Постанова

від 20.01.2014 по справі 926/804/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2014 р. Справа № 926/804/13

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В., Кордюк Г.Т.,

при секретарі судового засіданні Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача (скаржника) - Істратій В.Г., Гурський І.Р.

від відповідача - Кирил В.Г.

від третіх осіб-1,2,3,4 - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Динівецької сільської ради Новоселицького району Чернівецької області, б/н від 21.10.2013 року

на рішення господарського суду Чернівецької області від 08.10.2013 року (підписане 11.10.2013 року), суддя Марущак І.В.

у справі № 926/804/13

за позовом Динівецької сільської ради Новоселицького району Чернівецької області, с.Динівці Чернівецької області

до відповідача Маршинецька сільська рада Новоселицького району Чернівецької області, с.Маршинці Чернівецької області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Новоселицька районна державна адміністрація Чернівецької області, м. Новоселиця

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Свято-Вознесенський чоловічий монастир "Банчени", с. Банчени Чернівецької області

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Строїнецька сільська рада Новоселицького району Чернівецької області, с.Строїнці Чернівецької області

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Динівці", с. Динівці Чернівецької області

про визнання незаконним та скасування рішення ІХ сесії VІ скликання Маршинецької сільської ради від 29.02.2012 року №5.1-9/12 та вилучення майна з чужого незаконного володіння

в с т а н о в и в :

у суді першої інстанції позивачем подавалась заява про зменшення позовних вимог від 01.10.2013 року (арк. справи 132), подана суду 08.10.2013 року, в якій позивач просив зменшити позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування розпорядження голови Маршинецької сільської ради №48/12-к від 29.09.2011 року про прийняття на баланс сільської ради гідротехнічної споруди біля ставка сіл Динівці та Строїнці в адміністративних межах села Маршинці за межами населеного пункту та повернути судовий збір, сплачений за вказану вимогу.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 08.10.2013 року по справі №926/804/13, відмовлено у задоволенні позову Динівецької сільської ради Новоселицького району Чернівецької області до Маршинецької сільської ради Новоселицького району Чернівецької області про визнання незаконним та скасування рішення ІХ сесії VІ скликання Маршинецької сільської ради від 29.02.2012 року №5.1-9/12 та вилучення майна з чужого незаконного володіння.

Суд у рішенні, посилаючись на положення ст.4, ч.1 ст.85 Водного кодексу України, ст.17, ч.1 ст. 58, п. «а» ч.3 ст. 122, ч.1 ст.124 Земельного кодексу України, ч.4 ст.4 Закону України «Про оренду землі», п.2 ч.1 ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», вказуючи на відсутність у позивача повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою водного фонду, яка знаходиться за межами населеного пункту, а, відтак, і відсутність підстав для повернення позивачу земельної ділянки водного фонду, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Динівецька сільська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 08.10.2013 року по справі №926/804/13, прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Зокрема, скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги акт прийому-передачі від 27.12.1971 року, згідно з яким колгоспу ім. Карла Маркса передано у постійну експлуатацію протиерозійний ставок, який знаходиться на балці, по якій протікає струмок «Динівці» на відстані 1,5 км від села Динівці. Відтак, скаржник стверджує, що вказаний ставок був створений на землі Динівецької сільської ради, використовувався нею спочатку в особі колгоспу ім.. Карла Маркса, а в подальшому сільською громадою в особі сільської ради та не передавався на баланс Маршинецької сільської ради.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року склад судової колегії змінено. Замість судді Хабіб М.І. в склад судової колегії введено суддю Кордюк Г.Т.

Представники позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 08.10.2013 року та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (вих.№885 від 15.09.2013 року) та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначав, що прийняттям рішення від 29.02.2012 року №5.1-9/12 Маршинецька сільська рада не перевищила повноважень, наданих їй законом, оскільки, таке прийнято відповдно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Конституції України, вказуючи на встановлення даного факту Чернівецьким окружним адміністративним судом (постанова від 11.03.2013 року) та Вінницьким апеляційним адміністративним судом (ухвала від 14.05.2013 року), якими розглядалась справа за №824/159/13-а. Відтак, представник відповідача наголошував про відсутність правових підстав для повернення позивачу земельної ділянки водного фонду, дамби біля ставка сіл Динівці та Строїнці в адміністративних межах села Маршинці.

Представники третіх осіб-1,2,3,4 в судове засідання не з'явились.

Оскільки явка вказаних представників не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням дев'ятої сесії шостого скликання Маршинецької сільської ради від 29.02.2012 року за №5.1-9/12 надано в оренду гідротехнічну споруду біля ставка села Динівці та села Строїнці в адміністративних межах села Маршинці за межами населеного пункту строком на 49 років Свято-Вознесенському чоловічому монастирю «Банчени».

Позивач, посилаючись на те, що Маршинецька сільська рада, прийнявши вказане рішення, вийшла за межі своїх повноважень, порушивши при цьому вимоги ст.ст. 118,119 Земельного кодексу України, п.12 «Перехідних положень» Земельного кодексу України та положення Закону України «Про оренду землі», просить визнати незаконним та скасувати дане рішення та вилучити майно з чужого незаконного володіння.

Пунктом 12 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст.4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Згідно ч.1 ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів; штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Як уже зазначено вище рішенням Маршинецької сільської ради, яке просить скасувати позивач, надано в оренду гідротехнічну споруду.

Згідно із ДСТУ 3517-97 «Гідрологія суші. Терміни та визначення основних понять» гідротехнічна споруда - це інженерна споруда, що допомагає здійснювати певні водогосподарські заходи як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії вод.

Поняття гідротехнічної споруди визначено також у Методиці обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженій наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури №252 від 19 грудня 1995 року. Зокрема, п.1.9.18 встановлено, що гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Як встановлено господарським судом, на гідротехнічній споруді біля ставка села Динівці та села Строїнці проходить адміністративна межа між селами Маршинці, Строїнці та Динівці Новоселицького району Чернівецької області.

Вказана межа встановлена в актах польового обстеження і погодження меж територій вказаних сільських рад.

Згідно акту польового обстеження і погодження меж території Динівецької сільської ради народних депутатів Новоселицького району Чернівецької області від 30.01.1992 року, що міститься у Проекті формування території і встановлення меж Динівецької сільської ради народних депутатів Новоселицького району Чернівецької області (1992 року), проведено польове обстеження межі території Динівецької сільської ради по границі з Маршинецькою сільською радою. Відповідно до вказаного акту межа між вказаними сільськими радами проходить з південного сходу на південний захід протяжністю 5,2 км, з них: 2,1 км по струмку ш.-6 м., створеного на землях Маршинецької сільської ради ; 1,0 км вздовж лісу, створеного на землях Маршинецької сільської ради; 2,1 км по правому урочищу (арк. справи 23).

Згідно акту польового обстеження і погодження меж території Маршинецької сільської ради народних депутатів Новоселицького району Чернівецької області від 30.01.1992 року, який міститься в Проекті формування території і встановлення меж Маршинецької сільської ради народних депутатів Новоселицького району Чернівецької області (1992 рік), межа між Маршинецькою та Динівецькою сільськими радами проходить з північного заходу на північний схід, протяжністю 5,2 км, з них: 2,1 км по струмку ш.-6 м., створеного на землях Маршинецької сільської ради ; 1,0 км вздовж лісу, створеного на землях Маршинецької сільської ради; 2,1 км по правому урочищу (арк. справи 124).

Згідно акту польового обстеження і погодження меж території Динівецької сільської ради народних депутатів Новоселицького району Чернівецької області від 30.12.1991 року проведено польове обстеження межі території Динівецької сільської ради по границі з Строїнецькою сільською радою та визначено, що межа між вказаними сільськими радами проходить з півдня на північний захід протяжністю 3,1 км, з них: по струмку шириною 6 м протяжністю 1,1 км, по ставу протяжністю 2,0 км (арк. справи 24).

Згідно акту польового обстеження і погодження меж території Маршинецької сільської ради народних депутатів Новоселицького району Чернівецької області від 30.12.1991 року проведено польове обстеження межі території Маршинецької сільської ради по границі з Строїнецькою сільською радою. Межа між вказаними сільським радами проходить з південного заходу на північний захід, протяжністю - 5,6 км. Вздовж складу мінеральних добрив, лісу площею 2,0 га, створеного на землях Маршинецької сільської ради, вздовж польової дороги шириною 5,0 м, по границі ставу, по дамбі, створених на землях Маршинецької сільської ради (арк. справи 125).

В усіх, зазначених вище, актах вказано, що межі між сільськими радами не викликають спірних питань, не потребують закріплення в натурі (на місцевості) і узгоджуються обома сторонами. Вказані акти підписані головами обох сільських рад, межі між якими відповідно встановлювались.

Місцевий господарський суд витребовував акт польового обстеження і погодження меж території Строїнецької сільської ради від 30.12.1991 року, проте такий сторонами суду не подано. Поряд з тим, вказаний акт досліджувався при розгляді справи №824/159/13-а (за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_12 до Новоселицької районної державної адміністрації та Маршинецької сільської ради; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Свято-Вознесенський чоловічий монастир «Банчени» про визнання незаконними та скасування рішень, серед яких і спірне рішення дев'ятої сесії шостого скликання Маршинецької сільської ради від 29.02.2012 року №5.1-9/12) (арк. справи 75-77).

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.03.2013 року у справі № 824/159/13-а, відмовлено в задоволенні вказаного адміністративного позову. Дана постанова залишена в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 року (арк. справи 78-80).

Зокрема, постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.03.2013 року у справі № 824/159/13-а встановлено наступне: відповідно до акту польового обстеження і погодження меж території Строїнецької сільської ради народних депутатів Новоселицького району Чернівецької області від 30.12.1991 pоку, комісією проведено польове обстеження межі території Строїнецької сільської ради по границі з Маршинецькою сільською радою. Межа між вказаними сільським радами проходить з південного заходу на північний захід, протяжністю - 5,6 км, вздовж складу мінеральних добрив, лісу площею 2,0 га, створеного на землях Маршинецької сільської ради, вздовж польової дороги шириною 5,0 м, по границі ставу, по дамбі, створених на землях Маршинецької сільської ради .

Рішенням Новоселицької районної ради народних депутатів дев'ятої сесії двадцять першого скликання від 31.03.1992 року «Про затвердження проектів формування території і встановлення меж сільських рад і меж населених пунктів» затверджено розроблені проекти встановлення адміністративних меж сільських рад народних депутатів та формування територій населених пунктів (арк. справи 74).

Листом відділу Держземагенства у Новоселицькому районі №3480 від 17.09.2013 року повідомлено наступне: в 1992 році Чернівецьким філіалом інституту землеустрою було розроблено проекти формування територій і встановлення меж Динівецької, Строїнецької та Маршинецької сільських рад Новоселицького району Чернівецької області, які були погоджені усіма суміжними землекористувачами. За основу було взято технічний звіт по встановленню окружної межі колишнього колгоспу ім. К.Маркса села Динівці Новоселицького району Чернівецької області (Динівецька сільська рада). Станом на 15 вересня 2013 року межі між Динівецькою, Строїнецькою та Маршинецькою сільськими радами Новоселицького району Чернівецької області відповідають межам, встановленим в 1992 році.

Також у вказаному листі повідомляється, що відомості про гідротехнічну споруду (дамбу), яка розташована біля ставка на кордоні Динівецької, Строїнецької та Маршинецької сільських рад Новоселицького району Чернівецької області не занесені в автоматизовану систему державного земельного кадастру, тому надати підтвердження щодо належності гідротехнічної споруди немає можливості. (арк. справи 95).

Згідно з актом встановлення (відновлення) зовнішніх меж землекористувань в натурі (на місцевості) від 2013 року, складеним інженером Чернівецької регіональної філії ДП "Центр ДЗК" Моковєєвим А.С. в присутності Маршинецького сільського голови Кирила В.Г., Строїнецького сільського голови Кукуряка М.І., начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій Новоселицької РДА Рибак І.В., начальника відділу Держземагенства у Новоселицькому районі Стус І.Т., головного спеціаліста з питань розвитку тваринництва управління агропромислового розвитку Новоселицької РДА Бич С.М., проведено винос частини межі поділу адміністративних одиниць в натуру (на місцевість), а саме, межа, котра поділяє територію Динівецької, Марщинецької та Строїнецької сільських рад; межі в натурі проходять по дерев'яним коликам, встановленим під час виконання робіт. Даний акт підписаний, між іншим, головами Маршинецької та Строїнецькою сільських рад, голова Динівецької сільської ради від підпису відмовився, у зв'язку з незгодою з встановленими та затвердженими 1992 року межами Динівецької сільської ради, про що зазначено в акті (арк. справи 64).

Як встановлено господарським судом, відповідно до карт розмежування адміністративних меж села Маршинці, гідротехнічна споруда (дамба) знаходиться в адміністративних межах Маршинецької сільської ради (арк. справи 40, 71 на звороті, 126, 127). Такі ж дані відображені на кадастрових картах Державного земельного кадастру України, які розмішені в мережі "Інтернет" (арк. справи 90-94).

З огляду на наведене, враховуючи наявні докази в матеріалах справи, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку, що гідротехнічна споруда (дамба) знаходиться на земельній ділянці, в адміністративних межах Маршинецької сільської ради.

Поряд з тим, судом також встановлено, що 27.12.1971 року був затверджений акт прийому-передачі в постійну експлуатацію протиерозійного ставка (нове будівництво) колгоспу ім. Карла Маркса в селі Динівці Новоселицького району (арк. справи 26-28). Проте, згідно акту прийому-передачі в постійну експлуатацію протиерозійного ставка (нове будівництво) №80 від 23.12.1977 року вказаний ставок був переданий «Припрутською ПМК 152» на баланс колгоспу «Заповіт Ілліча» та колгоспу ім. Карла Маркса. Судом також відзначено, що на титульному листі акту від 23.12.1977 року зазначено крім колгоспу «Заповіт Ілліча» та колгоспу ім. Карла Маркса, також колгосп ім. Жданова (дописано), проте, на другій сторінці акту колгосп ім. Жданова не зазначається. (арк. справи 62-63).

Згідно довідки сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк» колгосп ім. Жданова та колгосп «Заповіт Ілліча» 26.01.1976 року були об'єднані в єдине та в подальшому 22.08.1989 року колгосп ім. Жданова перейменовано на агрофірму «Маяк», яка в 1998 році розформована та створено сільськогосподарський кооператив «Маяк» та АПОП «Золотий колос» (арк. справи 141). Як встановлено господарським судом, вказане сторонами не заперечувалось.

Позивачем не надано доказів, які б підтверджували передачу йому правонаступниками вищезазначених колгоспів в користування чи у власність гідротехнічну споруду (дамбу), яка розташована біля ставка на кордоні Динівецької, Строїнецької та Маршинецької сільських рад Новоселицького району Чернівецької області. Виготовлення позивачем звіту про оцінку гідротехнічної споруди в селі Динівці не є підтвердженням, що вона належить територіальній громаді с.Динівці.

Довідкою відділу Держземагенства в Новоселицькому районі №3335 від 05.09.2013 року підтверджується, що земельна ділянка водного фонду (ставок), який знаходиться в адміністративних межах Строїнецької, Динівецької, та Маршинецької сільських рад, розташована за межами населених пунктів. Вказане не заперечується сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 12 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 року, виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою

До повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля відносяться, зокрема, розпорядження землями державної власності відповідно до закону (п.2 ч.1 ст.21 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації»).

Відповідно до ст.17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, серед іншого, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством (ч.1 ст.85 Водного кодексу України).

Згідно ч.4 ст.4 ЗУ «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування. Поряд з цим, в розділі VIII «Прикінцевих положень» вказаного закону визначено, що частини друга, третя і четверта статті 4 набирають чинності після розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності. До розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України.

Пунктом «а» ч.3 ст.122 Земельного кодексу України встановлено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частиною четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства.

Враховуючи наведене, господарським судом правильно визначено, що повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою водного фонду належить до компетенції Новоселицької районної державної адміністрації, якою 06.09.2012 року прийнято розпорядження №305-р про передачу Свято-Вознесенському чоловічому монастирю водного об'єкту в оренду в адміністративних межах Маршинецької, Динівецької та Строїнецької сільських рад за межами вищевказаних пунктів.

Розпорядженням Новоселицької районної державної адміністрації №18-р від 04.02.2013 року Свято-Вознесенському чоловічому монастирю с. Банчени Герцаївського району Чернівецької області надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду в оренду для товарного риборозведення та сінокосіння орієнтовною площею 48 га в адміністративних межах Динівецької, Маршинської, Строїнецької сільських рад за межами населених пунктів.

Щодо посилань позивача на договір оренди земельної ділянки водного фонду від 28.02.2001 року укладеного між Динівецькою сільською радою та приватним підприємцем ОСОБА_17 як на підставу підтвердження повноважень позивача щодо розпорядження спірною земельною ділянкою водного фонду господарським судом відзначено наступне.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 23.12.2004 року скасовано рішення Новоселицького районного суду від 22.07.2004 року та відмовлено в позові ОСОБА_12 до Строїнецької сільської ради, Динівецької сільської ради та Новоселицької районної державної адміністрації про визнання права на оренду земельної ділянки водного фонду в порядку спадкування, усунення перешкод у реалізації прав і обов'язків орендаря у виконанні договорів оренди земельної ділянки водного фонду між ОСОБА_17 і Строїнецькою сільською радою та Динівецькою сільською радою від 28.02.2001 року (арк. справи 119-121).

У вказаному вище рішенні апеляційного суду встановлено, що договори оренди земельних ділянок водного фонду, укладені між ОСОБА_17 та зазначеними вище сільськими радами, з підстав недодержання нотаріальної форми, є нікчемними.

Поряд з тим, рішенням господарського суду Чернівецької області від 10.03.2004 року по справі №7/349 первісний позов прокурора Новоселицького району, заявлений в інтересах держави в особі Новоселицької районної державної адміністрації задоволено частково, визнано недійсним додаток від 11.07.2003 року до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 28.02.2001 року, в решті частини позову та в задоволенні зустрічного позову приватного підприємця ОСОБА_12 про визнання дійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду від 28.02.2001 року, укладеного між його батьком ОСОБА_17 та Динівецькою сільською радою, а також додаток до вказаного договору від 11.07.2003 року, укладений між Динівецькою сільською радою та ОСОБА_12, як спадкоємцем по правах на оренду спірної земельної ділянки водного фонду - відмовлено. (арк. справи 133-138). Вказане рішення не оскаржувалося та набрало законної сили.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

З огляду на наведене, встановивши відсутність у позивача права на розпорядження спірною земельною ділянкою водного фонду, відсутнє порушення оспорюваним рішенням сільської ради прав або інтересів позивача у справі, а відтак судом правомірно відмовлено в позові щодо визнання незаконним та скасування рішення дев'ятої сесії шостого скликання Маршинецької сільської ради від 29.02.2012 року за №5.1-9/12, яким надано в оренду гідротехнічну споруду біля ставка села Динівці та села Строїнці в адміністративних межах села Маршинці за межами населеного пункту строком на 49 років Свято-Вознесенському чоловічому монастирю «Банчени».

Оскільки позовна вимога про вилучення майна з чужого незаконного володіння є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування рішення сесії Маршинецької сільської ради від 29.02.2012 року №5.1-9/12, висновок суду про відмову у цій частині позову є правомірним.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України покладається на скаржника.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Чернівецької області від 08.10.2013 року по справі №926/804/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Динівецької сільської ради Новоселицького району Чернівецької області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Кордюк Г.Т.