Рішення

від 20.05.2009 по справі 43/101

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/101

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.05.09 р.                                                                                                       Справа № 43/101                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Батурської М.О.          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче-комерційна фірма “ВВВ”, м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства “Укрвуглеякість”, м. Донецьк

про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 23448,65грн., суми пені у розмірі 1907,68грн.

За участю представників:

від позивача: Кулиш Є.А. за дов. б/н від 31.03.09р.

від відповідача: Сокальська Ф.С. за дов. №02/1-230 від 05.05.09р., Затворницький А.М. за дов. б/н від 02.02.09р.

В судовому засіданні брали участь:

                    СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче-комерційна фірма “ВВВ”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства “Укрвуглеякість”, м. Донецьк про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 23448,65 грн., суми пені у розмірі 1907,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором на надання охоронних послуг №04/309 від 01.01.08р., в частині сплати вартості наданих послуг.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив, проте письмового відзиву не надав.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір на надання охоронних послуг №04/309 від 01.01.08р., акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000031 від 30.09.08р., №ОУ-0000035 від 31.10.08р., №ОУ-0000040 від 30.11.08р., претензія від 10.12.08р.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

        Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.08р. між сторонами був підписаний договір на надання охоронних послуг №04/309, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання по охороні об'єктів, розташованих за адресою: м. Донецьк пр. Ілліча, 89а, а відповідач зобов'язався оплачувати надані послуги в терміни, передбачені договором.

Відповідно до пункту 5.1. договору договір набуває чинності з 01.10.06р. та діє до 01.01.09р.

Як вбачається із матеріалів справи договір не був пролонгований сторонами, можливість чого передбачена пунктом 5.2. договору.

До договору на надання охоронних послуг №04/309 від 01.01.08р., як до договору про надання послуг, застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, позивачем у вересні, жовтні, листопаді 2008р. надано відповідачу охоронні послуги, загальною вартістю 21664,52грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000031 від 30.09.08р., №ОУ-0000035 від 31.10.08р., №ОУ-0000040 від 30.11.08р. Належним чином засвідчені копії означених актів містяться у матеріалах справи (а.с.11-13).

Відповідач у звязку з підписанням вказаних актів з прикладанням фірмової печатки підприємства повністю погодився з обсягами та вартістю наданих позивачем послуг.

Договором встановлено, що оплата послуг здійснюється не пізніше 10 числа наступного місяця за попереднім місяцем шляхом перерахування суми оплати на розрахунковий рахунок позивача (пункт 3.2. договору).

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, охоронні послуги повинні були сплачені до 10.10.08р., 10.11.08р. та до 10.12.08р.

Проте, свої зобов'язання, як про це заявлено позивачем, відповідач, всупереч умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК України, належним чином не виконав. Внаслідок чого, за ним нараховується заборгованість у сумі 21664,52грн. Належних доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

У розуміння ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст.231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Статтями 1, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96р. передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань – порушення строків сплати вартості наданих послуг, позивачем на підставі пункту 4.3. договору нараховано та пред'явлено до стягнення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент прострочення платежу від суми, яка підлягає оплаті, за кожен день прострочки у сумі 1907,68грн. (періоди нарахування пені з 01.10.08р. по 15.03.09р. – 6554,84грн., з 01.11.08р. по 15.03.09р. 7554,84грн., з 01.12.08р. по 15.03.09р. – 7554,84грн.).

Судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок пені, оскільки, при розрахунку позивачем не вірно визначено момент з якого починається прострочення відповідачем грошових зобов'язань, за висновками суду періодами, за які можливе нарахування пені є періоди з 11.10.08р. по 15.03.09р. – 6554,84грн., з 11.11.08р. по 15.03.09р. 7554,84грн., з 11.12.08р. по 15.03.09р. – 7554,84грн.

З огляду на викладене суд вважає що, розмір пені, який є арифметично вірним складає 1749,08грн.

Ч.2 ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано та пред'явлено до стягнення інфляційні збитки за періоди жовтень 2008р.-лютий 2009р. (6554,84грн.) у розмірі 660,49грн., листопад 2008р.-лютий 2009р. (7554,84грн.) у розмірі 622,24грн., грудень 2008р.-лютий 2009р. (7554,84грн.) у розмірі 501,40грн. Загалом інфляційні збитки склали 1784,13грн.

Розрахунок суми інфляційних збитків є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого приймається судом до уваги як доказ по справі.

З огляду на викладене, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, а також те, що позивачем при нарахування пені допущено помилку щодо визначення моменту з якого починається прострочка грошового зобовязання, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 25197,73.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 599, 611, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче-комерційна фірма “ВВВ”, м. Донецьк, до відповідача Державного підприємства “Укрвуглеякість”, м. Донецьк про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 23448,65 грн., суми пені у розмірі 1907,68 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Укрвуглеякість” (83053, м. Донецьк, вул. Димитрова, 2; 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89 блок 1, 1 поверх; ЄДРПОУ 32645403, МФО 334635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче-комерційна фірма “ВВВ” (83000, м. Донецьк, пл. Конституції, 1; ЄДРПОУ 31178660, МФО 334970) суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 23448,65 грн., суму пені у розмірі 1749,08грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 251,97грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117,26грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити за недоведеністю.

У судовому засіданні 20 травня 2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

               Суддя                                                                                                            Зубченко І.В.                               

Повний текст рішення за правилами

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України підписано 21 травня 2009р.