Постанова

від 20.03.2009 по справі 11/327

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ

СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 20.03.2009

р.                                                                                

№ 11/327

Окружний адміністративний суд міста

Києва у складі:

головуючого судді Винокурова К.С.

при секретарі судового засідання Давиденко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу

За позовом   ОСОБА_1

до                  1. Управління праці та

соціального захисту населення Солом'янської районної

                     у м. Києві державної

адміністрації

2. Київського міського центру по

нарахуванню та здійсненню соціальних виплат

3. Головного управління Державного

казначейства України у м. Києві

про               визнання дій неправомірними та

стягнення заборгованості по виплаті допомоги

                    по догляду за дитиною

ОБСТАВИНИ

СПРАВИ:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулась

до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення

Солом'янської районної у місті Києві державної (відповідач 1) адміністрації про

визнання дії управління стосовно невиплати у повному розмірі допомоги по

догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 10.07.2007 р. до

31.12.2007 р. протиправними та стягнення на користь позивача заборгованості по

виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в

розмірі 4 040,08 грн. Позовні вимоги викладені з урахуванням уточнень, які

подавались представником під час розгляду судової справи.

Ухвалою суду від 01.09.2008 р.

провадження у справі за вказаним адміністративним позовом було відкрито,

закінчене підготовче провадження та призначено судовий розгляд. За ініціативи

суду залучено до участі у справі в якості співвідповідачів Київський міський

центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі відповідач 2) та

Головне управління Державного казначейства України в м. Києві (відповідач 3).

Представник позивача підтримав

позов з урахуванням заявлених змін та уточнень у повному обсязі. В

обґрунтування своїх вимог позивач у своїй позовній заяві та її представник у

судовому засіданні посилались на норми Закону України “Про загальнообов'язкове

державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та

витратами, зумовленими народженням і похованням”, Закону України “Про Державний

бюджет України на 2007 рік”, Рішення Конституційного Суду України від

09.07.2007р. № 6-рп/2007 та зазначали, що відповідач безпідставно відмовляється

здійснити перерахунок виплат по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного

віку.

Відповідач 1 позов не визнав, подав

письмові заперечення на позов від 13.11.2008 р.         № 7257 та вважає його необґрунтованим

виходячи з наступного.

Розмір допомоги по догляду за дитиною

до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну

допомогу сім'ям з дітьми»та Закону України «Про загальнообов'язкове державне

соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та

витратами, зумовленими народженням і похованням»на 2007 рік визначався статтею

56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та здійснювався за

рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом -у

розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для

працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом для незастрахованих осіб

та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних

осіб для застрахованих осіб у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів

України.

Допомогу по догляду за дитиною за

2007 рікОСОБА_1. виплачено у подвійному розмірі допомоги, що передбачено п. 10

ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Разом з тим, згідно статті 95

Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються

будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове

спрямування цих видатків. Відповідно до частини другої статті 4 Бюджетного кодексу

України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення

нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не

суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та закону

про Державний бюджет України. Водночас відповідно до пункту 2 Положення про

Міністерство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2

листопада 2006 р. № 1543, Мінпраці України у своїй діяльності керується

Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінетом Міністрів

України. У межах своїх повноважень Мінпраці України організовує виконання актів

законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією. Враховуючи

викладене, Мінпраці, як головний розпорядник коштів керуючись вимогами чинного

законодавства, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту

населення виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного

віку в розмірах, визначених Верховною Радою Україні у законі про Державний

бюджет України на відповідний календарний рік.

За таких обставин, Управління праці

та соціального захисту населення Деснянського району вважає, що діяло в межах

правового поля і не мало законних підстав для нарахування допомоги у розмірі,

який зазначає позивач. Крім того, виплата призначених управлінням допомог

відноситься до компетенції Київського міського центру по нарахуванню та

здійсненню соціальних виплат.

Виходячи з вищевикладеного,

управління праці та соціального захисту населення не погоджується з позовною

заявою, оскільки позовні вимоги не відповідають чинному законодавству та

просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач 2 заперечує проти

позовних вимог з тих же підстав, що й управління праці та соціального захисту,

також посилається, на те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку була призначенаОСОБА_1. 

на підставі розпорядження Управління праці та соціального захисту

населення Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації та

виплачувалась Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних

виплат по особовому рахунку. Відповідач 2 зазначає, що центром виплачується

допомога виключно згідно з розпорядженнями Управління праці та соціального

захисту населення Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації і

жодним нормативно-правовим актом не надано повноважень центру визначати розміри

допомоги по догляду за дитиною, а також призначати і здійснювати перерахунок

зазначеної допомоги.

Відповідач 3 також заперечує проти

позову з підстав, викладених у письмових запереченнях від 15.01.2009 р. №

05-04/51-322 та посилається на норми Бюджетного кодексу України, за якими

будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за

наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення

встановлюються законом України про Держбюджет або рішенням про місцевий бюджет

у порядку, визначеному цим Кодексом. Законом України «Про Державний бюджет

України на 2009 рік»бюджетні призначення на відшкодування громадянам

матеріальної шкоди, завданої незаконними діями Управління праці та соціального

захисту населення Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації не

передбачені, а відповідно рахунки, з яких би здійснювалось таке відшкодування у

ГУ ДКУ в м. Києві відсутні.       

Розглянувши подані документи і

матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно

з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши

докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народила дитину - ОСОБА_2, про що ІНФОРМАЦІЯ_2 року Відділом реєстрації актів

цивільного стану Солом'янського РУЮ м. Києва в Книзі реєстрації актів про

народження зроблено відповідний актовий запис за № 2446.

Позивач знаходиться у відпустці по

догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується

Витягом із наказу від 2 січня 2007 року НОМЕР_1ІНФОРМАЦІЯ_3

Позивач є застрахованою особою, що

підтверджується Свідоцтвом про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування НОМЕР_2, виданим Пенсійним фондом України 14 липня 2005 року.

Відповідно до положень частини 1

статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», громадяни

України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право

на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та

іншими законами України.

Відповідно до ст. 42 Закону України

«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою

втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»від

18 січня 2001 року № 2240-ІІІ (у редакції Закону від 9 липня 2007 року) (надалі

- Закон № 2240-ІІІ) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини,

усиновитель,  баба,  дід, 

інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається

застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для

догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує

втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки.

Дитина позивача є потерпілою від

Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням серії

НОМЕР_3, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського РУЮ

м. Києва 13.10.2006 року.

Відповідно до абз. 3 п. 10 ч. 1 ст.

30 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист

громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(у редакції від 9

липня 2007 року), допомога по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею

трирічного віку виплачується у подвійному розмірі допомоги, передбаченої

законодавством України, незалежно від факту роботи.

Відповідачі не заперечують стосовно

того, що позивач є має дитину, яка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи,

а відтак має право на отримання допомоги по догляду за потерпілою дитиною до

досягнення нею трирічного віку у подвійному розмірі допомоги, передбаченої

законодавством України, у зв'язку з чим перебуває на обліку в Управлінні праці

та соціального захисту населення Солом'янської районної державної адміністрації

у м. Києві.

Відповідачем 1 як органом, що

призначає і здійснює виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, відповідно до

абз. 3 ч. 2 ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”

від 19.12.2006 р. була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення

нею трирічного віку у розмірі, що визначався як різниця між 50 % прожиткового

мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним

доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше

130 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму,

встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку,

встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як свідчать фактичні обставини

справи, Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних

виплат позивачу здійснена виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення

нею трирічного віку за 2007 роки. А саме, згідно з даними Київського міського

центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі розпоряджень

Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної у м.

Києві державної адміністрації по особовому рахунку НОМЕР_4позивач отримувала

грошову допомогу в 01 квітня 2007 року в розмірі 129,03 грн., з 01.10.2007 року

в розмірі 130,64 грн. та по догляду за потерпілою дитиною до 3-х років з дати

звернення: з 18.05.2007 року -129,03 грн. і з 01.10.2007 року -130,64 грн. 

Відповідно до ст. 15 Закону України

«Про державну допомогу сім'ям з дітьми»допомога по догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового

мінімуму для дітей віком до 6 років. Дію цієї статті було зупинено п. 14 ст. 71

Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Згідно з п. 7 ст. 71 Закону України

«Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р. зупинено на 2007

рік дію статей 41 та 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне

соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та

витратами, зумовленими народженням та похованням".

Рішенням Конституційного Суду

України від 09.07.2007. № 6-рп/2007 зазначені положення були визнані

неконституційними.

У зв'язку з цим позивачка

звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської

районної державної адміністрації у місті Києві з заявою про перерахунок

допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до

ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у

зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими

народженням та похованням», яким передбачено, що допомога по догляду за дитиною

до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що

встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму,

встановленого законом.

Відповідач 1 листом від

03.01.2008р. № 3 відмовив у перерахунку допомоги по догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку, виходячи з того, що ст. 56 Закону України “Про

Державний бюджет на 2007 рік” визначено розмір цієї допомоги, виходячи з якого

і було розраховано суму допомогиОСОБА_1. та виплачено у подвійному розмірі

відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розглянувши спір по суті, суд

прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що

підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до рішення

Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року у справі за конституційним

поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України

(конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини

другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29,

30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України

«Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії

громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є

неконституційним), зокрема положення пунктів 7, 14 статті 71 Закону України

«Про Державний бюджет України на 2007 рік»в частині зупинення на 2007 рік дії

статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві

положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»щодо

встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку та статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне

соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та

витратами, зумовленими народженням та похованням».

Статтею 15 Закону України про

державну допомогу сім'ям з дітьми»( в редакції від 9 липня 2007 року)

передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного

віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей

віком до 6 років.

Відповідно до статті 46 Конституції

України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на

забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності,

втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у

старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною третьою статті 46

Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та

допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя,

не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами,

різні види  соціальних виплат, що є єдиним

джерелом існування, не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який

встановлюється законом.

У відповідності до положень статті

46 Конституції України прийнято Закон України “Про прожитковий мінімум” (№

966-XIV від 15.07.1999 р.). Цей Закон дає визначення прожитковому мінімуму,

закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при

реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий

рівень.

Частиною другою статті 1 Закону

України “Про прожитковий мінімум” встановлено, що прожитковий мінімум

визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також

окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп

населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних

осіб; осіб, які втратили працездатність.

Статтею другою закону “Про

прожитковий мінімум” визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема

для:

- встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та

мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги

сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних

виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України;

- формування Державного бюджету України та місцевих

бюджетів.

Тобто з вищезазначеного випливає,

що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати,

мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат, виходячи з вимог

Конституції України та законів України, та ґрунтується зокрема на частині 3 статті

46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та

допомоги  не можуть бути нижчими ніж

прожитковий мінімум, встановлений законом. Крім того Державний бюджет України

при його формуванні ґрунтується на прожитковому мінімумі, з огляду на що,

витратна частина бюджету України не може не базуватися на прожитковому мінімумі

як соціальній гарантії, встановленій Конституцією України -основним законом

України, який має найвищу юридичну силу, норми якого є нормами прямої дії; закони

та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і

повинні відповідати їй.

У відповідності до статті 22

Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути

скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не

допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, встановлена частиною

третьою статті 46 Конституції України мінімальна соціальна гарантія для

визначення пенсії та інших видів соціальних виплат, що є єдиним джерелом

існування, - прожитковий мінімум, який встановлюється законом, не може бути

зменшений ані законом, ані підзаконним нормативно-правовим актом.

Відповідно до положень статті 62

Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»передбачено, зокрема,

затвердити на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць

у розмірі з 1 січня - 492 гривні, з 1 квітня - 525 гривень, з 1 жовтня - 532

гривні та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп

населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463

гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Згідно зі ст. 8 Конституції

України, Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші

нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні

відповідати їй.

Саме тому суд дійшов висновку про

неприпустимість при встановленні розміру державної соціальної допомоги сім'ям з

дітьми виходити з положень Закону України про Державний бюджет України на 2007

рік, яким виплата державної соціальної підтримки передбачена у значно менших

розмірах, оскільки Конституція України має вищу юридичну силу порівняно з

іншими Законами України.

Одночасно з цим, відповідно до ст.

4 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” покриття витрат на

виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів

Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. За умови

відсутності у державному бюджеті коштів на виплату державної допомоги сім'ям з

дітьми створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких

має виплачуватися зазначена допомога.

Однак, в той же час, на думку суду,

це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в

тому числі й на отримання державної допомоги сім'ям з дітьми, яка прямо

передбачена законом з огляду на правову позицію Європейського суду з прав

людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 у справі “Кечко проти України”, де

звернуто увагу судів на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням

бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення

спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не

може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання

органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх

зобов'язань судами не повинен прийматись до уваги.

Враховуючи те, що позивач має

дитину віком до трьох років, тобто наділена державою певним правовим статусом,

який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема

право на отримання допомоги по догляду за дитиною, держава таким чином взяла на

себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які

мають дітей.

Відносини, що склалися між

позивачем та відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту

статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства

України.

Відповідно до ст. 8 Кодексу

адміністративного судочинства України суд, при вирішенні справи керується принципом

верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи

визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності

держави.

Частиною 1 ст. 9 КАС України

встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності,

відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування,

їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд

приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному

обсязі.

Керуючись

ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати протиправними дії Управління

праці та соціального захисту населення Солом'янської районної у м. Києві

державної адміністрації стосовно невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі допомоги по

догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 10 липня 2007

року по 31 грудня 2007 року.

3.          Стягнути з Управління праці та

соціального захисту населення Солом'янської районної у м. Києві державної

адміністрації на користь ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_5, АДРЕСА_1) заборгованість по

виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в

розмірі 4040 грн. 08 коп. (чотири тисячі сорок гривень вісім копійок).

4.          Стягнути з рахунків Державного

бюджету України на користь ОСОБА_1  3,40

грн. (три гривні 40 коп.) судових витрат.

Постанова набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної

скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства

України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки,

встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                          

К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі

-06.04.2009.