Рішення

від 12.05.2009 по справі 12/535

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/535

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" травня 2009 р. Справа № 12/535

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Сікорської Н.А.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Тютюнник С.В. - дов. № 173/10 від 26.12.08р.

від відповідача Хомчук В.А.- дов. № 11/19 від 05.01.09р.  

Розглянув справу за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ)  

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

про стягнення 12 706 819,65 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача                             12 706 819,65 грн., з яких: 10 455 622,80 грн. - сума основного боргу, 1 040 829,28грн. - пеня, 1 069 726,96 грн. - інфляційні нарахування та 140640,61 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні повідомила про часткове проведення розрахунків відповідачем. Позов підтримала, з викладених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не заперечила. Повідомила про додаткове погашення боргу на суму 9430631,11 грн. у лютому та квітні 2009 року, про що зазначено і в письмовому відзиві на позовну заяву від 12.05.09р. (а.с. 68).

Також подала заяву від 12.05.09р. (а.с.73-74) про зменшення суми штрафних санкцій, у зв'язку з тяжким фінансовим станом ВАТ "Житомиргаз", викликаним заборгованістю споживачів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25 березня 2008 року між ВАТ "Житомиргаз" (відповідач) та ДК "Газ України" (позивач) був укладений договір  на постачання природного газу № 06/08-2717 (надалі -Договір), згідно якого позивач зобов'язався передати відповідачу протягом  2008р. для нормованих втрат природний газ, а відповідач прийняти та оплатити його.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, передавши відповідачу протягом 2008 року природний газ в об'ємі 14039,295тис. м куб на загальну суму 22187931,28 грн., що підтверджується актами передачі - приймання природного газу, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 14-22).

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу  до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ у сумі  11732308,48 грн.

На момент звернення з позовом до суду основна заборгованість відповідача за розрахунками позивача становила 10455622,80 грн. (а.с.3,  13-22).

Згідно з п.п. 6.1,6.2. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по даноиу Договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України; в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 5.1 Договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.п. 6.2, 6.3 Договору, позивачем відповідачу нараховано пеню за несвоєчасну оплату за спожитий газ за період з 01.10.2008р. по 01.04.2009р. в розмірі 1040829,28 грн., про що свідчить розрахунок пені позивача (а.с.3).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, відповідачу обраховано борг з урахуванням інфляційних процесів (індексу інфляції) за період з травня місяця 2008 року по лютий місяць 2009 року у сумі 11525349,76 грн., тобто інфляційні становлять 1069726,96 грн. (а.с.4); нараховано до сплати відповідачу 3% річних від простроченої суми по постачанню природного газу за період з 11.05.2008р. по 01.04.2009р. у розмірі 140640,61грн.(а.с.4).

Відповідач не заперечує факт наявності боргу за договором, однак не погоджується з розміром штрафних санкцій, визначених позивачем. Надав докази погашення заборгованості в лютому 2009 року на суму 3072502,00 грн., яку позивач не врахував при зверненні з позовом до суду, а також в квітні 2009 року на суму 6358129,11 грн. (а.с.69-72).

У заяві про зменшення розміру штрафних санкцій (а.с.36-37), враховуючи часткове проведення розрахунків,  відповідач просить зменшити розмір штрафу. Зазначив, що сплата штрафних санкцій, у визначеному позивачем розмірі, може призвести до погіршення фінансового стану підприємства та поставити під загрозу постачання природного газу по всій Житомирській області.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши  в сукупності матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог на підставі слідуючого.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставою виникнення зобов'язань між сторонами по справі є договір №  № 06/08-271 від 25.03.08р., відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується  передати у власність покупцю у 2008 році природний газ, надалі газ, для нормованих втрат, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до ст.  626 ЦК України,  договором   є   домовленість   двох   або  більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Отже, як вбачається з договору, який узгоджений сторонами, у позивача виникло зобов'язання  щодо поставки природного газу, а у позивача виникло зобов'язання  щодо прийняття та оплати отриманого природного газу.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання взятого на себе зобов'язання  позивач здійснив поставку газу  відповідачу.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати, на день звернення з позовом до суду, виконав частково, заборгувавши позивачу 7383120,80 грн., враховуючи 3072502,00 грн.,  які одержано банком 02.03.09р.  за платіжним дорученням №6 від 26.02.09р. (а.с.69). Оскільки сплату коштів за вказаним платіжним дорученням було здійснено до звернення з позовом до суду та не було враховано позивачем при обрахуванні суми основного боргу, в стягненні  3072502,00 грн. слід відмовити, так як їх заявлено до стягнення безпідставно.

Враховуючи, що під час розгляду справи відповідач провів додаткові розрахунки на суму 6358129,11 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 28.04.09р. та від 29.04.09р. (а.с. 70-72), в цій частині провадження у справі слід припинити за п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

За вказаних обставин, на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 1024991,69 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу є обгрунтованими і підлягають задоволенню в сумі 1024991,69 грн. (з врахуванням сплати 9430631,11 грн. (3072502,00 грн. + 6358129,11 грн.).

Оскільки відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі проводив  розрахунки  за постачання природного газу, позивач обгрунтовано нарахував відповідачу пеню, однак її сума, враховуючи фактичну заборгованість відповідача на день звернення з позовом до суду, за підрахунками суду становить 980045,71 грн. В стягненні  60783,57 грн. пені слід відмовити, оскільки її нараховано до стягнення безпідставно.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних та 3% річних є обгрунтованими. При цьому розрахунок інфляційних в сумі 1069726,96 грн. є вірним, а сума 3% річних, враховуючи фактичну заборгованість відповідача на день звернення з позовом до суду, за підрахунками суду, становить 133136,77 грн. В стягненні   7503,84 грн. 3% річних слід відмовити, оскільки їх нараховано до стягнення безпідставно.

Що стосується клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій, то відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як уже наголошувалось вище, за договором від 25.03.08р.  №06/08-271 відповідачу поставлено природний газ на суму 22187931,28 грн. Відповідач, до звернення з позовом до суду, виконав грошове зобов'язання на суму 14804810,48 грн. (66,73%), що свідчить про високий ступінь виконання зобов'язання.

Господарський суд, врахувавши та оцінивши обставини, які викладені відповідачем у  відзиві на позов, ступінь виконання зобов'язання зменшує розмір пені до 20% від вірно обрахованої суми (980045,71 грн.), а саме до  196009,14 грн.

Враховуючи вищевикладене, позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню частково на суму 2423864,56 грн., а саме: 1024991,69 грн. основного боргу, 196009,14 грн. пені, 1069726,96 грн. інфляційних та 133136,77 грн. 3% річних.

В частині стягнення 6358129,11 грн. основного боргу провадження у справі суд припиняє за п.1-1 ст.80 ГПК України.

В стягненні 3072502,00 грн. основного боргу, 60783,57 грн. пені та 7503,84 грн. 3% річних суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, п.1-1 ст.80,ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд   

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", 10002, м.Житомир, вул. Фещенко-Чопівського,35, код 03344071

на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827

- 1024991,69 грн. основного боргу;

- 196009,14 грн. пені;

- 1069726,96 грн. інфляційних нарахувань;

- 133136,77грн.  3% річних;

- 19197,08 грн. витрат по сплаті держмита;

- 88,83 грн.  витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення 6358129,11 грн. основного боргу провадження у справі припинити за п.1-1 ст.80 ГПК України.

5. В стягненні 3072502,00 грн. основного боргу, 60783,57 грн. пені та 7503,84 грн. 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2,3 - сторонам