Рішення

від 04.02.2009 по справі 46/202

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/202

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2009 р.                                                Справа № 46/202

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Рінако-Інвест”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Бренд Реалт”

Простягнення 5 000,00 грн.

                                                                                        Суддя Шабунін С.В.

Представники:

Від позивачаДорогавцева І.М. —представник за довіреністю від 09.01.2009 р.  

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Рінако-Інвест” звернулося до суду з позовом від 18.11.2008 р. № 278 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бренд Реалт” попередньої плати за послуги по створенню бренд-буку за договором № 22-10-2007 від 22.10.2007 р.  

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/202 від 28.11.2008 р., яку призначено до розгляду на 12.01.2009 р.  

У судове засідання, призначене на 12.01.2009 р. представник відповідача не прибув, про причини свого неприбуття суд не повідомив, документів на виконання вимог ухвали від 28.11.2008 р. не надав. Представник позивача виконав вимоги ухвали про порушення провадження у справі частково, а тому 12.01.2009 р. розгляд справи було відкладено на 26.01.2009 р.

26.01.2009 р. відповідач уповноваженого представника в засідання не направив. Представник позивача вимоги ухвали від 12.01.2009 р. виконав частково, подавши витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, з якого слідує, що у відповідача змінилася адреса місцезнаходження, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 04.02.2009 р. Ухвалу про відкладення розгляду справи своєчасно направлено за місцезнаходженням та поштовою адресою відповідача.   

У судове засідання, призначене на 04.02.2009 р., відповідач уповноваженого представника втретє не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду у справі № 46/202 від 28.11.2008 р., 12.01.2009 р. та 26.01.2009 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

В ході судового розгляду спору представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Рінако-Інвест” підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача 5 000,00 грн., що були перераховані на його користь в якості попередньої плати за договором від 22.10.2007 р. на створення бренд-буку та рахунком-фактурою № СФ-0000034 від 29.10.2007 р. Позовні вимоги мотивовані простроченням відповідачем терміну виконання замовлення, внаслідок чого позивач втратив інтерес до виконання та просить повернути суму авансу.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір з додатком, платіжне доручення про перерахування грошових коштів, акт прийому-передачі виконаних робіт від 12.03.2008 р., лист-вимогу про повернення коштів.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

22.10.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Рінако-Інвест” в якості замовника та Товариство з обмеженою відповідальністю “Бренд Реалт” в якості виконавця уклали договір № 22-10-2007, за умовами якого виконавець (відповідач) зобов'язується виконати, а замовник (позивач) прийняти й оплатити згідно з умовами договору роботи відповідно до плану робіт. Вид, обсяг та вартість робіт визначається у плані робіт, що є додатком до договору і його невід'ємною частиною (п. 1.2).

Згідно з п. 2.1 вказаної угоди остаточна вартість робіт встановлюється у плані робіт,як загальна вартість так і вартість виконання кожного етапу (виду) робіт. Вказана вартість робіт є твердим кошторисом, який може змінюватись в разі зміни (уточнення). Необхідність внесення змін в предмет роботи та корегування їх вартості здійснюється одночасно за спільною згодою сторін.     

Додатком до договору “План робіт” від 22.10.2007 р. сторони погодили вид робіт, а саме —створення бренд-буку, їх вартість —14 700,00 грн., строки виконання —з 25.10.1007 р. по 10.11.2007 р., спосіб виготовлення —corel draw, а також порядок розрахунків, відповідно до якого першу частину вартості виконання робіт у розмірі 9 000,00 грн. замовник перераховує на рахунок виконавця протягом двох банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін договору і плану робіт. Другу частину у розмірі 5 700,00 грн. замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця протягом двох банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт.          

29.10.2007 р. відповідач виставив позивачеві рахунок-фактуру № СФ-0000034 на передоплату за розробку корпоративного стилю.

За твердженнями позивача по вказаному рахунку ним було перераховано відповідачеві обумовлену договором суму попередньої плати, а саме 9 000,00 грн.

Такі твердження позивача про попередню оплату вартості робіт за договором  знаходять документальне підтвердження в матеріалах справи, де міститься копія платіжного доручення № 141 від 05.11.2007 р.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник —зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837).

Згідно з ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Виходячи з умов договору від 22.10.2007 р. та наведених норм законодавства, слід вважати, що між сторонами було укладено господарський договір підряду, за умовами якого відповідач, як підрядник, зобов'язався виконати певну роботу власними матеріалами, а позивач, як замовник, зобов'язався прийняти та оплатити її.

12.03.2008 р. сторонами підписано акт прийому-передачі виконаних робіт, яким підтверджується прийняття позивачем від відповідача виконання частини передбачених договором робіт по виготовленню складової частини бренд-буку, а саме —розробка логотипу компанії українською мовою вартістю 4 000,00 грн.

15.07.2008 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 147, в якому вимагає у строк до 31.07.2008 р. повернути 5 000,00 грн. попередньої плати за договором від 22.10.2007 р. через прострочення виконання та передачі в установленому порядку робіт зі створення бренд-буку відповідно до угоди сторін.

За твердженнями позивача у строк до 31.07.2008 р. відповідач попередню плату в сумі 5 000,00 грн. не повернув, роботи не виконав, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Рінако-Інвест” було змушене звернутися до суду з позовом про примусове стягнення таких коштів.

Вирішуючи даний спір, суд враховує наявний в матеріалах справи лист відповідача № 12 від 07.08.2008 р., в якому Товариство з обмеженою відповідальністю “Бренд Реалт” вказує на, те що позивачем не виконано зобов'язання з прийняття робіт і підписання актів здачі-приймання виконаних робіт відповідно до умов договору. Разом з тим, до матеріалів справи відповідачем не надано документів, якими стверджується дотримання ним зобов'язань за договором від 22.10.2007 р. № 22-10-2007 та порушення позивачем умов даної угоди, про які йдеться у лист від 07.08.2008 р. № 12.    

Таким чином, виконання відповідачем іншої частини обумовлених договором робіт на вартість сплаченої позивачем попередньої плати в сумі 5 000,00 грн. з матеріалів справ не вбачається.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи, без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження повного виконання на користь позивача робіт зі створення брен-буку або ж доказів повернення попередньої плати.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи, якими стверджується, що позивач виконав прийняті на себе зобов'язання з виконання зі сплати авансу, а відповідач бренд-бук не підготовив, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Рінако-Інвест”  про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бренд Реалт” 5 000,00 грн. попередньої плати видаються обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бренд Реалт” (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 19, ідентифікаційний код 33885054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Рінако-Інвест” (01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 14/7-а, ідентифікаційний код 35086029) 5 000 (п'ять тисяч) грн. боргу, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня   його прийняття.

Суддя                                                                                                   С.В. Шабунін

Справа №  46/202

04.02.09