Рішення

від 06.02.2009 по справі 31/172

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/172

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.09                                                                                           Справа№ 31/172

Господарський суд Львівської області в складі судді Артимовича В.М.

При секретарі Митник М.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Приватного підприємства „Галпрофбуд”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна кераміка Львова”, м. Львів

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, м. Львів

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ВАТ будівельних матеріалів „Львівбудматеріали” –Головне підприємство, м. Львів

за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ВАТ „Львівське заводоуправління будівельних матеріалів”, м. Львів

про: визнання права власності

За участю представників:

від позивача: Кичма С.М. –представник;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

від третьої особи-3: не з'явився;

від третьої особи-4: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторони подали відповідне клопотання.

Суть спору: Приватне підприємство «Галпрофбуд», м. Львів, надалі –позивач, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна кераміка Львова”, м. Львів, надалі –відповідач, про визнання права власності на об'єкт нерухомості, а саме: нежитлове приміщення площею 36,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 269-г. Ухвалою суду від 08.10.2007 р. порушено провадження у даній справі та призначено розгляд справи на 30.10.2007 р. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що правомірно набув право власності на вищевказаний спірний об'єкт нерухомості згідно з договором купівлі-продажу від 20.11.2003 р. у ВАТ «Львівбудматеріали»- Головне підприємство, надалі –третя особа-3, а відповідач, який, на думку позивача, оспорює право власності позивача, не міг набути право власності на складські приміщення, позначені на плані літ. «В-1», у м. Львові по вул. Зеленій, 269, як внесок до статутного фонду, оскільки ВАТ „Львівське заводоуправління будівельних матеріалів”, м. Львів, надалі –третя особа-4, такі приміщення згідно реєстраційного посвідчення Львівського обласного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 11.01.2001 р. не належали.

29.10.2007 р. відповідачем у справі № 31/172 подано зустрічну позовну заяву до ПП „Галпрофбуд”, м. Львів, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, м. Львів, Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів, про визнання недійсним договору купівлі-продажу складського приміщення площею 36,6 кв.м., що розташоване у місті Львові по вул. Зеленій, 269-г, укладеного 20.11.2003 р. між ВАТ „Львівбудматеріали” - Головне підприємство та ПП „Галпрофбуд”, скасування розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 29.12.2006 р. №1971, визнання недійсним свідоцтва про право власності №С-01793 від 29.12.2006 р. та скасування державної реєстрації права власності ПП „Галпрофбуд” на нежитлове приміщення загальною площею 36,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 269-г. Вказаний зустрічний позов ухвалою суду від 30.10.2007 р. був повернутий без розгляду відповідачеві. Також вказаною ухвалою судом було залучено до участі в даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради, м. Львів, надалі –третя особа-1, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, м. Львів, надалі –третя особа-2, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ВАТ будівельних матеріалів „Львівбудматеріали” –Головне підприємство, м. Львів, та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ВАТ „Львівське заводоуправління будівельних матеріалів”, м. Львів.

Ухвалою суду від 29.11.2007 р. за клопотанням сторін спору продовжено строк вирішення спору в даній справі.

29.11.2007 р. третьою особою-1 подано відзив на позов, в якому третя особа повідомила суд про обставини видання розпорядження № 594 від 04.08.2003 р. та розпорядження № 1971 від 29.12.2006 р.

ВАТ будівельних матеріалів „Львівбудматеріали” - Головне підприємство, залучене до справи як третя особа-3, в судовому засіданні 29.11.2007 р. подало відзив на позив, в якому просить суд залишити в силі і визнати дійсним договір купівлі-продажу складського приміщення площею 36,6 кв.м. по вул.Зеленій 269-Г, та визнати дійсним свідоцтво на право власності №С-01793 від 29.12.2006 року видане ПП „Галпрофбуд”, так як відчужуване майно було передано третій особі-3 під час корпоратизації.

20.12.2007 р. третя особа-2 - Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експортної оцінки”, м. Львів, подало через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що порушень при проведенні державної реєстрації права власності допущено не було, оскільки реєстрація права власності була проведена згідно п. 6 Додатку 1 до тимчасового положення „Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затв. наказом Мін'юсту України № 6/5 від 28.01.2003 р., а тому просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Відповідач 24.01.2008 р. подав клопотання про зупинення провадження у справі № 31/172 до вирішення справи № 22/407 за позовом ТзОВ „Будівельна кераміка Львова” до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, Обласного комунального підприємства львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, за участю третьої особи ПП „Галпрофбуд” про скасування розпорядження, визнання свідоцтва про право власності недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію.

Ухвалою від 28.01.2008 р. судом провадження у даній справі було зупинене до вирішення справи № 22/407, а ухвалою від 31.03.2008 р. за клопотанням представника позивача провадження у даній справі поновлено.

За клопотаннями представників сторін розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Через канцелярію суду 11.11.2008 р. третьою особою-2 на виконання вимог ухвал суду подано оригінали матеріалів інвентаризаційних справ на буд. № 269 та № 269-Г у м. Львові по вул. Зеленій.

Листом від 17.12.2008 р. РВ ФДМ України по Львівській області подало суду копії переліків нерухомого майна, що передавалось до статутних фондів третьої особи-3 та третьої особи-4.

В судовому засіданні 06.02.2009 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, також подав в судовому засіданні квитанцію про доплату державного мита. Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду спору по суті. За наведених обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір без участі представників відповідача та третіх осіб за наявними в справі матеріалами. В судовому засіданні судом досліджувались матеріали реєстраційних справ, подані третьою особою-2, копії матеріалів реєстраційних справ долучені судом до даної справи.

В судовому засіданні 06.02.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення в даній справі.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив:

ВАТ «Львівське заводоуправління будівельних матеріалів»згідно з наказом Української державної корпорації промисловості будівельних матеріалів «Укрбудматеріали»від 19.01.1995 р. № 37 та наказом РВ ФДМ України по Львівській області від 28.09.1995 р. № 2110 було передано у власність нерухоме майно, зокрема у м. Львові по вул. Зеленій, 269 наступне майно: дві будівлі формовочного цеху, будівлю трансформаторної підстанції, будівлю гаражу, будівлю механічної майстерні, будівлю теслярської майстерні та будівлю складу матеріальних цінностей (скляну). Вказане підтверджується наявним у справі переліком нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Львівське заводоуправління будівельних матеріалів», затв. начальником РВ ФДМ України по Львівській області. На підставі вказаних вище документів третьою особою-2 11.01.2001 р. ВАТ «Львівське заводоуправління будівельних матеріалів»видано реєстраційне посвідчення, яке записано 11.01.2001 р. в реєстрову книгу № 3 за реєстровим № 911. Згідно даного реєстраційного посвідчення за третьою особою-4 на праві власності зареєстровані такі об'єкти нерухомого майна, як мехмайстерні А-1 пл. 3030 кв.м., Е-1 пл. 196,5 кв.м., гаражі Б-1 пл. 320,8 кв.м., Д-1 пл. 202,9 кв.м., цех Е-1 пл. 179,5 кв.м., трансформаторна Ж-1 та бензозаправка З-1.

Згідно з переліком нерухомого майна, яке передане у власність, що затверджений начальником РВ ФДМ України по Львівській області 22.04.2002 р., ВАТ будівельних матеріалів „Львівбудматеріали” –Головне підприємство –третій особі-3 РВ ФДМ України по Львівській області були передані об'єкти нерухомості,  в тому числі складські приміщення у м. Львові по вул. Зеленій, 269.

Розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 19.11.2001 р. № 206 складському приміщенню В-1 у м. Львові по вул. Зеленій, 269 присвоєно будинковий номер 269-г.

Між позивачем, як покупцем, та третьою особою-3, як продавцем, 20.11.2003 р. укладено договір купівлі –продажу, згідно якого позивач придбав, а третя особа-3 продала складське приміщення площею 36,6 кв.м. у м. Львові по вул. Зеленій, 269-г, надалі –спірне приміщення. Передача ж приміщення від продавця до покупця відбулась 25.11.2003 р. згідно відповідного акту приймання-передачі майна, підписаного уповноваженими особами позивача та третьої особи-3. Аналіз судом вказаного договору свідчить, що він містить усі істотні умови та відповідає встановленій формі та іншим вимогам, які були встановлені для такого виду договорів чинним на той час Цивільним кодексом УРСР. Сторонами та третіми особами не подано суду належних і допустимих доказів, як це передбачено нормами ст.ст. 33, 34 ГПК України, які б свідчили про визнання недійсним договору купівлі –продажу від 20.11.2003 р.

Як вбачається з матеріалів даної справи, зокрема з реєстраційної справи БТІ, спірне приміщення знаходиться на фундаменті та є цегляним.

На підставі вказаного вище договору купівлі-продажу 29.12.2006 р. Сихівською  районною адміністрацією Львівської міської ради було видано розпорядження № 1971 „Про оформлення ПП ”Галпрофбуд” права приватної власності на нежитлове приміщення на вул. Зеленій, 269 г”, а третьою особою-2 видано свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення від 29.12.2006 р. № С-01793, яке зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 12.03.2007 р., про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13830912.

Згідно з п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затв. наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 р. № 6/5, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

На підставі установчого договору про створення і діяльність ТзОВ «Будівельна кераміка Львова», зареєстрованого 21.03.2003 р. відділом реєстрації та ліцензування управління промисловості та підприємництва Львівської міської ради, Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради 04.08.2003 р. було видано розпорядження № 594 „Про оформлення ТзОВ „Будівельна кераміка Львова”  права колективної власності нанежитлові будівлі на вул. Зеленій, 269”, згідно якого третьою особою-2 видано свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі № С-00215, зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно 25.09.2003 р., що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1570557. Зі згаданого свідоцтва вбачається, що відповідач оформив право власності на будівлю складу В-1 площею 94 кв.м.у м. Львові по вул. Зеленій, 269.

Суд, проаналізувавши норми законодавства та матеріали справи, в тому числі перелік нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Львівське заводоуправління будівельних матеріалів», наданий суду РВ ФДМ України по Львівській області, реєстраційне посвідчення від 11.01.2001 р., дійшов висновку щодо безпідставної передачі третьою особою-4 спірного майна, власником якого ВАТ «Львівське заводоуправління будівельних матеріалів»не було, до статутного фонду відповідача, що суперечило чинним на час передачі нормам Закону України «Про власність», Цивільного кодексу УРСР, згідно яких лише власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Відтак, розпорядження № 594 від 04.08.2003 р. в частині оформлення права власності відповідачеві на спірне майно теж суперечить ст.ст. 2, 4 Закону України «Про власність», ст. 225 Цивільного кодексу УРСР, а тому судом згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України не береться до уваги.

Договором оренди землі, укладеним 31.05.2005 р. між Львівською міською радою та позивачем, згідно якого позивач набув в оренду земельну ділянку площею 0,1426 га для обслуговування складських приміщень у м. Львові по вул. Зеленій, 269-г, та іншими матеріалами справи підтверджується володіння й користування спірним приміщенням саме позивачем.

У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав. Аналогічна норма міститься і в ст. 16 Цивільного кодексу України. Згідно ж ст. 392 Цивільного кодексу власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання права власності на спірне приміщення обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 4-3, 4-5, 4-7, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

            1. Позов Приватного підприємства „Галпрофбуд”, м. Львів, задовольнити повністю.

2. Визнати за Приватним підприємством „Галпрофбуд” (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 99, кв. 121; код ЄДРПОУ 19325101) право власності на нежитлове приміщення площею 36,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 269-г.

3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна кераміка Львова” (79034, м. Львів, вул. В.Стуса, 57; код ЄДРПОУ 32408830) на користь Приватного підприємства „Галпрофбуд” (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 99, кв. 121; код ЄДРПОУ 19325101) сплачене державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

           4. Наказ видати згідно ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя