Рішення

від 15.01.2014 по справі 13/229

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/229 15.01.14 За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

До Житлово-будівельного кооперативу "Дарницький-12", м. Київ

Про стягнення 30 013,37 грн.

За зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу "Дарницький-12", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

про зобов'язання зарахувати грошові кошти

Суддя: Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом) Лазаренко Ю.Г. - пред. по довір.

Від відповідача (позивача за зустрічним позовом ) Кубасова В.І., Чернецька Г.М. - пред. по довір.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення та інфляційних втрат у розмірі - 30 013,37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2009р. порушено провадження у справі №13/229 та судовий розгляд призначено на 02.09.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2009р. розгляд справи було відкладено на 23.09.2009р.

22.09.2009р. від Житлово-будівельного кооперативу «Дарницький-12» надійшла зустрічна позовна заява.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2009р. було прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2009р. зупинено провадження у справі, до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва пов'язаної з даною справи № 8/131.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень розгляд адміністративної справи № 8/131 завершено.

Щодо обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, в Єдиному державному реєстрі судових рішень зазначено наступне.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 25.06.2011 року у справі № 2а-1552/11 у задоволенні адміністративного позову ВАТ "Київгума" до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про оскарження розпоряджень від 27.11.2008 року № № 1661, 1662, 1663, від 25.12.2008 року № № 1780, 1780/1, від 30.12.2008 року № 1792, від 16.01.2009 року № 33 відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року у справі № 2а-1552/11 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Компанія ФАХ" на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 25.06.2011 року у справі № 2а-1552/11 за адміністративним позовом ВАТ "Київгума" до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) закрито, оскільки на день розгляду апеляційної скарги ПП "Компанія ФАХ" набрала законної сили ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 року в справі № 2а-40/11 про оскарження апелянтом цих самих розпоряджень Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), винесена за результатом розгляду апеляційної скарги ПП "Компанія ФАХ", якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 18.04.2011 року без змін.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.04.2012 року ПП "Компанія ФАХ" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.02.2013 у справі № 2а-1552/11 касаційну скаргу ПП "Компанія ФАХ" задоволено, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 року у справі № 2а- 1552/11 апеляційну скаргу ПП "Компанія ФАХ" залишено без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 25.06.2011 року - без змін.

Також, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 30.05.2007 року N 640, від 30.05.2007 року N 641, від 30.05.2007 року N 642, від 30.05.2007 року N 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 року у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.2009 року касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК "Київенерго" задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.2009 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2010 року у справі № 2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ "Престиж" до Київської міської державної адміністрації, третя особа - АЕК "Київенерго" про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010 року у справі № 2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК "Буревісник-3", ЖБК "Ремонтник", ЖБК "Суднобудівник-18", ЖБК "Алмазний", ОСББ "Мотор", ВАТ "Універсам № 14", ОСОБА-13 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 28.07.2010 року у справі № 2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2010 року у справі № 2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27.04.2011 року у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ "Престиж" до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа - АЕК "Київенерго", про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2013р. було поновлено провадження у справі № 13/229 та призначено судовий розгляд на 25.12.2013р.

24.12.2013р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

25.12.2013р. від позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 10.12.2013р.

В судовому засіданні 25.12.2013р. було оголошено перерву до 15.01.2014р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.20132р. було продовжено строк вирішення спору, відповідно до ст. 69 ГПК України, за клопотанням представників сторін.

В судовому засіданні 15.01.2014р. представник позивача надав додаткові заперечення на зустрічну позовну заяву та заявив клопотання про заміну найменування організаційно-правової форми юридичної особи позивача.

Так, відповідно до вимог та положень Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VI «Про акціонерні товариства» Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Враховуючи викладене суд визнав клопотання про зміну найменування позивача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 15.01.2014р. представник відповідача надав документи, що підтверджують погашення боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2014р. було припинено провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі - 23 708,63 грн., відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в частині стягнення інфляційних втрат, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві. Щодо зустрічного позову позивач (відповідач за зустрічним позовом) просив відмовити, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Представники відповідача (позивача за зустрічним позовом) по суті позовні вимоги не оспорили, відзив на позов не надали. Щодо зустрічного позову позовні вимоги підтримали.

В судовому засіданні 15.01.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2006р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як абонентом, було укладено Договір №06816/4-03 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - Заступнико генерального директора - директором Розрахункового департаменту Опришко В.М, який діяв на підставі довіреності № 75 від 22.05.2006р., та від відповідача - Головою правління Карсін В.О., який діяв на підставі Статуту, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно п. 1.1. договору постачальник зобов'язався забезпечувати абонента питною водою та приймати від нього каналізаційні стоки, а абонент, в свою чергу, зобов'язався розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. № 65 (надалі - Правила).

В п. 12. 5. Правил вказано, що рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом.

Згідно п. 3.1.1. Договору постачальник надавав абоненту послуги з водопостачання та водовідведення.

Облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником (п.2.1.1. Договору).

Відповідно до Договору, щомісячно відповідачеві через банківську установу засобами електронного зв'язку направляються платіжні документи (в електронному вигляді - дебітові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги доручення тощо) де зазначаються кількість та вартість наданих послуг згідно діючих тарифів з урахуванням ПДВ.

Згідно п. 2.2.2. Договору оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно, у безготівковій формі, у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документа до банківської установи абонента. В разі утворення боргу, оплата, що надходить від абонента, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Сторонами було укладено Додаткову Угоду від 14.02.2007р. до Договору № 06816/4-03 від 01.08.2007р.

В п.1 даної угоди зазначено, що порядок визначення обсягів поставленої питної води, використаної для приготування гарячої, та відповідної кількості стічних вод, визначаються відповідно до показань приладу обліку, встановленому в ЦТП, що фіксуються представниками абонента та ВАТ «АК Київводоканал» і розподіляються між споживачами послуг, які приєднані до ЦТП, в процентному співвідношенні, залежно від кількості мешканців будинку.

Відповідач умови Договору належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі - 23 705,63 грн.

Після порушення провадження у справі відповідач сплатив суму основного боргу у розмірі - 23 705,63 грн.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язується оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежам, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 6 307,74 грн. - інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими, але такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі - 5 396,80 грн., оскільки позивачем було невірно встановлено суму на яку було здійснено нарахування інфляційних втрат.

Щодо зустрічних позовних вимог, то суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

ЖБК «Дарницький-12» було заявлено зустрічну позовну заяву, в якій кооператив просив:визнати 18 484,25 грн. сумою, що надмірно сплачена позивачем за зустрічним позовом на користь відповідача за зустрічним позовом; зобов'язати відповідача за зустрічним позовом (ПАТ « «АК «Київводоканал») провести зарахування 18 484,25 грн. в рахунок майбутніх платежів позивача за зустрічним позовом за послуги з водопостачання та водовідведення за Договором № 06816/4-03 від 01.08.2006р.

Як на обґрунтування зустрічних позовних вимог, позивач за зустрічним позовом, посилався на нечинність тарифів за якими відповідач за зустрічним позовом здійснював розрахунки щодо вартості послуг водопостачання

Як зазначалось вище, розгляд адміністративної справи № 8/131 завершено та відповідно до результатів її розгляду, тарифи, відповідно до яких здійснював розрахунок відповідач за зустрічним позовом є чинними та такими, що підлягають застосуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

За таких обставин, первісний позов є доведеним обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог, то обставини викладені позивачем за зустрічним позовом документально не підтверджені, а тому, зустрічний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем за первісним позовом, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача за первісним позовом.

Судові витрати понесені позивачем за зустрічним позовом, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Дарницький-12 " (02156, м. Київ, вул. Мілютенка, 14, код ЄДРПОУ 23378669) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, інфляційні втрати у розмірі - 5 396 (п'ять тисяч триста дев'яносто шість) грн. 80 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі - 300 (триста) грн. 14 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі - 315 (триста п'ятнадцять) грн.

3. В решті первісного позову відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 21 січня 2014 року.

Суддя І.Д. Курдельчук