Рішення

від 29.12.2008 по справі 50/195

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/195

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  50/195

29.12.08

За позовом     товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас .Ком"

до                     приватного підприємства "Агропромгруп"

про                  стягнення 296 271,23 грн.

За зустрічним позовом          приватного підприємства "Агропромгруп"

До          товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас.Ком"

Про                              стягнення пені та завданих збитків

Суддя   Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача за

первісним позовом                Глоба К.В.(дов. б/н.від 02.06.2008.)

Від відповідача

первісним позовом                   Берковський Р.О.(дов. від 29.09.2008)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача попередньої оплати за товар по договору постачання пшениці від 24.04.2008 № 24/04/08(далі договір) у розмірі 296 271,23 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.07.2008 порушено провадження у справі №50/195 та призначено до розгляду на 20.08.2008.

Представник відповідача в судове засідання 20.08.2008 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про надсилання йому усіх процесуальних документів за адресою: вул. Гоголя, 12, м. Київ, 02088. Суд прийняв дану заяву.

Розгляд справи було відкладено на 17.09.2008.

Представник відповідача в судове засідання 17.09.2008 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про надсилання йому усіх процесуальних документів за адресою: вул. Жигалина, 6, м. Сімферопіль, АР Крим, 95016. Суд прийняв дану заяву.

Розгляд справи було відкладено на 29.09.2008.

29.09.2008 в судове засідання прибули представники позивача і відповідача. Останній подав клопотання про залучення до матеріалів справи документів, зокрема, копій заяв позивача про відмову від продовження договірних відносин за договором і повернення грошових коштів у сумі 200 000,00 грн. та про продовження строків оплати до 12.05.2008.

Судом була оголошена перерва для подання додаткових доказів по справі на 17.10.2008.

17.10.2008 в судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про витребування від відповідача додаткових доказів по справі, а саме оригіналів заяв позивача про відмову від продовження договірних відносин за договором і повернення грошових коштів у сумі 200 000,00 грн. та про продовження строків оплати до 12.05.2008. Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши думку представників сторін, прийшов до висновку про задоволення даного клопотання.

Представником відповідача через канцелярію суду була подана зустрічна позовна заява до позивача про стягнення пені та завданих збитків в розмірі 80 700,00 грн. та судових витрат.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав свій зустрічний позов, просив прийняти зустрічні позовні вимоги та об'єднати їх в одне провадження із первісним позовом.

Зважаючи на вищезазначене суд прийшов до висновку, що подані сторонами по справі № 50/195 обидва позови (первісний та зустрічний) взаємно пов"язані підставами та поданими доказами і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору та ухвалою господарського суду м. Києва від 17.10.2008 прийняв зустрічну позовну заяву відповідача - приватного підприємства "Агропромгруп" у справі  № 50/195 до спільного розгляду з первісним позовом. Розгляд справи було відкладено на 03.11.2008.

03.11.2008 в судове засідання з'явився представник позивача за первісним позовом та надав письмовий відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Представник відповідача первісним позовом в судове засідання не з'явився, витребувані судом докази не подав та через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з неможливістю уповноваженого представника прибути в судове засідання. Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи було відкладено на 21.11.2008.

21.11.2008 в судове засідання з'явилися представники позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом.

Представник позивача за первісним позовом подав уточнений відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Представник відповідача за первісним позовом не надав суду витребувані від нього ухвалою суду від 17.10.2008 додаткові докази, а саме: оригінали заяв позивача про відмову від продовження договірних відносин за договором і повернення грошових коштів у сумі 200 000,00 грн. та про продовження строків оплати до 12.05.2008.

Представник відповідача за первісним позовом подав клопотання про перерву в судовому засіданні для можливості надати суду заяву про збільшення зустрічних позовних вимог.

Судом була оголошена перерва для подання додаткових доказів по справі на 24.11.2008.

24.11.2008 в судове засідання з'явилися представники позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом.

Представник відповідача за первісним позовом подав доповнення до зустрічної позовної заяви, в якому просить стягнути з позивача за первісним позовом 154 473,21 грн. та судові витрати. Суд приймає дану заяву до розгляду.

Представник позивача за первісним позовом подав заперечення проти доповнення до зустрічної позовної заяви, в якому просить в задоволенні доповнення до зустрічної позовної заяви відмовити повністю та подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача за первісним позовом замість 296 271,23 грн. - 240 178,06 грн. Суд, дослідивши заяву позивача за первісним позовом про збільшення позовних вимог, прийшов до висновку, що в даному випадку позивач за первісним позовом не збільшив, а зменшив свої позовні вимоги, отже суд приймає дану заяву як уточнення до первісної позовної заяви.

Представник позивача за первісним позовом підтримав первісні позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі, проти зустрічних позовних вимог та заперечував та просив відмовити в їх задоволенні.

Представник відповідача за первісним позовом проти первісних позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, зустрічні позовні вимоги  підтримав та просив їх задовольнити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю "Автоегас .Ком" (далі позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, - покупець за договором) та приватним підприємством "Агропромгруп"(далі відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, - постачальник за договором) укладено договір поставки № 24/04/08(далі –договір).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки у власність покупця зерно пшениці 3 кл.(далі товар) згідно із додатком(далі специфікація), що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язався прийняти вказану продукцію і оплатити її на умовах договору.

Згідно з пунктом 2.1. договору загальна кількість товару, що постачається по договору становить 3600 тонн зерна пшениці 3 класу.

Як вбачається з матеріалів справи, укладення та виконання договору відбувалося в наступному порядку:

24.04.2008 позивачем за первісним позовом було направлено на адресу відповідача за первісним позовом текст договору, що був підписаний на кожному аркуші та скріплений печаткою позивача за первісним позовом.

В той же день (24.04.2008) відповідач за первісним позовом засобами електронного зв'язку направив позивачу за первісним позовом рахунок фактуру № СФ-0000003 від 24.04.2008 на загальну суму 5 400 000,00 грн.

25.04.2008 позивач за первісним позовом здійснив часткову оплату у сумі 200 000,00 грн. на рахунок відповідача за первісним позовом, що підтверджується платіжним дорученням № 35 від 25.04.2008.

У відповідь на це відповідач за первісним позовом направив позивачу за первісним позовом змінений варіант договору та специфікації №1. Зміни в цьому договорі стосувалися: порядку оплати(розділ 5 договору) та вводився 25% штраф за розірвання договору з ініціативи покупця. Що стосується специфікації №1 до договору, то відповідачем за первісним позовом було виключено умову щодо попередньої оплати кожної партії товару. Тобто відповідно до зміненого варіанту специфікації, позивач за первісним позовом мав здійснити 100% попередню оплату всього товару.

Як зазначає позивач за первісним позовом, для нього такі зміни були неприйнятними і він втратив інтерес до даного договору через неналежну ділову поведінку відповідача за первісним позовом і направив йому претензію № 456/К/2008 від 20.05.2008.

У відповіді на претензію відповідач не заперечував проти розірвання договору, але вимагав від позивача за первісним позовом сплати збитків у розмірі 296 775,00 грн.

У зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом зазначає, що у відповідача за первісним позовом існувало зобов'язання по сплаті 100% вартості товару, а саме 5 400 000,00 грн.

Однак, суд не може погодитись із таким твердженням позивача за зустрічним позовом, оскільки пунктами 5.1., 5.3. договору передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах 100% револьверної попередньої оплати, вказаної у самому договорі. Оплата револьверно дозволяється за кожну відвантажену партію товару.

Крім того, згідно зі специфікацією товар передається у трьохденний термін після 100% оплати кожної партії товару.

Оскільки розмір кожної партії товару, що мала бути відвантажена позивачу за первісним позовом сторонами не обумовлювався, позивач за первісним позовом перерахував відповідачу за первісним позовом 200 000,00 грн.

Таким чином, позивач за первісним позовом свої зобов'язання щодо оплати партії товару виконав.

Відповідно до п.п. 3.4.-3.5. договору умовами передачі товару є: виконання покупцем п. 5.1. договору та дотримання строку оплати товару вказаного в специфікації до договору. Строк поставки товару вказується в специфікації до договору.

Згідно п. 3.6. договору часткове відвантаження товару не забороняється.

З огляду на укладений сторонами договір та специфікацію до цього договору, відповідач за первісним позовом мав поставити позивачу за первісним позовом оплачену останнім партію товару у період з 25 по 28 квітня 2008 року.

Однак, в порушення умов договору відповідач за первісним позовом не виконав взяті на себе зобов'язання, а саме не поставив позивачу за первісним позовом товар на загальну суму 200 000,00 грн.

У своїй претензії позивач за первісним позовом просив відповідача за первісним позовом або відвантажити товар на загальну суму 200 000,00 грн., або повернути кошти в сумі 200 000, 00 грн. Проте, відповідач за первісним позовом відмовився від поставки вказаної партії товару або сплати відповідної грошової суми.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 220 Господарського кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитись від прийняття виконання.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно зі ст.ст. 662 та 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Статтею 665 ЦК України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються зокрема до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Станом на дату прийняття судом рішення відповідач спірні кошти позивачеві не повернув. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 200 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 200 000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктами 1,2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Положеннями ч. 3 ст.612 ЦК України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржником виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що за не поставку, несвоєчасну поставку товару або за прострочення заміни товару неналежної якості відповідно до специфікації постачальник сплачує покупцеві за вимогою останнього пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення від вартості непоставленого товару.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань за договором,  позивач просить суд стягнути з відповідача  на свою користь пеню в сумі 84 000,00 грн. за період  прострочення з 26.04.2008 по 03.11.2008(відповідно до уточнених позовних вимог).

Втім, суд не може погодитися з такими вимогами позивача за первісним позовом з огляду на те, що кінцевим терміном поставки товару відповідачем за первісним позовом є 28.04.2008, а тому нарахування пені за неналежне виконання зобов'язання відповідачем за первісним позовом взятих на себе обов'язків має відбуватися з 29.04.2008. Суд здійснив перерахунок пені, яка становить:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

20000029.04.2008 - 29.04.2008110.0 %0.055 %109.290

20000030.04.2008 - 03.11.200818812.0 %0.066 %24655.738

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 24 766,00 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Положеннями ст.536 ЦК України  також передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Здійснений позивачем за первісним позовом розрахунок інфляційних збитків та 3-х відсотків річних не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому суд самостійно здійснив розрахунок даних санкцій, які становлять:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період ?Інфляційне збільшення суми боргу ?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції ?

29.04.2008 - 21.11.20082000001.0448800.00208800.00

Таким чином, інфляційні збитки складають 8 800,00 грн.

(?Середній індекс інфляції за період розраховується за формулою: ІІ ср. = ІІ1 х ІІ2 ...х ІІХ/100, де ІІ1 – індекс інфляції за перший місяць заборгованості; ІІ2 –індекс інфляції за другий місяць заборгованості; ІІХ –індекс інфляції за останній місяць заборгованості

?Інфляційне збільшення суми боргу розраховується за формулою: С. інфл. = С х ІІср., де С –сума боргу; ІІср.- середній індекс інфляції

?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції розраховується за формулою: С заг. = С + С інфл., де С –сума боргу; С інфл. - інфляційне збільшення суми боргу).

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

20000029.04.2008 - 21.11.20082073 %3402.74

Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 3 402,74 грн.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем за первісним позовом грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 8 800,00 грн. інфляційних витрат та 3 402,74 грн. - три проценти річних від простроченої суми за увесь час прострочення платежу.

Для задоволення зустрічного позову в частині стягнення пені за прострочення залишкового платежу у суду немає достатніх правових підстав, оскільки відповідач за первісним позовом сам порушив умови договору в частині поставки партії товару позивачу за первісним позовом, у зв'язку з чим позивач за первісним позовом втратив інтерес до договору.

Вимоги позивача за зустрічним позовом в частині стягнення з відповідача витрат по зберіганню 3600 тонн пшениці також не підлягають задоволенню, оскільки позивач за зустрічним позовом не надав суду докази того, що борг по зберіганню виник саме за зберігання пшениці, що мала бути передана позивачу за первісним позовом. Крім цього, позивачем за зустрічним позовом не надано суду доказів оплати ним послуг, що були надані ВАТ «Шепетівська реалбаза хлібопродуктів», по зберіганню вказаного зерна.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі та часткове задоволення первісних позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом стягуються понесені позивачем за первісним позовом витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85  ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У зустрічному позові –відмовити повністю.

2. Первісний позов задовольнити частково.

3. Стягнути з приватного підприємства "Агропромгруп"(вул. Басейна, 19, к. 62-А, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 31778389, р/р 26004004333 в КРД ВАТ «Райфайзен Банк АВАЛЬ», МФО 322904) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас .Ком" (вул. Об'їзна, 32, м. Сімферополь, АР Крим, 59000, код ЄДРПОУ 33979676, р/р 26001054907233 в КРУ КБ «Приватбанк»м. Сімферополь, МФО 384436) основний борг в сумі 200 000(двісті тисяч)грн. 00 коп.; пеню в розмірі 24 766 (двадцять чотири тисячі сімсот шістдесят шість) грн. 00 коп., інфляційні збитки в сумі 8 800 (вісім тисяч вісімсот) грн. 00 коп., три відсотки річних в розмірі 3 402 (три тисячі чотириста дві) грн. 74 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 369(дві тисячі триста шістдесят дев'ять)грн. 69 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  

3. В іншій частині позову –відмовити.

4. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                    Головатюк Л.Д.