Постанова

від 21.01.2014 по справі 2а-1670/1768/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1768/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лі Н. А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Плахотничий Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

02 квітня 2012 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000311701 від 20.03.2012 року та № 0000291701 від 20.03.2012 року; про визнання протиправними дії Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції щодо проведення перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 01.01.2008 по 31.12.2008.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року зазначену постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 30 жовтня 2013 року Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013 у справі № 2а-1670/1768/12 скасовано. Провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо проведення перевірки суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року закрито, а в іншій частині позовних вимог справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

11 листопада 2013 року дана справа була направлена Вищим адміністративним судом України до Полтавського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 20 листопада 2013 року.

22 листопада 2013 року адміністративну справу № 2а-1670/1768/12 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 20 березня 2012 року № 0000291701, № 0000311701 прийнято до провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в акті перевірки № 2/17/НОМЕР_3 від 03 березня 2012 року відповідачем безпідставно зараховано до загального обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок позивача з призначенням "поповнення обігових коштів", а тому податкові повідомлення рішення є незаконними.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Вказував, що в ході перевірки виявлено, що обсяг виручки позивача за 2008 рік перевищив граничний рівень, встановлений статтею 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва", у зв'язку з чим проведені донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку з доходів фізичних осіб.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець Карлівською районною державною адміністрацією Полтавської області 07.06.2001 року, знаходиться на податковому обліку у Карлівській МДПІ та є платником єдиного податку.

У термін з 21.02.2012 року по 27.02.2012 року на підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України відповідно до наказу Карлівської МДПІ від 10 лютого 2012 року № 132 посадовими особами Карлівської МДПІ проведено позапланову документальну невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт перевірки від 03.03.2012 року № 2/17/НОМЕР_3 /том 1 а. с. 66-90/.

За висновками перевірки позивачем, зокрема, порушено:

- ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", п. 19.1. ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п. 85.2 ст. 85, п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 51544,64 грн., в тому числі за 2008 рік в сумі 14745,14 грн., за 2009 рік в сумі 36799,50 грн.;

- п. п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 9.3, п. 9.6 ст. 9, п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" суб'єктом господарської діяльності не подано заяву про реєстрації платником ПДВ та занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року в сумі 182147,16 грн.;

- пункту 19.1 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, пункту 175.5 статті 175 Податкового кодексу України - на дату написання акту (03 березня 2012 року) ФОП ОСОБА_3 до Карлівської МДПІ не подано декларацію про доходи з 17 вересня 2008 року по 31 грудня 2009 року;

- пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, пункту 175.5 статті 175 Податкового кодексу України - на дату написання акту (03 березня 2012 року) ФОП ОСОБА_3 декларації з податку на додану вартість за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року до Карлівської МДПІ не подавалися.

20.03.2012 року Карлівською МДПІ на підставі акту перевірки від 03.03.2012 року № 2/17/НОМЕР_3 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000291701, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на суму 227683 грн. 95 коп., з них: за основним платежем - у сумі 182147 грн. 16 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 45536 грн. 79 коп. /том 1 а. с. 91/;

- № 0000311701, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб з підприємницької діяльності" на суму 51544 грн. 64 коп., з них: за основним платежем - у сумі 51544 грн. 64 коп. /том 1 а. с. 92/.

Позивач не погодився з податковими повідомленнями - рішеннями від 20.03.2012 року № 0000291701 та № 0000311701, прийнятими за результатами проведеної перевірки та на підставі акту від 03.03.2012 року № 2/17/НОМЕР_3, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що в 2007, 2008, 2009 та 2010 роках позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується матеріалами справи /том 2 а. с. 122-125/.

Згідно зі звітами суб`єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку ОСОБА_3 виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2008 рік склала 338 525 грн. 62 коп., за 2009 рік - 490 651 грн. 98 коп., за 2010 рік - 420 308 грн. 13 коп.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що перевищення розміру обсягу виручки відбулось 17 вересня 2008 року, а саме: за період з 01 січня 2008 року по 17 вересня 2008 року обсяг виручки у позивача складв 506 691 грн. 50 коп., в тому числі виручка від реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг) - 141 301 грн. 50 коп., надходження на розрахунковий рахунок обігових коштів - 365 390 грн. /том 1 а. с. 74-75/.

За 17 вересня 2008 року надходження на розрахунковий рахунок становить 23 921 грн. 20, з яких 6 691 грн. 50 коп. - сума перевищення граничного обсягу виручки /том 1 а. с. 75/.

За період з 17 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до документів сума валового доходу становить 272 401 грн. 90 коп. (сума перевищення), в тому числі обсяг виручки від реалізації продукції 169 601 грн. 90 коп. ( в тому числі 6 691 грн. 50 коп. частина надходження за 17 вересня 2008 року), надходження на рахунок обігових коштів - 75 800 грн. /том 1 а. с. 76/.

Так, за даними перевірки, загальна сума обсягу виручки ФОП ОСОБА_3 за 2008 рік складає 772 401 грн. 97 коп., в тому числі виручка від реалізації продукції - 331 211 грн. 97 коп., надходження на рахунок обігових коштів - 441 190 грн.

Аналізом руху коштів на розрахунковому рахунку позивача встановлено, що в період з 01.01.2008 по 31.12.2008 на його розрахунковий рахунок надійшли кошти в сумі 772 401 грн. 97 коп., що зазначено в акті перевірки, та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи.

При цьому, як вбачається з акту перевірки сума валового доходу за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року становить 495 000 грн., в період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року становить 420 308 грн. 13 коп. /том 1 а. с. 77-78/.

У зв'язку з цим перевіркою встановлено, що за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, позивачем в порушення вимог Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" було перевищено обсяг виручки від реалізації продукції, робіт та послуг за календарний рік понад встановлений ліміт у 500000 грн. та фактично склав 772 401 грн. 97 коп., в т. ч. обсяг виручки від реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг) - 331 311 грн. 97 коп., надходження на рахунок обігових коштів - 441 190 грн.

В обґрунтування цього висновку податковий орган посилається на те, що на рахунок ФОП ОСОБА_3 було зараховано кошти, які вносились позивачем готівкою на загальну суму 441 190 грн. із зазначенням призначення платежу - обігові кошти, разом з тим під час перевірки позивач не надав податковому органу пояснень та документальних підтверджень щодо джерел походження та внесення до установи банку вказаних "обігових коштів".

Крім того, за період 2008 рік, 2009 рік, 2010 рік громадянин ОСОБА_3 не декларував доходів отриманих з інших джерел та не подавав до Карлівської МДПІ декларації про доходи згідно статті 9, статті 11, статті 12, статті 13, статті 14 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", тому, за висновком податкового органу, не мав інших джерел отримання доходів, окрім підприємницької діяльності /том 1 а. с. 74/.

Проте такий висновок відповідача не може бути визнаний обґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 №727/98 (надалі - Указ №727/98) визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, зокрема фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 000 тис. грн.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або/та в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно зі статтею 2 Указу №727/98 доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподаткованого доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним в трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

З аналізу статтей 1, 2 Указу № 727/98 суд приходить до висновку, що визначальним при вирішенні питання щодо перевищення граничного рівня 500 тис. грн. є отримання на розрахунковий рахунок виручки саме від операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавств, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 (далі - Порядок), результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з пунктом 6 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд зазначає, що в порушення даних норм акт перевірки не містить посилань на конкретні первинні документи або будь-які інші докази, які б підтверджували обґрунтованість висновків стосовно того, що зазначені в акті перевірки грошові кошти в сумі 441 190 грн. є виручкою позивача від реалізації товарів, робіт або послуг. Встановлення факту надходжень коштів на розрахунковий рахунок суб'єкта підприємницької діяльності без підтвердження їх джерела (господарської операції) та без спростування дійсності призначення платежів як "поповнення обігових коштів", не може бути підставою для донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій.

Як свідчать матеріали справи джерелом походження коштів позивача були доходи від підприємницької діяльності в минулих податкових періодах.

Так, позивачем до суду було надано звіти суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку, відповідно до яких обсяг виручки за 2005 рік склав 201 328 грн. 32 коп.; за 2006 рік - 408 785 грн. 21 коп., за 2007 рік - 464 268 грн. 50 коп. /том 2 а. с. 84-86/.

Згідно наданих позивачем до матеріалів справи платіжних документів, кошти, які надходили на його рахунок надходили, в тому числі, і обігові кошти в сумі 365 390 грн. за період з 01 січня 2008 року по 17 вересня 2008 року, та в сумі 75 800 грн. за період з 17 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року /том 2 а. с. 87-106/.

Також, відповідно до пояснень позивача /том 2 а. с. 139-140/ ФОП ОСОБА_3 з метою отримання готівкових коштів для власних потреб переводив частину оприбуткованих коштів з розрахункового рахунку (поточного) на картковий рахунок. Використання карткового рахунку позивач пояснював тим, що банківський тариф за зняття готівки з карткового рахунку становить 0,75%, але не менше 1 грн., що підтверджується додатком № 2 до договору № 67987 від 29 вересня 2005 року. Даний тариф є меншим від тарифу за видачу готівки з розрахункового (поточного) рахунку, який становить 1% від суми, що підтверджується Додатком № 1 "Тарифи на послуги з розрахунково-касового обслуговування в національній валюті" до договору № 112 від 08 квітня 2004 року /том 2 а. с. 145-154/.

Доказів у спростування зазначених обставин відповідачем не надано.

Як слідує зі змісту акту перевірки, перевищення обсягу виручки над встановленим Указом № 727/98 розміру в 500 000 грн. в 2009, 2010 роках податковим органом не встановлено.

Відповідно до пункту 6 Указу № 727/98 суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником, зокрема, таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість та податку, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків, на доходи фізичних осіб.

Висновок податкового органу про те, що зазначені кошти є виручкою від підприємницької діяльності не підтверджений жодним доказом і є необґрунтованим припущенням, тому збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 51 544 грн. 64 коп. та податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 182 147 грн. 16 коп. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 45 536 грн. 79 коп. є безпідставним, відповідно оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0000291701 від 20 березня 2012 року та № 0000311701 від 20 березня 2012 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в ході судового розгляду жодних доказів щодо підтвердження поповнення позивачем обігових коштів за рахунок отриманої ним виручки відповідач не надав. Навпаки, позивачем долучені до матеріалів справи документи, які свідчать про наявність у нього можливості здійснювати поповнення коштів на рахунку власними коштами (виписками з рахунку, квитанціями про здійснення поповнення рахунку обіговими коштами ) /том 2 а. с. 87-122).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що спірні податкові повідомлення - рішення є правовими актом індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 0000311701 від 20.03.2012 року та № 0000291701 від 20.03.2012 року та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0000311701 від 20.03.2012 року та № 0000291701 від 20.03.2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції від 20 березня 2012 року № 0000291701.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції від 20 березня 2012 року № 0000311701.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 21050120) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 27 січня 2014 року.

Суддя Р.І. Молодецький