Рішення

від 28.04.2009 по справі 12/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.09                                                                                           Справа№ 12/38

Суддя господарського суду Львівської області Запотічняк О.Д. при секретарі Джус Р. розглянула справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Техносатсервіс", м. Львів,

до відповідача: приватного підприємства "Авто-Деталь-Сервіс", м. Городок,

про: стягнення 23'548,00 грн.,

за участю представників:

позивача:Чалий А.Г. –дов. №70 від 24.03.2009 р.,

відповідача:не з'явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Техносатсервіс" до приватного підприємства "Авто-Деталь-Сервіс" про стягнення 23'548,00 грн. Ухвалою від 02.03.2009 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 17.03.2009 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №219 від 03.11.2008 р. здійснив ремонт автомобіля МАЗ437040-262 (д.н.з. ВС 0966 АВ) (надалі –Автомобіль) неякісно. Це підтверджується, на думку позивача, висновком спеціалістів-автотехніка та металознавця №4618 від 20.02.2009 р. З цього висновку убачається, що вихід з ладу коробки передач відбувся внаслідок неякісного ремонту. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача вартість оплачених ремонтних робіт в сумі 20'610,00 грн., вартість експертизи в сумі 2'585,00 грн. Крім того, до суду подано заяву про уточнення позовних вимог , якою, крім зазначених вище вимог, позивач просить стягнути з відповідача 16'174,03 грн. завданих збитків, 3'000,00 грн. моральної шкоди.

Розмір збитків складається з:

-          9'000,00 грн., сплачених за оренду іншого транспортного засобу на підставі договору №39 оренди транспортного засобу від 01.12.2008 р. (за період з 01.12.2008 р. по 27.02.2009 р.);

-          119,41 грн., сплачених за оформлення тимчасового реєстраційного талону;

-          1'654,62 грн., сплачених водію Автомобіля після переведення його на нижчеоплачувану роботу, не обумовлену трудовим договором;

-          5'400,00 грн. упущеної вигоди, оскільки позивач уже взяв на себе зобов'язання надати транспортно-експедиційні послуги.

Моральна шкода, на думку позивача, полягає у виникненні перешкод для нормальної діяльності підприємства, у додаткових зусиллях для організації роботи працівників транспортного відділу, у зниженні престижу, у формуванні негативного ставлення зі сторони інших контрагентів. Зазначене, на думку позивача, знизило авторитет фірми перед контрагентами.

В судові засідання 17.03.2009 р., 26.03.2009 р., 07.04.2009 р. представник відповідача не з'являвся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання за юридичною адресою: вул. Заводська, 14, м. Городок. За цією адресою зареєстрований відповідач, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців №994665, виданий державним реєстратором Городоцької районної державної адміністрації 27.03.2009 р. Відомості про зміну юридичної адреси у державного реєстратора відсутні. Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено Договір №219 від 03.11.2008 р. (надалі –Договір), за яким виконавець (відповідач у справі) зобов'язується якісно відремонтувати автомобіль МАЗ 437040-062, реєстраційний номер ВС 0966 АВ, шасі Y3M43704040003057, рік випуску 2004, протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту перерахування попередньої оплати на р/р виконавця (відповідач у справі).

Зазначений автомобіль належить позивачу на праві приватної власності, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №576700.

Згідно з п. 2.1 Договору сума Договору формується кошторисом затрат, з урахуванням ПДВ. Сторонами було визначено такий кошторис (замовлення на виконання робіт) 03.11.2008 р. Загальна вартість виконаних робіт та запчастин становить 20'610,00 грн.  

Відповідно до п. 3.2 Договору позивач зобов'язаний провести передоплату в розмірі 70% вартості робіт відповідно до акту дефектації на момент закінчення дефектації агрегату, двигуна; а на момент отримання автомобіля з ремонту –провести повний розрахунок згідно акту виконаних робіт.

Позивачу виставлено рахунок №8460 від 04.11.2008 р.  на попередню оплату вартості виконаних робіт.

Позивачем оплачено вартість замовлених робіт у повному обсязі про що свідчать:

-          платіжне доручення №123706 від 05.11.2008 р. на суму 9'000,00 грн.;

-          платіжне доручення №123724 від 12.11.2008 р. на суму 3'000,00 грн.;

-          платіжне доручення №123762 від 21.11.2008 р. на суму 8'610,00 грн.

Після виконання ремонтних робіт позивачу було повернуто Автомобіль, про що сторони 21.11.2008 р. підписали Акт приймання виконаних робіт на суму 20'610,00 грн. Суд звертає увагу на те, що відповідачем виконувалися роботи не лише з ремонту коробки передач, а й інші, не пов'язані з цим агрегатом. Вартість ремонту коробки передач відповідно до кошторису затрат (замовлення від 03.11.2008 р.) та акту приймання виконаних робіт від 21.11.2008 р. становить 8'970,00 грн., у тому числі 970,00 грн. вартості виконаних робіт (демонтаж, монтаж КПП –820,00 грн.; розборка, дефектація КПП –150,00 грн.) та 8'000,00 грн. вартості запасних частин (695Д-17000004-10КПП).

Позивач звернувся до відповідача з листом №98 від 25.11.2008 р., в якому повідомив, що 24.11.2008 р. в Автомобіля тріснула коробка передач, яка була встановлена відповідачем при проведенні ремонтних робіт. Просив відповідача усунути зазначену несправність шляхом безкоштовної заміни коробки передач на іншу належної якості.

У відповідь позивачу надіслано лист від 25.11.2008 р. №25/11-008, в якому відповідач повідомив, що Автомобіль вийшов з ладу у зв'язку із непрофесійною експлуатацією в умовах підвищеної складності дорожнього покриття. Відповідачем запропоновано забезпечити зі сторони позивача незалежного експерта для виявлення причин виходу з ладу встановленої КПП, після отримання висновків незалежного експерта КПП буде демонтована та відвантажена постачальнику для подальшого вияснення причин виходу з ладу КПП.

Позивач звернувся з листом №101 від 27.11.2008 р. до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, в якому просить надати спеціалістів для проведення експертизи з метою виявлення причин несправності Автомобіля. На вирішення експертів поставлено наступні запитання:

1.          Яка причина виходу з ладу коробки передач Автомобіля?

2.          Внаслідок чого виникли виявлені пошкодження?

3.          Виявлені пошкодження є дефектом виробника чи порушенням технології ремонтних робіт, чи порушенням правил експлуатації автомобіля?

Експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз складено Висновок №4618 спеціалістів автотехніка та металознавця по дослідженню автомобіля МАЗ-437040 від 20.02.2009 р. За результатами проведеного дослідження зроблено наступні висновки:

1.          З технічної точки зору причиною виходу з ладу коробки передач Автомобіля є порушення технічних вимог на збирання коробки передач –комплектування зубчатих пар. Порушення цих вимог полягає в тому, що для зубчатих передач першої передачі та заднього ходу використані шестерні, модуль та конфігурація зубів яких не відповідають один одному. Крім цього, дана коробка передач скомплектована із зубчатих шестерень та проміжного валу, які були в тривалій експлуатації.

2.          Пошкодження –руйнування зубів шестерні першої передачі та заднього ходу вторинного валу, а також руйнування корпусу коробки передач сталися внаслідок виникнення в зубчатих передачах надмірних напружень, викликаних невідповідністю модулів зубів шестерень.

3.          З технічної точки зору, причиною руйнування корпусу коробки передач та її складових стало порушення технічних вимог на збирання коробки передач –комплектування зубчатих пар, виникли на стадії виготовлення (збирання) коробки передач автомобіля і тому є дефектом виробника.

Вартість проведеної експертизи відповідно до Акту №2 здачі-приймання висновку судового експерта (спеціаліста) №4618 становить 2'585,00 грн.

Між ТОВ "Техносатсервіс" та ТОВ "Львівська будівельно-монтажна компанія" укладено договір оренди транспортного засобу №39 від 01.12.2008 р. (надалі –Договір оренди), відповідно до умов якого позивачу передано у тимчасове володіння та користування вантажний автомобіль ГАЗ-33104-318-М-У (надалі –Автомобіль ГАЗ), державний номер ВС 9405 ВС, 2007 р.в. Зазначений автомобіль використовується для внутрішніх перевезень вантажів. Відповідно до п. 5.1 укладеного Договору оренди розмір орендної плати становить 3'000,00 грн. На виконання умов Договору оренди позивачем сплачено на користь ТОВ "Львівська будівельно-монтажна компанія" 6'000,00 грн. орендної плати за грудень 2008 р. та січень 2009 р., про що суду представлено копію платіжного доручення №36 від 26.02.2009 р.

Автомобіль ГАЗ позивачем було зареєстровано в органах ДАІ, про що видано тимчасовий реєстраційний талон №249171

За надані послуги позивачем сплачено 119,41 грн., про що суду представлено копії платіжних документів.

Між ТОВ "Техносатсервіс" та ТОВ "Нова Сервіс" укладено Договір-завку №42 від 24.11.2008 р. про надання транспортно-експедиційних послуг по автоперевезенню вантажів. За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання здійснити автотранспортне перевезення продукції (руберойд бікроеласт ЕКП сланець сірий) з м. Славута (Хмельницька область) в м. Львів в період з 10.12.2008 р. по 26.12.2008 р.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Між сторонами у справі виникли правовідносини на підставі Договору, який за своєю правовою природою є договором підряду. Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 857 ЦК України виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Як встановлено експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз причиною руйнування корпусу коробки передач та її складових стало порушення технічних вимог на збирання коробки передач –комплектування зубчатих пар, виникли на стадії виготовлення (збирання) коробки передач автомобіля і тому є дефектом виробника. Таким чином, суд не погоджується із твердженням відповідача, наведеним у листі від 25.11.2008 р. №25/11-008, в якому повідомлено, що Автомобіль вийшов з ладу у зв'язку із непрофесійною експлуатацією в умовах підвищеної складності дорожнього покриття.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що по закінченні робіт, пов'язаних з ремонтом вузла агрегату (мости, КПП) відповідач надає гарантію на протязі 6 (шести) місяців за якість встановлення запчастин відповідача.

Відповідно до ст. 859 ЦК України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.

Таким чином, оскільки

-          поломка коробки передач сталася протягом гарантійного строку (шість місяців), наданого відповідачем;

-          експертами встановлено, що коробка передач скомплектована із зубчатих шестерень та проміжного валу, які були в тривалій експлуатації; причиною руйнування корпусу коробки передач та її складових стало порушення технічних вимог на збирання коробки передач –комплектування зубчатих пар, виникли на стадії виготовлення (збирання) коробки передач автомобіля і тому є дефектом виробника;

відповідач порушив п. 1.1 Договору в частині зобов'язання провести якісний ремонт, п. 6.4 Договору в частині гарантування якості роботи коробки передач Автомобіля, а також ч. 2, 3 ст. 857 ЦК України, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Позивач скористався своїм правом та вимагає повернення вартості виконаних робіт за ремонт Автомобіля в розмірі 20'610,00 грн. Проте, як встановлено судом, відповідачем виконувалися й інші роботи, крім ремонту коробки передач. Претензії щодо якості виконаних робіт у позивача виникли лише щодо якості ремонту коробки передач, щодо інших видів робіт (ремонт гальмівних колодок, зчеплення) недоліків позивачем не виявлено. У зв'язку з наведеним суд вважає безпідставними вимоги позивача повернути вартість виконаних інших робіт, крім ремонту коробки передач, щодо якості яких позивачем не виставлялися претензії. Таким чином, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення 8'790,00 грн., у тому числі 970,00 грн. вартості виконаних робіт (демонтаж, монтаж КПП –820,00 грн.; розборка, дефектація КПП – 150,00 грн.) та 8'000,00 грн. вартості запасних частин (695Д-17000004-10КПП, вартість  масла –280 грн.,загальновиробничі витрати   у  відсотковому  відношенні  до завданих  збитків –215 грн., адміністративні  витрати   у відсотковому   відношенні   до  завданих  збитків  - 62,50 грн.  ). Зу рахуванням ПДВ (20%) ця сума складає 11433,00 грн. В задоволенні решти вимог в частині повернення коштів за проведений ремонт суд  відмовляє  за  відсутністю підтверджуючих документів.

Що стосується вимог позивача про відшкодування вартості проведеної експертизи, то суд зазначає наступне. Позивачем  представлено суду  банківську  виписку  за 12.01.2009 року   про перерахування коштів Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз за проведення експертизи. У зв'язку з цим  суд  задовіляняє вимог позивача про стягнення з відповідача вартості проведеної експертизи в розмірі 2'585,00 грн.  

При винесенні рішення щодо вимог позивача про стягнення завданих збитків суд виходив з наступного. Відшкодування збитків відповідно до чинного законодавства України є універсальною формою майнової відповідальності, яка застосовується за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 218 ГК України. Відповідно до цієї норми закону підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. При чому необхідним є повний склад цивільного правопорушення:

1) протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи;

2) шкідливий результат такої поведінки (збитки);

3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками;

4) вина правопорушника.

Як встановлено судом, відповідач порушив п. 1.1 Договору в частині зобов'язання провести якісний ремонт, п. 6.4 Договору в частині гарантування якості роботи коробки передач Автомобіля, а також ч. 2, 3 ст. 857 ЦК України, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про захист прав споживачів". Тому наявним є перший елемент складу правопорушення –протиправна дія особи.

Внаслідок зазначених порушень коробка передач Автомобіля вийшла з ладу, що зумовило неможливість його подальшого використання, зокрема, у підприємницькій діяльності. Тому суд визнає, що і другий елемент складу правопорушення (шкідливий результат) є доведений позивачем.

Наявність третього елементу складу правопорушення є також очевидною. Позивач, бажаючи відремонтувати свій автомобіль та привести його у технічно справний стан, уклав відповідний Договір на його ремонт зі спеціалізованою організацією. Як убачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців №994666 одним із основних видів діяльності ПП "Авто-Деталь-Сервіс" є технічне обслуговування та ремонт автомобілів. Проте, внаслідок неякісно виконаного ремонту коробки передач працівниками відповідача завдано шкоди Автомобілю, що проявилося у виході з ладу коробки передач.

Що стосується вини відповідача, то суд звертає увагу сторін на приписи ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України. Відповідно до цієї норми особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Суду не представлено доказів того, що відповідач невинуватий в неякісному ремонті коробки передач Автомобіля. Більше того, як убачається з п. 1 висновків досліджень, проведених експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, коробка передач скомплектована із зубчатих шестерень та проміжного валу, які були в тривалій експлуатації. Отже, при ремонті коробки передач відповідачем були використані не нові запасні частини, а такі, що уже використовувалися раніше. За таких обставин, враховуючи цивілістичний принцип вини порушника зобов'язань, наявним є четвертий елемент складу правопорушення.

Отже, судом встановлено повний склад цивільного правопорушення, а тому є всі підстави для стягнення з відповідача на користь позивача завданих йому збитків.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 ГК України визначено склад збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення:

-          вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

-          додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

-          неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

-          матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Як встановлено судом, у зв'язку з неможливістю використовувати у підприємницькій діяльності Автомобіль, позивачем укладено Договір оренди Автомобіля ГАЗ. Таким чином, позивач зазнав додаткових витрат, які полягають у здійсненні орендних платежів на суму 6'000,00 грн., а також оплатив 119,41 грн. вартості послуг, наданих за оформлення тимчасового реєстраційного талону на Автомобіль ГАЗ. У зв'язку з наведеним суд визнає витрати в сумі 6'119,41 грн. додатковими, яких зазнав позивач внаслідок порушення зобов'язання відповідачем. Решта 3'000,00 грн. документально є підтверджена  актом  надання  послуг   №3  від 31.03.2009 року  , а тому в цій частині  позовні  вимоги  є  обґрунтованими  та  підлягають  до  задоволення.

Що стосується вимог позивача про стягнення 1'654,62 грн. заробітної плати, сплачених водію ТОВ "Техносатсервіс" Козяру Івану Теодоровичу, то суд відмовляє в задоволенні цих вимог з огляду на таке.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги у цій частині, зазначив, що Козяр Іван Теодорович виконував нижчеоплачувану роботу, проте отримував заробітну плату в розмірі, передбаченому для посади водія. Проте належних доказів переведення працівника на інше місце роботу із зазначенням нового розміру заробітної плати (наказ по підприємству) суду не подано. Крім того, сам факт завдання збитків у цій формі суду також не доведено, адже замість Автомобіля в оренду було взято Автомобіль ГАЗ, на якому міг виконувати свої функції Козяр І.Т. Позивачем не обґрунтовано неможливості здійснення ним своїх функцій на іншому автомобілі, так само як з матеріалів справи не вбачається, що Автомобіль ГАЗ був переданий в оренду з екіпажем.

Отже, позивачем не доведено факту завдання йому збитків, які полягають у вимушених додаткових витратах на заробітну плату працівнику, який фактично не виконував своїх функцій. Тому суд відмовляє в задоволенні вимог позивача про стягнення 1'654,62 грн. збитків.

Стосовно вимог позивача про відшкодування йому збитків у сумі 5'400,00 грн. (упущена вигода), то суд зазначає таке. Як убачається з норми ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною. Вимоги позивача мотивовані тим, що внаслідок невиконання своїх зобов'язань відповідачем, позивач був позбавлений можливості виконати свої зобов'язання, передбачені Договором-заявкою №42 від 24.11.2008 р., відтак був позбавлений можливості отримати дохід за три перевезення в сумі 5'400,00 грн., які мали бути здійснені 10.12, 16.12, 26.12.2008 р.

Як встановлено судом, з метою продовження здійснення підприємницької діяльності з перевезення вантажів, позивачем було укладено Договір оренди Автомобіля ГАЗ від 01.12.2008 р. Проте орендар вправі використовувати зазначений автомобіль лише після реєстрації та отримання тимчасового реєстраційного талону. Цей висновок підтверджується наступними положеннями постанов КМУ.

Відповідно до абз. 3 п. 15 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів; мотоциклів усіх типів, марок і моделей; причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388, якщо власник транспортного засобу передав в установленому порядку право користування і (або) розпорядження ним іншій фізичній або юридичній особі, їм видається підрозділами ДАІ тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження.

Згідно з п. 2.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.01 р. № 1306 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб, а за відсутності в транспортному засобі його власника, крім іншого, —свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб або тимчасовий реєстраційний талон.

Як убачається з норми ч. 4 ст. 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди)  враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Позивачем доведено суду, що ним вживалися активні дії з метою виконання Договору-заявки №42 від 24.11.2008 р., а саме: укладено Договір оренди, отримано тимчасовий реєстраційний талон. Проте у зв'язку зі стислими термінами здійснення перевезень, неможливістю використовувати Автомобіль внаслідок неякісно проведеного ремонту, отриманням тимчасового реєстраційного талону на Автомобіль ГАЗ08.12. 2008 р.   тому , позивач не зміг виконати взятих на себе зобов'язань та здійснити замовлене перевезення. Таким чином, у випадку належного виконання зобов'язання відповідачем позивач вправі був розраховувати на отримання прибутку в сумі 5'400,00 грн., а тому суд визнає цю суму упущеною вигодою та вважає, що вона підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

При винесенні рішення стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 3'000,00 грн. моральної шкоди суд виходив з такого. Як уже зазначалося вище, в силу ст. 225 ГК України до складу збитків включається матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Таким чином, законом надано право позивачу на відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні ділової репутації юридичної особи. На думку суду, позивачем не доведено факту приниження ділової репутації ТОВ "Техносатсервіс". Ділова репутація –це суспільна думка, суспільна оцінка ділових якостей особи. Позивачем не подано до суду належних доказів, які би свідчили, наприклад, про зниження кількості замовників на здійснення перевезень, про відмову клієнтів від подальшої співпраці, чи інші фактичні дані, які б дозволили зробити висновок про те, що оцінка інших контрагентів ділових та професійних якостей позивача є зниженою. У зв'язку з цим суд вважає необґрунтованими вимоги позивача про компенсацію відповідачем моральної шкоди в сумі 3'000,00 грн.

Оскільки суд задовольняє поданий позов частково, судові витрати покладаються на  відповідача пропорційно розміру  задоволених  вимог, державне  мито   у  розмірі   259,52 грн.  та  73,06 грн.  витрати  на  інформаційно- технічне  забезпечення    судового процесу .

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 22, 23, 614, 857 ЦК України, ст. 193, 225 ГК України, ст. ст. 7, 8, 22 Закону України "Про захист прав споживачів" суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задоволити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства "Авто-Деталь-Сервіс" (адреса: вул. Заводська, 14, м. Городок, Львівська область, 81500; код ЄДРПОУ 34379283) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техносатсервіс" (адреса: вул. Стрийська, 202, м. Львів, 79031; код ЄДРПОУ 22377337) 26284,99 грн.   

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя