Постанова

від 09.12.2013 по справі 37/5005/9380/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2013 року Справа № 37/5005/9380/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Антонік С.Г., Чоха Л.В.,

при секретарі Ревкова Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Ювченко Т.І., представник, довіреність № 07/2404-12 від 28.12.12;

від відповідача: Пугач В.В., паспорт серії АМ № 066072 від 23.10.2000р., керівник підприємства на підставі виписки з ЄДРЮО від 04.02.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична компанія" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2013р. у справі № 37/5005/9380/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична компанія", м. Дніпропетровськ

про зобов'язання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2013р. у справі № 37/5005/9380/2012 (суддя Рудовська І.А.) позов задоволено . Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична компанія" укласти з публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" Договір про спільне використання технологічних мереж від 31.08.2012р. № 19/С у редакції Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго".

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична компанія" надати публічному акціонерному товариству "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" кошторис обґрунтованих річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання. Стягнуто з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, як прийняте з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Посилається на те, що господарський суд, ухвалюючи рішення у справі, не прийняв до уваги, що ТОВ "Українська енергетична компанія" не має технічної можливості виконати норму договору про зобов'язання забезпечити рівень надійності електропостачання П категорії - відповідно до категорії струмоприймачів ТОВ «Ерфольг-Україна», оскільки згідно Правил користування електричною енергією рівень надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів Користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, не може бути вищим, ніж існуюча категорія надійності електропостачання власника мереж.

Справа неодноразово розглядалась судами.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 30.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи 21.09.2012 р. позивач надав на адресу відповідача для підписання два проекта договору про спільне використання технологічних електричних мереж №19/с від 23.08.2012, який був отриманий відповідачем. В даному листі також вказувалось про необхідність надання кошторису витрат відповідача на утримання технологічних мереж спільного використання.

Відповідач відмовив в підписанні зазначених договорів, виклавши заперечення в листі № 31 від 03.10.2012 р. (а.с. 34), посилаючись на те, що пунктом 2.2 запропонованого для підписання Договору № 19/с від 31.08.2012р. передбачений обов'язок власника мереж (Відповідача) забезпечити рівень надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів користувача (Позивача). Струмоприймачі субспоживача ТОВ "Ерфольг-Україна" належать до ІІ категорії, в той же час технологічні мережі Відповідача, які розташовані в кімнаті № 34 ЗРУ 6 Кв, не можуть забезпечувати постачання електроенергії від двох незалежних взаєморезервуючих джерел живлення, що передбачено для ІІ категорії надійності електропостачання. Відповідач вказує на те, що він може забезпечити лише ІІІ рівень надійності електропостачання.

Позивач, вважаючи, що укладення такого договору є обов'язковим для відповідача в силу положень статей 179, 181 Господарського кодексу України та пунктів 1.7, 1.10., 5.15. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (далі ПКЕЕ), звернувся до суду з позовом про зобов'язання укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 31.08.2012 р. № 19/С та надання кошторису обґрунтованих річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання.

Господарським судом вірно встановлено, що предметом позову у цій справі є вимоги позивача про зобов'язання укласти Договір про спільне використання технологічних мереж та надати кошторис обґрунтованих річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Укладення договору спірної категорії є обов'язковим в силу закону.

Відповідно до ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до частини 3 статті 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 1.1 Правил користування електричною енергією передбачено, що ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами. При цьому, дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Положенням п.2 Постанови НКРЕ "Про внесення змін до Правил користування електричною енергією" від 17.10.2005 року № 910 встановлено, що електропередавальні організації зобов'язані врегулювати відносини згідно з вимогами абзацу другого підпункту 1.10 ПКЕЕ із власниками технологічних електричних мереж, які передають електричну енергію іншим суб'єктам господарювання.

Абзац 2 пп.1.10 ПКЕЕ зазначає, що електропередавальна організація, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в межах закріпленої території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не мають ліцензії на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Абзац 3 пп.1.10 ПКЕЕ передбачає, що для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.

Додатково, абз. 3 п.1.7 ПКЕЕ передбачено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних мереж, що укладається між ними на основі типового договору, який викладено в додатку 2 до ПКЕЕ.

Договір про спільне використання технологічних мереж є домовленістю двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами, (ц. 1.2. ПКЕЕ).

Абзац 4 пп.1.7 ПКЕЕ закріплює норму, відповідно до якої основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих ПКЕЕ в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача в передбачених ПКЕЕ випадках.

Зважаючи на норми ст. 179. 180, 181, 184 ГК України, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, а також умови договору, запропоновані позивачем відповідачу, господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині укладення договору саме на основі типового договору згідно додатку № 2 ПКЕЕ, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28.

Відповідно до п.6.29 ПКЕЕ, Електропередавальні організації, які використовують технологічні електричні мережі інших власників електричних мереж, сплачують останнім плату за спільне використання технологічних електричних мереж, яка визначається відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 року № 691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 року за № 732/15423

Пунктом 6.32 ПКЕЕ встановлено, що: фактичні обгрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються власнику електричних мереж відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності. Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж складається на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати на здійснення цієї діяльності впродовж базового періоду. До витрат на утримання технологічних електричних мереж належать лише ті витрати, які безпосередньо стосуються вказаного виду діяльності.

Узгоджений з територіальним представництвом Національної комісії регулювання електроенергетики кошторис витрат є невід'ємним додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Судова колегія вважає, що наведеними положеннями, обов'язок складання кошторису покладається саме на відповідача. При отриманні від позивача проекту спірного договору та враховуючи обов'язковість його укладення відповідач не був позбавлений можливості скласти кошторис та направити його позивачу на розгляд.

Колегія суддів, проаналізувавши проект договору, який був направлений позивачем відповідачу, прийншла до висновку, що господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги щодо зобов'язання укласти з позивачем договір про спільне використання технологічних електричних мереж та надання позивачу кошторис обґрунтованих річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання.

Що стосується посилань відповідача в апеляційній скарзі на те, що ТОВ "Українська енергетична компанія" не має технічної можливості виконати норму договору про зобов'язання забезпечити рівень надійності електропостачання П категорії - відповідно до категорії струмоприймачів ТОВ «Ерфольг-Україна», то вони не можуть бути прийняті судом до уваги, виходячи з наступного.

Порядок забезпечення надійності постачання електроенергії споживачу, а також субспоживачу, установлюється Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі ПТЕЕС), затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12.02.2012р. за № 91.

Пунктом 3.6 Порядок експлуатації електроустановок споживачів, які безпосередньо підключені до мережі електропередавальної організації, установлюється Положенням про взаємовідносини оперативних працівників споживача з працівниками електропередавальної організації (далі Положення), яке узгоджене з цією організацією. Забороняється підключення електроустановок споживача до мережі електропередавальної організації без затвердження такого положення.

В матеріалах справи містять роз'яснення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Херсонській області, з яких вбачається, що оскільки основний споживач ТОВ "Українська енергетична компанія" відповідно до схеми своїх розподільчих мереж не в змозі забезпечити субспоживача ТОВ «Ерфольг-Україна» П-ю категорією з надійності, то у відповідності до частини другої п.2.2. проекту договору про спільне використання електротехнологічних мереж, такі дії й не вимагаються.

В свою чергу, субспоживач ТОВ «Ерфольг-Україна» одержує живлення від двох незалежних джерел живлення - від електротехнологічних мереж основного споживача - Цюрупинської ТЕЦ та електротехнологічних мереж основного споживача ТОВ "Українська енергетична компанія", тобто, у відповідності до правил улаштування електроустановок, в цілому, забезпечений П-ю категорією з надійності, а постачальник ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» при підписанні Положення з кожним із основних споживачів, в змозі оперативно керувати режимом роботи незалежних джерел живлення.

Також безпідставними є твердження відповідача про те, що п.9.4. запропонованого проекту договору є таким, що не може бути виконаний належним чином у зв'язку зі збігом строку дії спірного договору, який нібито збігає 31.12.2013р. Але, п.9.4. договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Тобто, проектом договору передбачено його пролонгацію на кожний наступний рік.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична компанія" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2013р. у справі № 37/5005/9380/2012 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя Л.В. Чоха

Суддя С.Г. Антонік

Постанова виготовлена в повному обсязі 16.12.2013 року.