32/241
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.11.2008 № 32/241
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Рєпіної Л.О.
Синиці О.Ф.
при секретарі: Волуйко Т.В.
За участю представників:
від позивача - Купріянова О. М. – по довіреності.
від відповідача 1 – не з'явився.
від відповідача 2 – не з'явився. від відповідача 3 – Поз М. - по довіреності.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.07.2008
у справі № 32/241 (Хрипун О.О.)
за позовом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
до Головного управління МНС України у Київській області
ДП "Управління капітального будівництва"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Макрокапітал Девелопмент Інвест"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору № 21-4/46-2 від 06.09.2007 р. про будівництво об'єкту. Пізніше позивач змінив предмет позову, просив суд визнати інвестиційний договір № 21-4/46-2 від 06.09.2007 р. про будівництво об'єкту, що укладений між ДП “Управління комунального підприємства”, Головним управлінням МНС України та ТОВ “Макрокапітал Девелопемент Інвест”, таким що не створює ніяких прав та обов'язків для сторін.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.07.2008 р. у справі № 32/241 в позові МНС до Головного управління МНС України у Київській області, ДП “Управління комунального будівництва”, ТОВ “Макрокапітал Девелопемент Інвест” про визнання недійсним договору було відмовлено повністю.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, МНС звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення яким визнати договір № 21-4/46-2 від 06.09.2007 р. про будівництво об'єкту, таким що не створює ніяких прав та обов'язків для сторін, оскільки вважає, що воно було винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2008 р. було порушено апеляційне провадження у справі № 32/241, розгляд справи був призначений на 27.08.2008 р.
27.08.2008 р. представники позивача та відповідача 1 у судове засідання не з'явились, а через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від МНС надійшло клопотання про відкладенні справи. Розгляд справи було відкладено на 18.09.2008 р.
18.09.2008 р. представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився. Розгляд справи було відкладено на 15.10.2008 р.
15.10.2008 р. представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився. Розгляд справи було відкладено на 29.10.2008 р.
29.10.2008 р. представники позивача і відповідача 1 у судове засідання не з'явились. Розгляд справи було відкладено на 26.11.2008 р.
26.11.2008 р. представники відповідача 1 та відповідача 2 у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа переглядається за наявним в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу та відзиви на неї, інші подані сторонами документи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
06.09.2007 р. відповідачами підписано договір № 21-4/46-2 про будівництво об'єкту. Відповідно до умов зазначеного договору сторони, керуючись власним вільним волевиявленням у виборі один одного як контрагентів за договором і визначені вимог відповідно до ст. ст. 3, 6, 203, 637 Цивільного кодексу України, зобов'язуються об'єднати свої зусилля та вклади і спільно діяти з метою будівництва об'єкту на земельній ділянці, що знаходиться за адресою : Київська обл., Києво – Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського Кодексу України одним із способів захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання є визнання наявності або відсутності прав.
Під час розгляду справи позивачем доведено яким чином порушено його право, а саме відповідно до покладених на нього завдань відповідно до Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. № 1539 (далі Положення), він організовує та контролює виконання завдань щодо виселення громадян з радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи територій, забезпечує створення для них необхідних соціально – побутових умов, забезпечує житловими приміщеннями осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту МНС.
У зв'язку із даними завданнями, та для забезпечення їх ефективної реалізації, МНС було створено ДП “Управління капітального будівництва”, метою створення якого відповідно до п. 2.1 Статуту ДП “Управління капітального будівництва” є створення єдиного замовника МНС для будівництва об'єктів житла, в тому числі будівництво та придбання житлових приміщень для сімей, які виявили бажання переселитися із зон радіоактивного забруднення, інших категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також забезпечення найбільш ефективного використання капітальних вкладень у будівництво по всіх джерелах фінансування, координації дій по вирішенню питань, які виникають в процесі будівництва.
Відповідно до п. 6 Положення МНС здійснює свої функції та повноваження безпосередньо та через урядові органи державного управління, утворені у його складі, територіальні органи, підрозділи та спеціальні формування, навчальні заклади, а також підприємства, установи та організації, що належать до сфери його управління.
Тобто, Положення надає право МНС здійснювати свої функції та повноваження без отримання будь – яких погоджень від урядових органів державного управління, утворених у його складі, територіальних органів, підрозділів та спеціальних формувань, навчальних закладів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
Під час розгляду справи суд першої інстанції помилково не врахував, що відповідно до ст. 638 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 2 ст. 180 Господарського Кодексу України господарській договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного типу.
Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеними (таким, що не відбувся) – ч. 8 ст. 181 Господарського Кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
При укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь – якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 Господарського Кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 638 Цивільного Кодексу України відсутність у договорі хоча б однієї істотної умови, тягне його неукладеність.
Однак при укладанні договору № 21-4/46-2 від 06.09.2007 р. сторони не досягли згоди щодо таких істотних умов як строк та ціна Договору, про що свідчать відзив на апеляційну скаргу від відповідача 2 і заява від відповідача 1.
Відповідно ч. 1 ст. 631 Цивільного Кодексу України строком є чітко встановлений проміжок часу, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки.
Оскільки відсутні істотні умови – ціна і строк договору, такий договір не можна вважати укладеним, або таким, що породжує певні права та обов'язки сторін.
Згідно ч. 2 ст. 190 Цивільного Кодексу України під майновими правами визнаються майнові права. Відповідно до положень Цивільного Кодексу України та Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” № 1952 – IV від 01.07.2004 р. до речових прав відносяться : право власності, речові права на чуже майно, зокрема: право володіння, користування (сервітут), право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право забудови (суперфіцій).
Право власності (право володіння, користування, розпорядження) на новостворене нерухоме майно згідно ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України виникає з моменту державної реєстрації. Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстроване відповідно до закону.
Згідно умов договору № 21-4/46-2 від 06.09.2007 р. внеском Відповідача 1 є належним чином оформлене право на забудову та право на користування земельною ділянкою, до моменту реєстрації права користування на землю, тобто на момент, коли майнове право (речове право) фактично відсутнє.
Крім того відповідно до практики розгляду подібних категорій справ Верховним судом України в постанові № 30/146-07-4216 від 11.03.2008 р., Вищим господарським судом України в постановах № 2/434 від 08.10.2007 р., № 25/13 від 13.09.2006 р., яка залишена без змін ухвалою Верховного Суду України від 02.11.2006 р., договір № 21-4/46-2 від 06.09.2007 р. про будівництво об'єкту є неукладеним, таким, що не створює ніяких прав та обов'язків для сторін, оскільки в ньому відсутні істотні умови.
Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що апеляційна скарга МНС є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2008 р. у справі № 32/241 необхідно скасувати.
Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального Кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Міністерства з питань надзвичайних ситуаційта у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2008 р. у справі № 32/241 – задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2008 р. у справі № 32/241 – скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи задовольнити в повному обсязі. Визнати договір № 21-4/46-2 від 06.09.2007 р. про будівництво об'єкту - неукладеним, таким, що не створює ніяких прав та обов'язків для сторін.
3. Стягнути з Головного управління МНС України в Київській області, код ЄДРПОУ 08588731, що знаходиться за адресою: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 8 з будь – яких рахунків на користь Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи витрати по сплаті державного мита за позовом в розмірі 28,33 (двадцяти восьми) гривень 33 коп., послуг по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу в розмірі 39,33 (тридцяти дев'яти) гривень 33 коп., а також по сплаті державного мита за апеляційну скаргу у розмірі 14, 17 (чотирнадцяти) гривень 17 коп. Видати наказ.
4. Стягнути з Державного підприємства “Управління капітального будівництва”, код ЄДРПОУ 25276329, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Терьохіна, буд. 8 - а з будь – яких рахунків на користь Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи витрати по сплаті державного мита за позовом в розмірі 28,33 (двадцяти восьми) гривень 33 коп., послуг по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу в розмірі 39,33 (тридцяти дев'яти) гривень 33 коп., а також по сплаті державного мита за апеляційну скаргу у розмірі 14, 17 (чотирнадцяти) гривень 17 коп. Видати наказ.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Макрокепітал Девелопмент Инвест”, код ЄДРПОУ 35057422, з будь – яких рахунків на користь Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи витрати по сплаті державного мита за позовом в розмірі 28,33 (двадцяти восьми) гривень 33 коп., послуг по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу в розмірі 39,33 (тридцяти дев'яти) гривень 33 коп., а також по сплаті державного мита за апеляційну скаргу у розмірі 14, 17 (чотирнадцяти) гривень 17 коп. Видати наказ.
6. Матеріали справи № 32/241 повернути Господарському суду м. Києва, для видачі відповідних наказів.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Рєпіна Л.О.
Синиця О.Ф.
17.12.08 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2008 |
Оприлюднено | 28.05.2009 |
Номер документу | 3678408 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні