Постанова

від 15.01.2014 по справі 910/11424/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2014 р. Справа№ 910/11424/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Гончарова С.А.

Чорної Л.В.

при секретарі: Гордовій Л.Г.

За участю представників:

від позивача: Конопля А.М., представник за довіреністю №13-11-12601 від 04.10.2013;

від відповідача 1: Алексюк М.І., представник за довіреністю б/н від 05.08.2013;

від відповідача 2: Денисенко О.М., представник за довіреністю б/н від 10.01.2014;

від третьої особи: Клименко О.П., представник за довіреністю №4 від 14.01.2014;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 (підписано 10.10.2013)

у справі №910/11424/13 (суддя Любченко М.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

до 1)Публічного акціонерного товариства "Транспортник"

2)Закритого акціонерного товариства "Центрбудінвест"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд"

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Транспортник" (далі - відповідач 1) та Закритого акціонерного товариства "Центрбудінвест" (далі - відповідач 2) про визнання за Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» права власності на 89% об'єкту незавершеного будівництва II та III черг будівництва житлового комплексу «Космополітен парк Пушкіна» за адресою: м.Київ, вул.Дегтярівська, 25-А.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір б/н від 28.02.2012, за умовами якого Закритим акціонерним товариством «Центрбудінвест» було передано Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Надра» права, що витікають з договору №02/І від 04.11.2003 про участь в будівництві житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м.Київ, Шевченківський район, вул.Дегтярівська, 25-А, і складаються з права вимоги передачі у власність 89% загальної площі квартир побудованого житлового комплексу, 89% нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень об'єкту, 89% місць підземної стоянки для автомобілів та інших споруд об'єкту. При цьому, за твердженням позивача, фактично зазначені об'єкти у власність Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Надра» не передані, що свідчить про порушення майнових прав та законних інтересів позивача, а також невизнання його права власності з боку відповідачів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 позовні вимоги задоволено. Визнано за Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» право власності на 89% об'єкту незавершеного будівництва II та III черг будівництва житлового комплексу «Космополітен парк Пушкіна», що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Дегтярівська, 25-А. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Транспортник» на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» судовий збір в сумі 34410грн. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Центрбудінвест» на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» судовий збір в сумі 34410грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 у справі №910/11424/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд" (генпідрядник) та Закритим акціонерним товариством "Центрбудінвест" (замовник) укладено договір генерального підряду №42 від 25.05.2007 на будівництво 2-го пускового Комплексу по вул.Дегтярівська, 25-А у м.Києві. У замовника перед генпідрядником за названим договором виникла заборгованість. Оскільки будівництво об'єкту не завершено, за виконані роботи розрахунок не здійснено, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд" вважає, що його права зачіпаються прийнятим судом першої інстанції рішенням.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд" у справі №910/11424/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Смірновій Л.Г.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд" у справі №910/11424/13 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Гончарова С.А. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 у справі №910/11424/13 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.01.2014.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Закритого акціонерного товариства "Центрбудінвест" надійшов відзив, в якому останнє просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Від Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" надійшов відзив, в якому останнє просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

У наданому через відділ документального забезпечення суду відзиві, Публічне акціонерне товариство "Транспортник" просило припинити апеляційне провадження у даній справі з огляду на відсутність порушення прав та інтересів апелянта.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд" надійшли доповнення до апеляційної скарги, у яких скаржник просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання з'явились представники сторін та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд".

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд" надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи та про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідно до приписів статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд" жодним чином не обґрунтовано неможливості вчасного ознайомлення з матеріалами справи.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

З огляду на зазначене, відповідно до статті 77 ГПК України, враховуючи відсутність підстав, які б свідчили про неможливість розгляду справи у даному судовому засіданні, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Представник третьої особи доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача 1 просив заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача 2 просив припинити апеляційне провадження у даній справі.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

04.11.2003 між Закритим акціонерним товариством «Транспортник», найменування якого в подальшому було змінено на Публічне акціонерне товариство «Транспортник» (замовник) та Закритим акціонерним товариством «Центрбудінвест» (інвестор) було укладено договір №02/І про участь в будівництві житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м.Київ, Шевченківський район, вул.Дегтярівська, 25-А.

Відповідно до п.1.1 укладеного договору його предметом є спільна участь сторін в проектуванні та будівництві за рахунок інвестиційних і залучених коштів житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м.Київ, вул.Дегтярівська, 25-А у Шевченківському районі. Межі вищевказаної земельної ділянки для будівництва об'єкта визначені у додатку №1 до договору, який є його невід'ємною частиною.

За змістом п.1.4 договору №02/І від 04.11.2003 фінансування комплексу робіт по проектуванню і будівництву ведеться за рахунок власних коштів інвестора та коштів, залучених від третіх юридичних та фізичних осіб, в обсязі згідно із затвердженою сторонами проектно-кошторисною документацією.

Згідно з п.2.4.6 зазначеного правочину інвестор має право отримати у власність та/або на власний розсуд розпорядитися часткою об'єкта відповідно до п. 3.3.2 даного договору.

В силу п.2.4.8 договору №02/І від 04.11.2003 в редакції додаткової угоди №4 від 09.06.2004 інвестор має право відчужувати належну йому частку об'єкта будівництва, визначену в п.3.3.2 даного договору, шляхом участі у фонді фінансування будівництва від свого імені, в своїх інтересах та за свій рахунок.

Пунктом 3.3 договору сторони узгодили, що здійснюють будівництво об'єкта на умовах сумісно-дольової участі, відповідно до яких вся площа житлових та нежитлових приміщень, а також підземної стоянки для автомобілів, розподіляється наступним чином: замовник отримує у власність 11% загальної площі квартир побудованого об'єкту, 11% нежилих вбудовано-прибудованих приміщень об'єкту, 11% місць підземної стоянки для автомобілів та інших споруд об'єкту (п.п.3.3.1), інвестор отримує у власність 89% загальної площі квартир побудованого об'єкту, 89% нежилих вбудовано-прибудованих приміщень об'єкту, 89% місць підземної стоянки для автомобілів та інших споруд об'єкту (п.п.3.3.2).

Відповідно до п.7.2 зазначеного правочину договір набуває чинності з дня його підписання сторонами, а в частині виконання інвестором своїх зобов'язань - з дня передачі інвестору копії договору оренди земельної ділянки (в межах, визначених у додатку №1 до договору), який укладений між замовником та відповідним органом у встановленому порядку під будівництво об'єкта.

За змістом статті 151 Цивільного кодексу УРСР в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

За приписами статті 153 Цивільного кодексу УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Згідно з частиною 1 статті 4 даного Закону об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Розміщення інвестицій у будь-яких об'єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід'ємним правом інвестора і охороняється законом (частина 1 статті 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність»).

За змістом частини 5 статті 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Отже, договір №02/І від 04.11.2003 за своєю правовою природою є інвестиційним договором, який укладений відповідно до статті 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» та який набув чинності в порядку, що передбачений п.7.2 цього договору.

При цьому, з моменту підписання договору №02/І від 04.11.2003, в силу презумпції правомірності цього правочину, відповідач 2 як інвестор набув майнові права на 89% об'єкта інвестування.

Рішенням №486-2/646 від 29.05.2003 Київської міської ради було затверджено проект відведення земельної ділянки Закритому акціонерному товариству «Транспортник» для будівництва житлового комплексу на вул.Дегтярівській, 25-А у Шевченківському районі м.Києва та передано Закритому акціонерному товариству «Транспортник», за умови виконання п.34.1 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 3,41га для будівництва житлового комплексу на вул.Дегтярівській, 25-А у Шевченківському районі м.Києва.

Відповідно до договору від 26.01.2004 оренди земельної ділянки, що укладений Київською міською радою як орендодавцем та Закритим акціонерним товариством «Транспортник» як орендарем, орендодавець, на підставі п.34 рішення №486-2/646 від 29.05.2003 Київської міської ради за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку по вул.Дегтярівська, 25-а у Шевченківському районі м.Києва, розміром 3,4141га з цільовим призначенням - будівництво житлового комплексу, кадастровий номер 8000000000:88:061:0038.

Додатковою угодою №91-6-00212 від 05.02.2004 до договору оренди земельної ділянки від 26.01.2004 сторони змінили строк оренди та визначили, що земельна ділянка передається в довгострокову оренду на 15 років.

За приписами статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 144 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання виникають внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.

Правом власності згідно з частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами статті 328 Цивільного Кодексу України право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, зокрема, гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина 1 статті 190 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 190 Цивільного кодексу України майнові права охоплюють не тільки права вимоги, що виникають із зобов'язань, але й право власності, речові права тощо.

Майнові права можуть визначатись як суб'єктивне право учасників цивільних правовідносин, пов'язане з володінням, користуванням, розпорядженням речами, а також майновими вимогами, що виникають між учасниками цивільного обороту з приводу цих речей.

Згідно з частиною 1 статті 144 Господарського кодексу України майнові права суб'єкта господарювання можуть виникати з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать, а згідно зі статтею 147 зазначеного Кодексу України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Отже, враховуючи, що відповідач 2 як інвестор набув майнові права на 89% об'єкта інвестування, він мав право розпорядження своєю часткою на власний розсуд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2011, яку винесено за результатами попереднього засідання у справі №44/443-б про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Центрбудінвест», було затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 305322207,22грн., до якого включено, зокрема, вимоги Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» з грошовими вимогами на суму 290180791,50грн.

Постановою від 09.08.2011 Господарського суду міста Києва Закрите акціонерне товариство «Центрбудінвест» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

28.02.2012 між Закритим акціонерним товариством «Центрбудінвест» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» було укладено договір про порядок погашення заборгованості, відповідно до умов якого в рахунок часткового погашення відповідачем 2 вимог позивача в сумі 236734441,43грн. за кредитним договором №23/5/2004/840-К/102 від 08.07.2004, відповідач 2 в строк до 29.02.2012 передає позивачу право, що витікає з договору №02/І від 04.11.2003 про участь в будівництві житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м.Київ, Шевченківський район, вул.Дегтярівська,25-А.

Згідно з п.4 договору про порядок погашення заборгованості від 28.02.2012 загальна вартість прав, що передаються, складає 212997976,80грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2012 між Закритим акціонерним товариством «Центрбудінвест» та Публічним акціонерний товариством «Комерційний банк «Надра» було укладено договір, за умовами якого відповідач 2 передає, а позивач приймає право, що витікає з договору №02/І від 04.11.2003 про участь в будівництві житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м.Київ, Шевченківський район, вул.Дегтярівська, 25-А, і складається з права вимоги передачі у власність 89% загальної площі квартир побудованого житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м.Київ, вул.Дегтярівська, 25-А в Шевченківському районі, 89% нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень об'єкту, 89% місць підземної стоянки для автомобілів та інших споруд об'єкту.

Загальна вартість предмету договору про передачу прав згідно п.2.2 цього договору складає 212997976,80грн.

Відповідно до п.2.3 вказаної угоди позивач здійснює розрахунок за даним договором в порядку та строки, передбачені договором про порядок погашення заборгованості від 28.02.2012, що укладений між Закритим акціонерним товариством «Центрбудінвест» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра».

Згідно з п.5 договору про порядок погашення заборгованості від 28.02.2012 сторони домовились, що після підписання цього договору вимоги позивача до відповідача 2 за кредитним договором №23/5/2004/840-К/102 від 08.07.2004 зменшуються на суму вартості, що зазначена в п.4 даного договору, та складають 23736464,63 грн.

29.02.2012 на виконання договору від 28.02.2012 позивачем та відповідачем 2 підписано відповідний акт приймання-передачі майнових прав.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Приписами статті 513 зазначеного нормативно-правового акту встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до позивача перейшли майнові права на 89% загальної площі квартир житлового комплексу, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Дегтярівська, 25-А в Шевченківському районі, 89% нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень об'єкту, 89% місць підземної стоянки для автомобілів та інших споруд об'єкту.

Як свідчать матеріали справи, на момент розгляду даного позову житловий комплекс на земельній ділянці за адресою: м.Київ, вул.Дегтярівська, 25-А в Шевченківському районі міста Києва знаходиться в стані будівництва, докази введення закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію у матеріалах справи відсутні. Тобто, вказаний житловий комплекс є об'єктом незавершеного будівництва.

Листом вих.№786/15 від 14.05.2013 позивачем було заявлено відповідачу 1, як замовнику за інвестиційним договором, вимогу підтвердити належність Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Надра» прав, що витікають з зазначеного договору, і складаються з прав вимоги передачі у власність 89% загальної площі квартир житлового комплексу, що будується на земельній ділянці за адресою: м.Київ, вул.Дегтярівська, 25-А в Шевченківському районі міста Києва.

Відповідач 1 у відповідь на вказаний лист позивача в листі вих.№117 від 23.05.2013 повідомив, що будь-яких документів, які б підтверджували набуття Публічним акціонерним товариством «Комерійний банк «Надра» прав, що належать Закритому акціонерному товариству «Центрбудінвест» за договором №02/І, в своєму розпорядженні Публічне акціонерне товариство «Транспортник» не має, а тому не вбачає підстав для їх підтвердження або визнання.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в статті 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способи захисту права власності врегульовано главою 29 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту даної правової норми право на звернення до суду з позовом про захист речових прав на майно встановлюється за позивачем, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, та створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно.

Приймаючи до уваги встановлені судом обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що у позивача наявне право власності на майнові права на об'єкт незавершеного будівництва (спірне майно) у зв'язку з виникненням такого права у відповідача 2 за договором №02/І від 04.11.2003 та передачею таких прав позивачу за договором б/н від 28.02.2012.

При цьому, за висновками суду, факт укладення договору від 28.02.2012 про передачу права, що витікає з договору №02/І від 04.11.2003 і складається з права вимоги передачі у власність спірного нерухомого майна, а також розрахунок за вказаний об'єкт шляхом зменшення кредиторської заборгованості відповідача 2 на підставі умов договору про порядок погашення заборгованості від 28.02.2012 є підставами для переходу права власності на спірне майно, оскільки правочини щодо реалізації такого майна передбачені Законом України «Про інвестиційну діяльність».

Аналогічна правова позиція викладена постанові Вищого господарського суду України від 29.07.2010 у справі №32/147.

Крім того, відповідно до пункту 1.4 договору кредитної лінії №23/5/2004/840-К/102 від 08.07.2004 метою кредитування було саме фінансування будівництва Закритим акціонерним товариством «Центрбудінвест» житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м.Київ, вул.Дегтярівська, 25-А в Шевченківському районі відповідно до договору №02/1 від 04.11.2013 про участь в будівництві житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м.Київ, Шевченківський район, вул.Дегтярівська, 25-А.

За змістом статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Зважаючи на вказане правило та частину 3 цієї статті, згідно якої до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна), у сукупності із легальним визначенням майнових прав за частиною 2 статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» потенційне набуття особою, якій до завершення будівництва належать будівельні матеріали, набути право власності на новостворену річ, суд кваліфікує як майнове право на відповідний об'єкт.

В свою чергу, редакція частини 3 статті 331 Цивільного кодексу України безпосередньо передбачає можливість вчинення угод відносно об'єктів незавершеного будівництва, із вказівкою про те, що право власності реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» суб'єктам господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовникам), дозволяється проводити державну реєстрацію права власності в бюро технічної інвентаризації на об'єкти незавершеного будівництва та їх частини з метою подальшого продажу чи передачі в іпотеку.

З огляду на зазначене, встановлені обставини справи свідчать про наявність достатніх та необхідних підстав для захисту права власності позивача в порядку статті 392 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене вище, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до Публічного акціонерного товариства «Транспортник» та Закритого акціонерного товариства «Центрбудінвест» є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» права власності на 89% об'єкту незавершеного будівництва II та III черг будівництва житлового комплексу «Космополітен парк Пушкіна», що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Дегтярівська, 25-А.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва у даній справі, в зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 у справі №910/11424/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 у справі №910/11424/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/11424/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді С.А. Гончаров

Л.В. Чорна