Постанова

від 16.12.2013 по справі 9/105-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2013 р. Справа№ 9/105-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Хрипуна О.О.

при секретарі Євдокимові В.О.

за участю представників

від позивача: Дударенко А.М., дов. № 07-25/952 від 25.09.2013р.

від відповідача-1: Глушакова Г.В., дов. № 01 від 18.07.2013р.

Пупиніна Л.О. - директор

від відповідача-2: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства індивідуальних забудовників "Кароліна"

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 15.10.2013 р.

у справі № 9/105-11 (суддя Подоляк Ю.В.)

за заявою Товариства індивідуальних забудовників "Кароліна" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2011 у справі № 9/105-11

за позовом Обухівської районної державної адміністрації

до 1) Товариства індивідуальних забудовників "Кароліна"

2) Козинської селищної ради Обухівського району

Київської області

третя особа Управління земельних ресурсів у Обухівському

районі

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.09.2011р. у справі № 9/105-11 задоволені позовні вимоги Обухівської районної державної адміністрації. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 03.09.2003р., укладений між Козинською селищною радою Обухівського району Київської області та Товариством індивідуальних забудовників "Кароліна".

15.04.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду Київської області від Товариство індивідуальних забудовників "Кароліна" надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2011р. у справі № 9/105-11 за нововиявленими обставинами.

Як на нововиявлену обставину заявник посилається на те, що затвердження генерального плану смт. Козин рішенням сесії Обухівської районної ради народних депутатів від 18.09.1998р. № 40 03.ХХІІІ та проекту обґрунтування зміни меж смт Козин рішенням сесії Обухівської районної ради від 21.12.2001р. № 206 16.ХХІІІ за якими, на переконання заявника, земельна ділянка, яка є предметом зазначеного договору оренди, знаходиться в межах смт. Козин. Також, заявник зазначає, що вказані обставини стали йому відомі із відповіді Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" ім. Ю.М. Білоконя від 22.03.2013р. на запит адвоката Пупиніної Л.О.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.10.2013р. у справі № 9/105-11 заяву Товариства індивідуальних забудовників "Кароліна" про перегляд за нововиявленими Київської області від 15.10.2013р. у справі № 9/105-11 обставинами рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2011 року у справі № 9/105-11 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2011 року у справі № 9/105-11 без змін.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Товариство індивідуальних забудовників "Кароліна" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 15.10.2013р. у справі № 9/105-11, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2011 року у справі № 9/105-11 задовольнити, а рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2011 року у справі № 9/105-11 скасувати та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013р. сформовано для розгляду апеляційної скарги склад колегії суддів для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 у справі № 9/105-11 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. апеляційну скаргу Товариства індивідуальних забудовників "Кароліна" прийнято до провадження та призначено на 16.12.2013р.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2013р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді: Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 у справі № 9/105-11 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Хрипун О.О. апеляційну скаргу Товариства індивідуальних забудовників "Кароліна" прийнято до провадження.

Представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити..

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу Господарського суду Київської області від 15.10.2013р. у справі № 9/105-1 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача та третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до ст.113 Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

З наведених норм вбачається, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи.

Нововиявлена обставина - це:

юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин;

юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду;

юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом;

юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що у встановленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду відносно яких при розгляді справи, забезпечила би прийняття цим судом іншого рішення.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

До нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.

Відповідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XII ГПК.

Відповідно до п. 5 вказаної постанови не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу.

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

Як на нововиявлену обставину заявник посилається, що днем встановлення обставин, що мають істотне значення для справи є - день коли він отримав на запит адвоката Пупиніної Л.О. відповідь Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" ім. Ю.М. Білоконя від 22.03.2013р.

В якості підстави для перегляду судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами заявник зазначає існування істотних для справи обставини, що не були і не могли бути йому відомі, на час розгляду справи, а саме наявність затвердженого рішенням сесії Обухівської районної ради народних депутатів від 18.09.1998р. № 40 03.ХХІІІ генерального плану смт. Козин та затвердженого рішенням сесії Обухівської районної ради від 21.12.2001р. № 206 16.ХХІІІ проекту обґрунтування зміни меж смт. Козин, за якими, на його переконання, земельна ділянка, яка є предметом зазначеного договору оренди, знаходиться в межах смт Козин.

Обгрунтовуючи рішення від 22.09.2011р. у справі № 9/105-11 Господарський суд Київської області виходив з підстав невідповідності оскаржуваного договору вимогам чинного законодавства, позаяк Козинська селищна рада за вказаним договором безпідставно розпорядилась та передала в оренду товариству індивідуальних забудовників "Кароліна" земельну ділянку, частина якої є державною власністю, оскільки вона розташована поза межами населеного пункту - смт. Козин. Тобто, укладання спірного договору, за яким Козинською селищною радою, яка може виступати орендодавцем та надавати в оренду земельні ділянки, що перебувають у комунальній власності та знаходяться в межах населеного пункту смт. Козин, було передано в оренду Товариству індивідуальних забудовників "Кароліна" земельну ділянку, частина якої знаходиться поза межами смт. Козин та перебуває у державній власності, відбулось без наявності відповідного рішення органу виконавчої влади, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, про наявність генерального плану смт. Козин та проекту обґрунтування зміни меж смт. Козин, які затверджені зазначеними рішеннями Обухівської районної ради від 18.09.1998р. № 40 03.ХХІІІ та від 21.12.2001р. № 206 16.ХХІІІ відповідно, враховуючи час їх прийняття, заявник мав знати та вони повинні були бути йому відомі, як на час укладання оскаржуваного договору оренди земельної ділянки від 03.09.2003р. так і на час вирішення спору у даній справі.

За таких обставин, твердження заявника про те, що днем встановлення обставин, що мають істотне значення для справи є - день коли він отримав на запит адвоката Пупиніної Л.О. відповідь Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" ім. Ю.М. Білоконя від 22.03.2013р., в якій зазначено, що земельна ділянка, яка є предметом договору оренди знаходиться в межах смт Козин спростовуються з огляду на те, що обставини, які позивач вважає нововиявленими та є підставою для перегляду судового рішення, були відомі заявнику та про які він повинен був знати, як на час укладання спірного договору так і на час вирішення спору у даній справі. Тобто день встановлення обставин, що мають значення для справи, на які посилається заявник, передував дню укладання оскаржуваного договору оренди земельної ділянки від 03.09.2003р. та - прийняття рішення у даній справі від 22.09.2011р.

Крім того, Обухівська районна рада надала суду завірені копії документів щодо формування території населеного пункту - селища міського типу Козин, зокрема, рішення ІІІ сесії ХХІІІ скликання Обухівської районної ради Київської області "Про затвердження Генерального плану селища Козин та плану детального планування житлового району села П'ятихатки" від 18.09.1998 року № 40 03.ХХІІІ, рішення ХVІ сесії ХХІІІ скликання Обухівської районної ради Київської області "Про зміну меж селища Козин" від 21.12.2001 року № 206 16.ХХІІІ.

Козинська селищна рада Обухівського району надала суду належним чином засвідчені копії Генерального плану смт. Козин, розробленого інститутом "Діпромісто" в 1998 році і затвердженого рішенням ІІІ сесії ХХІІІ скликання Обухівської районної ради Київської області "Про затвердження Генерального плану селища Козин та плану детального планування житлового району села П'ятихатки" від 18.09.1998 року № 40 03.ХХІІІ та Містобудівного обґрунтування зміни меж смт. Козин, що розроблено інститутом "Діпромісто" в 2001 році і затверджено рішенням ХVІ сесії ХХІІІ скликання Обухівської районної ради Київської області "Про зміну меж селища Козин" від 21.12.2001 року № 206 16.ХХІІІ та копії зазначених рішень Обухівської районної ради Київської області.

Управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області, надало суду лист від 03.10.2013р. № 03-15/7477 на запитувану судом інформацію чи в межах населеного пункту - селища міського типу Козин, чи за межами смт Козин знаходилась земельна ділянка станом на 03.09.2003р., за адресою: Київська область, Обухівський район, смт Козин, загальною площею 155000 квадратних метрів, кадастровий № 3223155400:04:018:0003, яка була передана Козинською селищною радою в оренду Товариству індивідуальних забудовників "Кароліна" за договором оренди земельної ділянки від 03.09.2003р, укладеним між останніми, відповідно до Генерального плану смт Козин, розробленого інститутом "Діпромісто" в 1998 році і затвердженого рішенням ІІІ сесії ХХІІІ скликання Обухівської районної ради Київської області "Про затвердження Генерального плану селища Козин та плану детального планування житлового району села П'ятихатки" від 18.09.1998 року № 40 03.ХХІІІ та Містобудівного обґрунтування зміни меж смт Козин, що розроблено інститутом "Діпромісто" в 2001 році і затверджено рішенням ХVІ сесії ХХІІІ скликання Обухівської районної ради Київської області "Про зміну меж селища Козин" від 21.12.2001 року № 206 16.ХХІІІ.

Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя надало суду завірені копії документів щодо формування території населеного пункту - селища міського типу Козин, які ним розроблялися, зокрема, завірену копію Генерального плану смт. Козин, розробленого Державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя в 1998 році, матеріалів (схема) Містобудівного обґрунтування зміни меж смт. Козин, що розроблені зазначеним інститутом в 2001 році та схеми меж селища, 2001р. Перспективна планувальна структура селища.

Тобто, вказані обставини справи, зазначені заявником, як нововиявлені не спростовують фактів, які було покладено в основу судового рішення, а саме, що частина земельної ділянки, яка передана Козинською селищною радою за спірним договором в оренду товариству індивідуальних забудовників "Кароліна" є державною власністю, оскільки вона розташована поза межами населеного пункту - смт. Козин. Отже, укладання спірного договору, за яким Козинською селищною радою, яка може виступати орендодавцем та надавати в оренду земельні ділянки, що перебувають у комунальній власності та знаходяться в межах населеного пункту смт Козин, було передано в оренду Товариству індивідуальних забудовників "Кароліна" земельну ділянку, частина якої знаходиться поза межами смт Козин та перебуває у державній власності відбулось без наявності відповідного рішення органу виконавчої влади, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Крім того, Управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області, листом від 03.10.2013р. № 03-15/7477 вдруге повідомило суд, що частина земельної ділянки, яка передана Козинською селищною радою за спірним договором в оренду товариству індивідуальних забудовників "Кароліна", відповідно до Генерального плану смт Козин, розробленого інститутом "Діпромісто" в 1998 році і затвердженого рішенням ІІІ сесії ХХІІІ скликання Обухівської районної ради Київської області "Про затвердження Генерального плану селища Козин та плану детального планування житлового району села П'ятихатки" від 18.09.1998 року № 40 03.ХХІІІ, та Містобудівного обґрунтування зміни меж смт Козин, що розроблено інститутом "Діпромісто" в 2001 році і затверджено рішенням ХVІ сесії ХХІІІ скликання Обухівської районної ради Київської області "Про зміну меж селища Козин" від 21.12.2001 року № 206 16.ХХІІІ, знаходиться за межами населеного пункту - смт Козин. Також управління до зазначеного листа додало викопіювання з чергового кадастрового плану Обухівського району Київської області з нанесеними межами земельної ділянки, яка передана Козинською селищною радою за спірним договором в оренду товариству індивідуальних забудовників "Кароліна", з якого вбачається, що частина земельної ділянки знаходиться за межами населеного пункту - смт Козин.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 5 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради. Орендодавцями ж земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України у межах їх повноважень.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно статті 17 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, серед іншого, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до листа управління Держкомзему в Обухівському районі від 25.07.2011р. № 03-15/5268, згідно програмного забезпечення ведення державного земельного кадастру частина земельної ділянки (за кадастровим номером 3223155400:04:018:0003, що перебуває у користуванні Відповідача 1), розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради (поза межами смт. Козин), інша частина, близько 0,85 га - в адміністративних межах Української міської ради (поза межами м. Українка).

В силу зазначених вище положень законодавства, органом виконавчої влади, який наділений повноваженнями по розпорядженню частиною вказаної земельної ділянки (0,85 га), є Обухівська районна державна адміністрація.

За таких обставин, Козинська селищна рада, не мала права приймати рішення про надання земельної ділянки площею 15,5 га, в яку входить і зазначена частина земельної ділянки (0,85 га), яка перебуває у державній власності, в користування товариству індивідуальних забудовників "Кароліна" та укладати спірний договір оренди.

Відповідно до п. 1.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. № 43, при розташуванні земельної ділянки, що надається у тимчасове користування або в оренду на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, договір на право тимчасового користування землею або договір оренди укладається окремо на кожну частину земельної ділянки, розташовану на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Тобто, передача спірної земельної ділянки повинна була бути здійснена на підставі двох договорів оренди.

Враховуючи те, що Обухівська районна державна адміністрація розпорядження про надання частини земельної ділянки, що знаходиться в адміністративних межах Української міської ради (поза межами м. Українка та поза межами смт Козин) не приймала та договір оренди не укладала, земельна ділянка передана Відповідачу 1 всупереч вимогам законодавства України, чинного на момент укладання спірного договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що обставини, на які посилається відповідач-1, не мають всіх ознак нововиявлених, оскільки їх врахування не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте судом першої інстанції 22.09.2011р. з огляду на той факт, що зміст спірного договору суперечить вимогам законодавства України, чинного на момент його укладення, оскільки під час його укладання не дотримані вимоги, встановлені законодавством України, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, у зв'язку з чим суд визнав обґрунтованими позовні вимоги та визнав недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 03.09.2003 року між Козинською селищною радою Обухівського району Київської області та Товариством індивідуальних забудовників "Кароліна".

Крім того, не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом в процесі розгляду справи.

З огляду на зазначене, необхідно розмежовувати новий юридичний факт, нову обставину існування, якої засвідчується новими доказами у встановленому ГПК України порядку, та нову оцінку тих доказів, які вже є наявними у матеріалах справи.

У відповідності з п.1 постанови Пленуму ВГСУ №17 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» статтею 112 ГПК визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, за таких обставин апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Кароліна» не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Київської області від 15.10.2013р. у справі № 9/105-11 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 32-34, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кароліна" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 15.10.2013р. у справі № 9/105-11 без змін.

Матеріали справи № 9/105-11 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів місяця у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

О.О. Хрипун