Рішення

від 15.01.2007 по справі 6/1-пн-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

15.01.2007                                                             

  Справа №  6/1-ПН-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді

 Пригузи П.Д. при секретарі

Андреєвець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом

Приватного підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1

до

Комунального підприємства "Каховське державне бюро технічної

інвентаризації", код ЄДРПОУ 03355399, вул. Карла Маркса, 64, м. Каховка

Херсонської області 

3-тя особа: Відкрите акціонерне товариство  “Великолепетиський маслозавод”, ЄДРПОУ

00447505, вул. Димитрова, 50, смт. Велика Лепетиха Херсонської області.

про визнання права власності на

нерухоме майно,

за

участю представників сторін:

від

позивача - ОСОБА_1;

від

відповідача - не прибув;

від 3-ої особи - Коваленко І.О.,

в и з н а ч и

в:

Згідно позову позивач просить

визнати за нею право власності на комплекс 

будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, який

складається із: маслоцех, цільномолочний цех, маслоцех, лабораторія - літ. А,

А1, А2, АЗ; прибудова з ґанком, прибудова, лабораторія, прибудова -літ. а, а1,

а2, аЗ, а -4853,1 кв.м; підвал -літ.під.А- 233,2 кв.м; прохідна з тамбуром та

ґанками - літ. Б, б, б1, б2; адмінбудівля з прибудо вою та ґанком - літ. Г, г,

г1- 207,6 кв.м; котельня - літ.Е - 118,9 кв.м; компресорна - літ.Ж, І, К. Л

-53,2 кв.м; будівля мийки- літ.Є- 50,8 кв.м; склад - майстерня з ґанком- літ.

П, п - 79,8 кв.м; авто гараж - літ.Р. С - 170,6 кв.м; склад з входом в підвал -

літ.Ц; склад ПММ - літ. під.Ц; склад - літ.Ф - 70,2 кв.м; вбиральня - літ.Д;

вбиральня - літ.Х; навіси - літ.З, М, Н, Щ, Ю, Я; сарай -літ.О; склад - літ.Т -

13,5 кв.м; склад з ґанком- літ.У - 71,8 кв.м; трансформаторна - літ.Ч; ого рожі

та споруди -№1-18.

Позовна заява мотивується тим, що

21.09.2006  між ВАТ „Морський

транспортний банк" та позивачкою було укладено договір переведення боргу

та відступлення права вимоги за кредитним договором №НОМЕР_2 від 02.03.2005 та

договір про відступлення прав за договором іпотеки від 21.09.2006р., за якими

був позичальником та іпотекодавцем ВАТ “Великолепетиський маслозавод”.

На підставі вище зазначених

договорів позивачка стверджує, що  всі

права та обов'язки кредитора та іпотекодержателя по кредитному договору

№НОМЕР_2 від 02.03.2005 та договору іпо теки, в тому числі і право власності на

предмет іпотеки перейшли до неї.

Позивачка у позовній заяві

зазначає, що відповідачем 27.10.2006 року було зареєстро вано права власності

на вказане нерухоме майно, про що було видано позивачці витяг з Реєстру прав

про реєстрацію права, однак, 11.12.2006 року відповідачем самостійно скасовано

реєстрацію права.

В судовому засіданні позивачка

підтримала позовні вимоги щодо визнання права власності на зазначені об'єкти

нерухомого майна та просить зобов'язати відповідача зареєструвати право

власності.

Відповідач був належним чином

повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить поштове

повідомлення про вручення ухвали суду від 18.12.2006р., але своїм правом участі

в судовому засіданні свого представника не скористався, відзиву на позовну

заяву не надіслав, про причини невиконання вимог суду не повідомив.

Третя особа, яка  не заявляє самостійних вимог на предмет спору

-ВАТ “Великолепетиський маслозавод” надав суду відзив на позов, в якому

зазначив, що з вимогами, викладеними в позовній заяві не погоджується з

наступних причин. На його думку, реєстрацію прав власності згідно з п. 1.3

Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно   здійснюють 

комунальні  підприємства  бюро технічної інвентаризації, до яких

належить відповідач. Згідно Витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме

майно №НОМЕР_3 від 27.10.06р., що був виданий відповідачем позивачеві,

підставою виникнення права власності є договір про задоволення вимог

іпотекодержателя ВЕВ НОМЕР_4 від 21.09.06р., посвідчений приватним нотаріусом

Херсонського міського міського округу ОСОБА_2 за №НОМЕР_5. Однак, зазначені

реквізити має не договір про задоволення вимог іпотекодержателя, а договір про

відступлення прав за договором іпотеки, укладений між Відкритим акціонерним

товариством „Морський транспортний банк" та фізичною особою - приватним

підприємцем ОСОБА_1. Додатком №1 до Тимчасового положення про порядок

реєстрації прав власності на нерухоме майно визначено виключний перелік

правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав

власності на об'єкти нерухомого майна. Цей перелік не містить такого виду

правовстановлювального документу, як договір про відступлення прав за договором

іпотеки. Відповідно до розділу 3 Положення реєстратор установлює відповідність

заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність

суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкт нерухомості,

інших підстав для відмови в реєстрації прав, а також відмовляє у реєстрації

прав, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим

Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги

установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам

законодавства. Таким чином, третя особа вважає, що відповідач правомірно

виправив помилку щодо реєстрації права власності на комплекс, будівлі та

споруди за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 та відмовило їй в реєстрації права

власності на зазначене нерухоме майно, оскільки наданий нею договір про

відступлення прав за договором іпотеки не є правовстановлювальним документом.

З огляду на вищезазначені

обставини, третя особа вважає позовні вимоги 

безпідставними та вважає, що позовна вимога щодо визнання права

власності не відповідає нормам ст.392 ЦК України, якою передбачено, що власник

майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право

оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним

документа, який засвідчує його право власності.

Представники третьої особи усно

підтвердили факт отримання третьою особою кредиту в установі банку та

неповернення взятого кредиту, визнають, що третя особа була повідомлена

письмово лише про факт відступлення права вимоги за кредитним договором, але

заперечують факт повідомлення третьої особи про відступлення прав за договором

іпотеки.

Третя особа вважає, що до позивача

не перейшло право власності на спірне майно, що, на його думку, підтверджується

Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САА № НОМЕР_6 від

06.12.2004р. Згідно з цим правовстановлювальним документом власником спірного

комплексу, будівель та споруд  зазначено

ВАТ „Великолепетиський маслозавод". Отже, просить у позові відмовити.

Суд визнав, що відсутність відзиву

на позовну заяву від відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Наявних у справі документів достатньо для вирішення спору у даному засіданні. В

судовому засіданні оголошено перерву до 15.01.2007р. на 11.00 годин для

оголошення рішення по справі.

Заслухавши позивача, представників

третьої особи, дослідивши  матеріали

справи, суд

в с т а н о в

и в:

Між позивачем ОСОБА_1 як фізичною

особою-підприємцем та Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний

банк», далі Банк, 21.09.2006р. укладено угоду, далі Угода, про переведення

боргу та відступлення права вимоги за кредитним договором №НОМЕР_2 від

02.02.2005р. між Банком та ВАТ „Великолепетиський маслозавод", третя особа

по цій справі. За цією угодою позивач взяла на себе фінансові зобов'язання за

зазначеним кредитним договором у сумі 573900.68грн. (п'ятсот сімдесят три

тисячі дев'ятсот гривень 68 копійок) та право вимоги боргу від третьої особи.

Також, 21.09.2006р. між позивачем

ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем та Відкритим акціонерним товариством

«Морський транспортний банк»,  укладено

договір про відступлення прав за договором іпотеки, далі Договір, посвідченого

державним нотаріусом Великолепетиської державної нотаріальної контори ОСОБА_3

11.03.2005р. за реєстровим номером №НОМЕР_7, відповідно до якого ВАТ

„Великолепетиський маслозавод", як іпотекодавець передав Банку в іпотеку

належний йому на праві власності комплекс 

будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, який

складається із: маслоцех, цільномолочний цех, маслоцех, лабораторія - літ. А,

А1, А2, АЗ; прибудова з ґанком, прибудова, лабораторія, прибудова -літ. а, а1,

а2, аЗ, а -4853,1 кв.м; підвал -літ.під.А- 233,2 кв.м; прохідна з тамбуром та

ґанками - літ. Б, б, б1, б2; адмінбудівля з прибудо вою та ґанком - літ. Г, г,

г1- 207,6 кв.м; котельня - літ.Е - 118,9 кв.м; компресорна - літ.Ж, І, К. Л

-53,2 кв.м; будівля мийки- літ.Є- 50,8 кв.м; склад - майстерня з ґанком- літ.

П, п - 79,8 кв.м; авто гараж - літ.Р. С - 170,6 кв.м; склад з входом в підвал -

літ.Ц; склад ПММ - літ. під.Ц; склад - літ.Ф - 70,2 кв.м; вбиральня - літ.Д;

вбиральня - літ.Х; навіси - літ.З, М, Н, Щ, Ю, Я; сарай -літ.О; склад - літ.Т -

13,5 кв.м; склад з ґанком- літ.У - 71,8 кв.м; трансформаторна - літ.Ч; ого рожі

та споруди -№1-18. За даним Договором (а.с.14-15, п.1.3.-1.7.) Банк відступив у

повному обсязі ОСОБА_1 усі права іпотекодержателя за іпотечним договором.

Договір про відступлення прав за договором іпотеки посвідчений приватним

нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим

номером №НОМЕР_5.  Цього ж дня,

21.09.2006р. між Банком та ОСОБА_1 складено акт приймання-передавання (а.с.16)

відповідно до якого Банк передав, а ОСОБА_1 прийняла майно, яке зазначене у

договорі іпотеки.

Прийнявши на себе відповідні права

та здійснивши обов'язки позивач набула статусу іпотекодержателя.

Відповідно до договору іпотеки

(а.с.9-12) за текстом виділено розділ, який сторонами договору іпотеки названо

так: “Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до ст.36

Закону України “Про іпотеку”. Даний розділ договору іпотеки містить один пункт

під НОМЕР_6 такого змісту:

«26. Звернення стягнення на Предмет

іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку

шляхом:

- 

переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки,  про що Іпотекодержатель зобов'язаний письмово

повідомити Іпотекодавця;

- продажу Предмету іпотеки будь -

якій особі та будь - яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору

купівлі-продажу у порядку ст.38 Закону України „Про іпотеку", для чого

Іпотекодавці надають Іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та

на умовах, визначених на власний розсуд Іпотекодержателя, і здійснити всі

необхідні дії від імені Іпотекодавця.”

На підставі договору про

відступлення прав за договором іпотеки від 21.09.2006р. та договору іпотеки від

11.03.2005р. позивачкою було зареєстроване за собою право власності на майно,

що є предметом іпотеки. Про факт реєстрації права позивачці відповідачем було

видано 27.10.2006р. Витяг із Реєстру прав за №НОМЕР_7 про реєстрацію права

власності на нерухоме майно за реєстраційним 

номером №НОМЕР_8.

Відповідачем 11.12.2006р. надіслано

на адресу позивача листа за №НОМЕР_9, в якому зазначено, що при реєстрації

реєстратором бюро помилково було внесено до реєстру прав "Договір про

задоволення вимог іпотекодержателя'' серія ВЕВ/НОМЕР_4 від 21.09.2006р.,

посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міськокругу ОСОБА_2 за

реєстраційним №НОМЕР_5.  Відповідач, вказуючи, що наданий позивачем для реєстрації права власності "Договір

про відступлення прав за договором іпотеки" реєстратором був помилково віднесений до категорії правовстановлюючих документів, повідомляє, що ним прийнято рішення про скасування

попереднього запису, щодо права власності позивача. Підставою для скасування

попереднього запису відповідач вважає положення про порядок реєстрації прав

власності на нерухоме майно, затверджене Наказом міністерства юстиції України №

7/5 від 07.02.2002р., а саме п.3.3, в якому йдеться про те, що у реєстрації

прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо «Право власності на нерухоме

майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого

порядку відчуження”. Відповідач вимагає вказаним листом від позивача повернути

відповідачеві (до БТІ) в триденний термін "Витяг про реєстрацію права

власності" від 27.10.2006р. №НОМЕР_7.

Проаналізувавши фактичні обставини

справи, оцінивши їх відповідно до норм законодавства суд прийшов до висновку,

що позов підлягає задоволенню на підставі такого.

Як пердбачено ст.36 Закону про

іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення

стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі

договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про

задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі.

Позасудове врегулювання може бути досягнуто між сторонами іпотечного договору

шляхом укладення окремого договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем про

задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню.

Договором про задоволення вимог

іпотекодержателя, відповідно до ч.2 ст.36 Закону про іпотеку є також  відповідне застереження в іпотечному

договорі.

Відповідно до ст.12 ЦК України

особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Таким чином, сторони договору

іпотеки були вільні при забезпечені виконання зобов'язання за кредитним

договором обрати один із передбачених законом способів задоволення вимог

іпотекодержателя в позасудовому порядку. Суд вважає, що передбачений (обраний)

сторонами договору іпотеки у розділі “Застереження про задоволення вимог

іпотекодержателя відповідно до ст.36 Закону України “Про іпотеку” (п.26

договору іпотеки) і є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким

передбачено перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя.

У відповідності до ст.37 Закону про

іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом

набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог

іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на

предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою

підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що

є предметом іпотеки.

Оскільки Законом про іпотеку не

передбачено іншого, суд констатує, що правовою підставою для набуття і

реєстрації права власності позивача як іпотекодержателя на нерухоме майно, що є

предметом іпотеки, є пункт 26 договору іпотеки.

Договір іпотеки та укладені у

звязку із ним угоди та договори відповідно до ст.202 ЦК України є правочинами,

спрямованими на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Суд враховує, що іпотекодавець,

який залучений до участі у цій справі в якості третьої особи, має право на

оскарження у суді рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на

нерухоме майно, що є предметом іпотеки, але самостійних вимог не заявив, з

окремим позовом до господарського суду не звертався.

Суд зазначає, що у відповідності до

ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені

законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим

правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття

права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд робить висновок,

що право власності на предмет іпотеки до позивача як до іпотекодержателя

перейшли на підставах, передбачених законом та вказане право було правомірно

набуте позивачем і внесено до реєстру прав.

Оцінюючи дії відповідача, про які

викладено у листі від 11.12.2006р. за №НОМЕР_9 щодо, ніби-то, помилкового

внесення  реєстратором бюро до реєстру

прав  запису про право власності позивача

на зазначений вище комплекс будівель та споруд, суд зазначив, що причиною такої

дії, якою відповідачем фактично поставлено під сумнів та оспорено право

власності позивача є неправильне розуміння відповідачем суті передбаченого

ст.36 Закону про іпотеку інституту позасудового врегулювання. Позасудове

врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог

іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, а тому підставою для

реєстрації права власності за іпотекодержателем відповідно до закону є саме

застереження.

Отже, як слідує із викладеного, -

поняття «Договір про задоволення вимог іпотекодержателя», яке міститься у

переліку правовстановлюючих документів, передбачених Тимчасовим положенням про

порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом

міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р. включає в себе  не назву правовстановлюючого документа, але

його суть, внутрішній зміст, який розкривається в даному випадку текстом

застереження про позасудове врегулювання, тобто п.26 договору іпотеки.

Відповідач, таким чином, вчинив

дію, якою не визнає право власності позивача, хоча воно внесено в реєстр прав,

про що надано відповідний витяг.

Крім того, третя особа також вважає

себе власником комплексу будівель та споруд, що зазначені вище на підставі

Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № НОМЕР_6 від

06.12.2004р., хоча самостійних вимог на нього не заявляє.

Право позивача як власника

зазначеного комплексу будівель та споруд підлягає захисту на підставі ст.392 ЦК

України, відповідно до якої власник майна може пред'явити позов про визнання

його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Способом захисту права позивача є

передбачений ст.16 ЦК України спосіб 

захисту цивільних прав та інтересів - визнання права.

Суд вважає, що вимога позивача про

зобов'язання відповідача зареєструвати право власності не підлягає розгляду в

господарському суді, але за нормами  КАС

України має розглядатися адміністративним судом, а тому провадження у справі відносно

вказаної вимоги припиняється на підставі п.1 ст.80 ГК України.

Суд зауважує, що при розгляді даної

справи судом встановлено порушення відповідачем норм «Тимчасового положення про

порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого Наказом

Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5.  Так, відповідач, посилаючись на п.3.3

зазначеного положення повідомив позивача про прийняття рішення про скасування

попереднього запису, оскільки «право власності на нерухоме майно, що перебуває

у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження.»

Даний пункт передбачає випадок,

коли реєстратором у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено,

отже, посилання на нього як на підставу скасування запису є безпідставним. Крім

того, Тимчасове положення не передбачає права реєстратора вилучати Витяг із

Реєстру прав.

Спосіб виправлення реєстратором

помилки  у записах передбачено п.3.3 та

п.4.7  «Порядку ведення Реєстру прав

власності на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції

України від 28.01.2003 року №7/5, відповідно до яких реєстратор зобов'язаний

змінити лише окремі значення запису щодо реквізитів договору, за яким позивач

набув право власності на нерухоме майно.

Суд констатує, що право власності

позивача було правомірно внесено державним реєстратором до Реєстру прав.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на

нерухоме майно та їх обмежень»дані до розділу Державного реєстру прав вносяться

в разі прийняття рішення про державну реєстрацію прав.

Державна реєстрація речових прав

скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або

винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного

реєстру прав. Таким чином, відповідач має право скасувати запис про реєстрацію

речового права лише на підставі заяви самого власника (у даному випадку

позивача) або на підставі відповідного рішення суду. Таких підстав у

відповідача-реєстратора немає.

Відповідно до п.1.2 Порядку ведення

Реєстру прав власності на нерухоме майно заява - це документ складений

власником або належним чином уповноваженою особою, який засвідчує бажання цієї

особи (осіб) внести запис до Реєстру прав, внести зміни до запису, скасувати

запис у Реєстрі прав.

Тимчасове положення (п.3.9.)

передбачає, що у разі переходу права власності на нерухоме майно, яке вже

зареєстроване в Реєстрі прав, реєстратор при реєстрації прав на це майно

одночасно скасовує попередній запис щодо права власності на це майно.

Отже, запис щодо права власності

попереднього власника (третьої особи) в Реєстрі прав є скасованим. У разі

необхідності із заявою про скасування запису в Реєстрі прав може звернутися

попередній власник, якщо право не було зареєстровано новим власником. Оскільки

право власності було зареєстроване за новим власником, то попередній власник

може лише оспорити реєстрацію права у судовому порядку. 

Вказані недоліки у роботі

відповідача є підставою для винесення судом окремої ухвали.

Оскільки спір щодо права власності

виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на нього державне

мито. Витрати із сплати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

покладаються на сторони пропорційно.

Керуючись ст.49, п.1 ст.80,

ст.82-84 ГПК України, суд

в и р і ш и

в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати за підприємцем-фізичною

особою ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1,  факт права власності на комплекс  будівель та споруд, що знаходиться за

адресою: АДРЕСА_2, який складається із: маслоцех, цільномолочний цех, маслоцех,

лабораторія - літ. А, А1, А2, АЗ; прибудова з ґанком, прибудова, лабораторія,

прибудова -літ. а, а1, а2, аЗ, а -4853,1 кв.м; підвал -літ.під.А- 233,2 кв.м;

прохідна з тамбуром та ґанками - літ. Б, б, б1, б2; адмінбудівля з прибудо вою

та ґанком - літ. Г, г, г1- 207,6 кв.м; котельня - літ.Е - 118,9 кв.м;

компресорна - літ.Ж, І, К. Л -53,2 кв.м; будівля мийки- літ.Є- 50,8 кв.м; склад

- майстерня з ґанком- літ. П, п - 79,8 кв.м; авто гараж - літ.Р. С - 170,6

кв.м; склад з входом в підвал - літ.Ц; склад ПММ - літ. під.Ц; склад - літ.Ф -

70,2 кв.м; вбиральня - літ.Д; вбиральня - літ.Х; навіси - літ.З, М, Н, Щ, Ю, Я;

сарай -літ.О; склад - літ.Т - 13,5 кв.м; склад з ґанком- літ.У - 71,8 кв.м;

трансформаторна - літ.Ч; ого рожі та споруди -№1-18.

3. Стягнути з Комунального

підприємства «Каховське бюро технічної інвентаризації”,  вул. Карла Маркса, 64, м. Каховка Херсонської

області, на користь підприємця-фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний

номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, витрати із сплати держмита в сумі 85.00грн.

(вісімдесят п'ять гривень 00 копійок), витрати із інформаційно-технічного

забезпечення судового процесу в сумі 59.00грн. (п'ятдесят дев'ять

гривень 00 копійок).

Наказ видати після набрання

рішенням законної сили.

          4.В іншій частині позову -провадження

припинити.  

          Суддя                                                                                                      

П.Д. Пригуза