Ухвала

від 17.12.2013 по справі 916/1920/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 грудня 2013 року Справа № 916/1920/13

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М.,

розглянувши касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Троїцьке" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 р. у справі № 916/1920/13 господарського суду Одеської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Монопластстрой" дожитлово-будівельного кооперативу "Троїцьке" простягнення 65 996,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана житлово-будівельним кооперативом "Троїцьке" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.

Згідно із ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника; керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище; представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

Згідно з ч. 2 ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії .

Ксерокопія довіреності завіряється у відповідності до Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, яким затверджено Національний стандарт України Державної уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", чинний з 01.09.2003. Пунктом 5.27 цього стандарту визначено порядок засвідчення копій документів, а саме: відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Касаційна скарга підписана Лоскутовим С.П. без подання належних доказів наявності у даної особи відповідних повноважень. Додана до касаційної скарги ксерокопія довіреності б/н від 01.09.2013 р., в порушення вимог ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, не засвідчена належним чином, а відтак не може підтверджувати повноваження Лоскутова С.П. на підписання касаційної скарги та не надає право ставити підпис на документах на дату звернення з касаційною скаргою. Таким чином, скаржником не надані належні докази повноважень Лоскутова С.П. до касаційної скарги, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 1 ст. статті 111 3 ГПК України.

Крім того, пунктом 4 частини першої ст. 111 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні пункти і статті.

Зміст касаційної скарги зводиться до аналізу фактичних обставин справи, посилання на норми права та намагання скаржника витлумачити останні.

При цьому в касаційній скарзі не вказано суті допущених порушень або неправильного застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, натомість акцентується увага на встановлених судами фактах, та неповно досліджених доказах та обставинах справи.

Згідно вимог ч. ІІ ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Згідно з імперативними вимогами статей 111 5 , 111 3 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного господарського суду виключно на предмет правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.

Керуючись пунктами 1, 6 частини першої ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Троїцьке" повернути скаржнику.

Головуючий: Черкащенко М.М.

Судді: Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.