Постанова

від 12.12.2013 по справі 826/12454/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12454/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року у справі за позовом приватного підприємства «Безпечні системи» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 25.07.2013 року № 0001482203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Безпечні системи» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства у частині правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «ВКФ Сельпроммаш», ПП ПВКФ «Проксин», ПП «Київжитлосервіс», ТОВ «Промпродсклад-Трейдінг», ТОВ «Маритен», ТОВ «Бізнес ресурс 2011» за період діяльності з 01.06.2011р. по 31.12.2012р.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 11.07.13р. за № 58/16-10/34901988, в якому встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 999078,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001482203 від 25.07.2013р., яким за позивачем визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1215598,50 рн., в тому числі за основним платежем - 999078,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 216520,50 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з ПП «ВКФ Сельпроммаш», ПП ПВКФ «Проксин», ПП «Київжитлосервіс», ТОВ «Промпродсклад-Трейдінг», ТОВ «Маритен», ТОВ «Бізнес ресурс 2011» за період діяльності з 01.06.2011р. по 31.12.2012р. мали реальний характер, а тому визначення контролюючим органом підприємству податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток є неправомірним.

Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за період, що перевірявся, за висновками контролюючого органу не підлягають відшкодуванню, оскільки договори, укладені позивачем з його контрагентами: ПП «ВКФ Сельпроммаш», ПП ПВКФ «Проксин», ПП «Київжитлосервіс», ТОВ «Промпродсклад-Трейдінг», ТОВ «Маритен», ТОВ «Бізнес ресурс 2011» за період діяльності з 01.06.2011р. по 31.12.2012р.є такими, що укладені без мети настання реальних наслідків.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП «Безпечні системи» (Замовник) та ПП «ВКФ «Сельпроммаш» (Підрядник) було укладено договір № 01/03 від 01.03.2011 року, згідно з яким Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується своїми силами і силами залучених Підрядником організацій виконати і здати наступні роботи: демонтаж системи пожежогасіння на об'єкті будівництва «Торгово-розважальний комплекс Любава» в м. Черкаси.

Вартість робіт за договором становить 150 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 25 000,00 грн.

Згідно з умовами вказаного договору оформляється актами виконаних підрядних робіт. Оплата за даним договором проводиться Замовником протягом 5 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт.

На виконання вказаного договору сторонами оформлено акт про надання послуг від 11.04.2011 року та виписано податкову накладну № 28 від 09.03.2011 року.

Розрахунки по договору проведено в безготівковій формі, що підтверджується випискою банку.

Згідно з реєстру виписаних та отриманих податкових накладних ПП «Безпечні системи» сума податку на додану вартість за податковою накладною ПП «ВКФ «Сельпроммаш» в розмірі 25 000, 00 грн. включено до податкового кредиту за березень 2011 року.

Крім цього, між ПП «Безпечні системи» (Замовник) та ПП «Київспецжитлосервіс» (Підрядник) було укладено договір № 12/04 від 12.02.2012 року, згідно з яким Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи по влаштуванню внутрішнього водопроводу та каналізації на об'єкті «Торгово-розважальний комплекс «Фабрика» в м. Херсон, що має будівельну готовність для проведення робіт.

Попередня вартість робіт за договором складає 150 000 грн., в тому числі ПДВ 20% 25 000, 00 грн.

Приймання фактично виконаних обсягів робіт оформляється актами виконаних підрядних робіт. Розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі.

Крім цього, між вказаними сторонами був укладений договір № 18/04 від 18.04.2012 року договір підряду, згідно з яким Замовник (ПП «Безпечні системи») доручає, а Підрядник (ПП «Київспецжитлосервіс») зобов'язується своїми силами і силами залучених Підрядником організацій виконати і здати Замовникові наступні роботи: виконати підготовчі роботи: ґрунтовка: очистка від іржі, покраска, порізка металевих труб різних діаметрів на об'єкті «Торгово-розважальний комплекс «Фабрика» в м. Херсон, що має будівельну готовність для проведення робіт.

Загальна вартість робіт складається з сум актів по фактично виконаних роботах.

Приймання фактично виконаних обсягів робіт оформляється актами виконаних підрядних робіт.

Розрахунки між сторонами ведуться в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника після підписання актів виконаних робіт замовник перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 5 банківських днів після підписання договору кошти на виконання робіт в розмірі 200 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 20%.

На виконання вказаних договорів сторонами виписано наступні акти виконаних робіт: від 30.04.2012 року, від 30.04.2012 року та податкові накладні № 24 від 12.04.2012 року та № 87 від 25.05.2012 року.

Розрахунки між сторонами договорів проведено у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку.

Згідно з реєстру виписаних та отриманих податкових накладних ПП «Безпечні системи» сума податку на додану вартість за податковими накладними ПП «Київспецжитлосервіс» в розмірі 58 333,33 грн. включено до податкового кредиту за квітень 2012 року.

В періоді, за який проведено перевірку позивача, між ПП «Безпечні системи» (Замовник) та ТОВ «Бізнес-ресурс 2011» (підрядник) було укладено договір № 09/04 від 09.04.2012 року, згідно з яким Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується своїми силами і силами залучених Підрядником організацій виконати і здати Замовникові електромонтажні роботи на об'єкті будівництва «Торгово-розважальний комплекс «Фабрика» в м. Херсон, .

Приймання фактично виконаних обсягів робіт оформляється актами виконаних підрядних робіт.

Оплата за даним Договором проводиться Замовником протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами актів виконаних робіт.

Попередня вартість робіт за договором складає 150 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 18 750,00 грн.

На виконання умов договору сторони оформили акти виконаних робіт від 03.04.2012 року, від 04.04.2012 року, від 11.04.2012 року та податковими накладними № 8 від 03.04.2012 року, № 19 від 04.04.2012 року та № 51 від 11.04.2012 року.

Розрахунки між сторонами договорів проведено у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку.

Згідно з реєстру виписаних та отриманих податкових накладних ПП «Безпечні системи» сума податку на додану вартість за податковими накладними ТОВ «Бізнес-ресурс 2011» в розмірі 25 000,00 грн. включено до податкового кредиту за квітень 2012 року.

Колегією суддів встановлено, що між ПП «Безпечні системи» (Покупець) та ТОВ «Промпродсклад-Трейдінг» (Продавець) було укладено договір № 0106 12 від 01.06.2012 року, згідно з умовами якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець сплатити і прийняти матеріали в асортименті, кількості і строки, обумовлені напередодні, згідно рахунків-фактур (специфікацій), виставлених Продавцем.

Товар, що поставляється по цьому договору, оплачується по цінах, попередньо обумовлених, на основі рахунків (специфікацій), виписаних Продавцем.

Загальна сума договору визначається як сукупність всіх поставок на підставі видаткових накладних. Разом із товаром Продавець передає покупцю всі необхідні товаро-супровідні документи: накладні, сертифікати якості і ін.

Строки і умови постачання встановлюється після попередньої домовленості сторін та відображаються у специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору сторонами виписано видаткові накладні: № ТР-1616 від 05.06.2012 року, № ТР-1629 від 07.06.2012 року, № ТР-1669 від 11.06.2012 року, № ТР -1699 від 13.06.2012 року, № 53 від 15.06.2012 року, № 72 від 18.06.2012 року, № 93 від 20.06.2012 року, № 117 від 22.06.2012 року, № ТР-1826 від 25.06.2012 року, № ТР-1858 від 27.06.2012 року, № ТР 2038 від 11.07.2012 року, № ТР-2115 від 18.07.2012 року, № ТР-2198 від 25.07.2012 року та податкові накладні № 37 від 05.06.2012 року, № 53 від 07.06.2012 року, № 72 від 11.06.2012 року, № 93 від 13.06.2012 року, № 117 від 15.06.2012 року, № 136 від 18.06.2012 року, № 152 від 20.06.2012 року, № 171 від 22.06.2012 року, № 188 від 25.06.2012 року, № 211 від 27.06.2012 року, № 33 від 11.07.2012 року, № 41 від 18.07.2012 року, № 54 від 25.07.2012 року

Розрахунки між сторонами договорів в сумі 573 373,53 грн. проведено у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку.

Згідно з реєстру виписаних та отриманих податкових накладних ПП «Безпечні системи» сума податку на додану вартість за податковими накладними ТОВ «Промпродсклад-Трейдінг» в розмірі 120 562,28 грн. включено до податкового кредиту за червень та липень 2012 року.

Крім цього, між ПП «Безпечні системи» (Боржник), ТОВ «Промпродсклад-Трейдінг» (Цедент) та ТОВ «Еворі Інвестмент» (Цесіонарій) укладено договір про відступлення права вимоги № 21/09 від 21.09.2012 року.

Договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених договором та чинним в Україні законодавством, Цедентом Цесіонарієві права вимоги, належного Цедентові, в межах яких Цесіонарій стає Кридитором Боржника за договором № 01/06-12 від 01.06.2012, між Цедентом та Боржником, сума заборгованості складає 150 000,00 грн.

ПП «Безпечні системи» перераховано грошові кошти на рахунок ТОВ «Еворі Інвестмент» в розмірі 150 000,00 грн.

На підтвердження взаємовідносин позивача з ТОВ «Маритен» було оформлено наступні видаткові накладні: № 0731/1 від 31.07.2012 року, № 0731/3 від 31.07.2012 року, № 0904/1 від 04.09.2012 року, № 0906-1 від 06.09.2012 року, № 0911/1 від 11.09.2012 року, № 0913/1 від 13.09.2012 року, № 0921/5 від 18.09.2012 року, № 0920/1 від 20.09.2012 року, № 10-02-1 від 02.10.2012 року, № 10-04-1 від 04.10.2012 року, № 10-09-1 від 09.10.2012 року, № 10-11 від 11.10.12 року, № 10-16-1 від 16.10.2012 року, № 10-18-1 від 18.10.2012 року, № 10-22-1 від 22.10.2012 року, 10-24-1 від 24.10.2012 року,10-25-1 від 26.10.2012 року, № 10-29-1 від 29.10.2010 року та податкові накладні: № 2252 від 31.07.2012 року, № 2253 від 31.07.2012 року, № 723 від 04.09.2012 року, № 1146 від 06.09.2012 року, № 1147 від 11.09.2012 року, № 1148 від 13.09.2012 року, № 1149 від 18.09.2012 року, № 1150 від 20.09.2012 року, № 52 від 02.10.2012 року, № 53 від 04.10.2012 року, № 54 від 09.10.2012 року, № 55 від 11.10.12 року, № 56 від 16.10.2012 року, № 58 від 18.10.2012 року, № 59 від 22.10.2012 року, № 60 від 24.10.2012 року, № 61 від 26.10.2012 року, № 62 від 29.10.2010 року.

Розрахунки позивача з ТОВ «Маритен» проведено у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку.

Згідно з реєстру виписаних та отриманих податкових накладних ПП «Безпечні системи» сума податку на додану вартість за податковими накладними ТОВ «Маритен» в розмірі 170 851,60 грн. частково включено до податкового кредиту за червень та липень, вересень, жовтень 2012 року.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що надані первинні документи, надані позивачем не є достатніми доказами фактичного здійснення господарських операцій, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом на підставі даних інформаційної бази АІС «Податки» встановлено, що у ПП «ПВКФ «Проксин» відсутні основні засоби для здійснення господарської діяльності, встановлено, що підприємство зареєстроване за адресою масової реєстрації (зареєстровано 122 підприємства).

Стосовно ПП «Сельпроммаш» податковим органом встановлено, що згідно даних КВЕД до видів діяльності ПП «Сельпроммаш» не відносяться послуги, що були надані цим підприємством за договором № 01/03 від 01.03.2011 року (демонтаж системи пожежогасіння на об'єкті будівництва «Торгово-розважальний комплекс Любава» в м. Черкаси). Підприємство зареєстроване за адресою масової реєстрації.

Крім цього, у вироку Київського районного суду м. Сімферополя від 8 травня 2012 року встановлено, що члени організованої злочинної групи з метою прикриття незаконної діяльності придбали суб'єкти господарювання, в тому числі, ПП «Сельпроммаш» та кваліфіковано вказані дії за ст.ст. 28, ч. 3 і 205 ч. 2 КК України, як фіктивне підприємництво.

Щодо ПП «Київжитлоспецсервіс», то податковим органом встановлено, що підприємство зареєстроване за адресою масової реєстрації, за якою зареєстровано 113 суб'єктів господарювання, за даними інформаційних баз податкового органу статутний фонд підприємства становить 1000 грн., підприємство не знаходиться за зареєстрованою адресою. Вироком Шевченківського районного суду м. Києва яким встановлено, що гр. ОСОБА_1 зареєстрував вказане підприємство без мети здійснення фінансово-господарської діяльності для прикриття незаконної діяльності інших суб'єктів господарювання, зокрема, ПП «Безпечні системи» на загальну суму фінансово-господарських операцій 1 000 000 грн., в тому числі, ПДВ 166 000 грн.

Стосовно господарських операцій позивача з ТОВ «Маритен», колегія суддів зазначає, що у вказаного контрагента позивача відсутні основні засоби для здійснення господарської діяльності, транспортні засоби, підприємство спеціалізується на оптовій торгівлі зерном. На підтвердження здійснення господарських операції, зміст яких з наданих первинних документів неможливо встановити, було виписано лише податкові та видаткові накладні та не надано договір, на виконання якого такі документи виписані.

Щодо підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Бізнес ресурс 2011», то позивачем не надано товаро-супровідних документів, сертифікатів якості, що передбачені умовами договору поставки. Контролюючим органом, виходячи з аналізу податкової звітності встановлено, що кількість працюючих на підприємстві становила 1 особа, у ТОВ «Бізнес ресурс 2011» відсутні основні фонди, транспортні засоби.

Стосовно підтвердження господарських операцій з ТОВ «Промпродсклад-Трейдінг» (Цедент), то позивачем не надано сертифікати якості та товаро-супровідні документи, що передбачені умовами договору. Як встановлено податковим органом з податкової звітності зазначеного підприємства, кількість працівників підприємства становить 0.

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій, проте, з аналізу усіх первинних документів, наданих позивачем на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, не вбачається, що вказані документи такі операції підтверджують.

Крім цього, позивачем не надано доказів використання отриманих послуг та товарів від контрагентів, зазначених вище, у власній господарській діяльності, та доказів отримання прибутку від таких операцій.

Тобто, по суті не надано тих матеріалів, які зазвичай супроводжують операції такого роду та у сукупності підтверджують їх фактичне виконання.

Позивачем та його контрагентами не наведено та не доведено обставин, не надано інших доказів, які прямо та опосередковано могли б в сукупності або окремо підтверджувати фактичне вчинення спірних операцій та зумовлювали право позивача на формування спірних сум податкових вигод.

У той же час, обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється характером та специфікою угод (обумовлених операцій) та звичайною діловою практикою.

Відтак, виходячи з встановлених судом обставин та наведених вище норм законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність наявності сукупності умов, обставин та підстав (фактичного виконання спірних операцій саме контрагентом позивача) з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість правомірного формування спірних сум податкових вигод та, відповідно, про відсутність у позивача підстав для їх формування.

Суд у взаємозв'язку з наведеним також враховує, що наявність оплати на користь контрагента сама по собі не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників спірних операцій.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що операції позивача з ПП «ВКФ Сельпроммаш», ПП ПВКФ «Проксин», ПП «Київжитлосервіс», ТОВ «Промпродсклад-Трейдінг», ТОВ «Маритен», ТОВ «Бізнес ресурс 2011» не мали реального характеру, оскільки не підтверджуються необхідними документами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що надані позивачем первинні документи не підтверджують реальне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Лігран» у спірний період та наявність господарської мети при їх здійсненні.

Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту не підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок завищення від'ємного значення з податку на додану вартість відповідає дійсним обставинам справи.

Посилання податкового органу на порушення позивачем вимог п.1, п.5 ст.203, п.1,2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України колегія суддів вважає недоречними у зв'язку з тим, що на підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Колегія суддів критично оцінює посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період, що перевірявся, оскільки визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість є фактична оплата ним сум такого податку контрагенту у попередніх податкових періодах та фактичне здійснення господарських операцій.

Одночасно суд звертає увагу, що наявність порушень податкового законодавства, що була встановлена відповідачем під час проведення перевірки, є приводом для застосування до відповідачів відповідальності, згідно з вимогами законодавства у сфері оподаткування, що і було зроблено податковим органом шляхом винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним так, як прийняте з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувану постанову належить скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову приватному підприємству «Безпечні системи» відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов І.О. Грибан

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Беспалов О.О.