cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2013 року справа № 901/625/13-г Господарський суд міста Севастополя у складі судді Головко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи:
за позовом Приватного акціонерного товариства
„Сільськогосподарське підприємство
„Кримський виробничий рибокомбінат",
ідентифікаційний код 00476702
(96025, АР Крим, Красноперекопський район, село Новорибацьке)
до 1. Державного підприємства „Укрриба",
ідентифікаційний код 25592421
(04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 82-А),
2. Регіонального відділення Фонду державного майна України
в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі,
ідентифікаційний код 20677058
(99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, буд. 6),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:
1. Міністерство аграрної політики та продовольства України,
ідентифікаційний код 37471967
(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 24),
2. Державне агентство рибного господарства України,
ідентифікаційний код 37472282
(04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 45-А),
3. Фізична особа-підприємець Польченко Юрій Валентинович,
ідентифікаційний номер 2305815770
(97536, АР Крим, Сімферопольський район, с. Укромне,
вул. Жовтнева, буд. 150, кв. 3),
4. Товариство з обмеженою відповідальністю „Флореаль",
ідентифікаційний код 36694178
(97100, АР Крим, смт. Нижньогірський, пров. Будівельників, буд. 3-А),
за участю: Заступника прокурора міста Севастополя
(99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, буд. 1),
про укладення договору оренди,
Представники учасників судового процесу:
позивач - не прибув;
перший відповідач - Голіцин О.О., представник, довіреність № 11-13/104 від 15.10.2013;
другий відповідач - Панна О.О., провідний спеціаліст-юрисконсульт відділу юридичного забезпечення, довіреність № 88 від 22.07.2013;
третя особа (Міністерство аграрної політики та продовольства України) - не прибув;
третя особа (Державне агентство рибного господарства України) - не прибув;
третя особа (ФОП Польченко Юрій Валентинович) - Польченко Ю.В., паспорт серії ЕЕ № 518129, виданий Сімферопольським РВ ГУ МВС України в Криму 26.06.2001; Вічна І.М. - представник, довіреність № 1363 від 24.09.2013;
третя особа (Товариство з обмеженою відповідальністю „Флореаль") - не викликався;
прокурор (Заступник прокурора міста Севастополя) - Місюра О.М., прокурор відділу, посвідчення № 005793, видане 25.09.2012.
Обставини справи:
18.02.2013 Приватне акціонерне товариство „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат" (позивач, ПрАТ „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат") звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державного підприємства „Укрриба" (перший відповідач), Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (другий відповідач, РВ ФДМ України в АР Крим та м. Севастополі), про зобов'язання останнього укласти з позивачем договір оренди державного майна: гідротехнічних споруд, які на момент приватизації Державного підприємства „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат" не увійшли до статутного фонду утвореного Відкритого акціонерного товариства „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат", у редакції проекту договору оренди від 06.03.2013, наданого ПрАТ „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.03.2013 /том 2, арк. с. 65-70/).
Позовні вимоги із посиланням на статті 20, 187 Господарського кодексу України, статті 4, 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" обґрунтовані тим, що гідротехнічні споруди (ставки), які не увійшли до статутного фонду створеного у процесі приватизації Державного підприємства „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат" Відкритого акціонерного товариства „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат", перебувають у користуванні позивача та використовувались ним на підставі договору зберігання із правом користування № 8 від 01.06.2004, укладеного між Державним підприємством „Укрриба" та ВАТ „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат". Утім, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.11.2011 у справі № 5002-23/5089-2011, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2012, вказаний договір визнано недійсним, у зв'язку з чим правові підстави для користування позивачем зазначеними гідротехнічними спорудами відпали. Оскільки згідно із Законом України „Про оренду державного та комунального майна" майно, що не увійшло до статутного фонду господарських товариств, створених у процесі приватизації, може бути об'єктом оренди, а укладення відповідного договору оренди є обов'язковим для орендодавця, позивач вважає можливим укладення цього договору у судовому порядку.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.02.2013 порушено провадження у справі /том 1, арк. с. 1/, а ухвалою від 21.03.2013 справу передано до господарського суду міста Севастополя для розгляду за територіальною підсудністю /том 2, арк. с. 156-162/.
Ухвалою від 04.04.2013 справу прийнято до провадження господарським судом міста Севастополя /том 3, арк. с. 1-3/.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 03.06.2013 /том 3, арк. с. 58-73/, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 /том 3, арк. с. 107-115/, з урахуванням клопотання позивача від 31.05.2013 про вихід суду за межі позовних вимог /том 3, арк. с. 45-46/, позов задоволено; визнано укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі та Приватним акціонерним товариством „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат" договір оренди державного майна: гідротехнічних споруд, які на момент приватизації не увійшли до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат", на умовах, визначених у редакції проекту договору оренди від 06.03.2013, наданого позивачем.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2013 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 та рішення господарського суду міста Севастополя від 03.06.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя /том 4, арк. с. 166-177/.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 02.12.2013 справу прийнято до провадження суддею Головко В.О. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.12.2013 /том 5, арк. с. 1-3/. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів залучені: Міністерство аграрної політики та продовольства України; Державне агентство рибного господарства України та фізична особа-підприємець Польченко Юрій Валентинович.
У призначене судове засідання 23.12.2013 позивач явку свого повноваженого представника не забезпечив, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із хворобою представника ПрАТ „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат" Столяр О.І., закінченням договорів про надання правової допомоги з іншими представниками та неможливістю їх продовження /том 5, арк. с. 10/.
Від представника позивача - адвоката Столяр О.І. надійшла телеграма із аналогічним клопотанням /том 5, арк. с. 61/.
Присутній у судовому засіданні представник першого відповідача заперечував проти відкладення розгляду справи; представник другого відповідача залишив вирішення клопотання позивача на розсуд суду; прокурор та третя особа (ФОП Польченко Ю.В.) вважали можливим клопотання позивача задовольнити та відкласти розгляд справи.
Обговоривши доводи учасників судового процесу суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд зазначає, що відповідач є юридичною особою і не обмежений якоюсь конкретною кількістю осіб, яких він може уповноважити на представництво своїх інтересів у господарському суді, а тому неможливість явки одного представника не є перешкодою для направлення до суду іншого представника, зокрема директора ПрАТ „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат", який має право представляти інтереси позивача без довіреності і, до речі, особисто здавав клопотання про відкладення розгляду справи до канцелярії господарського суду в день призначеного судового засідання /том 5, арк. с. 10/.
За викладених обставин суд відхилив клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Представник першого відповідача - Державного підприємства „Укрриба" у судовому засіданні 23.12.2013 заявив клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю „Флореаль". Клопотання обґрунтовано тим, що ТОВ „Флореаль" є користувачем нагульних ставків №№ 1, 2, 3; вирощувального ставку № 4; літньоматочних ставків №№ 1, 2, 3; водоскидального каналу; водопостачального каналу та насосних станцій №№ 1, 2 3, що розташовані за адресою: АР Крим, Нижньогірський район, с. Любимівка, на підставі договору зберігання із правом користування № 25/10 від 20.09.2010, укладеного між Державним підприємством „Укрриба" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Флореаль". Оскільки ці ж самі об'єкти зазначені в Акті приймання-передачі нерухомого державного майна до спірного договору від 06.03.2013, перший відповідач вважає, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки ТОВ „Флореаль" щодо Державного підприємства „Укрриба".
Присутні у судовому засіданні прокурор, представник другого відповідача, третя особа (ФОП Польченко Ю.В.) не заперечували проти залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю „Флореаль".
Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю „Флореаль" щодо Державного підприємства „Укрриба" суд вважає можливим задовольнити клопотання першого відповідача та залучити ТОВ „Флореаль" до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
Відповідно до абзацу першого пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явились у засідання.
Як убачається з матеріалів справи, позивач та треті особи (Міністерство аграрної політики та продовольства України; Державне агентство рибного господарства України) належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується відповідними відмітками на повідомленнях про вручення поштових відправлень /том 5, арк. с. 7-9/. Про обізнаність позивача про дату, час і місце розгляду справи у судовому засіданні свідчить також його клопотання про відкладення розгляду справи /том 5, арк. с. 10/.
Крім того, ухвалу про прийняття справи до провадження та призначення судового засідання було отримано позивачем 12.12.2013, а третіми особами - 09.12.2013, про що свідчать підписи їх уповноважених осіб на повідомленнях про вручення поштових відправлень /том 5, арк. с. 7, 8, 9 - зворот/. Отже, позивач та треті особи (Міністерство аграрної політики та продовольства України; Державне агентство рибного господарства України) мали достатньо часу на підготовку письмових пояснень по суті спору, а позивач - також на коригування (за необхідності) власних позовних вимог. Утім, не скористались цими правами. Водночас, явка представників позивача та вказаних третіх осіб обов'язковою не визнавалась.
За викладених обставин, а також враховуючи те, що наявні у матеріалах справи докази достатньо характеризують спірні правовідносини сторін, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність нез'явившихся представників позивача та третіх осіб - за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 23.12.2013 представник першого відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у запереченнях на позов /том 2, арк. с. 94-99; том 3, арк. с. 36-37/, основні з яких полягають у тому, що укладення договору оренди, щодо якого заявлено позовні вимоги, не є обов'язковим для відповідачів; що позивачем не дотримано порядку укладання подібних договорів, а запропонована редакція договору не відповідає змісту Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності.
Представник другого відповідача у засіданні суду 23.12.2013 позов відхилив, посилаючись на ті ж самі обставини, а також зазначивши, що станом на час звернення позивача до суду із даним позовом належним чином оформлена пропозиція (оферта) була відсутня, адже надіслана другому відповідачу лише 07.03.2013. Більш детально доводи другого відповідача викладені у відзиві на позов /том 3, арк. с. 15-16/.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів (ФОП Польченко Ю.В.), а також його представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення судом позовних вимог ПрАТ „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат" з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву /том 5, арк. с. 11-13/, які збігаються з підставами, наведеними відповідачами. Додатково ФОП Польченко Ю.В. зазначив, що позивачем не надано суду доказів здійснення оцінки майна, яке є об'єктом оренди, в той час як така оцінка передує укладенню договору оренди.
Прокурор в судовому засіданні підтримав правову позицію відповідачів і третьої особи (ФОП Польченко Ю.В.) та наполягав на відмові у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідачів, третьої особи (фізичної особи-підприємця Польченка Ю.В.) та його представника, дослідивши надані докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат", яке було створено згідно з наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим від 14.02.2000 № 67 шляхом перетворення Державного підприємства „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат", що убачається з пункту 1.1 Статуту ПрАТ „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат", затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ „СП „Кримрибокомбінат" (протокол від 16.08.2011) та зареєстрованого 02.09.2011 за № 11281050012000065. Найменування Відкритого акціонерного товариства „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат" змінено у зв'язку з приведенням установчих документів Товариства у відповідність до вимог Закону України „Про акціонерні товариства" (пункт 1.2 Статуту у новій редакції) /том 1, арк. с. 15-19/.
07.02.2000 Фондом майна Автономної Республіки Крим затверджено План приватизації Державного підприємства „Кримський виробничий рибокомбінат" /том 1, арк. с. 28-50/.
У пункті 3.2.2 зазначеного Плану наведено перелік об'єктів, які не підлягають приватизації.
Наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим „Про створення Відкритого акціонерного товариства „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат" № 67 від 14.02.2000 Державне сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат" було перетворене у Відкрите акціонерне товариство „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат" /том 1, арк. с. 51-52/.
У Додатку до вказаного наказу /том 1, арк. с. 53-56/ визначений перелік майна, який за Актом від 05.04.2000 приймання-передачі майна у власність, переданий Фондом майна Автономної Республіки Крим до статутного фонду (у власність) ВАТ „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат" /том 1, арк. с. 57-60/.
Також, за ВАТ „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат" зареєстровано право власності на нерухоме майно, передане позивачу на підставі вищезазначеного наказу /том 1, арк. с. 61-65, 108-143; том 2, арк. с. 1-36/.
На виконання спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України від 06.05.2003 № 126/752 „Про передачу гідротехнічних споруд" наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України № 223 від 08.07.2003 затверджено Акт приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ „Кримський рибокомбінат" (м. Красноперекопськ), на баланс Державного підприємства „Укрриба", та закріплено зазначене в Акті майно за Державним підприємством „Укрриба" на праві повного господарського відання /том 2, арк. с. 135/.
Як убачається зі Статуту Державного підприємства „Укрриба", майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (пункт 5.1 Статуту) /том 2, арк. с. 101-116/.
Отже, зазначені гідроспоруди, які передані на баланс Державного підприємства „Укрриба" та закріплені за ним на праві повного господарського відання, є державним майном.
Судом установлено, а сторонами не заперечується, що 01.06.2004 між Державним підприємством „Укрриба" (Замовник) та ВАТ „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат" (Зберігач) укладено договір № 8 зберігання гідротехнічних споруд з правом користування, за яким Замовник передає, а Зберігач приймає на зберігання з правом користування, згідно з Актом приймання-передачі, нерухоме державне майно, яке знаходиться на балансі Державного підприємства „Укрриба" та розташовано за адресою: АР Крим, Красноперекопський район, с. Новорибацьке (Ішуньське товарне рибне господарство); Красноперекопський район, с. Рисове (Красноперекопське товарне рибне господарство).
Проте, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.12.2011 у справі № 5002-23/5089-2011, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2012 /том 1, арк. с. 22-27/, вказаний Договір визнано недійсним.
Зважаючи на такі обставини, листом № 201 від 21.05.2012 позивач звернувся до Фонду державного майна України із пропозицією здійснити дії, спрямовані на укладення нового договору щодо використання гідротехнічних споруд. Копії цього листа були надіслані також до Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі і Державного підприємства „Укрриба" /том 1, арк. с. 71-72/.
У листі за вих. № 11-05-01963 від 11.06.2012 Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі навело перелік документів, які є необхідними для укладення договору оренди майна /том 1, арк. с. 73-74/.
Листом за вих. № 239 від 02.07.2012 позивач звернувся до Державного підприємства „Укрриба" з проханням надати документи, які були витребувані Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі для укладення договору оренди державного майна /том 1, арк. с. 79/.
Проте, листом від 23.08.2012 за вих. № 07-12/145 Державне підприємство „Укрриба" по суті відмовило позивачеві у наданні витребуваних документів /том 1, арк. с. 81/, що спричинило звернення позивача до суду із даним позовом.
При первісному розгляді судом даної справи та після уточнення позовних вимог, а саме 07.03.2013, позивач надіслав другому відповідачу (РВ ФДМ України в АР Крим та м. Севастополі) 4 примірники підписаного ПрАТ „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат" проекту договору оренди державного майна від 06.03.2013 № 06-02/25 /том 2, арк. с. 74-76/ разом із Актом приймання-передачі майна /том 2, арк. с. 77-88/, Розрахунком плати за перший (базовий) місяць оренди державного майна /том 2, арк. с. 89/ та іншими документами, зазначеними у супровідному листі /том 2, арк. с. 90/ та опису вкладень до цінного листа /том 2, арк. с. 73/.
Другий відповідач отримав цей пакет документів 11.03.2013, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції, проставлений у правому нижньому куті супровідного листа позивача /том 3, арк. с. 26/.
Листом від 21.03.2013 за вих. 11-05-00991 РВ ФДМ України в АР Крим та м. Севастополі повідомило позивача про те, що до заяви не прикладені, зокрема, довідка Балансоутримувача про загальну площу об'єкта оренди із копіями планів розташування об'єктів оренди, засвідченими Балансоутримувачем; довідка підприємства-балансоутримувача про наявність у нього на балансі майна, що передається в оренду, про відсутність (наявність) на підприємстві боргу перед бюджетом або податкової застави об'єкта оренди та про те, що майно є вільним для оренди. Також другий відповідач звернув увагу позивача на те, що для укладення договору оренди слід провести оцінку об'єкта оренди /том 3, арк. с. 27/. Вказану відповідь надіслано позивачу рекомендованим листом 11.04.2013 /том 3, арк. с. 28/.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Як убачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога Приватного акціонерного товариства „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат" про зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі укласти договір оренди державного майна: гідротехнічних споруд, які на момент приватизації не увійшли до статутного фонду Приватного акціонерного товариства „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат", у редакції проекту договору оренди від 06.03.2013, наданого позивачем.
Тобто судом вирішується переддоговірний спір, що стосується укладення договору оренди державного майна.
Відповідно до пункту 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 „Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" вирішуючи спори, пов'язані з укладенням договору оренди державного майна, господарські суди повинні з'ясовувати, чи додержано визначений статтею 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" порядок укладення відповідного договору, в тому числі щодо погодження з органом, уповноваженим управляти майном, та органом Антимонопольного комітету України питання про передачу майна в оренду.
На необхідність при новому розгляді справи з'ясування питання щодо дотримання позивачем встановленого законом порядку укладення договору оренди державного майна звернув увагу і суд касаційної інстанції в постанові від 06.11.2013, якою скасував рішення місцевого та апеляційного господарських судів у даній справі.
Згідно зі статтею 111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Надаючи оцінку відповідним діям позивача суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" визначено поняття оренди, якою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з абзацом другим статті 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями, зокрема є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю.
Частиною першою статті 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.
Перелік документів, які орендар повинен подати разом із заявою про оренду державного майна визначено наказом Фонду державного майна України від 14.11.2005 № 2975 „Про затвердження переліку документів, які подаються орендарем орендодавцеві для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності" (в редакції наказу Фонду державного майна України від 18.08.2011 № 1228, який був чинним на час звернення позивача до другого відповідача із відповідною пропозицією у травні 2012 року).
Як зазначалось вище, листом № 201 від 21.05.2012 ПрАТ „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат" зверталося до Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі з пропозицією здійснити дії, спрямовані на укладення нового договору щодо користування гідротехнічними спорудами /том 1, арк. с. 71-72/, однак установлений на той час законом порядок укладення договору оренди державного майна позивачем додержаний не був, зокрема, не надано Орендодавцеві повного пакету документів, необхідних для укладення договору.
Згідно з частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (ч. 3 ст. 179 ГК України).
У частині першій статті 187 Господарського кодексу України закріплено, що спори, які виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Статтею 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" визначено порядок укладення договору оренди, який ґрунтується на загальних принципах свободи договору, зокрема щодо укладення договору та вибору контрагента.
При цьому, в силу положень абзацу другого частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України, згідно з якою сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами, щодо договору оренди державного майна існують чіткі вимоги до осіб, які можуть бути його сторонами; до майна, яке може бути об'єктом такого договору, та встановлено перелік його істотних умов.
Разом з тим, порядок укладення договору оренди державного майна передбачає лише право орендодавця приймати рішення про надання згоди на його укладення (за умови дотримання встановленого порядку) або про відмову в його укладенні (абз. 11 ч. 4 ст. 9 Закону), та не передбачає випадків його обов'язкового укладення.
За викладених обставин твердження позивача щодо наявності прямої вказівки закону на обов'язковість укладення спірного договору є помилковим.
Відповідно до частини першої статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 ГК України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК України).
Статтею 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" визначено істотні умови договору оренди, серед яких, зокрема об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації).
Об'єктами оренди за Законом України „Про оренду державного та комунального майна", є, серед іншого, майно, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) (абз. 5 ч. 1 ст. 4 Закону).
Відповідно до частини першої статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що відрізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ч. 1 ст. 190 ЦК України).
Оцінюючи запропонований позивачем проект договору, суд дійшов до висновку про його невідповідність вимогам чинного законодавства, зокрема, через відсутність у ньому такої істотної умови договору оренди державного майна як об'єкт оренди (склад і вартість майна).
У свою чергу, вартість майна визначається на підставі оцінки об'єкта оренди, яка відповідно до статті 11 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передує укладенню договору оренди та здійснюється за Методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.01.2003 № 3).
Правильне визначення оцінки майна має вирішальне значення, адже саме виходячи з оцінки об'єкта оренди розраховується орендна плата.
Натомість, доказів здійснення оцінки майна в порядку, передбаченому Методикою оцінки об'єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.01.2003 № 3) позивачем не надано.
Крім того суд вважає за потрібне зауважити на наступному.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Статтею 20 Господарського кодексу України також передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Частиною восьмою статті 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" унормовано, що у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду.
Водночас, як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові № 12 від 29.05.2013 „Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", у задоволенні позовних вимог про визнання договору оренди укладеним слід відмовляти, якщо не подано доказів наявності спору стосовно такого укладення, оскільки зазначені вимоги зводяться за своїм змістом до встановлення юридичного факту, а відповідний спосіб захисту порушеного права не передбачений частиною другою статті 20 Господарського кодексу України, крім випадків, коли інше встановлено законом або договором (пункт 2.7 Постанови).
З матеріалів справи убачається, що позивач звернувся до другого відповідача із відповідною пропозицією про укладення договору оренди державного майна лише 07.03.2013 /том 2, арк. с. 73-90/, тобто після порушення провадження у справі (19.02.2013), і жодної відмови в укладенні цього договору з боку РВ ФДМ України в АР Крим та м. Севастополі не було.
Таким чином, станом на час його звернення до суду із даним позовом права позивача не були порушені, а спір між сторонами був відсутній. До того ж, у заяві від 07.03.2013 (про уточнення позовних вимог /том 2, арк. с. 65-70/) взагалі не сформульовано будь-якої вимоги позивача до першого відповідача - Державного підприємства „Укрриба".
Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки відсутнє порушене право позивача; укладення запропонованого договору оренди не є обов'язковим для відповідачів; позивачем не дотримано встановленого законом порядку укладення договору оренди державного майна, а його зміст не відповідає вимогам Закону України „Про оренду державного та комунального майна" (зокрема, щодо істотних умов договору: об'єкта оренди, його вартості та розміру орендної плати).
Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові у позові судовий збір покладається на позивача.
З матеріалів справи убачається, що першим відповідачем (Державним підприємством „Укрриба") сплачено 574,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Севастополя від 03.06.2013 у даній справі /том 3, арк. с. 81/ та 802,90 грн - за подачу касаційної скарги на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 у цій же справі /том 3, арк. с. 150/, тобто разом 1 376,90 грн; третьою особою - фізичною особою-підприємцем Польченком Юрієм Валентиновичем також сплачено 802,90 грн судового збору за подачу касаційної скарги на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 у даній справі /том 3, арк. с. 191/.
Зважаючи на те, що суд прийняв рішення про відмову у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат" вказані кошти підлягають стягненню з позивача на користь першого відповідача та третьої особи (ФОП Польченка Ю.В.).
Керуючись статтями 27, 49, 82, 84-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю Товариство з обмеженою відповідальністю „Флореаль" (ідентифікаційний код 36694178; місцезнаходження: 97100, АР Крим, Нижньогірський район, смт. Нижньогірський, пров. Будівельників, буд. 3-А).
2. У позові відмовити повністю.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат" (ідентифікаційний код 00476702; 96025, АР Крим, Красноперекопський район, село Новорибацьке; 96004, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. 3-я Промислова, буд. 1; п/р 26003223272 в АБ „Укргазбанк", МФО 320478, або з інших рахунків) на користь Державного підприємства „Укрриба" (ідентифікаційний код 25592421; 04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 82-А; відомості про відкриті рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) судовий збір у сумі 1 376,90 грн (одна тисяча триста сімдесят шість грн 90 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат" (ідентифікаційний код 00476702; 96025, АР Крим, Красноперекопський район, село Новорибацьке; 96004, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. 3-я Промислова, буд. 1; п/р 26003223272 в АБ „Укргазбанк", МФО 320478, або з інших рахунків) на користь Фізичної особи-підприємця Польченка Юрія Валентиновича (ідентифікаційний номер 2305815770; 97536, АР Крим, Сімферопольський район, с. Укромне, вул. Жовтнева, буд. 150, кв. 3, відомості про відкриті рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) судовий збір у сумі 802,90 грн (вісімсот дві грн 90 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 30.12.2013.
Суддя підпис В.О. Головко
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2013 |
Оприлюднено | 09.01.2014 |
Номер документу | 36531828 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Сікорська Наталя Іванівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Котлярова Олена Леонідівна
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Головко Валерія Олегівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні