Рішення

від 28.04.2009 по справі 4/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/210

28.04.09

За позовомАкціонерного банку «Національні інвестиції»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Міко Україна»

Простягнення 246 913,70 грн.

                                                                                                            Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача          Очеретяний М.І. –дов.

Від відповідача      не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 208 849,00 грн. заборгованості по поверненню кредиту, 18 270,93 грн. відсотків за користування кредитом, 19793,77 грн. пені, а всього 246 913,70 грн. заборгованості за кредитним договором № 467-08 від 01.08.2008р.

Відповідач Ухвали  суду  не  виконав. Письмового відзиву та  письмових  заперечень  по  суті заявлених вимог не  надав.

Відповідач належним  чином повідомлений про призначення справи  до розгляду, про  час  і  місце  його  проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду  справи від відповідача  не  надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2008 року між Акціонерним банком „Національні інвестиції"  та Товариством з обмеженою відповідальністю „Міко Україна" був укладений кредитний договір № 467-08.

Відповідно до умов Кредитного договору АБ „Національні інвестиції" зобов'язується надати ТОВ „Міко Україна" кредит у сумі 550 000,00  на строк з 01 серпня 2008 року по 25 серпня 2008 року включно, із сплатою 24% річних.

На виконання умов Кредитного договору Позивач, згідно заяви Відповідача, перерахував на рахунок № 260093015121 в АБ "Національні інвестиції", який відкритий Відповідачу, кредитні кошти в розмірі 550 000,00 грн., які були повністю використані Відповідачем.

Додатковою угодою № 1 від 21 серпня 2008 року до Кредитного договору було пролонговано строк дії Кредитного договору до 22 вересня 2008 року.

Додатковою угодою № 2 від 18 вересня 2008 року до Кредитного договору пролонговано строк дії Кредитного договору та встановлено строк повернення кредиту 06 жовтня 2008 року.

В свою чергу, Відповідачем було погашено заборгованість по Кредитному договору лише частково, а саме: основної суми по кредиту в розмірі 341 151,00 грн. та відсотків в розмірі 26 848,52 грн.

Пунктом 5.2. Кредитного договору встановлено, що за прострочення повернення кредиту та відсотків Позивач має право стягнути з Відповідача пеню за кожний день прострочення, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що заборгованість відповідача за неповернення кредиту складає 208 849,00 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом в сумі 18270,93 грн. задовольняється судом.

Відповідно до п. 5.2. Кредитного договору встановлено, що за прострочення повернення кредиту та відсотків Позивач має право стягнути з Відповідача пеню за кожний день прострочення, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня.

Отже, порушення відповідачем строків повернення кредиту та процентів, передбачених п. 5.2 Договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 19161,65 грн. за прострочення повернення основної суми кредиту та 632,12 грн. пені за прострочення повернення відсотків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міко-Україна»(010347, м. Київ, вул.. Ярославів Вал, 36-38; 01004, м. Київ, вул. В.Васильківська, 14, оф. 8, код ЄДРПОУ 35330799) на користь Акціонерного банку «Національні інвестиції»(01601, м. Київ, вул.. Володимирська, 54, код ЄДРПОУ 20017340) 208849 грн. заборгованості по поверненню кредиту, 18 270 грн. 93 коп. заборгованості по відсотків за користування кредитом, 19793,77 грн. пені, 2469,13 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст..116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко