Рішення

від 13.02.2009 по справі 54/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

54/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  54/150

13.02.09

За позовом  Підприємства Бучанської виправної колонії № 85

                     управління Державного департаменту України з питань

                     виконання покарань в м. Києві та Київській області

до                  Орендного підприємства "6-тий Київський авторемонтний завод"

про                стягнення 25 707,04 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:  

від позивача     Пономарьова Г.Г., за дов. б/н від 06.01.2009 р.

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Орендного підприємства "6-тий Київський авторемонтний завод" про стягнення 17 203,29 грн. основного боргу, 6 881,10 грн. інфляційних втрат, 1 622,65 грн. пені.

Ухвалою суду від 19.12.2008 р. порушено провадження у справі № 54/150, розгляд справи призначено на 21.01.2009 р.

Представник відповідача у судове засідання 21.01.2009 р. не з'явився, витребуваних документів суду не надав, через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника відповідача у відпустці.

Клопотання судом задоволене, розгляд справи відкладено на 13.02.2009 р.

У судове засідання 13.02.2009 р. представник відповідача вдруге не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. За таких обставин, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2005 р. між Підприємством Бучанської виправної колонії № 85 управління                       Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області та Орендним підприємством "6-тий Київський авторемонтний завод" був укладений договір № 01/08-05 про виготовлення продукції з давальницької сировини, відповідно до умов якого відповідач, як замовник, доручив позивачу, а позивач, як виконавець, прийняв на себе зобов'язання виготовити із наданої замовником давальницької сировини та передати замовнику готову продукцію –деталі та вузли до причепів ПФ-01 "Фермер". Відповідач, у свою чергу, зобов'язався прийняти виготовлену продукцію і оплатити вартість виконаних робіт (п. 1.1., пп. в) п. 2.1. договору).

Здача-приймання готової продукції оформлюється актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами (п. 4.2. договору).

За накладними № 1045 від 19.12.2005 р., № 1047 від 20.12.2005 р.,

№ 1049 від 21.12.2005 р., № 1056 від 22.12.2005 р., № 1062 від 26.12.2005 р., № 7 від 17.01.2006 р., №  8 від 18.01.2006 р., № 134 від 24.03.2006 р. та № 147 від 29.03.2006 р. позивач передав відповідачеві виготовлену продукцію на загальну суму 17 704,65 грн.  

Від імені відповідача товар за вищезазначеними накладними був прийнятий Тихоненко Тетяною Олексіївною за довіреностями серії ЯЛГ № 926774 від 01.12.2005 р. зі строком дії до 31.12.2005 р., серії ЯЛН № 957104 від 17.01.2006 р. зі строком дії до 31.01.2006 р., серії ЯЛШ № 787206 від 24.03.2006 р. зі строком дії до 31.03.2006 р.

Відповідно до п 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі –цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Таким чином, судом вважається доведеним факт передачі продукції позивачем та її прийняття відповідачем у повній відповідності з вимогами законодавства.   

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, –достроково.

Як передбачено п. 3.2. договору, відповідач щомісячно, до 10 числа наступного за звітним місяця, перераховує позивачу вартість виконаних у звітному місяці робіт на підставі проведеної сторонами звірки розрахунків за місяць з урахуванням дефектних актів.

Згідно з актом звіряння розрахунків, підписаним обома сторонами, заборгованість відповідача станом на 12.02.2008 р. становить 17 203,29 грн.   

Як свідчить надана позивачем довідка № 117/2/67 від 20.01.2009 р. Ірпінського районного відділення КРД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", за період з 12.02.2008 р. по 15.01.2009 р. на поточний рахунок позивача, відкритий у цій банківській установі, кошти від відповідача не надходили.

Отже, внаслідок порушення відповідачем грошових зобов'язань за договором заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 203,29 грн., яка на день подання позову відповідачем не сплачена.

За таких умов, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 17 203,29 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України  учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати пеню у розмірі 1 622,65 грн. грн., обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на п. 5.3. договору, яким передбачено, що за прострочення оплати робіт відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню у сумі 1 622,65 грн. за розрахунком позивача.  

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з цього, вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 881,10 грн. інфляційних втрат також підлягають задоволенню за перевіреним судом розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав та не навів підстав для звільнення від обов'язку оплатити поставлений товар.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у загальній сумі 25 707,04 грн.  

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Орендного підприємства "6-тий Київський авторемонтний завод"  (03065, м. Київ, бул. І. Лепсе, 10, код ЄДРПОУ 26378629, п/р 26009900042401 у філії "Відрадне" АКБ "Київ", МФО 380463, п/р 2600630001601 в АКБ "Росток банк", МФО 322692, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Підприємства Бучанської виправної колонії № 85 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області (08290, Київська обл., смт. Гостомель, вул. Мирна, буд. 3, код ЄДРПОУ 08680187, п/р 2600376498 у ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805) 17 203 (сімнадцять тисяч двісті три) гривні 29 коп. основного боргу,        1 622 (одну тисячу шістсот двадцять дві) гривні 65 коп. пені, 6 881 (шість тисяч вісімсот вісімдесят одну) гривню 10 коп. інфляційних втрат, 257 (двісті п'ятдесят сім) гривень 07 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

             Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                   Т.С. Демченко