cpg1251
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
У Х В А Л А
10.01.2014 р. справа № 22/5009/2520/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіТатенко В.М.
розглянувши заяву про поновлення строку на подання апеляційної скаргиПриватного виробничо-комерційного підприємства «Промізолкомплект», м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 01.07.2011р. (повний текст рішення складено та підписано 07.07.2011р.) у справі№ 22/5009/2520/11 (суддя: Ярешко О.В.) за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Декті», м.Дніпропетровськ до відповідача:Приватного виробничо-комерційного підприємства «Промізолкомплект», м. Запоріжжя простягнення заборгованості за договором №1 від 10.01.2008 у розмірі 14883,22грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.07.2011р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Декті», м.Дніпропетровськ - задоволено частково.
Стягнуто з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Промізолкомплект», м.Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Декті», м.Дніпропетровськ - 12 702грн. 18коп. боргу з урахування індексу інфляції, 1 129грн. 11коп. пені, 792грн. 78коп. 3% річних, 146грн. 24коп. державного мита та 231грн. 89коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Приватне виробничо-комерційне підприємство «Промізолкомплект» звернулося з апеляційною скаргою про скасування вищезазначеного рішення по справі №22/5009/2520/11. Одночасно скаржник в скарзі просить про поновлення строку апеляційного оскарження.
Згідно зі ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених вказаною статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за кло-потанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Апеляційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Розглянувши апеляційну скаргу та клопотання скаржника про поновлення строку, Донецький апеляційний господарський суд встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 93 Господарського процесуального кодексу України в частині дотримання встановленого строку для подання апеляційної скарги. Оскаржуване рішення прийнято 01.07.2011р., повний текст складено 07.07.2011р., тому строк подання апеляційної скарги закінчився 18.07.2011р. Проте, згідно з поштового штемпелю на конверті відповідач надав скаргу лише 20.12.2013р., тобто зі значним пропуском встановленого процесуального строку для подання апеляційної скарги.
В клопотанні про поновлення строку апелянт зазначає, що ухвалу про порушення провадження, судових повісток, а також рішення по справі вони не отримували та про існування вказаного судового рішення дізналися від виконавчої служби після отримання 30.09.2013р. постанови про відкриття виконавчого провадження. Крім того апелянт зазначає, що ухвалу про відкриття провадження по справі від 13.05.2011р., яку біло надіслано рекомендованою поштою з повідомленням про вручення отримав представник «Денисенко» за довіреністю, однак Денисенко Н., була звільнена з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Промізолкомплект» ще 12.01.2009р. Як твердить скаржник, дана особа не могла отримати та передати ухвалу про порушення провадження, крім цього жодних інших процесуальних документів відповідач не отримував.
Скаржник зазначає, що через вище викладені обставини він не міг надати апеляційну скаргу в межах строку передбаченого законодавством.
Разом з тим, зазначені посилання скаржника не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки ухвали господарського суд направлялись за місцезнаходженням відповідача, яке вказано у позовній заяві (а.с.2) та підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.43-44). Крім того, у апеляційній скарзі відповідачем зазначена та сама адреса.
Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про порушення провадження по справі судом надіслано рекомендованою поштою з повідомленням. Поштове повідомлення адресоване відповідача було повернуто господарському суду з відміткою про вручення представнику ПВКП «Промізолкомплект» за довіреністю - Денисенко.
Як встановлено судом, інші поштові відправлення надіслані місцевим судом на адресу відповідача, до господарського суду не поверталися, що свідчить про отримання всієї кореспонденції надісланої відповідачу.
Отже, причини, вказані скаржником в заяві про поновлення пропущеного строку, не можуть вважатися поважними, оскільки своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою скаржника. Виходячи з викладеного, вказане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню.
Як доказ на підтвердження того, що апелянт не міг звернутися з апеляційною скаргою у встановлений законодавством строк скаржник до апеляційної скарги б/н від 20.11.2013р., надав до суду копію трудової книжки Денисенко Н.А., яка була звільнена у 2009р., яке не може бути прийняте як доказ у зв'язку з тим, що дана копія виготовлена за допомогою технічних засобів (фото копії), та не містить засвідчувального підпису особи яка її виготовила або особи яка перевірила її на відповідність оригіналу, без зазначення прізвища, ініціалів, посади та без прикладенням печатки.
Відповідно до вимог статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Абзацом 2 пункту 2.2. розділу 2 пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011р. встановлено, що копії повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а в разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.
Враховуючи вище наведене, у зв'язку із невідповідністю наданої до суду копії трудової книжки викладеним вище вимогам судова колегія не вважає даний документ належним та допустимим, тому не береться судом до уваги як доказ.
Апеляційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.
За змістом положень ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.
Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.
З урахуванням викладеного суд не знайшов підстав для задоволення клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Відтак - відмовляє у задоволенні клопотання Приватного виробничо-комерційного підприємства «Промізолкомплект», м.Запоріжжя про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги.
З огляду на наведене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 53, 86, 91, 93, ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, суд,
У Х В А Л И В:
Відмовити Приватному виробничо-комерційному підприємству «Промізолкомплект», м.Запоріжжя у поновленні строку на подання до Донецького апеляційного господарського суду апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 01.07.2011р. у справі № 22/5009/2520/11 .
Суддя В.М. Татенко
Надруковано прим.:
1 - позивачу;
1 - відповідачу;
1 - до справи;
1 - ДАГС
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2014 |
Оприлюднено | 14.01.2014 |
Номер документу | 36563935 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Татенко В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні