2/512
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2009 р. № 2/512
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Кота О.В.,
суддів:Владимиренко С.В.,
Шевчук С.Р.
розглянув касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл"
на постановуЖитомирського апеляційного господарського суду від 22.01.2009р.
у справі№2/512 господарського суду Хмельницької області
за позовомЗакритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл"
доТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "Тонус"
простягнення 52428,84грн.,
За участю представників:
· позивача: не з'явилися;
· відповідача: Гопка В.В., дов. №220 від 13.05.2009р.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.01.2003р. у справі №2/512 (суддя Дячук Т.В.) позов Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" на користь Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" 48000грн. боргу, 683,52грн. річних, 486,84грн. державного мита та 118грн. судових витрат. В частині стягнення пені відмовлено.
На виконання зазначеного рішення господарським судом Хмельницької області 10.02.2003р. було видано наказ у справі №2/512, із зазначенням, що він є дійсним для пред'явлення в банк або державному виконавцю по 30.04.2003р.
У жовтні 2008р. ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" (стягувач) звернулося до господарського суду Хмельницької області з заявою від 30.09.2008р. №210/08 про відновлення пропущеного строку пред'явлення до виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 10.02.2003р. у справі №2/512, виправлення в рішенні господарського суду Хмельницької області від 30.01.2003р. у справі №2/512 допущеної описки, змінивши назву відповідача з товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус" на товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус", виправлення в наказі господарського суду Хмельницької області від 10.02.2003р. у справі №2/512 допущеної описки, змінивши назву відповідача з товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус" на товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус".
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 29.10.2008р. у справі №2/512 (суддя Дячук Т.В.) визначено правильним найменування відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус".
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 11.11.2008р. у справі №2/512 (суддя Дячук Т.В.) заяву Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" у справі №2/512 задоволено; відновлено строк для пред'явлення наказу №2/512 до виконання з дати винесення даної ухвали; видано наказ від 11.11.2008р. на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" на користь Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" 48000грн. боргу, 683,52грн. річних, 486,84грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; оригінал наказу господарського суду Хмельницької області №2/512 від 10.02.2003р. визнано таким, що не підлягає виконанню. На виконання цієї ухвали суду 11.11.2008р. видано наказ у справі №2/512 з зазначенням, що цей наказ дійсний для пред'явлення по 11.11.2011р.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 22.01.2009р. у справі №2/512 (колегія суддів у складі головуючого судді Пасічник С.С., суддів Будішевської Л.О., Гулової А.Г.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"Тонус" задоволено. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 11.11.2008р. у справі №2/512 скасовано та відмовлено в задоволенні заяви Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" про відновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Хмельницької області №2/512 від 10.02.2003р.
Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.01.2009р. у справі №2/512, та залишити в силі ухвалу господарського суду Хмельницької області від 11.11.2008р. у справі №2/512.
В судове засідання представники позивача не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутності представників позивача.
Відзив на касаційну скаргу позивача відповідачем на час розгляду справи в касаційній інстанції суду наданий не був, що, у відповідності до приписів статті 1112 ГПК України, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
У відповідності до ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Згідно ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на час пред'явлення стягувачем наказу - 21.02.2003р.) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону (зокрема, згідно п.6 ч.1 вказаної статті - рішення, ухвали, постанови господарського суду); 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) в інших передбачених законом випадках.
Пунктом 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач 21.02.2003р. супровідним листом №33/08 передав наказ господарського суду Хмельницької області у справі №2/512 від 10.02.2003р. у міський ВДВС Хмельницького міського управління юстиції для виконання, який постановою державного виконавця міського ВДВС Хмельницького МУЮ від 04.11.2003р. був повернутий позивачу-стягувачу, оскільки в ході здійснення виконавчого провадження державним виконавцем було встановлено, що боржника (ТОВ "Фірма "Тонус") та його майна по вул.Тернопільській, 10 в м.Хмельницькому не виявлено, кошти на рахунку боржника - відсутні.
Посилаючись на приписи ст.118 ГПК України, ст.ст.21, 22 Закону України "Про виконавче провадження", з'ясувавши з довідки Головного управління статистики у Хмельницькій області №03-03-710 від 23.10.2008р. змінення боржником-відповідачем юридичної адреси, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача.
Переглядаючи в апеляційному порядку прийняту у справі ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції не погодився з наведеними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно п.5 ч.1 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих документів, зазначених у частині першій статті 42 цього Закону).
Відповідно до ч.4 ст.20 цього Закону якщо у процесі виконавчого провадження змінилися місце проживання чи місцезнаходження боржника, місце його роботи або з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє чи його недостатньо, державний виконавець негайно складає про це акт і не пізніше наступного дня надсилає виконавчий документ разом з копією цього акта до відділу Державної виконавчої служби за новим місцем проживанням боржника, місцем його роботи чи місцем знаходження майна боржника, про що одночасно повідомляє стягувача та орган, який видав виконавчий документ.
З аналізу наведених норм закону, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в разі зміни в процесі виконавчого провадження місцезнаходження боржника, державний виконавець має вжити заходів для з'ясування місцезнаходження боржника і направити виконавчий документ до ВДВС за новим місцезнаходженням.
Стаття 85 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на час прийняття постанови про повернення виконавчого документа) передбачає, що на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб Державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні вказаних дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного відділу Державної виконавчої служби або до суду за місцем знаходження відповідного відділу Державної виконавчої служби, або до іншого суду згідно з вимогами закону, а на дії (бездіяльність) начальника відділу Державної виконавчої служби - до суду.
Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем не оскаржувалась постанова державного виконавця від 04.11.2003р. про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Водночас згідно ч.5 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2-6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону.
Як вірно вказано апеляційним господарським судом, позивач не скористався своїм правом повторно пред'явити наказ господарського суду Хмельницької області №2/512 від 10.02.2003р. до виконання в межах визначеного статтею 21 Закону України "Про виконавче провадження" трьохрічного строку.
Водночас суд апеляційної інстанції з'ясувавши з наявної в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що відповідач повідомляв відповідні державні органи про зміну адреси товариства, про що вчинялись відповідні реєстраційні дії, у т.ч. й у спірний період, в межах якого позивач міг повторно пред'явити наказ до виконання, дійшов вірного висновку, що у позивача були відсутні перешкоди як для самостійного встановлення місцезнаходження боржника, так і встановлення його під час виконавчого провадження при повторному пред'явленні наказу до виконання до органу ДВС.
Проте позивач не вчинив дій, які б могли забезпечити виконання наказу господарського суду Хмельницької області №2/512 від 10.02.2003р.
Відповідно до приписів статті 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Дана норма кореспондується з приписами статті 23 Закону України "Про виконавче провадження".
Врахувавши вищезазначене, а також те, що причини поважності пропуску строку для пред‘явлення наказу до виконання оцінюються судом виходячи з обґрунтованості поважності цих причин, наданих доказів, за правилами статті 43 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявником в поданій ним заяві було зазначено лише перелік законодавчих статей (ст.124 Конституції України, ст.ст.115, 118, 119 ГПК України), та не наведено будь-яких посилань щодо причин пропуску позивачем встановленого законодавством строку пред'явлення наказу до виконання.
За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав на відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, скасувавши ухвалу господарського суду Хмельницької області від 11.11.2008р. у справі №2/512, обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні заяви.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції.
Отже, оскаржувана постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 22.01.2009р. у справі №2/512 підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга –без задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" залишити без задоволення.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.01.2009р. у справі №2/512 залишити без змін
Головуючий суддя:О. Кот
Судді:
С. Владимиренко
С. Шевчук
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2009 |
Оприлюднено | 28.05.2009 |
Номер документу | 3668663 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Владимиренко C.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні