Постанова

від 07.05.2014 по справі 916/1920/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року Справа № 916/1920/13 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Жукової Л.В. - головуючий (доповідач), Грека Б.М., Студенця В.І., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Монопластстрой" на ухвалугосподарського суду Одеської області від 31.01.2014 р. та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 р. у справі № 916/1920/13 господарського суду Одеської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Монопластстрой" дожитлово-будівельного кооперативу "Троїцьке" простягнення 65 996,97 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: не з`явилися;

відповідача: не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.09.2013 року (суддя: Петров В.С.) у справі № 916/1920/13 було відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Монопластстрой" до Житлово-будівельного кооперативу "Троїцьке" про стягнення 65996,97 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 р. (головуючий суддя: Ярош А.І., судді: Журавльов О.О., Савицький Я.Ф.) вказане рішення господарського суду Одеської області від 11.09.2013 р. у справі № 916/1920/13 скасовано частково, а саме: позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Монопластстрой" задоволено частково та на користь останнього з Житлово-будівельного кооперативу "Троїцьке" стягнуто суму основної заборгованості в розмірі 61380,80 грн. та судовий збір 1600 грн.

21.11.2013р. на виконання вказаної постанови Одеського апеляційного господарського суду господарським судом Одеської області був виданий наказ про її примусове виконання щодо стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Троїцьке" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монопластстрой" суми основної заборгованості в розмірі 61380,80 грн. і судового збору 1600 грн.

Житлово-будівельний кооператив "Троїцьке" 16.01.2014р. звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про відстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 р. у справі № 916/1920/13 на строк до 01.08.2014 р. В обґрунтування зави відповідач (заявник) посилається на те, що за своєю природою ЖБК "Троїцьке" є обслуговуючим кооперативом та є неприбутковою організацією. Зокрема, згідно п. 1.5 статуту Кооператив не ставить за мету отримання прибутку. Кооператив створений для задоволення соціальних потреб його членів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2014р. (суддя: Петров В.С.) заяву Житлово-будівельного кооперативу "Троїцьке" про відстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 р. по справі № 916/1920/13 задоволено. Надано Житлово-будівельному кооперативу "Троїцьке" відстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 р. у справі №916/1920/13 строком до 01.08.2014 р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 року (головуючий суддя: Мацюра П.Ф., судді: Лисенко В.А., Ліпчанська Н.В.), апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монопластстрой" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Одеської області від 31.01.2014 року у справі №916/1920/13 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Монопластстрой" у касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 31.01.2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви ЖБК "Троїцьке" про відстрочку виконання рішення господарського суду.

Сторони, згідно з приписами статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи заяву відповідача, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходили з того, що надані відповідачем докази підтверджують факт його складного фінансового становища, крім того статус заявника, як неприбуткової організації та відсутність у останнього підприємницької і комерційної діяльності, є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання постанови суду у даній справі з огляду на фінансову неспроможність відповідача, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки банківських установ. В свою чергу зазначене вказує на неможливість виконання вказаної постанови Одеського апеляційного господарського суду заявником на теперішній час про стягнення боргу.

Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, ЖБК "Троїцьке" є обслуговуючим кооперативом та є неприбутковою організацією. Зокрема, згідно п. 1.5 статуту кооператив не ставить за мету отримання прибутку, кооператив створений для задоволення соціальних потреб його членів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Самостійну комерційну підприємницьку діяльність кооператив не здійснює, а грошові кошти надходять до кооперативу лише від членів ЖБК. Так, станом на 15.01.2014 р. залишок грошових коштів на рахунку боржника в ПАТ "БТА Банк" складає 6420 грн., що підтверджується довідкою вказаного банку. Наразі заявник стверджує, що заходи щодо примусового стягнення боргу, які пов'язані з арештом банківських рахунків або майна боржника, призведуть до погіршення фінансового стану боржника.

Відтак, заявник просив суд задовольнити заяву та відстрочити виконання судового рішення у даній справі до 01.08.2014 р.

В обґрунтування своїх доводів, заявником надано копію рішення СДПІ у Приморському районі м. Одеси № 181-15-0122 від 14.11.2005 р. про реєстрацію ЖБК "Троїцьке" як неприбуткової організації.

При цьому в підтвердження вказаних доводів заявником до заяви було надано довідку Одеської міжрегіональної дирекції (відділення) ПАТ "БТА Банк" № 014-35-04/21 від 15.01.2014 р., згідно з якої на поточному рахунку ЖБК "Троїцьке" у вказаному банку № 26008011002126 станом на 15.01.2014 р. залишок коштів складає 6 420,83 грн.

Слід зауважити, що матеріали справи містять постанову від 24.01.2014 р. про арешт коштів боржника з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.11.2013 р. по справі № 916/1920/13 про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Троїцьке" суми основної заборгованості в розмірі 61380,80 грн. та судового збору в розмірі 1600,00 грн, винесену старшим державним виконавцем другого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції - Долинським М.М. Пунктом 1 вказаної постанови був накладений арешт на кошти, що містяться на рахунках: № 26006000057775 та 26006000057776 в ПАТ "Укрсоцбанк", № 26004147090 в АБ "Укргазбанк", № 26042011002126 в ПАТ "БТА Банк" та № 26008000016997 в ПАТ "Креді Агріколь Банк" та інших розрахункових рахунках, що належать боржнику.

Однак, з наданих відповідачем до суду довідок АБ "Укргазбанк" № 256/15-638 від 22.11.2013р., Одеського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" № 09.501-86/67-1739 від 29.01.2014р. та ПАТ "УкрСиббанк" № 56-2/5-17/1-6 від 28.01.2014 р. вбачається, що у відповідача відсутні належні кошти для погашення стягнутої судом заборгованості перед позивачем.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012року №9 п. 7.2)

За таких обставин, в основу судового акту про надання відстрочки виконання рішення суду, судом першої інстанції був покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють його виконання.

Відповідно до вимог статті 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суди попередніх інстанцій надали належну оцінку доводам обох сторін, їх дійсному фінансовому стану, врахували вину відповідача у виникненні спору та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення до 01.08.2014 року.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Порушення норми ст.121 ГПК України у даній справі колегією суддів касаційної інстанції не встановлено, тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Монопластстрой" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 31.01.2014 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 р. у справі № 916/1920/13 залишити без змін.

Головуючий Жукова Л.В.

Судді Грек Б.М.

Студенець В.І