Постанова

від 19.02.2014 по справі 9/105-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року Справа № 9/105-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційної скарги товариства індивідуальних забудовників "Кароліна" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 у справі № 9/105-11 господарського суду Київської області за позовомОбухівської районної державної адміністрації до товариства індивідуальних забудовників "Кароліна", Козинської селищної ради Обухівського району Київської області за участю третьої особиУправління земельних ресурсів у Обухівському районі провизнання договору недійсним

в судовому засіданні взяли участь представники : - - позивачаДударенко А.М. - - відповідача-1не з'явився - - відповідача-2не з'явився - - третьої особине з'явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 22.09.2011 у справі № 9/105-11 задоволено позов Обухівської районної державної адміністрації. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 03.09.2003, укладений між Козинською селищною радою Обухівського району Київської області та товариством індивідуальних забудовників "Кароліна".

В квітні 2013 року товариство індивідуальних забудовників "Кароліна" звернулось до господарського суду Київської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного судового рішення на підставі пункту 1 частини першої статті 112 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2013 (суддя Подоляк Ю.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 (у складі головуючого Мартюк А.І., суддів Зубець Л.П., Хрипуна О.О.) у даній справі заяву товариства індивідуальних забудовників "Кароліна" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 22.09.2011 залишено без задоволення, а судове рішення - без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, товариство індивідуальних забудовників "Кароліна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити. В обґрунтування своєї касаційної скарги скаржник посилається на існування нововиявлених обставин, що мають значення для правильного вирішення даної справи.

Обухівська районна державна адміністрація, Козинська селищна рада Обухівського району Київської області та Управління земельних ресурсів у Обухівському районі не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 111 2 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Товариства індивідуальних забудовників "Кароліна", Козинська селищна рада Обухівського району Київської області та Управління земельних ресурсів у Обухівському районі не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Київської області від 22.09.2011 у справі № 9/105-11 задоволено позов Обухівської районної державної адміністрації. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 03.09.2003, укладений між Козинською селищною радою Обухівського району Київської області та товариством індивідуальних забудовників "Кароліна".

Підставою для прийняття цього рішення став висновок суду про невідповідність договору оренди земельної ділянки вимогам чинного законодавства, позаяк Козинська селищна рада за цим договором без достатніх правових підстав розпорядилась та передала в оренду товариству індивідуальних забудовників "Кароліна" земельну ділянку, частина якої є державною власністю, оскільки вона розташована поза межами населеного пункту - смт. Козин. При цьому, відповідне рішення органом виконавчої влади не приймалось.

В обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 22.09.2011 у справі № 9/105-11 заявник посилався на наявність затвердженого рішенням сесії Обухівської районної ради народних депутатів від 18.09.1998 № 40 03.ХХІІІ генерального плану смт. Козин та затвердженого рішенням сесії Обухівської районної ради від 21.12.2001 № 206 16.ХХІІІ проекту обґрунтування зміни меж смт. Козин, відповідно до яких, земельна ділянка, яка є предметом договору оренди, знаходиться в межах смт. Козин. Дана обставина, на думку заявника, є нововиявленою і не була йому відома на час розгляду цієї справи, що є підставою для перегляду прийнятого судового рішення.

Днем встановлення цієї обставини заявник вказав день коли він отримав на запит адвоката Пупиніної Л.О. відповідь Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" ім. Ю.М. Білоконя від 22.03.2013, про те, що земельна ділянка, яка є предметом договору оренди знаходиться в межах смт. Козин.

Статтею 112 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (пункт 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" із змінами і доповненнями).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.

У з'ясуванні ж наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктами 2 - 5 частини другої статті 112 Господарського процесуального кодексу має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних по справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що про наявність генерального плану смт. Козин та проекту обґрунтування зміни меж смт. Козин, які затверджені рішеннями Обухівської районної ради від 18.09.1998 № 40 03.ХХІІІ та від 21.12.2001 № 206 16.ХХІІІ відповідно, враховуючи час їх прийняття, заявник мав знати та вони повинні були бути йому відомі, як на час укладання оскаржуваного договору оренди земельної ділянки від 03.09.2003 так і на час вирішення спору у даній справі.

Встановивши зазначені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вказані обставини не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні і їх врахування не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Колегія суддів погоджується висновками судів попередніх інстанцій і вважає що судами вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, судами попередніх інстанцій дана належна юридична оцінка обставинам справи, норми права застосовані вірно, тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, відсутні.

Викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 у справі № 9/105-11 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова