Рішення

від 11.02.2009 по справі 54/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

54/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  54/156

11.02.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснек Україна"

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо груп"

про                стягнення 179 707,43 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:  

від позивача     Чуйко А.О., за дов. № 15 від 19.01.2009 р.

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо груп" про стягнення 179 707,43 грн. боргу та штрафних санкцій за порушення відповідачем зобов'язань за договором № 2205 про надання послуг від 22.05.2007 р.    

Ухвалою суду від 19.12.2008 р. порушено провадження у справі № 54/156, розгляд справи призначено на 23.01.2008 р.

Представник відповідача у судове засідання 23.01.2008 р. не з'явився, відзиву та витребуваних судом документів не надав, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 11.02.2009 р.  

У судове засідання 11.02.2009 р. представник відповідача вдруге не з'явився. Про місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду направлялися на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців  від 21.01.2009 р.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.05.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чіо-Вольф Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредо Груп" було укладено договір        № 2205 про надання послуг, відповідно до умов якого відповідач, як виконавець, зобов'язується за завданням замовника надавати послуги в сфері рекламного обслуговування позивача, зокрема, включаючи розробку рекламних концепцій, дизайну, копірайту, виробництва рекламної продукції, а також розміщення реклами позивача у ЗМІ та інших носіях реклами, а позивач, як замовник, зобов'язується прийняти результат наданих послуг та оплатити їх відповідно до умов договору та додаткових угод до нього (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Пунктом 1.1. договору також передбачено, що конкретний обсяг послуг, ціна, порядок оплати і строки виконання узгоджуються сторонами в додаткових угодах до договору.  

Відповідно до п. 1.3. договору послуги вважаються виконаними після надання відповідачем і підписання сторонами акта приймання-передачі послуг, який підписується після виконання кожного обсягу послуг, передбаченого відповідними додатковими угодами.

Додатком № 1 до договору сторони погодили надання відповідачем наступних послуг: розробку концепції проведення промо-кампанії, направленої на збільшення продажів, розробку матеріалів для проведення промо-кампанії та супроводження кампанії на всіх етапах її здійснення. Вартість послуг, передбачених цим додатком, визначена пунктом 2 додатку і становить 152 920,00 грн., з яких 50% сплачуються протягом 30 календарних днів з дати підписання договору, інші 50% –протягом 60 календарних днів з дати підписання договору.

Додатком № 2 до договору відповідач також взяв на себе зобов'язання виготовити продукцію –тимчасове татуювання, технічні характеристики та кількість якої визначені  п. 1 цього додатку. Вартість робіт по виготовленню продукції визначена пунктом 2 додатку і становить 115 200,00 грн., з яких 50% сплачуються протягом 30 календарних днів з дати підписання договору, інші 50% –протягом 60 календарних днів з дати підписання договору. Строк виготовлення продукції та передачі її позивачу визначений сторонами до 25.06.2007 р.

На виконання зобов'язань, передбачених договором та додатками до нього, позивач 06.07.2007 р. перерахував відповідачу 76 460,00 грн. відповідно до додатку № 1 до договору та 57 600,00 грн. відповідно до додатку № 2. Всього за умовами договору позивачем сплачено 134 060,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не були надані послуги, передбачені додатком № 1 до договору, а виготовлена згідно з додатком № 2 до договору продукція не відповідала вимогам щодо якості, передбаченим цим додатком, що підтверджується листом від 09.06.2008 р. директора з питань експорту і закупівель Компанії "Інтерснек Польща", для якої  виготовлялася зазначена продукція.

Виходячи зі змісту укладеного договору та додатків до нього, судом встановлено, що укладений сторонами договір є змішаним договором, який містить елементи договорів про надання послуг та підряду.  

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, –достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як встановлено судом, позивач виконав покладені на нього грошові зобов'язання і перерахував відповідачу аванс відповідно до умов додатків № 1 та № 2. Відповідач після отримання авансу роботи виконав частково і з порушенням строку, передбаченого п. 4 додатку № 2.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно зі  ст. 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Як пояснив позивач, що підтверджується матеріалами справи, відповідач не усунув недоліки виконаних робіт. Тому у зв'язку з порушенням строків виконання робіт (надання послуг) та істотними недоліками виготовленої продукції, які так і не були усунені відповідачем, позивач відмовився від договору та вимагав повернення сплачених коштів, про що свідчить лист № 14 від 20.03.2008 р.

Згідно з ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, у зв'язку з односторонньою відмовою позивача від договору, право на яку встановлено ст.ст. 615, 849, 858 ЦК України, договір відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України є розірваним.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦКУ особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Як визначено п. 3 ч. 3      ст. 1212 ЦКУ, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.  

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення попередньої оплати у розмірі 134 060,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції та трьох процентів річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України не підлягають задоволенню.  

При цьому суд виходить з того, що обов'язок повернення відповідачем передплати не передбачений нормами ЦК України, які регулюють правові наслідки відмови замовника від договору підряду. Положеннями ст.ст. 611, 612, 623, 849, 858 ЦК України передбачено право позивача на відшкодування збитків, заподіяних порушенням зобов'язання. Однак позивачем такої позовної вимоги заявлено не було.

У зв'язку з відмовою від договору та його розірванням, між сторонами відсутні грошові зобов'язання, відповідальність за невиконання яких передбачена ст. 625 ЦК України, а повернення безпідставно збереженого майна (у даному випадку –грошових коштів) не є тим грошовим зобов'язанням, відповідальність за невиконання якого передбачена статтею 625 ЦК України. Тому вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції та трьох процентів річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України не підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростував.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на зміну позивачем свого найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіо-Вольф Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерснек Україна", що підтверджується наданими позивачем доказами, останній є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіо-Вольф Україна".  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Груп" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 33744828, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснек Україна" (02068, м. Київ, просп. Бажана, 1-м, оф. 22, код ЄДРПОУ 30107943, п/р 26008000317000 у АТ "Каліон Банк Україна", МФО 300379) 134 060,00 грн. (сто тридцять чотири тисячі шістдесят) гривень боргу, 1 340 (одну тисячу триста сорок) гривень 60 коп. державного мита та 88 (вісімдесят вісім) гривень 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.   

Суддя                                                                                                     Т.С. Демченко