Рішення

від 29.04.2009 по справі 16/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "29" квітня 2009 р.Справа №  16/56

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 16/51

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", м. Київ  

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Михайлівське", с. Михайлівка Олександрівського району Кіровоградської області     

про стягнення  215 116,12 грн.  

Представники сторін:

від позивача - Бакатанов В.Г., довіреність б/н від 10.11.08 р.;

від відповідача - Зіноватний В.А., довіреність б/н від 01.04.09 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар в сумі 134 439,20 грн., пені в сумі 13 602,70 грн., п'ятнадцяти відсотків річних на суму 8 500,55 грн., штрафу в розмірі 47 495,88 грн., збитків за встановленим індексом інфляції в сумі 11 077,79 грн., всього - 215 116,12 грн., а також суми сплаченого державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні 29.04.09 р. представник відповідача не заперечив факту існування заборгованості. В усній формі представник відповідача пояснив, що у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем товариства, відповідач не в змозі повністю погасити наявну заборгованість.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача подав до суду письмове клопотання , в якому зазначив, що з позовними вимогами позивача згоден, просив господарський суд взяти до уваги те, що на протязі чотирьох років відповідач плідно співпрацює з позивачем та посилаючись на тяжкий економічний стан підприємства просить відстрочити виконання рішення про стягнення заборгованості до 01.08.09 р.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" згідно Статуту, зареєстрованого 10.11.08 р. Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією, створено шляхом перетворення приватного підприємства "Хімагромаркетинг Агро" та є правонаступником його прав та обов'язків (а.с. 43, зворотній бік).

13.02.08 р. між приватним підприємством "Хімагромаркетинг Агро" (далі - Продавець) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Михайлівське" (далі - Покупець) укладено договір поставки № Ап-01-0038 (далі - Договір, а.с. 9).

Відповідно до умов Договору Продавець зобов'язується передати Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити  засоби захисту рослин, перелік яких містить пункт 1.1. Договору (далі - товар).

Загальна вартість товару (ціна договору ) складає 140 858,50 грн.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.10 р., а в частині розрахунків - до повного виконання Продавцем зобов'язань за цим Договором (п. 7.1. Договору).

Договір підписаний  та скріплений круглими печатками сторін.

Відповідно до укладених між сторонами додаткових угод № АП-01-0038ДС1 від 16.04.08 р.,                № АП-01-0038ДС2 від 03.06.08 р., № Ап-01-0038ДС3 від 06.08.08 р., № Ап-01-0038ДС4 від             11.08.08 р., № Ап-01-0038ДС5 від 12.08.08 р., № Ап-01-0038ДС6 від 14.08.08 р., № Ап-01-0038ДС7 від 26.09.08 р., № Ап-01-0038ДС8 від 30.09.08 р. та № Ап-01-0038ДС9 сторони домовились доповнити Договір додатковим переліком засобів захисту рослин на загальну суму 175 780,70 грн. (а.с. 10-18).

Зазначені угоди є невід'ємними частинами Договору, підписані представниками сторін та скріплені печатками обох підприємств.

Таким чином, загальна вартість товару, що має бути поставлена Покупцю згідно Договору та додаткових угод до нього складає 316 639,20 грн. (140 858,50 грн. + 175 780,70 грн. = 316 639,20 грн.).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором  купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з виписаних Продавцем видаткових накладних № Ап-01-0067 від 12.03.08 р. на суму 68 732,50 грн., № Ап-01-0292 від 14.04.08 р. на суму 4640,00 грн., № Ап-01-0327 від 17.04.08 р. на суму 19 376,70 грн., № Ап-01-0328 від 17.04.08 р. на суму 67 486,00 грн., № Ап-01-0598 від 06.06.08 р. на суму 3 000,00 грн., № Ап-01-0736 від 08.08.08 р. на суму 26 300,00 грн., № Ап-01-0747 від 12.08.08 р. на суму 274,00 грн., № Ап-01-0758 від 18.08.08 р. на суму 77 730,00 грн., № Ап-01-0895 від 29.09.08 р. на суму 36 600,00 грн., № Ап-01-0925 від 30.09.08 р. на суму 7 500,00 грн. та  № Ап-01-0935 від 02.10.08 р. на суму 5 000,00 грн., позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, поставивши Покупцю товар на загальну суму 316 639,20 грн.(а.с. 19, 21-27, 29, 31, 32).

Відповідно до виписаних Покупцем довіреностей серії НБГ № 167739 від 12.03.08 р., № 167745 від 14.04.08 р.,  № 167746 від 17.04.08 р., серії ЯОГ № 369957 від 06.06.08 р., № 369975 від 08.08.08 р., № 369982 від 12.08.08 р., № 369995 від 29.09.08 р., № 369996 від 30.09.08 р., № 369998 від 02.10.08 р. відповідачем одержано поставлений товар, про що уповноважена особа поставила свій підпис, а також круглу печатку (а.с. 19, 21-22, 24-26, 29, 31, 32).

На підтвердження факту поставки Продавцем товару та прийняття його Покупцем позивачем надано також товарно-транспортні накладні № Ап-01-0067 від 12.03.08 р., № Ап-01-0758 від  18.08.08 р., № Ап-01-0895 від 29.09.08 р., № Ап-01-0935 від 02.10.08 р., що також містять підпис особи, уповноваженої відповідачем на отримання товару (а.с. 20, 28, 30, 33).

Таким чином, позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу Товар на загальну суму 316 639,20 грн.

Відповідно до п. 2 Договору та  додаткових угод до нього розрахунок за поставлений товар Покупець повинен був здійснювати наступним чином:

- до 01.03.08 р. - 28 171,70 грн.;

- до 24.04.08 р. - 3 875,34 грн.;

- до 12.08.08 р. - 60 264,00 грн.;

- до 14.08.08 р. - 274,00 грн.;

- до 15.08.08 р. - 27 200,00 грн.;

- до 25.08.08 р. - 4 935,00 грн.;

- до 25.10.08 р. - 112 686,80 грн.;

- до 25.10.08 р. - 15 501,36 грн.;

- до 25.10.08 р. - 3 000,00 грн.;

- до 25.10.08 р. - 6 696,00 грн.;

- до 25.10.08 р. - 4 935,00 грн.;

- до 25.10.08 р. - 36 600,00 грн.;

- до 25.10.08 р. - 7 500,00 грн.;

- до 25.10.08 р. - 5 000,00 грн.

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, на дату подання позовної заяви за отриманий товар розрахувався частково, перерахувавши 22.02.08 р. - 20 000,00 грн., 24.04.08 р. - 5 000,00 грн., 22.07.08 р. - 50 000,00 грн., 28.07.08 р. - 30 000,00 грн., 08.08.08 р. - 15 000,00 грн., 13.08.08 р. - 12 200,00 грн., 20.11.08 р. - 50 000.00 грн., а всього 182 200,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с. 34-40).

Таким   чином,  заборгованість   відповідача  за   поставлений   товар  становить  134 439,20  грн. (316 639,20 грн. - 182 200,00 грн. = 134 439,20 грн).

Оскільки відповідачем заборгованість в сумі 134 439,20 грн. так і не була сплачена, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Під час судового розгляду справи відповідачем до суду надано докази часткової сплати заборгованості в сумі 10 000,00 грн., що була здійснена ним 01.04.09 р. та підтверджується відповідною банківською випискою (а.с. 52).

З огляду на наведене, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню в сумі 124 439,20 грн. (316 639,20 грн. - 182 200,00 грн. - 10 000,00 грн. = 124 439,20 грн.).

На підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині стягнення 10 000,00 грн. основного боргу слід припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, позивач просить також стягнути з відповідача  пеню в сумі 13 602,70 грн., 15% річних в сумі 8 500,55 грн., штраф у розмірі 47 495,88 грн. та збитки за встановленим індексом інфляції на суму 11 077,79 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2. Договору  Покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення п. 2.1. Договору) відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені. Нарахування пені здійснюється з дня прострочення, але Продавець має право застосовувати штрафну санкцію лише у випадку прострочення оплати Покупцем понад 30 днів.

У випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених п. 2.1. Договору, більш ніж на 30 днів Покупець додатково сплачує Продавцеві штраф у розмірі 15% від ціни позову (п. 5.4. Договору).

У відповідності до зазначених правових норм та умов Договору відповідачу нараховано пеню в розмірі 13 602,70 грн., 15% річних в сумі  8 500,55 грн., штраф у розмірі 47 495,88 грн. та збитки за встановленим індексом інфляції на суму 11 077,79 грн.

Відповідний розрахунок додано до матеріалів справи (а.с. 41-42). Вказаний розрахунок є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, 15% річних, штрафу та інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заявлене представником відповідача клопотання про відстрочку виконання рішення про стягнення заборгованості до 01.08.09 р. задоволенню не підлягає, оскільки викладені у клопотанні обставини не належать до тих, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому правові підстави для надання відстрочки виконання рішення у господарського суду відсутні.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                      ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Михайлівське" (27340, с. Михайлівка Олександрівський район, вул. Пушкіна, 1, код 02780232, р/р № 26009301186 в Олександрійському відділені ВАТ "Державний ОщаднийБанк Україїни", МФО 323817) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, код 30262667, р/р № 260081609301 в СФ ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" м. Севастополь МФО 384812) заборгованість в сумі 205 116,12 грн., з них 124 439,20 грн. сума основного боргу, 11 077,79 грн. інфляційні втрати, 13 602,70 грн. - пеня, 8 500,55 грн. - 15 % річних, 47 495,88 грн. - штраф, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 2 151,16 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 10 000,00 грн. суми основного боргу провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

    Суддя                                                  Л.С. Коротченко