Рішення

від 26.03.2009 по справі 41/61

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/61

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/61

26.03.09

За позовом

Закритого акціонерного товариства «Корпорація «Інтерагросистема»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Спецгазсервіс»

Простягнення 15000, 00 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача:    Заїка В.М. –дов. № б/н від 01.03.2009 року;

від відповідача: Канчук П.Я. –дов. №б/н від 05.12.2008 року;

                             Тарасенко В.М. –дов. № б/н від 05.12.2008 року;

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Корпорація «Інтерагросистема»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Спецгазсервіс»про стягнення 15 000, грн. суми попередньої оплати.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов'язані  з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач на виконання умов Договору № 25 ПР-Ч перерахував відповідачу попередню оплату за газ, однак відповідач всупереч умовам Договору не поставив природній газу, перераховані кошти не повернув. У зв'язку з чим, останній звернувся до суду з позовом стягнення сплачених за непоставлений газ коштів.

Ухвалою від 30.01.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.02.2009 року.

В судове засідання, яке відбулося 23.02.2009 року представники сторін не з'явились, вимоги ухвали про порушення провадження  у справі не виконали, про час та дату проведення судового засідання були повідомленні належним чином, однак позивач на адресу суду направив клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також надав додаткові документи по справі.

У зв'язку  з неявкою представників сторін, ухвалою суду від 26.01.2009 року розгляд справи відкладено на 26.03.2009 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 26.03.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача надав суду відзив, відповідно до якого позовні вимоги  визнав в повному обсязі та просив суд відстрочити виплату заборгованості до 15 травня 2009 року.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду, суд прийшов до висновку, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач в своїх позовних вимогах просив накласти арешт га грошові кошти, що належать відповідачу.

Проаналізувавши доводи позивача, перевіривши матеріали справи суд дійшов висновку, що подана заява задоволенню  не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно, або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За таких обставин, проаналізувавши вищезазначену заяву та заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню,  оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також не надано суду належних доказів того, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись або передатись іншим особам.

На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

 В судовому засіданні 26.03.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

 Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Спецгазсервіс»(далі-постачальник, відповідач) та Закритим акціонерним товариством «Корпорація «Інтерагросистема»(далі –покупець, позивач) укладено договір №25 ПР-Ч  на постачання природного газу (далі - Договір).

29 вересня 2008 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору на постачання природного газу № 25 ПР-Ч.

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов'язувався поставити в 2008 році покупцю природній газ, що далі по тексту іменується «газ», а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити газ на умовах, вказаних в даному договорі.

П. 1 Додаткової угоди, встановлено, що  ціна 1000, 00 кубічних метрів газу, який передається постачальником покупцеві на умовах Договору жовтні 2008 року розраховується відповідно до пунктів Договору.

Згідно до п. 1.6 даної Додаткової угоди ціна газу за 1000, 00 (одну тисячу) кубічних метрів, включаючи всі податки та обов'язкові платежі , встановленні чинним законодавством  України, за якою покупець сплачує постачальнику його вартість на момент укладання даного Договору становить:

- на обсяги газу, що передаються покупцям в пунктах приймання-передачі, -1543, 50 грн. за 1000 кубічних метрів.

Порядок розрахунків та форму оплати за газ сторони погодили розділом 5 Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору, оплата за газ здійснюється покупцем шляхом перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в такому порядку: перша оплата в розмірі 100% (сто відсотків) від вартості запланованих місячних обсягів газу, проводиться не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту  приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за звітнім.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання п.5.1 Договору та відповідно до виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФК-000111, здійснив часткову передплату за постачання природного газу в жовтні 2008 року на суму 15000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 240, 106 від 01.10.2008 року.

Оскільки у позивача перед відповідачем станом на день перерахування зазначених коштів заборгованості не було,  кошти які надійшли  відповідачу, в силу п. 5.3 Договору, вважаються попередньою оплатою за поставлений в майбутньому  природній газ.

Пунктом 10.1 Договору, сторони встановили строк дії договору в частині постачання газу до 31.12.2008 року. Тобто передплачений газ за будь-яких умов повинен був поставлений відповідачем до 31.12.2008 року.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо поставки природного газу не виконав, перераховані кошти на вимогу позивач не повернув.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару  або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм,  господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення попередньої оплати нормативно та документально доведені, а тому у відповідності до статті 693 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню повністю в сумі 15000, 00 грн.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення, суд вважає за доцільне відхилити зазначене клопотання з підстав його необґрунтованості.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

         2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Спецгазсервіс»(01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8, 14005, м. Чернігів, вул. П'ятницька, 50, код ЄДРПОУ 34938562) на користь Закритого акціонерного товариства «Корпорація «Інтерагросистема»(15600, Чернігівська область, м. Мена, вул. Гастелло, 4, 14038, м. Чернігів, пр.-т. Перемоги, 139/713, код ЄДРПОУ 24839440) 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. коштів, 150 (сто п'ятдесят) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                      О.М. Спичак

Дата підписання рішення

15.04.2009