Постанова

від 11.12.2013 по справі 5011-55/6659-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2013 р. Справа№ 5011-55/6659-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

за участю представників:

від позивача: Побережний В.П. - за довіреністю

від відповідача: Сиротін Д.В. - за довіреністю

від третьої особи-1: не з'явились

від третьої особи-2: Попов В.Ю. - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Адан"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 року

у справі № 5011-55/6659-2012 (головуючий суддя Привалов А.І., судді Бондарчук В.В., Марченко О.В.)

за позовом: Колективного підприємства "Міжрегіональне компанія "Спеценерго"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Адан"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна" (третя особа-1);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ТРАНС ГРУП" (третя особа-2)

про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Колективне підприємство "Міжрегіональне компанія "Спеценерго", звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Адан" про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності договору.

Згідно поданої позивачем 22.05.2013 року заяви про уточнення позовних вимог, позовними вимогами, що є предметом розгляду у даній справі є:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.12.2003р., укладеного між колективним підприємством "Міжрегіональна компанія "Спеценерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірм "Адан";

- витребування нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, та складається із: виробничих майстерень (літ. Г), площею 1077,6 кв. м.; гаражів (літ. З), площею 558,8 кв. м.; складу (літ. Л), площею 419 кв. м.; складу (літ. Ж), площею 73,6 кв. м.; складу (літ. Д), площею 70,2 кв. м.; складу (літ. К), площею 13,5 кв. м.; трансформаторної підстанції (літ. И), площею 26,9 кв. м.; контрольно-пропускного пункту (літ. Е), площею 13,6 кв. м., - із чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ТРАНС ГРУП" та повернення у власність колективному підприємству "Міжрегіональна компанія "Спеценерго".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2012р. залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ТРАНС ГРУП".

Позивачем до суду першої інстанції подавалась заява про зміни та доповнення до позовної заяви, згідно з якими просив суд: визнати договір купівлі-продажу від 16.12.2003р., укладений між колективним підприємством "Міжрегіональна компанія "Спеценерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірм "Адан"; витребувати нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, та складається із: виробничих майстерень (літ. Г), площею 1077,6 кв. м.; гаражів (літ. З), площею 558,8 кв. м.; складу (літ. Л), площею 419 кв. м.; складу (літ. Ж), площею 73,6 кв. м.; складу (літ. Д), площею 70,2 кв. м.; складу (літ. К), площею 13,5 кв. м.; трансформаторної підстанції (літ. И), площею 26,9 кв. м.; контрольно-пропускного пункту (літ. Е), площею 13,6 кв. м., - із чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ТРАНС ГРУП"; визнати право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, та складається із: виробничих майстерень (літ. Г), площею 1077,6 кв. м.; гаражів (літ. З), площею 558,8 кв. м.; складу (літ. Л), площею 419 кв. м.; складу (літ. Ж), площею 73,6 кв. м.; складу (літ. Д), площею 70,2 кв. м.; складу (літ. К), площею 13,5 кв. м.; трансформаторної підстанції (літ. И), площею 26,9 кв. м.; контрольно-пропускного пункту (літ. Е), площею 13,6 кв. м., - колективним підприємством "Міжрегіональна компанія "Спеценерго".

Зазначену заяву позивачем подано після початку розгляду справи по суті, та у даній заяві позивачем фактично одночасно змінено підстави та предмет позову, що суперечить приписам ст. 22 ГПК України, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу в прийнятті таких змін.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.07.2013 року у справі № 5011-55/6659-2012 (головуючий суддя Привалов А.І., судді Бондарчук В.В., Марченко О.В.) частково задоволено позовні вимоги Колективного підприємства "Міжрегіональне компанія "Спеценерго". Наведеним рішенням визнано недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу від 16.12.2003 року, укладений між Колективним підприємством "Міжрегіональна компанія "Спеценерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Адан" .

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Адан" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої, з урахуванням доповнень до апеляційної скарги, наданих суду 30.10.2013 року, просить апеляційний суд скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Кропивна Л.В., Чорна Л.В., апеляційна скарга прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.09.2013 року.

У зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Кропивної Л.В., Чорної Л.В., розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А.; судді Куксов В.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 року розгляд справи відкладено на 02.10.2013 року.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Гончарова С.А., розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сулім В.В.; судді Куксов В.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суддів, розгляд справи призначено на 30.10.2013 року.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Гончарова С.А. та з находженням судді Яковлєва М.Л. у відпустці, розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А.; судді Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.11.2013 року.

Цією ж ухвалою судом було витребувано:

1. у Святошинського районного суду м. Києва з матеріалів цивільної справи №2-3453/11 за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Адан" до Дяченка С.В. та Колективного підприємства "Міжрегіональне підприємство "Спеценерго" третя особа Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання Договору купівлі-продажу від 16.12.2003 року дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, придбане за вказаним договором, засвідчену копію Договору купівлі-продажу від 16 грудня 2003 року укладеного між Колективним підприємством "Міжрегіональне підприємство "Спеценерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Адан";

2. у Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" засвідчену копію Договору купівлі-продажу від 16 грудня 2003 року укладеного між Колективним підприємством "Міжрегіональне підприємство "Спеценерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Адан", що знаходиться у інвентарній справі на об'єкт нерухомого майна - на цілісний майновий комплекс загальною площею 2253,2 кв. м., розташований за адресою: м. Київ, Червоногвардійська, 20, (реєстраційний номер 6204-П).

У зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці, розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Шаптала Є.Ю.; судді Авдеєв П.В., Куксов В.В.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Гончарова С.А., розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А.; судді Авдеєв П.В., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року справу прийнято до провадження у визначеному складі суддів.

Апеляційна скарга, з урахуванням доповнень до неї, наданих суду 30.10.2013 року, вмотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, на підставі неналежних доказів, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянтом зазначено, що рішення у даній справі прийнято з урахуванням висновку експертів № 9736/9737/13-32 від 24.01.2013 року, складаний за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, для проведення якої позивачем було надано для дослідження Договір та Акт приймання-передачі до даного договору, які не відповідають дійсному спірному Договору та Акту, укладеному 16.12.2003 року.

Апелянт стверджує також, що судом першої інстанції не враховано, що оплата за придбане за Договором купівлі-продажу від 16.12.2003 року нерухоме майно могла бути здійсненна іншим способом, а не виключного через банківські установи, і в термін до 16.12.2003 року, тобто, до укладення спірного Договору.

Третя особа-2, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ТРАНС ГРУП", згідно з поданим до суду 02.10.2013 року відзивом, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Адан" підтримав та просив суд її задовольнити. Зокрема, третьою особою-2 зазначено, що спірний договір відповідав вимогам законодавства, чинного на момент його укладення, а висновки суду про зворотне не відповідають обставинам справи; при прийнятті оскаржуваного рішення судом було порушено вимоги ст.ст. 4-2, 32, 43 ГПК України щодо рівності учасників судового процесу перед законом і судом, наслідком чого стало грубе порушення прав відповідача та прийняття незаконного рішення.

Позивач, згідно з поданим до суду 02.10.2013 року відзивом, проти доводів апеляційної скарги заперечив, посилаючись на те, що спірний договір не відповідає вимогам законодавства, оскільки, по-перше, експертизою встановлено, що договір підписаний невідомою особою, та по-друге, грошових коштів за договором позивачем не отримано.

09.12.2013 року до суду, на виконання вимог ухвали від 13.11.2013 року, від Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" надійшла засвідчена копія Договору купівлі-продажу від 16 грудня 2003 року укладеного між Колективним підприємством "Міжрегіональне підприємство "Спеценерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Адан", на підставі якої здійснено реєстрацію права власності на нежилі будівлі загальною площею 2253,20 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, Червоногвардійська, 20, а також засвідчена копія акту приймання-передачі від 16.12.2003 року.

Також, 11.11.2013 року, до суду, на його запит, від Святошинського районного суду м. Києва надійшла копія Договору купівлі-продажу від 16 грудня 2003 року, укладеного між Колективним підприємством "Міжрегіональне підприємство "Спеценерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Адан" та копія Акту приймання-передачі до Договору купівлі-продажу від 16.12.2003 року, копіх яких знаходяться в матеріалах цивільної справи №2-3453/11 за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Адан" до Дяченка С.В. та Колективного підприємства "Міжрегіональне підприємство "Спеценерго" третя особа Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання Договору купівлі-продажу дійсним.

Третя особа-1 до судового засідання, що відбулось 11.12.2013 року, не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників третьої особи-1 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності третьої особи-1 є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 03.07.2013 у справі 5011-55/6659-2012 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адан» задоволенню, з наступних підстав.

Приймаючи рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.12.2003 Господарський суд міста Києва виходив з того, що договір підписано не Президентом КП «МК «Спецнерго» Зелінським Г.І., а іншою особою, договір не відповідає вимогам законодавства, чинного на момент укладення договору.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційним господарським судом встановлено, що згідно з Договором купівлі-продажу від 09.11.1993р. № КП-202, зареєстрованим Сімнадцятою Київською державною нотаріальною конторою 09.11.1993р. за № 202441, Фонд державного майна України (продавець) передав організації орендарів орендного підприємства «Укрспеценерго» (покупець) майно цілісного майногового комплексу орендного підприємства «Укрспеценерго», до складу якого входили об'єкти нерухомості, розташовані в м. Києві по вул. А Навої, 41; вул. Червоногвардійська, 20 та по вул. А.Барбюса, 13-Б.

На підставі зазначеного Договору купівлі-продажу від 09.11.1993р. № КП-202, Фонд державного майна України видав позивачу Свідоцтво про власність від 09.12.1993р., реєстраційний № П-122.

23.12.1993р. Московською районною державною адміністрацією м. Києва було зареєстровано Статут колективного підприємства «Міжрегіональна компанія «Спеценерго», згідно п. 1.1. якого колективне підприємство «Міжрегіональна компанія «Спеценерго» є правонаступником орендного підприємства «Укрспеценерго» з усіх питань, включаючи правові, виробничі, господарські, майнові, фінансові тощо.

Отже, наявними у справі доказами підтверджується, що на момент укладення спірного договору позивачу належало право власності на нерухоме майно, яке виступало предметом купівлі-продажу.

16.12.2003р. між Колективним підприємством «Міжрегіональна компанія «Спеценерго» (за договором - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адан» (за договором - покупець) було укладено Договір купівлі-продажу, у відповідності до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити за умовами даного договору нерухоме майно, загальною площею 2253,2 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, а саме: виробничі майстерні (літ. Г) площею, 1077,6 кв. м., гаражі (літ. З) площею 558,8 кв. м., склад (літ. Л) площею 419,0 кв.м., склад (літ. Ж) площею 73,6 кв. м., склад (літ. Д) площею 70,2 кв. м., склад (літ. К) площею 13,5 кв.м., трансформаторна підстанція (літ. И) площею 26,9 кв.м., контрольно-пропускний пункт (літ.Е) площею 13, 6 кв.м. Об'єкт облікується на балансі продавця та належить йому на підставі Договору купівлі-продажу № КП-202 від 09.11.1993р.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що ціна об'єкту складає 15000,00 грн.

Згідно п.п. 3.1., 3.2. договору, розрахунок за об'єкт здійснюється шляхом попередньої оплати в розмірі 100% в безготівковому порядку або іншим чином за домовленістю сторін до укладання договору. Покупець підтверджує, що на дату укладання договору покупець здійснив розрахунок за об'єкт у повному обсязі.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.3. договору, передача (приймання-здача) об'єкта здійснюється за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20 за актом приймання-передачі одночасно з укладанням цього договору. Право власності на об'єкт переходить до покупця з дати підписання акту приймання-передачі об'єкта.

На виконання умов договору, сторонами було підписано акт приймання-передачі до Договору купівлі-продажу від 16.12.2003 року, копія якого залучена до матеріалів.

Отже, договір купівлі-продажу від 16.12.2003 року був укладений у простій письмовій формі відповідно до вимог діючого, на дату укладання договору, законодавства, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, згідно ч. 1 зазначеної статті Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Розглядаючи справу Господарський суд міста Києва дійшов до висновку, що має дослідити обставини справи та надавати їм оцінку з урахуванням підтвердження ідентичності або спростування факту вчинення громадянином Зеленським Г.І., який на дату підписання спірного договору займав посаду президента колективного підприємства «Міжрегіональна компанія «Спеценерго», підпису на спірному Договорі купівлі-продажу від 16.12.2003 року, у зв'язку чим призначив у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

01.02.2013р. на адресу Господарського суду міста Києва, надійшов висновок експертів № 9736/9737/13-32 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у справі № 5011-66/6659-2012, яким встановлено, що підписи від імені Зелінського Г.І. у графі «ПРОДАВЕЦЬ КП «МК «Спеценерго» у рядку «Президент Зелінський Г.І. в одному із примірників Договору купівлі-продажу від 16.12.2003 року та у розділі «ПРОДАВЕЦЬ КП «МК «Спеценерго» у графі «ПЕРЕДАВ» у рядку «Президент Зелінський Г.І. в одному із примірників Акту приймання-передачі від 16.12.2003 року до Договору купівлі-продажу від 16.12.2003 року, виконано не Зелінським Г.І., а іншою особою.

Господарським судом міста Києва встановлено, що висновок судового експертa містить докладні описи проведених експертами досліджень та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань.

Саме з цих мотивів суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача у справі про недійсність договору, укладеного 16.12.2003р.

Проте, судова колегія апеляційного суду не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 12 Закон України «Про судову експертизу», незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.

Відповідно до ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, судовий експерт, оскільки це необхідно для дачі висновку, має право знайомитися з матеріалами справи, брати участь в огляді та дослідженні доказів, просити господарський суд про надання йому додаткових матеріалів.

Судовий експерт має право відмовитись від дачі висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку.

Судовими експертами у ході проведення експертизи до Господарського суду м.Києва направлено клопотання про надання додаткових матеріалів, зокрема: оригіналів першого та другого примірників спірного Договору купівлі-продажу від 16.12.2003 року, оригіналів першого та другого примірників Акту приймання-передачі до Договору купівлі-продажу від 16.12.2003 року, достовірні вільні зразки підпису Зелінського Г.І., у тому числі й зіставлювані з часом виконання з досліджуваними документами, тобто на 2003-2004 рр. (обов'язково посвідчені).

На запит експертів судом першої інстанції було направлено вимогу про надання вищевказаних матеріалів тільки на адресу позивача у справі - КП «МК «Спеценерго», яким надано до експертної установи примірник оригіналу Договору купівлі-продажу від 16.12.2003 та Акту приймання-передачі до даного договору. Саме на підставі наданого позивачем примірнику договору купівлі-продажу та Акту приймання-передачі, експертами підготовлено висновок судової експертизи, який покладено судом першої інстанції в основу оскаржуваного рішення.

Проте, Господарським апеляційним судом встановлено, що на відтиску печатки ТОВ ВКФ «Адан», якою скріплено підпис Кириченко Ю.А. на оригіналі Договору та Акту до цього договору, що наданий позивачем у справі та досліджувалися експертами, код підприємства значиться №22917574, хоча дійний код Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адан» №22917578, а також згідно відтиску печатки на даних оригіналах документів назва товариства значиться «Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна «Адан». Згідно свідоцтва про державну реєстрацію товариства та тексту спірного договору вірна назва товариства (відповідача) - «Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Адан», тобто на відтиску печатки ТОВ ВКФ «Адан», що у найменуванні товариства відсутнє слово «Фірма».

Як зазначалось, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року судом було витребувано:

1. у Святошинського районного суду м. Києва з матеріалів цивільної справи №2-3453/11 за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Адан" до Дяченка С.В. та Колективного підприємства "Міжрегіональне підприємство "Спеценерго" третя особа Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання Договору купівлі-продажу від 16.12.2003 року дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, придбане за вказаним договором, засвідчену копію Договору купівлі-продажу від 16 грудня 2003 року укладеного між Колективним підприємством "Міжрегіональне підприємство "Спеценерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Адан";

2. у Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" засвідчену копію Договору купівлі-продажу від 16 грудня 2003 року укладеного між Колективним підприємством "Міжрегіональне підприємство "Спеценерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Адан", що знаходиться у інвентарній справі на об'єкт нерухомого майна - на цілісний майновий комплекс загальною площею 2253,2 кв. м., розташований за адресою: м. Київ, Червоногвардійська, 20, (реєстраційний номер 6204-П).

09.12.2013 року до суду від Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" надійшла засвідчена копія Договору купівлі-продажу від 16 грудня 2003 року укладеного між Колективним підприємством "Міжрегіональне підприємство "Спеценерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Адан", на підставі якої здійснено реєстрацію права власності на нежилі будівлі загальною площею 2253,20 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, Червоногвардійська, 20, а також засвідчена копія акту приймання-передачі від 16.12.2003 року.

Також, 11.11.2013 року, до суду від Святошинського районного суду м. Києва надійшла копія Договору купівлі-продажу від 16 грудня 2003 року, укладеного між Колективним підприємством "Міжрегіональне підприємство "Спеценерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Адан" та копія Акту приймання-передачі до Договору купівлі-продажу від 16.12.2003 року, копії яких знаходяться в матеріалах цивільної справи №2-3453/11 за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Адан" до Дяченка С.В. та Колективного підприємства "Міжрегіональне підприємство "Спеценерго" третя особа Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання Договору купівлі-продажу дійсним.

За результатами дослідження вказаних примірників договору купівлі-продажу від 16 грудня 2003 року, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

В примірниках Договору купівлі-продажу від 16.12.2003 р., на підставі якого було здійснено реєстрацію права власності на нежилі будівлі загальною площею 2253,20 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, Червоногвардійська, 20, та Договору купівлі-продажу від 16.12.2003 р., наявному в матеріалах цивільної справи Святошинського районного суду м. Києва №2-3453/11 за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Адан" до Дяченка С.В. та Колективного підприємства "Міжрегіональне підприємство "Спеценерго", на відтиску печатки код ТОВ «ВКФ» «Адан» значиться 22917578, та вказано назву товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адан».

Також, підписи Зелінського Г.І. у даних примірниках спірного договору та їх розташування по відношенню до печатки КП «МК «Спеценерго», підпис Кириченко Ю.А. та його розташування печатки ТОВ «ВКФ «Адан», значно різняться від підписів та їх розташування по відношенню до печатки підприємств у Договорі та Акті, що були наданні позивачем на дослідження експертам.

З огляду на викладене, судова колегія робить висновок про те, що позивачем було надано до матеріалів справи та, відповідно, для проведення судової експертизи у даній справі, Договір та Акт приймання-передачі до даного договору, які не відповідають дійсному Договору та Акту, укладеному сторонами 16.12.2003 р.

Крім того, для порівняльного дослідження під час проведення експертизи використовувалися вільні зразки підпису Зелінського Г.І. виконанні в 1994-1995 роках, які не є зіставлюваними з часом виконання з досліджуваними документами, виконаними у 2003 році. Дані вільні зразки підпису отримано з листів адресованих 1994 році на адресу установ, з змін та доповнень до статуту КП «МК «Спеценерго», однак дані документи не можуть свідчити про те, що підписи достовірно виконані Зелінським Г.І. Експертами вимагалися саме достовірні вільні зразки підпису, джерелом яких як правило виступають: заява про отримання паспорта (форма 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис.

Враховуючи те, що для проведення експертизи було надано інший Договір купівлі-продажу та Акт приймання-передачі до даного договору, ніж той, що був укладений 16.12.2003 між КП «МК «Спеценерго» та ТОВ ВКФ «Адан», для порівняння надано не достовірні зразки підпису Зелінського Г.І., які не є зіставлюваними з часом виконання підписів у Договорі та Акті, апеляційний господарський суд доходить до висновку про те, що судово-почеркознавча експертиза у даній справі проведена без дотримання вимог ст. 12 Закону України «Про судову експертизу», ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Мінюсту 08.10.1998 № 53/5.

Враховуючи вищезазначене, висновок почеркознавчої експертизи № 9736/9737/13-32 від 24.01.2013 не може бути належним та допустимим доказом у даній справі.

Інших доказів, які б свідчили про те, що спірний договір не був підписаний з боку КП «МК «Спеценерго» Зелінським Г.І., до матеріалів справи не додано.

З огляду на викладене, у суду відсутні жодні підстави вважати, що директор ТОВ «Здобуток» не підписував спірний договір.

Також, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про недійсність спірного договору через відсутність доказів виконання п.п. 3.1, 3.2 спірного договору в частині проведення розрахунку за придбаний об'єкт нерухомості шляхом внесення відповідачем попередньої оплати в розмірі 100 % від вартості майна, а відчуження нерухомого майна на безоплатній основі суперечило цілям КП «МК «Спеценерго», що, за висновками суду, не відповідає вимогам законодавства, чинного на момент укладення договору.

Судова колегія зауважує, що, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 41 Цивільного кодексу Української РСР, чинного на момент укладення спірного договору, угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори).

Згідно ч. 1 ст. 42 Цивільного кодексу Української РСР, угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Господарським судом міста Києва не враховано, що згідно п.2.1 договору купівлі-продажу від 16.12.2003 ціна об'єкту складає 150000 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору, розрахунок за об'єкт здійснюється шляхом попередньої оплати в розмірі 100% в безготівковому порядку або іншим чином за домовленістю Сторін до укладення цього Договору.

Згідно п. 3.2 Договору, покупець підтверджує, що на дату укладення цього Договору Покупець здійснив розрахунок за Об'єкт у повному обсязі.

КП «МК «Спеценерго» своїм листом від 29.01.2008, за підписом президента підприємства Мітленка П.І, підтвердило факт укладення спірного Договору купівлі-продажу 16.12.2003, а також визнало факт переходу до ТОВ ВКФ «Адан» права власності на цілісний майновий комплекс.

Разом з тим, відповідно до п.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

З огляду на викладене, судова колегія робить висновок про те, що для визнання спірного договору недійсним не мають юридичного значення обставини проведення розрахунків за майно, таневиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним.

У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним. До правовідносин щодо неналежного виконання сторонами умов договору слід застосовувати норми цивільного права, що регулюють питання припинення (розірвання) угод, зокрема, положення ст. 232 Цивільного кодексу Української РСР.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення посилався на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 23.03.2011 у справі № 2-3453/11, якою скасовано рішення Святошинського районного суду міста Києва у справі № 2-3018/2008 від 30.07.2008. Вказана ухвала прийнята за результатами розгляду заяви учасника КП «МК «Спеценерго» - Мітленка П.І. про перегляд рішення Святошинського районного суду міста Києва у справі № 2-3018/2008 за нововиявленими обставинами у зв'язку з тим, що майно відчужено без скликання загальних зборів учасників товариства, що суперечить Статуту КП «МК «Спеценерго»

Проте, Статут колективного підприємства «Міжрегіональна компанія «Спеценерго», в редакції на час укладення спірного Договору, положень щодо продажу майна лише за рішенням Конференції засновників підприємства не містить.

До того ж, посилання Господарського суду міста Києва на рішення Святошинського районного суду міста Києва прийнятті у справі № 2-3453/11, жодного значення для правильного вирішення даної справи не має, оскільки спір між сторонами у вказаній цивільній справі по суті не розглянуто. Питання законності укладення Договору купівлі-продажу від 16.12.2003 р. є предметом розгляду у господарському суді, який повинен був надати оцінку даному договору.

З огляду на викладені обставини справи, які встановлені Київським апеляційним господарським судом, суд доходить до висновку про те, що позовні вимоги у даній справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.12.2003р., укладеного між колективним підприємством "Міжрегіональна компанія "Спеценерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірм "Адан" є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Разом з тим, Апеляційний господарський суд погоджується із висновком Господарського суду міста Києва про відмову у задоволенні позовних вимог в частині витребування із чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю «УкрТрансГруп» нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, та складається із виробничої майстерні (літ. Г) площею, 1 077, 6 кв. м., гаражі (літ. З) площею 558, 8 кв. м., склад (літ. Л) площею 419 кв.м., склад (літ. Ж) площею 73, 6 кв. м., склад (літ. Д) площею 70, 2 кв. м., склад (літ. К) площею 13, 5 кв.м., трансформаторна підстанція (літ. И) площею 26, 9 кв.м., контрольно-пропускний пункт (літ.Е) площею 13, 6 кв.м., яке товариство набуло на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2011р. у справі № 56/431 та Договору позики від 17.12.2010р., укладеного з відповідачем.

Так, відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідачами, зокрема, є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Отже, приписами Господарського процесуального кодексу України не передбачено пред'явлення позовних вимог до підприємств та організацій, які мають у справі статус третіх осіб.

У судовому засіданні 03.07.2013р. представником позивача заяви та клопотання щодо уточнення позовних вимог або залучення до участі у справі іншого відповідача не заявлялись. Представник позивача наполягав на розгляді позовних вимог, викладених у змінах та доповненнях до позовної заяви, поданих у судовому засіданні 13.06.2013р.

З огляду на таке, позовні вимоги у даній справі є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. (п.п. 2, 4).

З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням положень п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2013р. у справі № 5011-55/6659-2012 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адан» підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції, враховуючи відмову у задоволенні позову, покладаються на позивача; судові витрати за подання апеляційної скарги, яку задоволено апеляційним судом - підлягають відшкодуванню з позивача на користь апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адан» задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2013р. у справі № 5011-55/6659-2012 - скасувати.

3. У задоволенні позовних вимог Колективного підприємства "Міжрегіональне компанія "Спеценерго" - відмовити повністю.

4. Стягнути з колективного підприємства "Міжрегіональна компанія "Спеценерго" (м. Київ, вул. А.Барюса, 13-Б; код ЄДРПОУ 05774309) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Адан" (м. Київ, бул. Дружби народів, 9, офіс 53; код ЄДРПОУ 22917578) судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 573,00 грн.

5. Матеріали справи № 5011-55/6659-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді П.В. Авдеєв

В.В. Куксов