Рішення

від 15.01.2014 по справі 910/21809/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/21809/13 15.01.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта", смт. Ювілейне

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш", м. Київ

про стягнення 100 941,15 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

Від позивача Пуппо В.І. - пред. по довір.

Від відповідача Рисенко В.М. - пред. по довір .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 100 941,15 грн. заборгованості, пені та трьох відсотків річних за Договором № 140711 від 21.07.2011р., посилаючись на невиконання відповідачем, як замовником, умов оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2013р. порушено провадження у справі № 910/21809/13 та призначено судовий розгляд на 03.12.2013р.

В судовому засіданні 03.12.2013р. представник позивача надав суду витребувані ухвалою від 14.11.2013р. документи.

В судовому засіданні 03.12.2013р. було оголошено перерву до 15.01.2014р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2013р. було продовжено строк вирішення спору, відповідно до ст. 69 ГПК України, за клопотанням сторін.

09.12.2013р. від позивача надійшли документи на виконання ухвали суду від 14.11.2013р.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні 15.01.2014р. підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача по суті позовні вимоги не оспорив, відзив на позов не надав, проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 15.01.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2011р. між сторонами було укладено Договір №140711, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов'язався поставити відповідачу, як замовнику, гідравлічні гільйотинні ножиці мод. GV-1630-Pasifico та комплект підтримок для гідравлічної чотирьохвалкової згинальної машини мод. МН322 D, загальною вартістю 2 048 000, а відповідач зобов'язався прийняти вказане обладнання та оплатити його вартість.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме від позивача - директором Думиновим В.О. який діяв на підставі Статуту та від відповідача - директором Батюком Г.О, який діяв на підставі Статуту, скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2.4. Договору (з урахуванням Додаткової угоди №1 від 22.07.2011р.) передбачено, що оплата по Договору здійснюється замовником шляхом банківського переказу грошових коштів за вказаними в Договорі реквізитами, на підставі виставлених постачальником рахунків у наступному порядку: а) перший платіж у розмірі 483 480 грн.; б) другий платіж у розмірі 483 480 грн.; в) третій платіж у розмірі 495 720 грн.; г) четвертий платіж у розмірі 495 720 грн.; д) п'ятий платіж у розмірі вартості шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт 89 600 грн.

Платежі п. 2.4. п.п. а), б) повинні бути перераховані на поточний рахунок постачальника у вигляді попередньої оплати згідно з виставлених рахунків від постачальника до 15.08.2011 року.

Платежі п. 2.4. п.п. в), г) повинні бути перераховані на поточний рахунок постачальника після письмового повідомлення постачальником замовника про готовність заводів виробників до відвантаження обладнання на адресу постачальника.

П'ятий платіж повинен бути перерахований на поточний рахунок постачальника протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Акта виконаних робіт обладнання на площах замовника, але не пізніше 15-ти робочих днів після постачання обладнання замовнику.

На виконання умов пп. а) - г), п. 2.4. Договору, відповідачем протягом 2011 було здійснено передоплату за обладнання у загальному розмірі на 1 958 400 такими платежами: перший платіж 09.08.2011р. у розмірі 483 480 грн. (на підставі рахунку №64 від 04.08.2011р.); другий платіж 10.08.2011р. у розмірі 483 480 грн. (на підставі рахунку №65 від 05.08.2011р.); третій платіж 11.08.2011р. у розмірі 495 720 грн. (на підставі рахунку №66 від 08.08.2011р.); четвертий платіж 12.08.2011р. у розмірі 495 720 грн. (на підставі рахунку №67 від 09.08.2011р.).

Відповідно до п. 3.1. Договору, поставка обладнання здійснюється транспортом перевізника, якого наймає постачальник на умовах DDP (м. Харків) - склад замовника згідно з правилами Інкотермс в редакції 2000р.

Згідно з правилами Інкотермс у редакції 2000 року, термін DDP «Поставка з оплатою мита», означає, що продавець надасть пройдений митне очищення і не розвантажений з прибулого транспортного засобу товар у розпорядження покупця в названому місці призначення.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що датою поставки (моментом поставки) вважається дата доставки обладнання замовнику, зазначена у накладній на поставку обладнання.

На виконання умов Договору, позивачем після отримання передоплати здійснив поставку обладнання, що підтверджується такими видатковими накладними: №108 від 06.12.2011р. на поставку комплекту підтримок для гідравлічної чотирьохвалкової згинальної машини мод. МН322 D, вартістю 468 000 грн.; №1 від 16.01.2012р. на поставку гідравлічних гільйотинних ножиць мод. GV-1630-Pasifico, вартістю 1 580 000 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печаткою позивача без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.

Відповідно до п. 2. Наказу Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до п. 4 Інструкції довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві.

Обладнання було отримано представником відповідача Трофімовим Віктором Миколайовичем на підставі Довіреності №99 від 05.12.2011 року та №3 від 13.01.2012 року. Крім того, факт поставки обладнання підтверджується підписаними актами приймання-передачі від 06.12.2011 року та 16.01.2012 року.

На виконання пунктів 1.1. та 6.1 - 6.7. Договору, позивачем були проведені шеф-монтажні та пусконалагоджувальні роботи поставленого обладнання, з підключенням та запуском в експлуатацію; відбиранням пробних матеріалів; навчанням персоналу відповідача особливостям експлуатації обладнання, за результатами яких, без заперечень з боку відповідача, було підписано акт виконаних робіт від 15.02.2012 року.

Відповідач умови Договору належним чином не виконав та не перерахував позивачу грошові кошти у розмірі - 89 600 грн. (п'ятий платіж за шеф-монтажні та пусконалагоджувальні роботи).

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач, відповідно до п. 7.2. Договору, нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що складає 6 738,41 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, на суму боргу позивач нараховує три відсотка річних у розмірі - 4 602,74 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування трьох відсотків річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката а інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Між позивачем та Адвокатським бюро «Лихопьок Д.П.» 25.10.2013р. укладено договір № 11-2/13 про надання правової допомоги, за умовами якого позивач, як клієнт, доручає, а бюро зобов'язується надати клієнту правову допомогу згідно з Додатком № 1.

Платіжним дорученням № 2794 від 06.11.2013р. позивач перерахував бюро грошові кошти у розмірі - 5 000 грн. з призначенням платежу - за юридичні послуги згідно рахунку № 11-2/13 (1) від 06.11.2013р.

Відповідно до п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Позивач не надав суду доказів, які б підтверджували надання правової допомоги адвокатом чи адвокатським бюро, представниками у судових засіданнях були особи, довіреності яким були видані безпосередньо юридичною особою позивача та їх трудові відносини з адвокатським бюро документально не підтверджені.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме, сплата судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 4, код ЄДРПОУ 24288388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Літня, 11, код ЄДРПОУ 24433583), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 89 600 (вісімдесят дев'ять тисяч шістсот) грн., три відсотка річних у розмірі - 4 602 (чотири тисячі шістсот дві) грн. 74 коп., пеню у розмірі - 6 738 (шість тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 41 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 2 018 (дві тисячі вісімнадцять) грн. 83 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 21 січня 2014 року.

Суддя І.Д. Курдельчук