Рішення

від 12.05.2009 по справі 9/69-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/69-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 травня 2009 р.           Справа 9/69-09

за позовом:відкритого акціонерного товариства  "Сумська кондитерська  фабрика"  (пров.Косівщинський, 23, м. Суми, 40009)   

до:приватного підприємства "МАКСІМУСС" (вул. Новоселів, буд. 4, с. Якушинці, Вінницький р-н., Вінницька обл.,  23222)  

про стягнення 8232,37 грн.

Головуючий суддя     Балтак О.О.     

Cекретар судового засідання Балтак О.О.

Представники

          позивача :    Маліженовський В.В. - представник за довіреністю

          відповідача :  Шмирко В.О. - директор

ВСТАНОВИВ :

Подано позов  про  стягнення з  приватного  підприємства "Максімусс"8232 грн. 37 коп. , з яких  4999 грн. 99 коп. - основний борг; 427 грн. 40 коп. - пеня; 2339 грн. 73 коп. - штраф;  411 грн. 82 коп. - інфляційні;  53 грн. 43 коп. - 3% річних.

Ухвалою суду  від  25.03.2009 року  було порушено провадження у справі № 9/69-09 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на  14.04.2009 року  слуханням   о 12 год. 00 хв..

Позивач, уповноваженого представника  в судове засідання  14.04.2009  року не направив, вимог ухвали суду  про порушення провадження у справі щодо надання витребуваних доказів  не  виконав.  Поряд з тим,  напередодні судового засідання, через канцелярію суду, надійшло клопотання  позивача № 123 від 06.04.2009 р. ( вх. № 4352 від 09.04.2009 р.)  про перенесення  розгляду справи на подальший термін.

Представники  відповідача  в судове засідання  14.04.2009 року з'явились, однак вимог суду щодо надання витребуваних доказів не виконали. Разом з тим, просили суд відкласти розгляд справи на подальший термін.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вирішити спір в даному судовому засіданні не має можливості, а відтак розгляд справи слід відкласти на подальший термін.

В судовому засіданні 12.05.2009 р. представник позивача уточнив позовні вимоги. Просить стягнути 4499,99 грн. основного боргу, 565,15 грн. пені, 483,27 грн. інфляційних, 70,48 грн. річних, 2339,73 грн. - 30% штрафу  відповідно до п. 7.3 договору та судові витрати.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне: відповідно до укладеного між сторонами договору № 91 від 02.07.2008 р. та накладної  № РТ07916 від 13.10.2008 р. на загальну суму 7799,10 грн. відповідачу поставлено продовольчі товари  за які відповідач частково розрахувався на загальну суму 3299,11 грн., що стверджується відповідними  виписками банку. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 4499,99 грн.  

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару по зазначеній вище накладній відповідачу та дії  відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать  про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за отриманий товар.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Слід зазначити, що термін оплати за отриманий товар відповідно до  договору 04.11.2008 р.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У п. 7.2  договору сторони встановили, що при порушені строків оплати поставленої продукції покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ нарахованої на суму простроченого зобов'язання за кожний день прострочки.

Таким чином суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення пені  є правомірною, оскільки відповідає  умовам договору та чинному законодавству.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Нарахована  позивачем пеня в розмірі 565,15 грн. ( з урахуванням уточнених позовних вимог) визнається судом не  обгрунтованою, оскільки пеню обраховано більше ніж за шість місяців. Пеня становить 532,60 грн.

Пунктом  7.3 договору передбачено стягнення штрафу,якщо прострочка платежу становить більше 30 днів, відповідач сплачує позивачу штраф 30% від вартості поставленої продукції, що становить 2339,73 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   Інфляційні за період з листопада 2008 р. по квітень 2009 р. становлять 481,50 грн.. а не 483,27 грн. як нараховано позивачем, також нараховано три відсотка річних, що становить 70,64 грн., тоді як потрібно нарахувати  70,48 грн.

В стягненні коштів на загальну суму 34,48 грн. слід відмовити, як нарахованих арифметично помилково.

Таким чином стягненню з відповідача підлягає основний борг в сумі 4499,99 грн., пеня в сумі 532,60грн., штраф в розмірі 2339,73 грн., що становить  30% від суми поставленої продукції, інфляційні в сумі 481,50 грн., три відсотка річних в сумі 70,48 грн. та судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

          Керуючись  ст. ст. 49, 82 - 85, 115 ГПК України,  -

ВИРІШИВ :

 Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "МАКСИМУСС" 23222 Вінницька область Вінницький район с. Якушинці вул. Новоселів, 4 (р/р 26003141345200 в Відділ. №440 АКБ "УкрСиббанк" м. Харків МФО 351005 код ЄДРПОУ 35346107) на  користь  ВАТ "Сумська кондитерська фабрика" 40009 м. Суми пров. Косівщинський, 23 ( р/р2600200437  в СФ ТОВ Сумська філія ВАТ АБ "Укргазбанк" МФО 337342 код 00379519)   4499,99 грн. основного боргу,  532,60 пені, 2339,73 грн. штрафу,  481,50 грн. інфляційних,  70,48 грн. три відсотка річних,  101,56 грн. витрат по сплаті державного мита та  117,49 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог  відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили  23 травня 2009 р.

Суддя                                             Балтак О.О.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  13 травня 2009 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу  м. Суми пров Косіщинський, 23

3 - відповідачу Вінницький район с. Якушинці вул. Новоселів, 4