Рішення

від 12.05.2009 по справі 30/49

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/49

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.09                                                                                           Справа№ 30/49

За позовом: ТзОВ “Запоріжметал Холдінг”, м. Київ

До відповідача: ТзОВ „Львівкомплектавтопостач”,  м. Львів

                                                                                                                Суддя  Н.Мороз

                                                                                                                Сума   48253,27 грн.

                                                     Представники:

від позивача - Лєдяєв С.Ю.

від відповідача – н/з

Суть спору:

            Позовні вимоги заявлено товариством з обмеженою відповідальністю „Запоріжметал Холдінг”, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Львівкомплектавтопостач”, м. Львів  про стягнення  48253,27 грн. заборгованості.

             Розглянувши матеріали справи, суд визнав  їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і  ухвалою від  02.03.2009  р.  призначив  розгляд справи на 23.04.2009 р.

           Для об”єктивного та всестороннього вирішення спору, витребування додаткових доказів та у зв”язку з неявкою відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладався ухвалою суду.

           Представник позивача в судове засідання   з”явився,  позовні вимоги підтримав повністю.

           Відповідач в судове засідання не з”явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду від 02.03.2009р., 23.04.2009р. не виконав.

            Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд  встановив:

    Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема  є договори та інші правочини.

            У відповідності до ч.1,2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

           Форма договору сторонами визначається на власний розсуд (усна, письмова), недотримання письмової форми не тягне недійсності такого договору.    

     Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами) позивач зобов”язався здійснити поставку відповідачу товару (металопрокат), а  відповідач в свою чергу, прийняти товар та оплатити його вартість.  

            Належне виконання позивачем зобов”язання підтверджується матеріалами справи, зокрема, видатковими накладними  та довіреностями на отримання товару (в матеріалах справи).

           Отже, внаслідок отримання відповідачем товару згідно з вищезазначеними накладними, у відповідача виникло зобов'язання, зміст якого зводився до оплати вартості товару (зобов'язання, без вказівки на термін його виконання).

Стаття 598 ЦК України, вказує на те, що зобов”язання припиняється  виконанням, проведеним  належним чином.  

  Позивач зазначає, що відповідачем  належним чином  договірні зобов"язання не виконано, оплату за надані послуги проведено частково, у зв”язку з чим  за відповідачем числиться заборгованість в сумі 44509,82 грн. Дана обставина відповідачем не заперечена.  

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

  Такою вимогою слід вважати направлену позивачем на адресу відповідача претензію №04/34 від 21.04.2009р. на адресу відповідача,  проте останній жодних дій, направлених на виконання зобов”язання не вчинив, як і не заперечив факту отримання товару.

   Відповідно до ст.526 ЦК України в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.    

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідно до ст.625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача  інфляційні  втрати в сумі 3184,95 грн. та 3% річних в сумі  558,50 грн., відповідно до поданого розрахунку.    Проте, суд вважає такі нарахування безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які вказують на прострочення відповідачем виконання грошового зобов”язання, оскільки строк виконання  зобов”язання сторонами не визначено. Претензія позивача № 04/34 від 21.04.2009р. про сплату боргу на адресу відповідача  не може братись судом до уваги, оскільки направлена лише після подачі позову до суду.  

 Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу  своїх вимог і  заперечень.  

 Відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку позов задоволити частково.

 Суд враховує той факт,  що у відповідності до ч.2 ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Під такими діями суд вважає ненаправлення вимоги про момент настання зобов”язання (ч.2 ст.530 ЦК України), а звернення до господарського суду з відповідним позовом.

            Судові витрати слід покласти на сторони порівну, у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.           

    Керуючись ст.ст.11,509,526,598,625,639 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.33, 43, 49, 82, 84, 85  ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Львівкомплектавтопостач”, м. Львів, вул.Стрийська,45   (р/р 26008238544001 в ЗГРУ КБ „ПриватБанк”, МФО 325321, ЄДРПОУ 34668539) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжметал Холдінг”, м.Київ, вул.Щорса,29 (р/р 260093013767 в АБ „Національні інвестиції”, МФО 300498, ЄДРПОУ 31407820)  - 44509,82 грн. боргу, 241,26 грн. держмита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позовних вимог-відмовити.

4.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя