Ухвала

від 10.12.2013 по справі 35/17-4931-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 грудня 2013 року Справа № 35/17-4931-2011

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПрокопанич Г.К., суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 р. (головуючий суддя Туренко В.Б., судді Поліщук Л.В., Лавриненко Л.В.) у справі№ 35/17-4931-2011 Господарського суду Одеської області за позовомДержавного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств по переробці плодовоовочевої продукції "Діпроплодоовочгосп" до 1. Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області, 2. Одеської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецреалізація" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Міністерства аграрної політики України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "ФІНБАНК", провизнання недійсним акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.07.2013 р. (суддя Д'яченко Т.Г.) у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 р. відмовлено Міністерству аграрної політики України в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 15.07.2013 р. у справі № 35/17-4931-2011, апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики України повернуто без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду і передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

На підтвердження надіслання копій касаційної скарги сторонам у справі скаржником надано копію фіскальних чеків від 17.10.2013 р., яка належним чином не засвідчена.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

У пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" від 24.10.2011 р. № 11 зазначено, що розрахунковий документ встановленої форми, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів. Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис".

Пунктом 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) зазначено, що відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи.

Таким чином, копії документів засвідчуються шляхом проставляння печатки підприємства на кожній сторінці документа, або на зворотній сторінці прошитої копії документа, напису "Згідно з оригіналом" та назви посади, особистого підпису особи, що має відповідні повноваження та засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії.

Оскільки скаржником додано незасвідчену копію фіскальних чеків, яка вищезазначеним вимогам не відповідає, а, відтак, не може слугувати належним доказом надіслання копій касаційної скарги сторонам у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Матеріали касаційної скарги доказів сплати судового збору не містять, не зазначено про їх наявність і в додатках до скарги.

Згідно зі ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскаржувана ухвала прийнята та набрала законної сили 30.09.2013 р., отже останнім днем на подання касаційної скарги є 21.10.2013 р.

Як встановлено судовою колегією, скаржник звернувся з касаційною скаргою від 16.10.2013 р. № 31-4/660 через Одеський апеляційний господарський суд 29.10.2013 р., що підтверджується поштовим штемпелем на конверті касаційної скарги, тобто з пропуском двадцятиденного строку.

Клопотання про відновлення процесуального строку скаржником не заявлено.

Крім того, згідно з пунктом 4 частини першої статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Тобто, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті.

Згідно з положеннями частини другої статті 111 5 та частин першої та другої статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.

Скаржник стверджує про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. При цьому, як вбачається з касаційної скарги, остання не містить посилань на жодну конкретну норму процесуального права.

Крім того, скаржником не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали.

Судова колегія відзначає, що касаційна інстанція в силу наданих їй повноважень перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

За таких обставин подана касаційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.

Керуючись статтями 86, 111, пунктами 3, 4, 5, 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Повернути Міністерству аграрної політики та продовольства України касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 р. у справі № 35/17-4931-2011 та додані до неї документи без розгляду.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіІ.В. Алєєва О.О. Євсіков