Рішення
від 24.04.2009 по справі 15/45пд
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/45пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.09                                                                                 Справа № 15/45пд

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БДК-Авто», м. Лутугине Луганської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське регіональне управління автобусних станцій», м. Луганськ

про спонукання укласти договір

від позивача:                    Козін В.М. за дов. від 25.02.2009;

від відповідача:          Бочаров Д.В. за дов. від 09.01.2009.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про виключення повністю протоколу розбіжностей від 28.01.2009 до договору від 12.01.2009 про надання послуг із договору від 12.01.2009 про надання послуг, укладеного між сторонами за позовом.

          Заявою від 20.03.2009 позивач змінив предмет позову та заявив нові вимоги про спонукання відповідача укласти з ним договір в його редакції від 12.01.2009 про надання послуг, який надано суду.

          Відповідач проти укладення договору в редакції позивача заперечує і просить спонукати позивача укласти договір в його редакції, яка викладена у протоколі розбіжностей від 28.01.2009 до договору від 12.01.2009 про надання послуг.

          Розпорядженням заступника голови господарського суду від 27.02.2009 справа № 15/45пд була передана на розгляд судді Корнієнко В.В.

          В судовому засіданні 20.03.2009 було оголошено перерву до 31.03.2009 (12.30).

В судовому засіданні 31.03.2009 було оголошено перерву до 17.04.2009 (12.35).

В судовому засіданні 17.04.2009 було оголошено перерву до 24.04.2009 (10.20).

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

          ТОВ «Луганське регіональне управління автобусних станцій»(позивач) є суб'єктом підприємництва, який володіє автостанціями у Луганській області та здійснює діяльність щодо надання автостанційних послуг пасажирам і перевізникам.

          ТОВ «БДК-Авто»(відповідач) на підставі договорів та відповідного дозволу здійснює перевезення пасажирів на приміських (внутрішньообласних) автобусних маршрутах загального користування.

          Відповідно до ст. 32 Закону України «Про автомобільний транспорт»відносини автомобільного перевізника із власником автостанцій визначаються договором, який є обов'язковим.

          Позивач листом від 12.01.2009 повідомив відповідача, що раніше укладений між ними договір про взаємовідносини при обслуговуванні пасажирів автомобільним транспортом на автостанціях Луганської області від 02.04.2007 № 225/6 продовжуватися на 2009 рік не буде і розривається з 12.01.2009.

Одночасно з вказаним повідомленням позивач запропонував відповідачу укласти новий договір про надання послуг від 12.01.2009 та надіслав відповідачу два екземпляри проекту цього договору для підписання та повернення одного екземпляру.

Супровідним листом від 28.01.2009 № 1/1-18 відповідач направив позивачу підписаний екземпляр договору від 12.01.2009 з протоколом розбіжностей.

Розбіжності відповідача стосувалися усіх пунктів договору запропонованого позивачем починаючи з назви договору і закінчуючи реквізитами сторін. Позивач пропонував викласти договір на російській мові, а відповідача на українській.

Проект договору в редакції запропонованої позивачем відповідачу:

«Договор о предоставлении услуг.

ООО «Луганское региональное управление автобусных станций»в лице директора Исаева ИМ., действующего на основании Устава, именуемое в дальнейшем Сторона I, с одной стороны, и ООО «БДК Авто» в лице директора Дегтяренко Р.Е., действующего на основании Устава, именуемое в дальнейшем «Сторона 2», с другой стороны, каждая в отдельности Сторона, а вместе Стороны, заключили настоящий договор, именуемый в дальнейшем Договор о нижеследующем:

1. Сторона 1 обязуется предоставить по заданию Стороны 2 следующие услуги:

- продажу билетов на автостанции на автобусы Стороны 2;

-  организовать прибытие и отправленге автобусов Стороны 2 с оборудованных платформ автостанции Стороны 1;

- информировать водителей Стороны 2 перед отправлением о погоде на маршруте следования;

- предоставить место для отстоя автобусов Стороны 2 на автостанции Стороны 1 до 2 часа;

-  предоставить водителям автобусов Стороны 2 на автостанции Стороны 1 комнату отдыха, отвечающую санитарным требованиям для таких комнат .

2. Оплата услуг по настоящему договору заключается в удержании Стороной І с лиц, покупающих билеты на автобус Стороны 2, автостанционного сбора.

3. Денежные средства за проданные билеты на автобусы Стороны 2 Сторона 1 перечисляет в безналичной форме Стороне 2 в течение 7 дней с момента их продажи с обязательной сверкой взаимных расчетов в первую неделю следующего месяца за отчетным. При этом Сторона 1 обязана при сверки предоставить Стороне 1 все документы, подтверждающие реализацию билетов на автобусы Стороны 2. "

4. Факт   нарушения   стороной   своих  обязательств,   установленных  п.1. Договора фиксируется составлением двухстороннего акта, а в случае отказа от его подписания Стороной 1 он подписывается представителем любого из перевозчиков, который состоит в договорных отношениях со Стороной 1 и данный акт является обязательным для Сторон.

5. В случае выявления Стороной 1 нарушений Стороной 2 требований законодательства об автомобильном транспорте он уведомляет об этом орган исполнительной власти, с которым у него заключен договор согласно требований ч.З ст.32 Закона Украины „Об автомобильном транспорте.

6. Сторона 1 за каждое нарушение своих обязательств, предусмотренное п. 1 .Договора, выплачивает Стороне 2 штраф в размере 500 гривен за каждое такое нарушение.

7. В случае  нарушения  сроков  оплаты  Стороной  1,  установленных п.З. Договора, Сторона 1 выплачивает Сторонг 2 за каждый день просрочки пеню за просрочку платежа в размере двойной учетной ставки НБУ, которая действовала в момент просрочки, размера просроченного платежа.

8. Все, что не оговорено Сторонами в Договоре, регулируется между сторонами действующем законодательством ".

9. Стороны   являются   плательщиками   налога   на   прибыль   на   общин основаниях.

10. Договор вступает в силу с момента подписания его сторонами и действует до 31.12.2009.

11. Настоящий договор составлен на русском языке по одному для каждой из Сторон и имеющих равную юридическую силу.

          Відповідач запропонував позивачу змінити його редакцію і обґрунтував суду ці зміни наступним чином:  

Назва договору

Редакція відповідача: «Договір № 225/6 «Про взаємовідносини товариства та перевізника при обслуговуванні пасажирів автомобільним транспортом на автостанціях Луганської області на приміських маршрутах».

Обґрунтування відповідача:

Для кращої організації роботи відділу по роботі з перевізниками, кожному договору надається номер, де „225" - це порядковий номер, за яким закріплено перевізника ТОВ „БДК-Авто", а „6" - це номер для приміських маршрутів. Усі договори, укладені між товариством та перевізниками, мають однакову назву, а саме „Про взаємовідносини товариства та перевізника при обслуговуванні пасажирів автомобільним транспортом на автостанціях Луганської області".

Преамбула договору

Редакція   відповідача:    

«ТОВ   «ЛУГАНСЬКЕ   РЕГІОНАЛЬНЕ   УПРАВЛІННЯ  АВТОБУСНИХ    СТАНЦІЙ», далі пойменоване «Товариство»в особі директора Ісаєва Іси Магомедовича, який діє на підставі Статуту - з одного боку, та «БДК-Авто», далі –«Перевізник», в особі директора Дегтяренко Руслана Євгеновича, що діє па підставі Статуту, з другого боку, разом Сторони, уклали цей Договір про нижченаведене:»

Обґрунтування відповідача:

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України „Про автомобільний транспорт" відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, із власниками автостанцій визначається договором.                                        

На сьогоднішній день відповідач не є власником автостанцій (відсутні законні підстави називатися власником), в зв'язку з тим, що всі автостанції Луганської області взяті в оренду на підставі договору оренди державного майна від 21.09.2004р.,  укладеного між регіональним     1 відділенням   Фонду   державного   майна   України   по   Луганській   області   і   ТОВ   „Луганське регіональне управління автобусних станцій".

Таким чином, запропонована відповідачем назва сторін (товариство та перевізник) більше відповідає змісту договору.

|

Відповідач пропонував доповнити договір розділом «Предмет договору» наступного змісту:

«Предметом договору ТОВАРИСТВА з ПЕРЕВІЗНИКОМ є надання послуг та виконання робіт, пов'язаних з відправленням та прибуттям пасажирів автобусних маршрутів загального користування /крім міських/ відповідно з розкладом руху, забезпечення на автовокзалах та автостанціях Товариства прийому і відправлення автобусів і пасажирів, організації продажу квитків населенню, диспетчерського управління і регулювання руху автобусів.

Підставою для складання такого договору є наявність у перевізника договору з замовником на перевезення пасажирів на маршрутах загального користування».

Обґрунтування відповідача:

Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України «Про автомобільний транспорт»предметом договору автомобільного перевізника з власниками автостанцій є надання послуг та виконання робіт, пов'язаних з відправленням та прибуттям пасажирів. Частина 1 ст. 28 вищезазначеного закону встановлює, що на автостанціях забезпечується: прийом та відправлення автобусів і пасажирів, організація продажу квитків населенню, диспетчерське управління та регулювання руху автобусів та інше.

Посилання на те, що «підставою для складання такого договору є наявність у перевізника договору з замовником на перевезення пасажирів на маршрутах загального користування»прямо відповідає змісту ч. З ст. 32 Закону України «Про автомобільний транспорт», в якому зазначеного: „Власники автостанцій зобов'язані укласти договір з автомобільним перевізником... тільки за наявності в нього договору із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування про організацію перевезень на автобусних маршрутах загального користування...».

Відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суттєвою умовою договору є умова про предмет договору. Таким чином, відповідач наполягає на прийняті предмету договору викладеного у Протоколі, як такого, що відповідає нормам ч. 1 ст. 28 та ч. 2 ст.32 Закону України «Про автомобільний транспорт»та детальніше розшифровується в обов'язках товариства.

Пункт 1 договору:

Редакція відповідача:

«Перевізник здійснює перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах:

«Успенка 1 - Лутугине АС - Луганськ АС 2»;

«Первозванівка - Луганськ АС 2»;

«Лутугино АС- Луганськ АС 2»;

«Лутугино АС- Челюскінець - Луганськ АС 2»;

«Новопавлівка - Луганськ АС 2»;

«Успенка - Луганськ АС 2».

Товариство бере на себе такі обов'язки:

- Забезпечувати диспетчерське управління та регулювання руху автобусів на АС.

- Організовувати прийом та відправлення автобусів та пасажирів в рейс згідно законодавства.

- Організовувати продаж квитків населенню, та надавати інші станційні послуги.

- Контролювати екіпіровку та санітарний стан автобусів.

- Оформляти та контролювати дорож'ню документацію водіїв.

- Надати місце для відстою автобусів Перевізника до двох годин перед відправленням їх в рейс, згідно з розкладом руху.

- Надати водіям автобусів, які знаходяться у рейсі, кімнату відпочинку.

- Здійснювати страхування пасажирів, які придбали квитки в касах автостанцій.

- Інформувати пасажирів з усіх питань перевезень у відповідності до технологічного процесу автостанції.

- Забезпечувати інкасацію виручки, належної Перевізнику.

Перевізник зобов'язаний:

- Забезпечити дотримування водієм автобусу Правил надання послуг пасажирського автотранспорту, Закону України "Про автомобільний транспорт", Правил дорожнього руху, Закону України "Про дорожній рух", а також керівних документів з безпеки автомобільних пасажирських перевезень, розкладу руху автобусів, та встановлених тарифів.

- Повідомляти автостанції не пізніше, ніж за 3 години до відправлення автобусу в рейс про вимушену заміну передбаченого розкладом типу автобусу, а в разі затримки його випуску вказати час прибуття на автостанцію.

- Здійснювати посадку пасажирів в автобус тільки при наявності квитків на проїзд та перевезення багажу.

- Надавати   квитково-касову   документацію,    дорожній   лист   реєстрації   прибуття   та відправлення автобусів для визначення вільних місць за 20 хвилин до відправлення.

-  Забезпечити подачу автобусів у належному технічному і санітарному стані, без порушень технологічної конструкції (додаткові сидіння і т.п.).

-  Забезпечити внесення змін в розклад руху автобусів, тарифів, відміну рейсів тільки після попереднього погодження з ТОВАРИСТВОМ не пізніше ніж: за 15 днів.

- В тижневий термін повідомити Товариство у разі зміни системи оподаткування та надати копії відповідних документів.

Товариство має право:

- Вимагати від іншої сторони виконання умов і{ього договору.

- Здійснювати контроль за виконанням водіями автобусів транспортної та технологічної дисципліни на території автостанції.

У разі встановлення порушень з боку Перевізника або водія - фіксує їх, та про виявлені факти інформує перевізника та замовника для прийняття заходів по їх усуненню.

- Вимагати у відповідності з чинним Законодавством України відшкодування збитків, заподіяних Перевізником Товариству.

- Корегувати розмір оплати послуг диспетчерського управління та регулювання руху автобусів

на АС за договором при наявності обґрунтованості підстав.                                                                  

- В разі несплати штрафів в строк передбачений Договором, утримувати їх суму з суми за реалізацію квитків, належної Перевізнику.

Перевізник має право:

- Вимагати від іншої сторони виконання умов цього договору.                                                              

- Вимагати відшкодування збитків,  заподіяних Товариством Перевізнику у відповідності з чинним законодавством України.                                                                                                             І

- Своєчасно повідомляти керівництво   Товариства про  порушення  технологічного  процесу працівниками автостанцій.».

Обґрунтування відповідача:

Для визначення, на яких автостанціях буде обслуговуватися позивач, у редакції відповідача п.1 Договору вказані маршрути, по яких здійснюються перевезення пасажирів, відповідно до укладених договорів з Луганською держадміністрацією про організацією перевезень. 2). Відповідно до ч. З ст. 32 Закону України „Про автомобільний транспорт" до обов'язкових послуг, що повинні надаватися автостанціями автомобільному перевізнику, належать: продаж квитків, організація прибуття та відправлення автобуса, інформування водія щодо умов дорожнього руху на маршруті. Зазначенгі стаття має загальний характер і більше розшифровується в інших нормах.

Так, у ч. 1 ст. 28 Закону України „Про автомобільний транспорт" зазначено, що на автостанціях забезпечується прийом та відправлення автобусів і пасажирів, організація продажу квитків населенню, диспетчерське управління і регулювання руху автобусів, контроль екіпіровки та санітарного стану автобусів, дорожньої документації водіїв.

До обов'язкових послуг, що надаються перевізникам, відповідно до Типового технологічного процесу надання послуг автостанцій та автовокзалів затвердженого Наказом Міністерства транспорту України № 565 від 28.08.2001р. (далі - Типовий процес), належать послуги кас автостанцій, з організації посадки пасажирів в автобус, з диспетчеризації руху автобусів, з надання платформ для посадки та висадки пасажирів і місць на майданчику відстою автобусів, кімнат короткотермінового відпочинку водіїв, з інформування водіїв щодо дорожніх умов і безпеки дорожнього руху.

Диспетчерська служба автостанції організує посадку пасажирів, здійснює прийом та відправлення автобусів у рейс. - (п.3.1 Типового процесу).

Згідно з п. 3.2 Типового процесу основними завданнями диспетчерської служби є: контроль за своєчасним прибуттям автобусів, своєчасне відправлення автобусів у рейс, інформування перевізника у разі, коли автобус не вернувся із рейсу, організація посадки пасажирів в автобус, інформування пасажирів про відправлення та прибуття автобусів на автостанцію, початок та організацію посадки пасажирів, інформування пасажирів про наявність вільних місць у автобусах, здійснення заходів щодо безпечного переміщення пасажирів і руху автобусів на території автостанції, інформування водіїв щодо перенкод на шляху прямування автобуса за маршрутом та запобігання дорожньо-транспортним пригод, здійснення обліку руху автобусів, контроль за екіпіруванням автобусів.

В зв'язку з тим, що при придбанні квитка на проїзд здійснюється обов'язкове страхування пасажира, товариство згідно зі ст. 12 Закону України «Про автомобільний транспорт»зобов'язане здійснити таке страхування.

Товариство також забезпечує інкасацію виручки, належної Перевізнику для послідуючого перерахунку грошових коштів від суми виторгу квитків після оплати послуг відповідача.

Таким чином, до обов'язків відповідача віднесені тільки ті, що прямо передбачені законодавством, та необхідні для здіснення правовідносин за Договором.

До обов'язків Перевізника, вказаних у Протоколі, відносяться тільки ті, що передбачені законодавством України про автомобільний транспорт.

Зокрема, ст. 30 Закону України «Про автомобільний транспорт»встановлює вимоги до автомобільного перевізника, де першим пунктом передбачається обов'язок перевізника виконувати вимоги вищевказаного закону та інших законодавчих і нормативних актів України у сфері перевезення пасажирів. У ч. 1 п. 145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ 18.02.1997 № 197 в редакції Постанови КМУ від 26.09.2007 № 1184 (далі Правила) та ч. 2 ст. 30 Закону України «Про автомобільний транспорт»зазначено, що перевізник зобов'язаний забезпечувати дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт. Відповідно до п. 3.6 Порядку і умовам організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 21 від 21.01.1998 (далі - Порядок) перевізник повинен здійснювати контроль за дотриманням водіями розкладу руху.

Для продажу квитків пасажирам у кількості, яка передбачена типом автобусу, товариство повинно знати яка марка та модель автобусу буде здійснювати перевезення. В п.3.8. Типового процесу зазначено, що у разі заміни типу чи затримки з прибуттям автобуса перевізник інформує про це автостанцію формування. Для виконання вимог п.п. 2, 3 п.122 Правил, які передбачають сповіщання через систему гучного мовлення про несвоєчасне відправлення чи прибуття автобуса та відміну рейсу чи заміну автобусу, а також для правильної кількості продажу квитків, перевізник зобов'язаний повідомити автостанції про вимушену заміну передбаченого розкладом типу автобусу не пізніше ніж за 3 години до відправлення, а в разі затримки автобуса вказати час прибуття.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України „Про автомобільний транспорт" документом для перевезення пасажира є квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка). Перевізник зобов'язаний, згідно з ч. 10 п. 145 Правил здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів, яким згідно із законодавством надано пільги щодо плати за проїзд.

Автобус повинен подаватися на автостанцію де формується приміський маршрут (всі маршрути позивача є приміськими) за 20 хвилин до відправлення (п. 125 Правил). Згідно з п. З.9. Типового процесу після прибуття автобуса на автостанцію, водій передає диспетчеру дорожній лист, інформує про кількість вільних місць в автобусі та робить відмітку у дорожньому листі про час прибуття. Диспетчер записує цю інформацію до журналу реєстрації прибуття та відправлення автобусів.

Таким чином, в зв'язку з тим, що товариство зобов'язане оформляти та контролювати дорожню документацію водіїв після прибуття автобусу, який подається за 20 хвилин до відправлення, позивач повинен надати квитково - касову документацію, дорожній лист для визначення вільних місць в автобусі не менш ніж як за 20 хвилин до його відправлення.

Ч. 2 ст. 30 та ч. 1 ст. 34 Закону України Про автомобільний транспорт»встановлює, що автомобільний перевізник зобов'язаний утримувати транспортні засоби в належному технічному та санітарному стані, забезпечувати їх своєчасне подання для посадки пасажирів та відправлення. В автобусах та вантажопасажирських автомобілях, які виконують перевезення пасажирів, не повинно бути конструктивних елементів, не передбачених заводом-виготовлювачем... (п. 3.4 Порядку).

Тому, вимога відповідача, щодо включення пункту до обов'язків перевізника про забезпечення подачі автобусів у належному технічному і санітарному стані, без порушень технологічної конструкції (додаткові сидіння І т.п.) є цілком законною.

Згідно абз. 3 п. 2.6.6. Порядку зміни в розклад руху на приміських, міжміських та міжнародних маршрутах узгоджуються перевізником з відповідними автостанціями. У ч. 2 п. 121 Правил зазначено, що всередині будівлі автостанції розміщується візуальна інформація про розклад руху автобусів із зазначенням найменування перевізника, відомості про відкриття, закриття зміну графіків руху, тимчасове перевезення на маршруті тощо. Для виконання положень цих норм товариству потрібен час для внесення змін до візуальної інформації в разі внесення змін в розклад руху автобусів, тарифів, відміну рейсів. Тому позивач повинен вносити зміни в розклад руху автобусів, тарифів, відміну рейсів тільки: після попереднього погодження з відповідачем не пізніше ніж за 15 днів.

          

Для правильного ведення розрахунків з перевізником відповідач потрібен знати про систему оподаткування позивача. Вимога щодо повідомлення перевізником товариство про зміну систему оподаткування у тижневий термін є справедливою, обґрунтованою та законною.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, до обов'язків позивача належать передбачені законодавством про автомобільний транспорт, та такі, що необхідні для виконання умов договору.

В зв'язку з наявністю у відповідача і прав і обов'язків, відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України, товариство є боржником та кредитором за договором. Таким чином, відповідач має право вимагати від іншої сторони виконання умов Договору, так як згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язків.

Для повноцінного виконання своїх обов'язків товариство має здійснювати контроль за виконанням водієм автобусів транспортної" та технологічної дисципліни на території автостанції.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про автомобільний транспорт»до технологічного процесу відноситься прийом та відправлення автобусів і пасажирів, організація продажу квитків населенню, диспетчерське управління і регулювання руху автобусів, контроль екіпіровки та санітарного стану автобусів, дорожньої документації водіїв та дотримання визначеного режиму роботи підприємств, установ і організацій, розташованих на їх території, організація побутового обслуговування пасажирів і водіїв.

Зокрема, ст. 30 Закону України «Про автомобільний транспорт»встановлює вимоги до автомобільного перевізника, де першим пунктом передбачається обов'язок перевізника виконувати вимоги вищевказаного закону та інших законодавчих і нормативних актів України у сфері перевезення пасажирів.

У п. 145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ 18.02.1997 № 197 в редакції Постанови КМУ від 26.09.2007 № 1184 (далі Правила) та ч. 2 ст. 30 Закону України «Про автомобільний транспорт»зазначено, що перевізник зобов'язаний забезпечувати дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт. Відповідно до п. 3.6 Порядку і умовам організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №21 від 21.01.1998 (далі - Порядок) перевізник повинен здійснювати контроль за дотриманням водіями розкладу руху.

Для продажу квитків пасажирам у кількості, яка передбачена типом автобусу, товариство повинно знати яка марка та модель автобусу буде здійснювати перевезення. В п. 3.8. Типового процесу зазначено, що у разі заміни типу чи затримки з прибуттям автобуса перевізник інформує про це автостанцію формування. Для виконання вимог п.п. 2, 3 п.122 Правил, які передбачають сповіщання через систему гучного мовлення про несвоєчасне відправлення чи прибуття автобуса та відміну рейсу чи заміну автобусу, а також для правильної кількості продажу квитків, перевізник зобов'язаний повідомити автостанції про вимушену заміну передбаченого розкладом типу автобусу не пізніше ніж за 3 години до відправлення, а в разі затримки автобуса вказати час прибуття.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України „Про автомобільний транспорт" документом для перевезення пасажира є квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка). Перевізник зобов'язаний, згідно з ч. 10 п. 145 Правил здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів, яким згідно із законодавством надано пільги щодо плати за проїзд.

Автобус повинен подаватися на автостанцію де формується приміський маршрут (всі маршрути позивача є приміськими) за 20 хвилин до відправлення (п. 125 Правил). Згідно з п. З.9. Типового процесу після прибуття автобуса на автостанцію, водій передає диспетчеру дорожній лист, інформує про кількість вільних місць в автобусі та робить відмітку у дорожньому листі про час прибуття. Диспетчер записує цю інформацію до журналу реєстрації прибуття та відправлення автобусів.

Таким чином, в зв'язку з тим, що товариство зобов'язане оформляти та контролювати дорожню документацію водіїв після прибуття автобусу, який подається за 20 хвилин до відправлення, позивач повинен надати квитково-касову документацію, дорожній лист для визначення вільних місць в автобусі не менш ніж як за 20 хвилин до його відправлення.

Ч. 2 ст. 30 та ч. 1 ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт»встановлює, що автомобільний перевізник зобов'язаний утримувати транспортні засоби в належному технічному та санітарному стані, забезпечувати їх своєчасне подання для посадки пасажирів та відправлення. В автобусах та вантажопасажирських автомобілях, які виконують перевезення пасажирів, не повинно бути конструктивних елементів, не передбачених заводом-виготовлювачем... (п. 3.4 Порядку).

Тому, вимога відповідача, щодо включення пункту до обов'язків перевізника про забезпечення подачі автобусів у належному технічному і санітарному стані, без порушень технологічної конструкції (додаткові сидіння І т.п.) є цілком законною.

Згідно з ч. З п. 2.6.6 Порядку зміни в розклад руху на приміських, міжміських та міжнародних маршрутах узгоджуються перевізником з відповідними автостанціями. У ч. 2 п. 121 Правил зазначено, що всередині будівлі автостанції розміщується візуальна інформація про розклад руху автобусів із зазначенням найменування перевізника, відомості про відкриття, закриття зміну графіків руху, тимчасове перевезення на маршруті тощо. Для виконання положень цих норм товариству потрібен час для внесення змін до візуальної інформації в разі внесення змін в розклад руху автобусів, тарифів, відміну рейсів. Тому позивач повинен вносити зміни в розклад руху автобусів, тарифів, відміну рейсів тільки: після попереднього погодження з відповідачем не пізніше ніж за 15 днів.

Диспетчерське управління і регулювання руху автобусів, контроль екіпіровки та санітарного стану автобусів, дорожньої документації водіїв, організація побутового обслуговування пасажирів та водіїв. До транспортної дисципліни відноситься дотримання схеми руху автобусів та їх стоянки для посадки - висадки пасажирів та ін.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України (далі ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Тобто товариство має право вимагати у відповідності з чинним законодавством відшкодування збитків, заподіяних перевізником.

Право відповідача щодо корегування розміру оплати послуг диспетчерського управління та регулювання руху автобусів на автостанції за договором при наявності обґрунтованості підстав відповідає принципам добросовісності, розумності та справедливості і може застосовуватися лише в разі збільшення витрат товариства.

Використання права щодо стягнення штрафів, в разі їх несплати, з суми виторгу квитків відповідач може застосувати тільки після направлення листа про застосування штрафу з його обґрунтуванням і відсутності заперечень з іншої сторони.

пункт 2 Договору

Редакція відповідача:

«Плата ТОВАРИСТВУ за надання послуг, складає 15% (з врахуванням податку на додану вартість у розмірі 20%) від суми виторгу (після відрахування суми страхових внесків та податку на додану вартість; за перевезення пасажирів, які оквитковані через каси ТОВАРИСТВА, і яка обліковується по касовим відомостям продажу квитків. За кошти отримані від реалізації квитків на перевезення багажу реалізованих автостанціями, ПЕРЕВІЗНИК сплачує ТОВАРИСТВУ плату у розмірі 50% (з врахуванням ПДВ в розмірі 20%).

Плата за надання послуг ПЕРЕВІЗНИКУ сплачується шляхом утримання ТОВАРИСТВОМ з суми виторгу за перевезення пасажирів.

При відсутності виторгу за перевезення пасажирів плата Товариству за надання послуг сплачується ПЕРЕВІЗНИКОМ безпосередньо перед відправленням у сумі 1,50 грн. (одна гривня 50 коп.) за одне відправлення.».

Обґрунтування відповідача:

За надання автостанційних послуг пасажиру, передбачених ч. 1 ст. 36 Закону України «Про автомобільний транспорт»(продаж квитків, користування приміщеннями для чекання поїздки, облаштованими місцями для сидіння, можливість користування громадськими вбиральнями, інформування щодо розкладу руху автобусів та вартості поїздки) з нього справляється автостанційний збір, що входить до вартості квитка. Тобто, пасажир, при покупці квитка на проїзд, має право отримати, визначені законом, обов'язкові послуги.

Правовідносини, які виникають між пасажирами та автостанцією з питань надання їм послуг, не стосуються перевізника, так як з останнім відповідно до п.114 Правил укладається договір, яким визначаються перелік та обсяги послуг, їх вартість і порядок проведення розрахунків. Відповідно до п.7.1.1. Типового процесу за договором перевізник здійснює перевезення пасажирів, а автостанція надає йому певний обсяг обов'язкових послуг і продає квитки протягом всього терміну до відправлення автобуса в рейс. Частка підприємства автостанцій у виторгу від продажу квитків, у разі укладення цього договору, складає певний відсоток, який обумовлюється цим договором і не може перевищувати встановлених законодавством граничних розмірів.

Плата у розмірі 15% від продажу квитків на проїзд та 50% від реалізації квитків за перевезення багажу (в разі відсутності виторгу від продажу квитків 1,50 грн. за одне відправлення) товариство отримує від всіх перевізників, з якими у нього укладені договори, про що свідчать надані раніше до суду копії договорів з іншими перевізниками, які також здійснюють перевезення на приміських маршрутах. Вказані договори на теперішній час є діючими в зв'язку з відсутністю заяв від сторін про внесення змін до них.

В рішенні Господарського суду Луганської області від 05.03.2009 зазначено, що з метою недопущення зловживання монопольним становищем на ринку товариство повинно застосовувати однакові ціни та однакові умови до рівнозначних угод і зобов'язав перевізника укласти договір з платою товариству за надання послуг у розмірі 15 % від суми виторгу квитків за перевезення пасажирів. За кошти, отримані від реалізації квитків на перевезення багажу реалізованих автостанціями, перевізник сплачує товариству плату у розмірі 50%.

Діючий у 2008 році договір про взаємовідносини товариства та перевізника при обслуговуванні пасажирів автомобільним транспортом на автостанціях Луганської області на приміських маршрутах від 02.04.2007 № 225/6, укладений між сторонами за позовом, також передбачав плату товариству за надання послуг перевізнику у розмірі 15% від суми виторгу квитків за перевезення пасажирів та 50% від реалізації квитків за перевезення багажу, а в разі відсутності виторгу від продажу квитків 1,00 грн. за одне відправлення, (така сама редакція як і запропонована у Протоколі, крім розміру плати при відсутності виторгу, яка змінилася з 1,00 грн. до 1,50грн.).

Збільшення плати за надання послуг перевізнику при відсутності виторгу до 1,50грн. обґрунтоване і підтверджується розрахунком послуг по диспетчеризації при відправленні автобусів з автостанцій Луганської області на 2009 рік плата за одне відправлення складає 1,50 грн.

На протязі 2007 - 2008р.р. плата товариству за надання послуг цілком влаштовувала позивача.

Також слід зазначити, що орендна плата за користування земельними ділянками під автостанціями за 2007 -2009 р. р. збільшилася майже у 3 рази.

Таким чином, запропонована відповідачем плата є виправданою та справедливою, яка ґрунтується на підставах економічного розрахунку та однакової її застосуванні до всіх перевізників, з якими у товариства укладені господарські договори.

пункт 3 договору

Редакція відповідача:

«Розрахунки ТОВАРИСТВА з ПЕРЕВІЗНИКОМ за реалізацію квитків здійснюється кожних 10 днів, кінцевий розрахунок до 15 числа місяця, наступного за звітним. Розрахунки проводяться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПЕРЕВІЗНИКА. Комісійну винагороду банку за переказ коштів сплачує ПЕРЕВІЗНИК».

Обґрунтування відповідача:

У п. 3 Протоколу визначено порядок розрахунків з позивачем, як такий що відповідає принципам добросовісності, розумності та справедливості згідно з ч. З ст. 509 ЦК України. Такий порядок розрахунку відповідач застосовує до всіх перевізників, з якими має договори про взаємовідносини при обслуговуванні пасажирів автомобільним транспортом на автостанціях Луганської області на приміських маршрутах.  

пункт 4 договору

Редакція відповідача:

«Уразі невиконання умов договору сторони несуть таку відповідальність:

п.п. 4.1. «Товариство»:

- За зрив рейсу з вини автостанції формування Товариство сплачує Перевізнику штраф за кожен зірваний рейс у приміському сполученні 10 грн

- За спізнення від 20 хв. до 1 години з відправленням автобусу з вини автостанції формування з урахуванням допустимих відхилень - сплачує Перевізнику штраф в сумі 10 грн.

- За кожен день прострочення платежу сплачує пеню в розмірі 0,05 % від суми простроченого платежу.

п.п.4.2. такого змісту: «Перевізник»:

-  За зрив рейсу з автостанції формування перевізник сплачує Товариству штраф за кожний зірваний рейс у приміському сполученні 10 грн.

-  За спізнення автобусу від 20 хв. до 1 години при поданні на автостанцію формування з врахуванням допустимих відхилень - сплачує Товариству штраф в розмірі 10 грн. за кожен випадок спізнення.

- За незаїзд автобусу на автостанцію, згідно розкладу руху, сплачує Товариству штраф у розмірі 10 грн. за кожен випадок.

-   За запізнення подання автобусу на платформу автостанції формування з врахуванням допустимих відхилень - сплачує Товариству штраф в розмірі 10 грн. за кожен випадок спізнення.

-  В разі невиконання рейсу в результаті чого товариство відшкодувало пасажирам згідно чинного законодавства заподіяні матеріальні та моральні збитки, - сплачує товариству відшкодовані суми в повному обсязі згідно з діючим законодавством.

- За порушення правил паркування транспортного засобу на території автостанції, згідно схеми руху, перевізник сплачує Товариству штраф в розмірі 10 грн. за кожен випадок.

-  За кожен день прострочення платежу сплачує пеню в розмірі 0,05 % від суми простроченого платежу.»

Обґрунтування відповідача:

Позивач пропонує викласти порядок накладення штрафу, як такий що не відповідає принципам добр0осовісності, розумності та справедливості з правом підписання акту порушення за відповідача представником будь-якого з перевізників. В разі прийняття такого порядку фіксації порушення, з боку позивача можливе зловживання по застосуванню штрафів до відповідача за порушення, яких не було.

Навпаки редакція п. 4 та п. п. 4.1-4.2 Протоколу розбіжностей визначає відповідальність сторін за порушення своїх обов'язків за договором, передбачених чинним законодавством. 1).

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України «Про автомобільний транспорт»відправлення чи прибуття автобусів здійснюється тільки з автостанцій. В разі порушення відповідачем обов'язку щодо відправлення автобусу у рейс (зрив рейсу) або спізнення з відправленням, він сплачує штраф у розмірі 10 грн. за кожен випадок.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Тобто договором може встановлюватися, що за кожен день прострочення платежу по перерахуванню грошових коштів, товариство сплачує 0,05 % від суми простроченого платежу.

Пункт 2.6.1. Порядку передбачає, що розклад руху є основою організації руху на маршрутах і обов'язковий для виконання працівниками пасажирського автомобільного транспорту.

Тому, відправлення чи прибуття автобусів здійснюється тільки з автостанцій (ч. 4 ст. 32 Закону України «Про автомобільний транспорт»), з дотриманням часу подання автобусу де формується приміський маршрут за 20 хвилин до відправлення (п. 125 Правил), та обов'язковим дотриманням розкладу руху (ч. 4 п. 147 та ч. 2 п. 149 Правил). За порушення цих норм перевізник повинен нести відповідальність з розміром штрафу 10 грн., який пропонується відповідачем..

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Тобто, в разі невиконання рейсу перевізником, в результаті чого товариство відшкодувало пасажирам згідно чинного законодавства заподіяні матеріальні та моральні збитки, - позивач повинен відшкодувати суму в повному обсязі.

Згідно з ч. З ст. 36 Закону України «Про автомобільний транспорт»власники автостанцій несуть відповідальність за якість та безпеку послуг, що надаються пасажирам та перевізникам, а ч. 4 ст. 28 вищевказаного Закону передбачає, що розміщення майданчиків для розвороту та відстою автобусів у початкових та кінцевих пунктам маршрутів повинно відповідати вимогам безпеки дорожнього руху. На всіх автостанціях є схеми руху автобусів, погоджені з органами ДАІ.

Тому, для забезпечення безпеки дорожнього руху, перевізник зобов'язаний дотримуватися правил паркування транспортного засобу на території автостанції, а в разі порушення цього правила сплатити штраф у розмірі 10 грн., в зв'язку з тим, що власники автостанцій безпосередньо несуть відповідальність за якість та безпеку послуг.

За порушення строків оплати платежів до позивача застосовується така саме пеня, як і до товариства (0,05 % від суми простроченого платежу).

Відповідальність сторін, зазначена в п. п. 4.1.- 4.2. за порушення Правил та/або законів про автомобільний транспорт, є обґрунтованою та об'єктивною. Суми штрафних санкцій незмінні протягом декілька років і однаково застосовуються до всіх перевізників приміських маршрутів, з якими у товариства укладені договори.

Пункт 5 договору

Редакція відповідача:

«Порушення вимог даного договору фіксується сторонами: відмітки у журналі диспетчера та у дорожньому листі водія (зрив, спізнення, незаїзд).

На підставі зафіксованих порушень сторонами вимог договору, сторони приймають рішення про застосування штрафних санкцій до порушника та на протязі 45 діб з дня порушення повідомляють про це порушника. Зацікавлена сторона направляє порушнику листа про вирішення застосування штрафу -рахунок на сплату штрафу та дані про порушення /ф.29-АСС/.

Порушник в 15 денний термін з дня отримання повідомлення про застосування штрафу сплачує його на розрахунковий рахунок іншої сторони або у касу підприємства.

Згідно заяви Перевізника про вихід з ладу автобусу, надану у п 'яти денний термін після події, та надання відповідних доказів, штраф не сплачується».

Обґрунтування відповідача:

Відповідно до ч. 2 ст. 222 ГК України у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Порядок фіксації порушення сторонами, запропонований відповідачем, є прийнятний до використання, відповідає принципам справедливості, розумності та добропорядності і передбачає досудове врегулювання спорів між учасниками господарських відносин.

Пункт 6 Договору

В редакції відповідача відсутній, так як розмір штрафних санкцій за порушення умов договору викладено в п.п. 4.1. - 4.2. Протоколу розбіжностей та є однаковим для всіх перевізників на приміських маршрутах.

Пункт 7 договору

В редакції відповідача відсутній.

Пункти 8 і 9 договору є однаковими у обох сторін з різницею лише в тому, що в редакції позивача зміст пункту викладено російською мовою, а в редакції відповідача –українською.

Пункт 10 договору

Редакція відповідача:

«Договір вступає з силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2009р. У разі відсутності /за 20 днів до кінця дії договору/ заяви будь-якої Сторони про перегляд умов цього договору, термін його дії автоматично продовжується на наступний рік, і так кожного року вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах, що були передбачені цим договором».

Обґрунтування відповідача:

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, з метою не укладення договору між перевізником та товариством кожного року у п.10 Договору (в редакції відповідача) передбачена можливість пролонгації договору на той самий строк при відсутності заяви будь-якої сторони. Такі правовідносини передбачені у всіх договорах, укладених з перевізниками.

Пункт 11 договору

Редакція відповідача:

«Даний договір складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у Товариства, другий—у Перевізника».

Обґрунтування відповідача:

Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Стаття 11 Закону України «Про мови в Українській РСР»визначає, що мовою роботи, діловодства і документації, а також взаємовідносини державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій є українська мова.

Таким чином, відповідач наполягає на укладені договору саме українською мовою, яка на сьогоднішній день є єдиною державною мовою в Україні.

Форма договору, який укладається товариством зі всіма перевізниками, є однаковою, про що свідчать надані раніше до суду копії договорів з іншими перевізниками, які здійснюють перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах.

Сторони не змогли самостійно врегулювати вказані розбіжності та передали спір на вирішення господарського суду.

З урахуванням уточнень позовних вимог позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти з ним договір від 12.01.2009 в його редакції, а відповідач наполягає на укладенні договору в своїй редакції (з урахуванням протоколу розбіжностей).

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

Згідно до ст. 32 Закону України «Про автомобільний транспорт»відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, із власниками автостанцій визначаються договором.

Таким чином, укладення вказаного договору між сторонами за позовом є обов'язковим.

Рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.08.2006 № 391 встановлено, що відповідач займає монопольне становище на ринку обов'язкових автостанційних послуг, що надаються перевізникам.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.

Між позивачем та суб'єктами господарювання –перевізниками Луганської області та інших областей України на 2009 р. укладені договори, аналогічні договору в редакції відповідача (договір від 12.01.2009 з протоколом розбіжностей відповідача).

Таким чином, з метою недопущення зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку позивач повинен застосовувати однакові ціни та однакові умови до рівнозначних угод.

Крім того, суд вважає доводи відповідача (щодо його редакції договору, яка викладена в Протоколі розбіжностей від 28.01.2009) обґрунтованими та законними за винятком абзацу 2 пункту 3 договору («Комісійну винагороду банку за переказ коштів сплачує перевізник»), який взагалі нічим не обґрунтовано.

Редакція позивача не має усіх істотних умов (чітко не визначено предмет договору, чітко не визначені усі права та обов'язки сторін, взагалі не передбачена плата позивачем відповідачу за надані послуги).

Разом з цим, деякі умови договору в редакціях обох сторін однакові та відповідають вимогам законодавства (види послуг вказані позивачем у своїй редакції договору).

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Договір підлягає укладенню у редакції відповідача за винятком абзацу 2 пункту 3 договору: «Комісійну винагороду банку за переказ коштів сплачує перевізник».

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на державне мито в сумі 85 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на сторони в рівних частинах.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов'язати товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське регіональне управління автобусних станцій» (м. Луганськ, вул. Оборонна, 101, ідентифікаційний код 33009052) укласти з товариством з обмеженою відповідальністю «БДК-Авто» (м. Лутугине Луганської області, вул. Чехова, 41-а, ідентифікаційний код 34100272) договір у наступній редакції:

«Договір № 225/6

про взаємовідносини товариства та перевізника при обслуговуванні пасажирів автомобільним

транспортом на автостанціях Луганської області на приміських маршрутах

ТОВ   «ЛУГАНСЬКЕ   РЕГІОНАЛЬНЕ   УПРАВЛІННЯ  АВТОБУСНИХ    СТАНЦІЙ», далі пойменоване «Товариство»в особі директора Ісаєва Іси Магомедовича, який діє на підставі Статуту - з одного боку, та «БДК-Авто», далі –«Перевізник», в особі директора Дегтяренко Руслана Євгеновича, що діє па підставі Статуту, з другого боку, разом Сторони, уклали цей Договір про нижченаведене:»

Предмет договору

Предметом договору ТОВАРИСТВА з ПЕРЕВІЗНИКОМ є надання послуг та виконання робіт, пов'язаних з відправленням та прибуттям пасажирів автобусних маршрутів загального користування /крім міських/ відповідно з розкладом руху, забезпечення на автовокзалах та автостанціях Товариства прийому і відправлення автобусів і пасажирів, організації продажу квитків населенню, диспетчерського управління і регулювання руху автобусів.

Підставою для складання такого договору є наявність у перевізника договору з замовником на перевезення пасажирів на маршрутах загального користування.

Пункт 1.

Перевізник здійснює перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах:

«Успенка 1 - Лутугине АС - Луганськ АС 2»;

«Первозванівка - Луганськ АС 2»;

«Лутугино АС- Луганськ АС 2»;

«Лутугино АС- Челюскінець - Луганськ АС 2»;

«Новопавлівка - Луганськ АС 2»;

«Успенка - Луганськ АС 2».

Товариство зобов'язане:

- Забезпечувати диспетчерське управління та регулювання руху автобусів на АС.

- Організовувати прийом та відправлення автобусів та пасажирів в рейс згідно законодавства.

- Організовувати продаж квитків населенню, та надавати інші станційні послуги.

- Контролювати екіпіровку та санітарний стан автобусів.

- Оформляти та контролювати дорож'ню документацію водіїв.

- Надати місце для відстою автобусів Перевізника до двох годин перед відправленням їх в рейс, згідно з розкладом руху.

- Надати водіям автобусів, які знаходяться у рейсі, кімнату відпочинку.

- Здійснювати страхування пасажирів, які придбали квитки в касах автостанцій.

- Інформувати пасажирів з усіх питань перевезень у відповідності до технологічного процесу автостанції.

- Забезпечувати інкасацію виручки, належної Перевізнику.

Перевізник зобов'язаний:

- Забезпечити дотримування водієм автобусу Правил надання послуг пасажирського автотранспорту, Закону України "Про автомобільний транспорт", Правил дорожнього руху, Закону України "Про дорожній рух", а також керівних документів з безпеки автомобільних пасажирських перевезень, розкладу руху автобусів, та встановлених тарифів.

- Повідомляти автостанції не пізніше, ніж за 3 години до відправлення автобусу в рейс про вимушену заміну передбаченого розкладом типу автобусу, а в разі затримки його випуску вказати час прибуття на автостанцію.

- Здійснювати посадку пасажирів в автобус тільки при наявності квитків на проїзд та перевезення багажу.

- Надавати   квитково-касову   документацію,    дорожній   лист   реєстрації   прибуття   та відправлення автобусів для визначення вільних місць за 20 хвилин до відправлення.

-  Забезпечити подачу автобусів у належному технічному і санітарному стані, без порушень технологічної конструкції (додаткові сидіння і т.п.).

-  Забезпечити внесення змін в розклад руху автобусів, тарифів, відміну рейсів тільки після попереднього погодження з ТОВАРИСТВОМ не пізніше ніж: за 15 днів.

- В тижневий термін повідомити Товариство у разі зміни системи оподаткування та надати копії відповідних документів.

Товариство має право:

- Вимагати від іншої сторони виконання умов і{ього договору.

- Здійснювати контроль за виконанням водіями автобусів транспортної та технологічної дисципліни на території автостанції.

У разі встановлення порушень з боку Перевізника або водія - фіксує їх, та про виявлені факти інформує перевізника та замовника для прийняття заходів по їх усуненню.

- Вимагати у відповідності з чинним Законодавством України відшкодування збитків, заподіяних Перевізником Товариству.

- Корегувати розмір оплати послуг диспетчерського управління та регулювання руху автобусів

на АС за договором при наявності обґрунтованості підстав.                                                                  

- В разі несплати штрафів в строк передбачений Договором, утримувати їх суму з суми за реалізацію квитків, належної Перевізнику.

Перевізник має право:

- Вимагати від іншої сторони виконання умов цього договору.                                                              

- Вимагати відшкодування збитків,  заподіяних Товариством Перевізнику у відповідності з чинним законодавством України.                                                                                                             І

- Своєчасно повідомляти керівництво   Товариства про  порушення  технологічного  процесу працівниками автостанцій.

Пункт 2.

«Плата ТОВАРИСТВУ за надання послуг, складає 15% (з врахуванням податку на додану вартість у розмірі 20%) від суми виторгу (після відрахування суми страхових внесків та податку на додану вартість; за перевезення пасажирів, які оквитковані через каси ТОВАРИСТВА, і яка обліковується по касовим відомостям продажу квитків. За кошти отримані від реалізації квитків на перевезення багажу реалізованих автостанціями, ПЕРЕВІЗНИК сплачує ТОВАРИСТВУ плату у розмірі 50% (з врахуванням ПДВ в розмірі 20%).

Плата за надання послуг ПЕРЕВІЗНИКУ сплачується шляхом утримання ТОВАРИСТВОМ з суми виторгу за перевезення пасажирів.

При відсутності виторгу за перевезення пасажирів плата Товариству за надання послуг сплачується ПЕРЕВІЗНИКОМ безпосередньо перед відправленням у сумі 1,50 грн. (одна гривня 50 коп.) за одне відправлення.

Пункт 3.

Розрахунки ТОВАРИСТВА з ПЕРЕВІЗНИКОМ за реалізацію квитків здійснюється кожних 10 днів, кінцевий розрахунок до 15 числа місяця, наступного за звітним. Розрахунки проводяться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПЕРЕВІЗНИКА.

Пункт 4.

Уразі невиконання умов договору сторони несуть таку відповідальність:

п.п. 4.1. «Товариство»:

- За зрив рейсу з вини автостанції формування Товариство сплачує Перевізнику штраф за кожен зірваний рейс у приміському сполученні 10 грн

- За спізнення від 20 хв. до 1 години з відправленням автобусу з вини автостанції формування з урахуванням допустимих відхилень - сплачує Перевізнику штраф в сумі 10 грн.

- За кожен день прострочення платежу сплачує пеню в розмірі 0,05 % від суми простроченого платежу.

п.п.4.2. «Перевізник»:

-  За зрив рейсу з автостанції формування перевізник сплачує Товариству штраф за кожний зірваний рейс у приміському сполученні 10 грн.

-  За спізнення автобусу від 20 хв. до 1 години при поданні на автостанцію формування з врахуванням допустимих відхилень - сплачує Товариству штраф в розмірі 10 грн. за кожен випадок спізнення.

- За незаїзд автобусу на автостанцію, згідно розкладу руху, сплачує Товариству штраф у розмірі 10 грн. за кожен випадок.

-   За запізнення подання автобусу на платформу автостанції формування з врахуванням допустимих відхилень - сплачує Товариству штраф в розмірі 10 грн. за кожен випадок спізнення.

-  В разі невиконання рейсу в результаті чого товариство відшкодувало пасажирам згідно чинного законодавства заподіяні матеріальні та моральні збитки, - сплачує товариству відшкодовані суми в повному обсязі згідно з діючим законодавством.

- За порушення правил паркування транспортного засобу на території автостанції, згідно схеми руху, перевізник сплачує Товариству штраф в розмірі 10 грн. за кожен випадок.

-  За кожен день прострочення платежу сплачує пеню в розмірі 0,05 % від суми простроченого платежу.

Пункт 5.

Порушення вимог даного договору фіксується сторонами: відмітки у журналі диспетчера та у дорожньому листі водія (зрив, спізнення, незаїзд).

На підставі зафіксованих порушень сторонами вимог договору, сторони приймають рішення про застосування штрафних санкцій до порушника та на протязі 45 діб з дня порушення повідомляють про це порушника. Зацікавлена сторона направляє порушнику листа про вирішення застосування штрафу -рахунок на сплату штрафу та дані про порушення /ф.29-АСС/.

Порушник в 15 денний термін з дня отримання повідомлення про застосування штрафу сплачує його на розрахунковий рахунок іншої сторони або у касу підприємства.

Згідно заяви Перевізника про вихід з ладу автобусу, надану у п 'яти денний термін після події, та надання відповідних доказів, штраф не сплачується.

Пункт 6.

Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим Договором, регламентуються чинним законодавством України.

Пункт 7.

Сторони є платниками податку на прибуток на загальних підставах.

Пункт 8.

Договір вступає з силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2009р. У разі відсутності /за 20 днів до кінця дії договору/ заяви будь-якої Сторони про перегляд умов цього договору, термін його дії автоматично продовжується на наступний рік, і так кожного року вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах, що були передбачені цим договором.

Пункт 9.

Даний договір складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у Товариства, другий - у Перевізника».

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське регіональне управління автобусних станцій» (м. Луганськ, вул. Оборонна, 101, ідентифікаційний код 33009052) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БДК-Авто» (м. Лутугине Луганської області, вул. Чехова, 41-а, ідентифікаційний код 34100272) витрати на державне мито в сумі 42,50 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн.; наказ видати.

4.          В решті позову відмовити.

24 квітня 2009 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 29 квітня 2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                 В.В. Корнієнко

Дата ухвалення рішення24.04.2009
Оприлюднено19.05.2009
Номер документу3593602
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —15/45пд

Ухвала від 25.03.2011

Господарське

Вищий господарський суд України

Жаботина Г. В.

Рішення від 24.03.2011

Господарське

Господарський суд Донецької області

Богатир К.В.

Постанова від 18.02.2011

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Шевкова Т.А.

Ухвала від 14.02.2011

Господарське

Господарський суд Донецької області

Богатир К.В.

Ухвала від 17.12.2010

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Діброва Г.І.

Ухвала від 14.09.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Кравчук Г.А.

Постанова від 26.06.2009

Господарське

Луганський апеляційний господарський суд

Семендяєва І.В.

Ухвала від 02.06.2009

Господарське

Луганський апеляційний господарський суд

Семендяєва І.В.

Ухвала від 15.05.2009

Господарське

Луганський апеляційний господарський суд

Семендяєва І.В.

Рішення від 24.04.2009

Господарське

Господарський суд Луганської області

Корнієнко В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні