизи відмовити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0003382308/0, №0003392308/0 від 04.05.07р., №0003382308/1 №0003392308/1 від 12.09.07р., №0004242308/0, №0004252308/0 від 24.05.07р., №0004242308/1, №0004252308/1 від 30.07.07р., №0007462308/0, №0007472308/0 від 28.08.07р.

4. У решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "ВТК "Велмор"  34 грн. судового збору.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя                                                             І.В. Скрипничук

                                  Суддя                                                                  О.Г.Проскурняк

                                  Суддя                                                                     С.О.Миронюк