Постанова

від 14.01.2014 по справі 30/419

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2014 р. Справа№ 30/419

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Суліма В.В.

за участю представників:

від прокуратури: Белікова С.О. - посв. № 015614

від апелянта: Дудченко С.М. - представник

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2007 року по справі № 30/419 (Повний текст рішення складено і підписано 12.11.2013 року) (суддя - Ващенко Т.М.)

за позовом Приватного підприємства «Вест - К»

до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Вест - К» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання права власності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2007 року у справі № 30/419 позовні вимоги Приватного підприємства «Вест - К» задоволено в повному обсязі, визнано право власності Приватного підприємства «Вест-К» на нежитлову будівлю загальною площею 122,5 кв. м, що заходиться за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 9 А. Зобов'язано Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати право власності Приватного підприємства «Вест-К» на об'єкт нерухомого майна загальною площею 122,5 кв. м, що заходиться за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 9 А.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2007 року та постановити нове рішення, яким відмовити ПП «Вест - К» у задоволенні позовних вимог, а також визнати договір купівлі - продажу № б/н від 27.07.2001 року недійсним.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а рішення стосується прав та обов'язків апелянта, якого не було залучено до участі у вказаній справі, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Так у своїй скарзі апелянт зазначає, що договір купівлі-продажу від 27.07.2001 укладено з численним порушенням норм законодавства, чинного на момент укладення, а крім того стверджує, що Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувало, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 26.11.2013 року.

26.11.2013 року ухвалою Київського апеляційного господарського розгляд апеляційної скарги було відкладено на 17.12.2013 року

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 розгляд справи було відкладено на 14.01.2014.

Представник апелянта 14.01.2014 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав письмові пояснення, в яких зазначив, що Перший заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та Приватного акціонерного товариства «Київ - Дніпровське МППЗТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-К» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікра» про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення апелянта та представника прокуратури, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідача.

Представник прокуратури письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні проти її доводи підтримав, вважаючи її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників прокуратури та апелянта, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

27.07.2001 між Приватним підприємством «Вест - К» (покупець) та Відкритим акціонерним товариством «Київ-Дніпровське МППЗТ» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № б/н нежилого приміщення загальною площею 122,54 кв. м що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 9 А (надалі - Договір).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» із заявою про реєстрацію права власності на спірне майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, Новокостянтинівська, 9 А.

Однак відповідач листом № 28867 від 03.10.2007 відмовив Приватному підприємству «Вест-К» у здійсненні державної реєстрації права власності спірного майна, з посиланням на те, що позивачем не подано правовстановлюючого документа, а також те, що позивачем заявлено право на майно, що не прийнято в експлуатацію.

Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу Української PCP 1961 року, в редакції, що діяла на момент укладення Договору, право власності у набувача майна за договором виникало з моменту передання речі.

Положеннями п. 4 Договору передбачено, що продавець передає об'єкт покупцеві під час підписання цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт одночасно з отриманням ключів від об'єкта від продавця. Продавець на момент підписання Договору отримав повну сплату за об'єкт в розмірі: 12800,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі майна та ключів від об'єкту, який є предметом Договору.

Згідно ст. 227 Цивільного кодексу Української PCP, на момент укладання Договору, законодавством не передбачалось обов'язку нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна іншого, ніж житловий будинок.

Позивача звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання права власності.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якшо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 1 ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до ч. 4 ст. 182 Цивільного кодексу України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Положеннями ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.

Згідно з п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Пунктом 1 наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 встановлено, що до прийняття Верховною Радою України та набрання чинності законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

З наведеного вбачається, що відповідач здійснює оформлення та видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно, а тому колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що відповідач не перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, щодо якого заявлені позовні вимоги про визнання права власності, відсутній також факт невизнання чи оспорювання права власності позивача на адміністративну будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 9а, а тому підстави щодо задоволення позову в частині визнання права власності на зазначене майно відсутні.

Крім того, колегія суддів зазначає, що оскільки вимога щодо зобов'язання відповідача вчинити дії щодо реєстрації права власності є похідною від вимоги щодо визнання права власності, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача щодо зобов'язання Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати право власності Приватного підприємства «Вест-К» на об'єкт нерухомого майна загальною площею 122,5 кв. м, що заходиться за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 9 А.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2007 року у справі № 30/419 підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2007 по справі № 30/419 скасувати.

3. У задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути Приватного підприємства «Вест-К» (код ЄДРПОУ 30857197; місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 11/11) на користь Приватного акціонерного товариства «Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (код ЄДРПОУ 04737111; місцезнаходження: 02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 37) 860,25 (вісімсот шістдесят грн. 25 коп.) грн. судового збору за подання за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Копію постанови направити до Реєстраційної служби головного управління юстиції у м. Києві (01001, м. Київ, пров. Музейний, 2Д) для відома.

7. Матеріали справи № 30/419 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Л.О. Рєпіна

В.В. Сулім