Рішення

від 10.04.2009 по справі 39/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/112

10.04.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім "Содружество»

до                  Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»

про  стягнення 299 551,53 грн.

                                                                                                                          Суддя   Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Кушнірчук Н.В. (довіреність № б/н від 05.01.2009 р.)  

Від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

        Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Содружество»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»(відповідача) про стягнення 299551,53 грн. заборгованості за договором поставки № 09/08/10/01-Т від 10.09.2008 р. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 258955,29 грн., пені в розмірі 19518,78 грн. за період з 01.10.2008 р. по 16.02.2009 р., 3% річних у розмірі 2430,73 грн. за період з 01.10..2008 р. по 16.02.2009 р. та індексу інфляції у розмірі 18646,73 грн. за період жовтень 2008 р. –січень 2009 р.

        Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті поставленого товару не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2009 р. порушено провадження у справі № 39/112 та призначено справу до розгляду на 23.03.2009 р.

        В судовому засіданні 23.03.2009 р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду від 02.03.2009 р., зокрема, довідку з ЄДРПОУ (серія АБ № 646372 щодо відповідача станом на 18.03.2009 р., довідки –повідомлення № № 271, 272, 273 від 20.03.2009 р. та копію банківської виписки про сплату відповідачем 100000,00 грн. платіжним дорученням № 3519.  

        Представник відповідача в судове засідання 23.03.2009 р. не зЧявився, вимоги ухвали суду від 02.03.2009 р. не виконав, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2009р., відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 10.04.2009 р.

 09.04.2009 р. представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про відкладення № 393 від 09.04.2009 р. розгляду справи (надалі –Клопотання).

 Відповідач у судове засідання 10.04.2009 р. не з‘явився, відзив на позовну заяву з підтверджуючим документами на виконання вимог ухвал суду від 02.03.2009 р. та від 23.03.2009 р. не подав і не надіслав.

          Розглянувши в судовому засіданні 10.04.2009 р. Клопотання відповідача, суд прийшов до висновку про незадоволення останнього з огляду на наступне:

          Ухвала Господарського суду міста Києва від 02.03.2009 р. про порушення провадження у справі № 39/112, ухвала Господарського суду міста Києва від 23.03.2009 р. про відкладення розгляду цієї справи були відправлені відповідачу 03.03.2009 р. та 24.03.2009 р. відповідно, про що є відмітки на зворотньому боці вказаних ухвал, саме Клопотання свідчить про отримання відповідачем зазначених ухвал суду, т.т. відповідач мав можливість підготуватись до судових засідань та направити свого повноважного представника для участі в даному судовому засіданні.

         Стаття 28 ГПК України не визначає представників юридичних осіб, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації, як єдиних представників останніх в суді. Безпосередньо представляти інтереси сторони надано керівникам підприємств та організацій, іншим особам, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Так, клопотання відповідача, підписане заступником директора п. Н.П. Луценко, свідчить про реальну можливість здійснити своє представництво в суді безпосередньо на рівні керівництва, враховуючи при цьому, що розгляд справи № 39/112 вже відкладався відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 23.03.2009 р. та неподанням останнім витребуваних судом доказів.

         Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

         Подане ж відповідачем клопотання розцінюється судом як свідоме та безпідставне ухилення від розгляду справи, пошук шляхів для затягування судового процесу. Тому справа розглядається по суті.

В судовому засіданні, призначеному на 10.04.2009 р., за згодою представника  позивача, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем  не подано.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

                                                        ВСТАНОВИВ:

          10.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім "Содружество»(позивач) і Державним підприємством «Дарницький вагоноремонтний завод»(відповідач) укладено договір поставки № 09/08/10/01-Т (надалі –Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити і передати у власність покупця (відповідача) товар, номенклатура, кількість та ціна якого вказані у Специфікації № 1 (Додатку № 1) до даного Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити за поставлений товар на умовах даного договору.

Згідно п. 5.1 Договору постачальник (позивач) здійснює поставку товару на умовах DDT пункт призначення –ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»у м. Київ, вул. Алма –Атинська, 74, відповідно до вимог «ІНКОТЕРМС» (редакція 2000 р.).

Відвантаження товару проводиться партіями в 20 –ти денний термін тільки після заявки покупця (відповідача), яка є підтвердженням готовності покупця до прийому товару (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 5.3 Договору датою поставки товару вважається дата підписання покупцем (відповідачем) видаткової накладної. На отриманий товар покупець (відповідач) повинен видавати постачальнику (позивачу) довіреність.

Порядок розрахунків за товар визначений у розділі 6 Договору. Так, оплата за поставлений товар по даному договору проводиться покупцем (відповідачем) в сумі вартості кожної поставленої партії товару, у відповідності з рахунком –фактурою на дану партію обумовлену згідно з п. 5.2 Договору, на протязі 15 банківських днів після дати надходження вантажу на адресу  ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»у м. Києві (п. 6.1 Договору).   

Згідно п. 6.2 Договору датою оплати вважається дата відправлення банком покупця (відповідача) коштів за банківськими реквізитами постачальника (позивача).

Позивач на виконання умов договору поставки № 09/08/10/01-Т від 10.09.2008 р.  поставив відповідачу товар на загальну суму 358955,33 грн., що підтверджується видатковими накладними № С –005413 від 09.09.2008 р. на суму 185417,94 грн., № С –006142 від 16.10.2008 р. на суму 173537,39 грн. та довіреностями відповідача серії ЯОШ № 794915 від 09.09.1008 р., серії ЯОШ № 795075 від 10.10.2008 р. на отримання спірного товару (копії яких знаходяться в матеріалах справи:).

         Зібрані у справі докази свідчать, що зобов‘язання по оплаті поставленого товару відповідачем виконано лише  частково у розмірі 100000,04 грн., що підтверджується банківською випискою (копія знаходиться в матеріалах справи), та з порушенням умов п. 6.1 Договору щодо обов‘язку відповідача здійснювати оплату товару на протязі 15 банківських днів після дати надходження вантажу на адресу  ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»у м. Києві.

         У зв'язку з вищенаведеним у відповідача виникла заборгованість за поставлений товар у сумі 258955,29 грн. (358955,33 грн., загальна сума поставленого товару відповідно до спірних накладних –100000,04 грн., сума часткових розрахунків за поставлений товар = 258955,29 грн.).

         18.12.2008 р. позивач направив відповідачу Претензію про сплату заборгованості № 1088 від 02.12.2008 р. (надалі –Претензія), відповідно до якої вимагав сплати 258955,29 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки № 09/08/10/01-Т від 10.09.2008 р. та 3 % річних у сумі 7342,72 грн. Направлення відповідачу зазначеної претензії підтверджується чеком пошти № 7667 від 18.12.2008 р.

         Відповідач відповіді на Претензію не надав, станом на час подання позову до суду заборгованість за спірний товар не оплатив.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наведене свідчить, що між сторонами по справі укладений договір поставки (№ 09/08/10/01-Т від 10.09.2008 р.), а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (ГК України) визначають права та обов‘язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки та її оплати.

         Частиною 1 ст. 265 ГК України) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

         Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

         Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

         Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

         Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зібрані у справі докази, а саме: видаткові накладні № С –005413 від 09.09.2008 р. на суму 185417,94 грн., № С –006142 від 16.10.2008 р. на суму 173537,39 грн. та довіреності відповідача серії ЯОШ № 794915 від 09.09.1008 р., серії ЯОШ № 795075 від 10.10.2008 р.) свідчать, що відповідач товар прийняв, але в порушення п.п. 1.1, 6.1 Договору зобов‘язання по оплаті поставленого товару виконав лише частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 258955,29 грн.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 258955,29 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 19518,78 грн. за період з 01.10.2008 р. по 16.02.2009 р.

        Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

        Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.

        У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

        Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

       Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

        Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

        Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Пунктом 9.4 договору поставки № 09/08/10/01-Т від 10.09.2008 р. передбачено, що за порушення строків оплати покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню в розмірі 0,1 % від вартості простроченого зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від заборгованості за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

        Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за поставлений товар по даному договору проводиться покупцем (відповідачем) в сумі вартості кожної поставленої партії товару на протязі 15 банківських днів після дати надходження вантажу на адресу  ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»у м. Києві.

        З огляду на вищезазначене, зобов‘язання по оплаті товару за накладною № С – 005413 від 09.09.2008 р. на суму 185417,94 грн. мало бути виконано відповідачем до 30.09.2008 р., а відповідно днем настання прострочки виконання грошового зобов‘язання за цією накладною вважається 01.10.2008 р. Відповідач сплатив за поставлений товар по вказаній накладній частково суму в розмірі 100000,04 грн. та з порушенням строку відповідно до п. 6.1. Договору, а саме 06.11.2009 р. Отже, період прострочки виконання грошового зобов‘язання за накладною № С –005413 від 09.09.2008 р. в частині 100000,04 грн. визначається судом з 01.10.2008 р. по 06.11.2008 р. і становить 37 днів; в частині  85417,90 грн. (185417,94 грн. –100000,04 грн. = 85417,90 грн.)  визначається з 01.10.2008 р. по 06.11.2008 р. і становить 37 днів та з 06.11.2008 р. по 16.02.2009 р. і становить 102 дні.

        Зобов‘язання по оплаті товару за накладною № С –006142 від 16.10.2008 р. на суму 173537,39 грн. мало бути виконано відповідачем до 06.11.2008 р., а відповідно днем настання прострочки виконання грошового зобов‘язання за цією накладною вважається 07.11.2008 р. Відповідач оплату за поставлений товар по вказаній накладній не здійснив, а отже період прострочки виконання грошового зобов‘язання за накладною № С – 006142 від 16.10.2008 р. визначається з 07.11.2008 р. по 16.02.2009 р. і становить 102 дні.

       Фактично позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за накладною № С –005413 від 09.09.2008 р. тільки в частині суми 85417,90 грн. за період з 01.10.2008 р. по 06.11.2008 р. (37 днів) та з 06.11.2008 р. по 16.02.2009 р. (102 дні) та за накладною № С –006142 від 16.10.2008 р. на суму 173537,39 грн. за період з 07.11.2008 р. по 16.02.2009 р. (102 дні) на загальну суму 19518,78 грн.  

        Враховуючи вищенаведене, а також, здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків розміру пені (при цьому, облікова ставка НБУ відповідно до Постанови НБУ від 21.04.2008 р. № 107 у зазначений позивачем для нарахування пені період становила 12,0%) суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 19518,78 грн. за період з 01.10.2008 р. по 16.02.2009 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього трьох процентів річних у розмірі 2430,73 грн. за період з 01.10.2008 р. по 16.02.2009 р. та індекс інфляції у розмірі 18646,73 грн. за період жовтень 2008 р. –січень 2009 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Величини індексів інфляції за даними Державного комітету статистики України у жовтні 2008 р. –101,7 % (опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр»№ 210 від 08.11.2008 р.), у листопаді 2008 р. –101,5 % (опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр»№ 231 від 09.12.2008 р.), у грудні 2008 р. –102,1 % (опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр»№ 1 від 09.01.2009 р.), у січні 2009 р. 102,9 % (опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр»№ 23 від 10.02.2009 р.).

Враховуючи вищенаведене, здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків розміру трьох процентів річних та індексу інфляції, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми трьох процентів річних у розмірі 2430,73 грн. за період з 01.10.2008 р. по 16.02.2009 р. та індексу інфляції у розмірі 18646,73 грн. за період жовтень 2008 р. –січень 2009 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

         Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 2995,52 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 509,525, 526, 549, 611, 625, 626, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 230, 232, 265 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

           Стягнути з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»(02092, м. Київ, вул. Алма - Атинська, 74; ідентифікаційний код № 14294471; рахунок № 260000006803 в АБ «Експрес –Банк»м. Києва, МФО 322959), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Содружество»(52300, Дніпропетровська обл., смт Кринички, вул. Заводська, 2; ідентифікаційний код № 34245231; рахунок № 26006301010884 в ДФ ВАТ ВТБ Банк м. Дніпропетровська, МФО 306931) 258955,29 грн. (двісті п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят пЧять гривень 29коп.) основного боргу, 19518,78 грн. (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот вісімнадцять гривень 78 коп.) пені,  2430,73 грн. (дві тисячі чотириста тридцять гривень 73 коп.) трьох процентів річних, 18646,73 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот сорок шість гривень 73 коп.) індексу інфляції, 2995,52 грн. (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто пЧять гривень 52 коп,) держмита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

 Суддя                                                                                                 Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 15.04.2009р.